Провадження 1-кп/557/94/2025
Справа 557/726/25
19 листопада 2025 року с-ще Гоща
Гощанський районний суд Рівненської області у складі колегії:
головуючої судді ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
секретар судового засідання ОСОБА_4 ,
номер кримінального провадження 12023181130000260, внесеного 19 липня 2023 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань,
про обвинувачення ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Кошатів Здолбунівського району Рівненської області, громадянина України, українця, з базовою середньою освітою, неодруженого, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , непрацюючого, раніше несудимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 153 КК України,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_6 ,
законного представника потерпілої ОСОБА_7 ,
обвинуваченого ОСОБА_5 ,
захисника ОСОБА_8 ,
розглянувши у судовому засіданні в режимі відеоконференції в залі суду в с-щі Гоща клопотання прокурора про продовження застосування обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою,
Прокурор ОСОБА_6 у судовому засіданні підтримав подане письмове клопотання про продовження застосування обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, покликаючись на те, що на даний час існують ризики, передбачені п.п. 1, 3, 4 ст. 177 КПК України. Сторона обвинувачення зазначає, що 12 листопада 2025 року до суду подано обвинувальний акт зі зміненим обвинуваченням відносно ОСОБА_5 за ч. 4 ст. 153 КК України і вважає, що він обґрунтовано обвинувачуються у вчиненні тяжкого злочину, а тому: з метою уникнення кримінальної відповідальності може переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків, потерпілу, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. Реальність ризику переховуватись від суду прокурор мотивує тим, що ОСОБА_5 ніде не працює, не отримує стабільного доходу, не має міцних соціальних зв'язків, так як не одружений і не має на утриманні неповнолітніх дітей, та у нього відсутнє нерухоме майно, а тому, усвідомлюючи тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, задля уникнення відповідальності за вчинене ним діяння може виїхати за територію Рівненської області.
В підтвердження існування ризику впливу на свідків та потерпілу прокурор звертає увагу на те, що вплив на вказаних осіб зі сторони обвинуваченого можливий за для схиляння таких до ненадання показань чи їх зміни на стадії апеляційного розгляду. Що стосується існування ризику перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, то останній прокурор пов'язує із перешкоджанням забезпеченню виконання вироку суду у частині призначеного покарання.
За наведеного, на переконання прокурора, інші більш м'які запобіжні заходи не можуть запобігти таким ризикам та не гарантуватимуть належної поведінки обвинуваченого.
Заслухавши законного представника потерпілої ОСОБА_7 , яка підтримала клопотання прокурора, обвинуваченого ОСОБА_5 та його захисника ОСОБА_8 , які заперечили з приводу задоволення клопотання та просила застосувати запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, вказавши на відсутність на даному етапі судового розгляду ризиків, на які вказує прокурор, при цьому просить врахувати незадовільний стан здоров'я та потребу у догляді за бабусею, суд дійшов наступних висновків.
Судом установлено, що ухвалою слідчого судді Здолбунівського районного суду Рівненської області від 10 березня 2025 року обвинуваченому ОСОБА_5 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк до 05 травня 2025 року, який неодноразово продовжувався ухвалами Гощанського районного суду Рівненської області, востаннє до 05 грудня 2025 року включно, без визначення розміру застави.
Доцільність продовження застосованого до обвинуваченого запобіжного заходу є наразі актуальною. На цей час ризики, передбачені п.п. 1, 3 та 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, на які посилається сторона обвинувачення у поданому клопотанні, існують.
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству.
Ризики вчинення обвинуваченим дій, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, вважаються наявними за умови встановлення судом обґрунтованої ймовірності реалізації ним таких дій. При цьому, КПК не вимагає доказів того, що підозрюваний обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у цьому кримінальному провадженні в майбутньому.
Як убачається з обвинувального акту та встановлено судом, ОСОБА_5 є особою молодого віку, не має постійного джерела доходу, раніше несудимий, неодружений та не має на утриманні неповнолітніх дітей. Згідно обвинувального акту зі зміненим обвинуваченням ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, направленого проти статевої свободи та статевої недоторканості, за який передбачено покарання від 5 до 10 років позбавлення волі (ч. 4 ст. 153 КК України), та який вчинено по відношенню до малолітньої особи, яка є рідною сестрою обвинуваченого. Окрім того, суд зважає на те, що на даний час останній ще не допитувався в рамках зміненого обвинувачення.
У сукупності із викладеним покарання, яке загрожує обвинуваченому у разі доведення його вини у вчиненні цього злочину, дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності його поведінку, та суттєво підвищує ризик того, що обвинувачений може ухилитися від суду.
Оцінюючи ступінь вірогідності вчинення обвинуваченим дій, передбачених п. 3 та п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, суд приймає до уваги аргументи сторони обвинувачення з даного приводу та, з огляду на те, що судове провадження є кримінальним провадженням як у суді першої інстанції, яке включає підготовче судове провадження, судовий розгляд і ухвалення та проголошення судового рішення, так і провадження з перегляду судових рішень в апеляційному, касаційному порядку, а також за нововиявленими або виключними обставинами, приходить висновку про існування високого ступеня ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи в контексті означених ризиків.
Слід зазначити також, що у справі немає жодних фактів, які б давали підстави вважати, що певні соціальні зв'язки обвинуваченого зможуть виступити превентивним засобом у його поведінці. Не навели таких даних у судовому засіданні обвинувачений та його захисник.
Будь-яких підстав, які б унеможливлювали застосування щодо обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в судовому засіданні не встановлено та сторонами не наведено.
Суд вважає, що за даних обставин застосування інших, більш м'яких запобіжних заходів, не здатне забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого і на даній стадії судового розгляду.
Враховуючи вищевикладене, а також те, що в строк до 05 грудня 2025 року неможливо закінчити судове провадження, з метою досягнення дієвості цього кримінального провадження, забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, суд вважає за необхідне клопотання прокурора задовольнити, продовжити строк запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_9 у вигляді тримання під вартою на 60 днів до 17 січня 2026 року з врахуванням вимог ч. 4 ст. 183 КПК України без визначення розміру застави.
Керуючись ст.ст. 177, 178, 182-184, 194, 197, 331, 372 КПК України, колегія суддів
Клопотання прокурора задовольнити.
Дію запобіжного заходу, обраного щодо обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 153 КК України, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вигляді тримання під вартою продовжити на 60 днів, до 17 січня 2026 року включно, без визначення розміру застави.
Обвинуваченого ОСОБА_5 утримувати в ДУ «Рівненський слідчий ізолятор».
Копію ухвали направити начальнику ДУ «Рівненський слідчий ізолятор» до виконання, іншим учасникам судового провадження до відома.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Рівненського апеляційного суду протягом 5 днів із дня її оголошення, а особою, яка перебуває під вартою протягом 5 днів з моменту вручення йому копії ухвали.
Головуюча суддя ОСОБА_1
Судді ОСОБА_2
ОСОБА_3