Справа №949/2238/25
20 листопада 2025 року Дубровицький районний суд Рівненської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі судових засідань ОСОБА_2 ,
за участю:
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
потерпілої ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дубровиця кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12025186110000080 від 25 серпня 2025 року відносно
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця, зареєстрованого та фактично проживаючого в АДРЕСА_1 , громадянина України, освіти середньої спеціальної, розлученого, пенсіонера, раніше судимого вироком Дубровицького районного суду Рівненської області від 12 листопада 2024 року за ч. 1 ст. 309, ч. 1, ч. 2 ст. 361, ч. 1 ст. 200 КК України до покарання у виді обмеження волі строком на 2 роки та на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком на 1 рік та штрафом 85000 грн.,
у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України,
Згідно обвинувального акту, 23 серпня 2025 року близько 22 год. ОСОБА_4 , перебуваючи в літній кухні на території власного господарства, яке знаходиться по АДРЕСА_1 , в ході словесного конфлікту з ОСОБА_5 , в ході раптово виниклих неприязних відносин, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння та передбачаючи його наслідки у вигляді спричинення тілесних ушкоджень, бажаючи їх настання, умисно наніс три удари кулаком правової руки в область обличчя ОСОБА_5 . В результаті неправомірних дій ОСОБА_4 потерпіла отримала тілесні ушкодження у вигляді суцільного бурувато-фіолетового, плямисто-зливної інтенсивності синця в межах перенісся та (симетрично) в межах обох орбітально-підорбітальних ділянок, невизначеної форми, з яскраво-червоними (суборбітального характеру) субкон'юктивальними крововиливами обох очей, фіолетово-буруватого, невизначеної форми синця верхньої губи справа з розповсюдженням на праву нижньощелепну щічну ділянку, дрібного овального фіолетово-буруватого синця лівої носогубної складки, які в сукупності згідно з висновком судово-медичної експертизи №141 від 29 серпня 2025 року, відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень.
Таким чином, дії ОСОБА_4 органом досудового розслідуванні кваліфіковані за ч. 1 ст. 125 КК України, як спричинення умисного легкого тілесного ушкодження.
У судовому засіданні потерпіла ОСОБА_5 просила кримінальне провадження відносно ОСОБА_4 , закрити на підставі п. 7 ч. 1 ст. 284 КПК України у зв'язку з відмовою від обвинувачення, так як вони примирилися та зазначила, що жодних претензій до обвинуваченого не має, про що надала письмову заяву.
Обвинувачений ОСОБА_4 та прокурор ОСОБА_3 не заперечили проти закриття кримінального провадження.
Суд, вислухавши думку учасників судового провадження, прийшов до висновку, що кримінальне провадження підлягає закриттю у зв'язку із відмовою потерпілої від обвинувачення, з наступних підстав.
Згідно п. 7 ч. 1 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається в разі, якщо потерпілий, а у випадках, передбачених цим Кодексом, його представник відмовився від обвинувачення у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення, крім кримінального провадження щодо кримінального правопорушення, пов'язаного з домашнім насильством.
Відповідно до ст. 477 КПК України, кримінальним провадженням у формі приватного обвинувачення є провадження, яке може бути розпочате слідчим, дізнавачем, прокурором лише на підставі заяви потерпілого щодо кримінальних правопорушень, передбачених, в тому числі, ст. 125 КК України.
Приватне обвинувачення - це регламентований законом особливий вид кримінально-процесуальної діяльності приватного обвинувача (потерпілого), що включає звернення до компетентних органів із твердженням щодо винуватості певної особи у вчиненні кримінального правопорушення, збирання доказів винуватості цієї особи, подальше підтримання ним обвинувачення в суді та право відмовитись від пред'явленого обвинувачення. Таким чином, законодавець передбачив безумовну підставу для закриття кримінального провадження у формі приватного обвинувачення, а саме відмову потерпілого від такого обвинувачення, небажання притягувати винну особу до кримінальної відповідальності, що здійснюється незалежно від позиції підозрюваного, обвинуваченого на відміну від акта про примирення, що носить двосторонній характер (постанова Верховного Суду від 26 червня 2019 року у справі № 285/2083/14-к).
Враховуючи особливості та обставини вчинення інкримінованого обвинуваченому кримінального правопорушення, судом встановлено, що вказане кримінальне провадження здійснюється у формі приватного обвинувачення щодо злочину, який не пов'язаний з домашнім насильством.
Також слід відмітити, що в силу засади диспозитивності і змагального характеру кримінального судочинства до числа процесуальних прав потерпілого у справах приватного обвинувачення належить його право на відмову від обвинувачення.
У відповідності до положень ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.
Згідно вимог ч. 4 ст. 26 КПК України, кримінальне провадження у формі приватного обвинувачення розпочинається лише на підставі заяви потерпілого. Відмова потерпілого від обвинувачення є безумовною підставою для закриття кримінального провадження у формі приватного обвинувачення.
Аналогічні висновки викладені у численній сталій практиці Верховного Суду (справа №712/1710/19, №487/1817/18).
Крім того, у справі № 712/1710/19 Верховний Суд зазначив, що під час закриття кримінального провадження на підставі відмови потерпілого від обвинувачення, суд фактично визнає відсутність самого обвинувачення щодо особи, а тому не потрібно встановлювати сам факт вчинення кримінального правопорушення, ні винуватість чи невинуватість такої особи. За таких обставин не потребують перевірки судом докази, а також немає необхідності в дослідженні того, чи було дотримано інші вимоги процесуального закону під час провадження у справі.
Як убачається із матеріалів кримінального провадження, дане провадження є формою приватного обвинувачення, розпочато за заявою потерпілої ОСОБА_5 .
Частиною 4 ст. 56 КПК України передбачено, що на всіх стадіях кримінального провадження потерпілий має право примиритися з підозрюваним, обвинуваченим і укласти угоду про примирення. У передбачених законом України про кримінальну відповідальність та цим Кодексом випадках примирення є підставою для закриття кримінального провадження.
У судовому засіданні суд, з'ясувавши позицію потерпілої щодо її бажання відмовитися від обвинувачення, яка зазначила, що її рішення є добровільним та свідомим, прийнятим без будь-якого впливу із чиєї б то не було сторони як-то застосування насильства, примусу, погрози, обіцянок, дії будь-яких інших обставин, дійшов до висновку, що відмова потерпілої від обвинувачення відповідає її дійсному бажанню.
З цього приводу слід також зазначити, що відмова потерпілого від обвинувачення це є його процесуальним правом, яке будь-яким чином не може бути обмежене іншими учасниками кримінального провадження або судом.
Таким чином, обов'язковим наслідком відмови потерпілого від обвинувачення, відповідно до приписів ч. 4 ст. 26 КПК України, є закриття кримінального провадження.
Відповідно до ч. 7 ст. 284 КПК України якщо обставини, передбачені пунктами 5, 6, 7, 8, 9, 9-1 частини першої цієї статті, виявляються під час судового провадження, а також у випадку, передбаченому пунктами 2, 3 частини другої цієї статті, суд постановляє ухвалу про закриття кримінального провадження.
На підставі викладеного та приймаючи до уваги, що потерпіла відмовилася від обвинувачення, наслідки відмови від обвинувачення їй зрозумілі, жодних претензій до обвинуваченого вона не має, дане кримінальне провадження здійснюється у формі приватного обвинувачення, обвинувачений не заперечує проти закриття провадження в зв'язку з відмовою потерпілого від обвинувачення, суд вважає, що кримінальне провадження слід закрити у зв'язку з відмовою потерпілої від обвинувачення у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.
Процесуальні витрати по кримінальному провадженню відсутні.
Цивільний позов у кримінальному провадженні відсутній.
Речові докази відсутні.
Керуючись ст. ст. 26, 284, 477, 395 КПК України, суд,-
Кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12025186110000080 від 25 серпня 2025 року відносно ОСОБА_4 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України - закрити.
Ухвала може бути оскаржена до Рівненського апеляційного суду через Дубровицький районний суд Рівненської області протягом семи днів з дня її оголошення.
Суддя: підпис.
Згідно з оригіналом.
Суддя Дубровицького
районного суду ОСОБА_1