Справа №551/921/25
"18" листопада 2025 р. Шишацький районний суд Полтавської області в складі:
головуючого - судді Сиволапа Д.С.,
секретаря - Бараненко В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду селища Шишаки Миргородського району Полтавської області питання розподілу судових витрат на професійну правничу (правову) допомогу, понесених позивачем у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
29 жовтня 2025 року Шишацьким районним судом Полтавської області винесено рішення у цивільній справі за позовом ТОВ «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, яким позовні вимоги задоволені в повному обсязі, вирішено питання стягнення з відповідача судових витрат позивача зі сплати судового збору.
Розгляд справи проводився судом в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
31 жовтня 2025 року представник позивача Сарана А.О. звернувся до суду із за заявою про ухвалення додаткового рішення про стягнення з відповідача судових витрат позивача на професійну правничу допомогу в розмірі 6000 грн.
До даної заяви надані наступні докази щодо розміру понесених позивачем судових витрат.
- договір про надання правничої допомоги № 01/25-СЦ від 01 квітня 2025 року, укладений між ТОВ «Споживчий центр» та адвокатським об'єднанням «ЛЕКС ВЕРІТАС» (а.с.8);
- звіт про виконану роботу від 27 жовтня 2025 року складений керуючим партнером АО «ЛЕКС ВЕРІТАС» Моісеєнком М.Ю. (а.с.7);
- платіжна інструкція № СЦ00050372 від 30 жовтня 2025 року про сплату ТОВ «Споживчий центр» 6000 грн. АО «ЛЕКС ВЕРІТАС» за надання послуг з правничої допомоги за позовом до ОСОБА_1 (а.с.9).
- підтверджуючі документи про направлення заяви про ухвалення додаткового рішення з додатками відповідачу ОСОБА_1 (а.с.10).
Розгляд питання розподілу судових витрат призначено судом в судовому засіданні о 15-00 год. 18 листопада 2025 року з викликом (повідомленням) учасників справи.
Будучи належним чином повідомленими судом про час та місце розгляду справи, її учасники в судове засідання не з'явились, про причини неявки суд не повідомили, заяв та клопотань не подавали. В зв'язку з цим розгляд справи здійснено судом за відсутності учасників судового розгляду, без проведення фіксування технічними засобами.
Надаючи оцінку питання необхідності розподілу судових витрат після постановлення рішення у справі, суд виходив з наступного.
Відповідно до ч.1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК).
Згідно з ч.8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Верховним Судом у постанові від 27.06.2018 року (справа № 826/1216/16) сформовано позицію про те, що склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. Для підтвердження цих обставин потрібно надати суду договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, які свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних з наданням правової допомоги, і оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.
Відповідно до ч.2 ст. 83 ЦПК України позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.
Частиною 1 ст. 246 ЦПК України визначено, що якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.
Тобто ключовим в даному випадку є не лише вчасне подання стороною відповідної заяви щодо розподілу судових витрат, а й наявність поважних причин, які перешкоджають (перешкоджали) стороні до закінчення судових дебатів подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат
У своїй постанові від 10 січня 2024 року (справа № 285/5547/21) Верховний Суд висловив наступну позицію «у випадку якщо сторона з поважних причин до закінчення судових дебатів не могла подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, та подає ці докази разом з відповідною заявою після прийняття рішення по суті позовних вимог, то така сторона повинна обґрунтувати поважність причин не подання таких доказів суду до закінчення судових дебатів у справі. У разі відсутності обґрунтування поважних причин чи їх неповажності суд відмовляє в задоволенні заяви про стягнення витрат».
На думку суду дана позиція Верховного Суду є релевантною для даної справи та підлягає обов'язковому застосуванню на підставі ч.4 ст. 263 ЦПК України.
Так, разом з позовною заявою було надано лише квитанцію про сплату судового збору, докази щодо розміру інших понесених позивачем судових витрат надані не були.
У передостанньому абзаці описово-мотивувальної частини позовної заяви представником позивача вказано про те, що попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат на професійну правничу допомогу складає 6000 грн. Сторона позивача повідомляє, що відповідно до ч.8 ст. 141 ЦПК України та ч.1 ст. 246 ЦПК докази понесених судових витрат будуть надані протягом 5 днів після ухвалення судового рішення, оскільки за домовленістю сторін, оплата правової допомоги здійснюється після винесення судом позитивного рішення за позовом (а.с.7 основної справи).
При цьому у позовній заяві не вказано жодних причин, що перешкоджають позивачу надати суду докази (частину доказів) якими обґрунтовується заявлений розмір судових витрат на правничу допомогу разом з позовною заявою або до моменту винесення судового рішення.
Протягом розгляду справи, який здійснювався на протязі більше 30 днів з моменту відкриття провадження, жодних доказів з приводу судових витрат, а також заяв чи клопотань позивачем до суду не подавалось.
29 жовтня 2025 року судом було винесено судове рішення по суті позовних вимог, а 31 жовтня 2025 року представником позивача Сараною А.О. до суду подано заяву про розподіл судових витрат шляхом стягнення з відповідача на користь позивача 6000 грн. витрат на правничу допомогу, а також письмові докази на підтвердження розміру понесених позивачем судових витрат. Жодних поважних причин для подання вказаних доказів до моменту розгляду справи по суті у даній заяві також не вказано.
При цьому договір про надання правової допомоги № 01/25-СЦ між ТОВ «Споживчий центр» та адвокатським об'єднанням «ЛЕКС ВЕРІТАС» був укладений ще 01 квітня 2025 року, а отже ніщо не заважало надати його разом з позовною заявою, чи, принаймні, до моменту винесення судом рішення по суті позовних вимог.
За таких обставин, суд вважає, що дії представника позивача у вигляді несвоєчасного надання договору про надання правової допомоги та акту виконаних робіт, а також оплата правничих послуг вже після розгляду справи по суті, без наявності поважних причин зробити це раніше та надати відповідні документи в розпорядження суду та іншої сторони, є нічим іншим ніж намаганням «підігнати» раніше заявлений розмір судових витрат під конкретний результат розгляду справи, що суперечить принципу добросовісності та змагальності сторін.
Крім того, суд звертає увагу, що у матеріалах позовної заяви та основної справи № 551/921/25 взагалі відсутні дані про те, що позивач при зверненні до суду користувався правовою допомогою Адвокатського об'єднання «ЛЕКС ВЕРІТАС».
Так, позовна заява підписана іншим представником позивача Сараною А.О., який є працівником ТОВ «Споживчий центр» та перебуває на посаді молодшого юрисконсульта структурного підрозділу Відділу позовної роботи (а.с.5). Офіційно в якості представника позивача адвокати Адвокатського об'єднання «ЛЕКС ВЕРІТАС» у справу не вступали.
Враховуючи вищевикладене та зважаючи на те, що стороною позивача не наведено жодного обґрунтування неможливості подання доказів щодо розміру судових витрат на професійну правничу допомогу до винесення рішення по суті позовних вимог, суд вважає необхідним відмовити у задоволенні заяви про розподіл судових витрат.
Керуючись вимогами ст.ст. 246, 270 ЦПК України, суд,
У задоволенні заяви представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» про стягнення з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача судових витрат на професійну правничу допомогу - відмовити.
Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги додаткове рішення, якщо воно не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Додаткове рішення може бути оскаржене до Полтавської апеляційного суду в 30-ти денний строк з дня його проголошення (підписання).
Головуючий - суддя Д.С. Сиволап