Справа №949/2199/25
про залишення позовної заяви без руху
19 листопада 2025 року суддя Дубровицького районного суду Рівненської області Отупор К.М., розглянувши матеріали позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договорами,
В провадженні суду перебуває цивільна справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договорами.
Ухвалою суду від 21 жовтня 2025 року було відкрито провадження у даній справі.
Суд, дослідивши матеріали позовної заяви, дійшов висновку, що при подачі до суду заяви позивачем було порушено вимоги цивільного процесуального законодавства, що регламентує порядок звернення до суду з позовними заявами, а саме порушено вимоги статей 175-177 Цивільного процесуального кодексу України.
Згідно частини 4 статті 177 Цивільного процесуального кодексу України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Так, до позову додано платіжну інструкцію кредитового переказу коштів №0558970023 від 26 вересня 2025 року, з якої встановлено, що позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2422,40 грн.
У той же час, зі змісту позовної заяви та її вимог встановлено, що предметами спору у даній справі є два окремих кредитних договори: кредитний договір №453198 від 22 грудня 2020 року, заборгованість за яким становить 21774,13 грн.; кредитний договір №555145424047 від 18 квітня 2021 року, заборгованість за яким становить 6404,20 грн.
Згідно положень частини 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно з положеннями частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір", за подачу до суду юридичною особою позовної заяви майнового характеру сплачується судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно з положеннями пункту 10 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ №10 від 17 жовтня 2011 "Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах", подані до суду позовні заяви чи заяви, а також зустрічні позовні заяви можуть містити кілька самостійних позовних вимог, кожна з яких є об'єктом справляння судового збору.
Верховний Суд у справі №909/243/18, акцентував увагу на відмінностях між поняттями "предмет спору" та "предмет позову". Зокрема, ВС зазначив, що предметом позову є безпосередньо матеріально-правова вимога позивача до відповідача, щодо якої особа звертається до суду за захистом своїх прав чи інтересів, а предметом спору є об'єкт спірних правовідносин, матеріально-правовий об'єкт, з приводу якого виник правовий конфлікт між позивачем і відповідачем.
Згідно частини 1 статті 188 Цивільного процесуального кодексу України, в одній позовній заяві може бути об'єднано декілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги. Похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).
Під позовною вимогою розуміється матеріально-правова вимога, тобто предмет позову, який являє собою одночасно спосіб захисту порушеного права. При цьому об'єднанню підлягають вимоги, які пов'язані між собою підставами виникнення або доказами, що підтверджують ці вимоги. Підстава позову - це фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги позивача. Отже, вимоги повинні випливати з тих самих фактичних обставин, на яких вони ґрунтуються. Похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).
Об'єднані можуть бути позовні заяви, які пов'язані з однорідними позовними вимогами і водночас подані одним і тим же позивачем до одного й того самого відповідача (чи відповідачів) або хоча й різними позивачами, але до одного й того ж відповідача. Однорідними ж позовними вимогами є такі, що виникають з одних і тих самих або з аналогічних підстав і водночас пов'язані між собою одним і тим самим способом захисту прав і законних інтересів (постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2019 року у справі № 911/414/18, провадження №12-231гс18).
Також Верховний Суд у своїй постанові від 15 лютого 2019 року у справі №910/11811/18 зауважив, що кожна кредитна операція є самостійним правовідношенням, що є підставою для виникнення цивільних прав і обов'язків. У випадку наявності порушень, які були допущені як під час укладення відповідного договору, так і при його виконанні, утворюють окремий склад цивільно-правового правовідношення, що характеризуються самостійними цивільно-правовими наслідками. Встановлення обставин вчинення кожної з цих операцій засвідчується доказами, які не є пов'язаними між собою (кредитні договори, договори забезпечення, тощо).
Отже, вимога про стягнення заборгованості за кожним кредитним договором є самостійною вимогою.
Звертаючись до суду з даним позовом позивач просить стягнути з відповідача заборгованість у сумі 28178,33 грн. Зі змісту позову та доданих документів вбачається, що така заборгованість утворилась за двома окремими кредитними договорам, укладеними відповідачем: договір №453198 від 22 грудня 2020 року та договір №555145424047 від 18 квітня 2021 року, тобто позивач заявляє по суті дві самостійні вимоги майнового характеру, однак при цьому об'єднує суму заборгованості по двох окремих самостійних кредитних договорах в одну суму, з якої сплачено судовий збір, що має відображення у платіжній інструкції №0558970023 від 26 вересня 2025 року.
Таким чином, позов містить дві вимоги майнового характеру: стягнення кредитної заборгованості за двома окремими договорами, по кожному з яких позивачем нараховано заборгованість окремо та зазначено її складові, такі як заборгованість за основним зобов'язанням (за тілом кредиту) та заборгованість за нарахованими відсотками.
Заявлені позовні вимоги не пов'язані між собою ні підставою виникнення, ні поданими доказами, хоча й стосуються одного відповідача. Вимоги за вказаними кредитними договорами не є похідними від основної позовної вимоги. При цьому при вирішенні спору підлягають встановленню обставини щодо виконання кожного договору у відповідності до умов, визначених у договорах.
Тобто заявлено по суті дві самостійні вимоги майнового характеру по двох окремих самостійних кредитних договорах, об'єднаних позивачем в одному позові, за яким позивачем сплачено судовий збір як за одну вимогу майнового характеру.
Також, можливість пред'явлення кількох окремих позовів є одним з аргументів, який дозволяє стверджувати, що у цій справі має місце не одна вимога, а кілька вимог щодо одного відповідача. Також, якщо б позивач подавав окремі позови про стягнення заборгованості за кожним кредитним договором, то мав би сплатити судовий збір за кожен з них.
Згідно частини 3 статті 4 Закону України "Про судовий збір", при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Вказаний позов надійшов до суду через підсистему "Електронний суд".
Беручи до уваги, що позивачем заявлено дві окремі вимоги майнового характеру, за подачу до суду позову про стягнення заборгованості за двома кредитними договорами, тому позивачу необхідно було сплатити 4844,80 грн. судового збору, тобто за кожну вимогу по 2422,40 грн (2422,40 грн * 2 = 4844,80 грн).
Таким чином, позивачу Товариству з обмеженою відповідальністю "ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС" необхідно доплатити 2422,40 грн. судового збору за наступними реквізитами:
Отримувач коштів: ГУК у Рівн.обл/Дубров.м.тг/22030101
Код отримувача: (код за ЄДРПОУ) 38012494
Банк отримувача: Казначейство України(ел. адм. подат.)
Рахунок отримувача: UA098999980313181206000017511
Код класифікації доходів бюджету: 22030101
Призначення платежу: 101 __________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Дубровицький районний суд Рівненської області (назва суду, де розглядається справа).
Згідно частини 11 статті 187 Цивільного процесуального кодексу України, суддя, встановивши, після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175, 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали.
З огляду на наведене, суддя вважає, що позовну заяву необхідно залишити без руху та надати позивачу термін 5 днів з моменту отримання ухвали на усунення вказаних недоліків.
Керуючись статтями 185, 187 Цивільного процесуального кодексу України, суд -
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договорами - залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви тривалістю п'ять днів з дня вручення копії цієї ухвали.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: підпис.
Виготовлено з автоматизованої системи документообігу суду.
Суддя Дубровицького
районного суду Отупор К.М.