Справа № 564/4719/25
19 листопада 2025 року
м.Костопіль
Костопільський районний суд Рівненської області у складі
слідчого судді - ОСОБА_1 ,
при секретарі судового засідання - ОСОБА_2 ,
розглянувши у судовому засіданні, у залі суду в м.Костопіль клопотання слідчого СВ ВП №2 Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області старшого капітана поліції ОСОБА_3 , яке погоджено прокурором Костопільського відділу Здолбунівської окружної прокуратури Рівненської області ОСОБА_4 про арешт майна в межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025181150000377 від 16.11.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.369 КК України
Слідчий СВ відділення поліції №2 Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області капітан поліції ОСОБА_3 , за погодженням із прокурором Костопільського відділу Здолбунівської місцевої прокуратури ОСОБА_4 , звернулась до Костопільського районного суду Рівненської області із клопотанням про арешт майна у межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025181150000377 від 16.11.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.369 КК України.
Клопотання обґрунтоване тим, що слідчим СВ №2 Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №12025181150000377 від 16.11.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.369 КК України.
Досудовим розслідування встановлено, що 15.11.2025 до ВП №2 Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області надійшло повідомлення поліцейського СРПП ВП №2 Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області ОСОБА_5 про те, що 15.11.2025 приблизно о 22 год. 20 хв. водій автомобіля марки «Daewoo Lanos», реєстраційний номер НОМЕР_1 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жит. АДРЕСА_1 на автодорозі між селами Злазне та Волиця Рівненського району, Рівненської області, будучи зупиненим працівниками СРПП ВП №2 Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області, за порушення ПДР України, під час оформлення адміністративних матеріалів, перебуваючи в службовому автомобілі поліції, не прийняв до уваги попередження працівників поліції про кримінальну відповідальність та з метою вирішити питання про не притягнення його до відповідальності, надав працівникам поліції неправомірну вигоду у сумі 3200 адміністративної грн., трьома купюрами по 1000 грн. та однією купюрою 200 грн., котрі поклав на підлокітник службового автомобіля.
В ході огляду місця події від 15.11.2025 на підлокітнику службового автомобіля поліції марки «Mitsubishi» моделі «Outlander», реєстраційний номер НОМЕР_2 , виявлено та вилучено грошові кошти в сумі 3200 грн., трьома купюрами по 1000 грн. з серіями та номерами: ЛГ1600213, 3Т8475119, ГМ6100451 та однією купюрою 200 грн. серії ЕА номер 9553206, які упаковано до спеціального пакету «Національна поліція України Головне Слідче управління» PSP2014641 та вилучено до ВП №2 Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області.
Встановлено, що вказані грошові кошти є предметом неправомірної вигоди, відобразили на собі сліди вчинення кримінального правопорушення, визнані та прилучені до матеріалів кримінального провадження, як речові докази.
Правова кваліфікація кримінального правопорушення - надання неправомірної вигоди службовій особі за невчинення службовою особою, в інтересах того хто надає таку вигоду будь-якої дії з використанням наданого їй службового становища, а саме, кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.369 КК України.
На даний час виникла необхідність в арешті майна, а саме: грошових коштів в сумі 3200 грн., трьома купюрами по 1000 грн. з серіями та номерами: ЛГ1600213, 3Т8475119, ГМ6100451 та однією купюрою 200 грн. серії ЕА номер 9553206, які упаковано до спеціального пакету «Національна поліція України Головне Слідче управління» PSP2014641.
Грошові кошти в загальній сумі 3200 грн. на момент вилучення належали ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителю АДРЕСА_1 .
Підставою арешту майна є об'єктивні підстави вважати, що дане майно є доказом злочину, необхідність запобігання можливості його приховування, псування, зникнення, втрати, знищення, перетворення, передачі стороннім особам, тобто, арешт даного майна необхідно застосувати з метою збереження вказаних речових доказів.
Вказані вилучені кошти мають істотне значення у даному кримінальному провадженні, та є джерелом доказів, які слугуватимуть встановленням об'єктивних обставин вищезазначеного кримінального правопорушення. Окрім, цього утримання зазначених коштів має значення для кримінального провадження і останні підлягають вилученню та зберіганню при матеріалах кримінального провадження, для подальшого використання, як доказ.
Вказані грошові кошти, є предметом, що відобразив на собі сліди вчинення кримінального правопорушення, самі по собі або в сукупності з іншими речами і документами кримінального провадження мають суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні.
Арешт вказаного майна проводиться з метою проведення об'єктивного, повного, всебічного досудового розслідування, збереження речових доказів та для подальшого проведення судових експертиз.
Слідчий в судове засідання не з'явився, подав до суду заяву про розгляд клопотання без його участі, клопотання підтримує.
Враховуючи вимоги ч.1 ст.107 КПК України, слідчий суддя вважає за можливе проводити розгляд клопотання без фіксування процесуальної дії за допомогою технічних засобів.
Всебічно, повно та об'єктивно дослідивши клопотання і додані до нього документи, слідчим суддею встановлено наступне.
Відповідно до вимог ч.1 ст.172 КПК України клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду, за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності також захисника, законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження. Неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.
Відповідно до змісту ч.1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існують достатні підстави вважати, що воно є предметом, засобом чи знаряддям вчинення злочину, доказом злочину, набуте злочинним шляхом, доходом від вчиненого злочину, отримане за рахунок доходів від вчиненого злочину або може бути конфісковане у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого чи юридичної особи, до якої може бути застосовано заходи кримінально-правового характеру, або може підлягати спеціальній конфіскації щодо третіх осіб, юридичної особи або для забезпечення цивільного позову.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Зі змісту ч.2 ст.173 КПК України передбачається, що при вирішенні питання про арешт майна суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього спеціальної конфіскації (у разі арешту майна з підстав, передбачених пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (у разі арешту майна з підстав, передбачених пунктами 2, 3 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою; 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Згідно з ч.5 ст.171 КПК України клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено.
Частиною 2 статті 170 КПК України встановлено арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально - правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
При цьому, ч.1 ст.98 КПК України визначає, що речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до ч. 2 ст.167 КПК України тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони: 1) підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; 2) призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення;3) є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов'язаного з їх незаконним обігом; 4) одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено.
Пунктом 2 частини 3 статті 132 КПК України встановлено, що застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, зокрема, що потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора.
Так, із долучених до клопотання матеріалів кримінального провадження №12025181150000377 від 16.11.2025 вбачається, що вказані грошові кошти є предметом неправомірної вигоди, предметом, що відобразив на собі сліди вчинення кримінального правопорушення, сам по собі або в сукупності з іншими речами і документами кримінального провадження має суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні.
Арешт вказаного майна проводиться з метою проведення об'єктивного, повного та всебічного досудового розслідування та збереження речових доказів.
Таким чином, згідно п.2 ч.3 ст.132 КПК України, слідчим в клопотанні доведено, що застосування заходу забезпечення кримінального провадження у виді арешту вилученого майна, необхідне з потребами досудового розслідування, і дані потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права та свободи особи при задоволенні даного клопотання щодо арешту вилученого майна.
Вирішуючи клопотання про арешт вилученого майна, слідчим суддею враховуються правові підстави для арешту майна, достатність доказів, можливий розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, наслідки арешту майна для інших осіб, у володінні яких перебуває майно та співрозмірність обмеження права власності із завданнями кримінального провадження.
В даному випадку підставою застосування арешту майна, відповідно до ч.2 ст.170, п.1 ч.2 ст.167 КПК України, є збереження речових доказів, а тому клопотання слідчого є обґрунтованим та підлягає до задоволення.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.131, 132, 167, 170, 172, 173 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання слідчого про арешт майна - задоволити.
Накласти арешт шляхом заборони відчуження, розпорядження та користування майном, а саме на речові докази: грошові кошти в сумі 3200 /три тисячі двісті/ грн., трьома купюрами по 1000 грн. з серіями та номерами: ЛГ1600213, 3T8475119, ГМ6100451 та однією купюрою 200 грн. серії ЕА номер 9553206, які упаковано до спеціального пакету «Національна поліція України Головне Слідче управління» PSP2014641, що належать ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителю АДРЕСА_1 .
Ухвала підлягає до негайного виконання.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Рівненського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддяОСОБА_1