Справа № 549/477/25
Провадження № 3/549/124/25
19 листопада 2025 року селище Чорнухи
Суддя Чорнухинського районного суду Полтавської області Василюк Т.М., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла від Головного управління ДПС у Полтавській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1
Проживаючого за адресою:
АДРЕСА_1
керівник ТОВ «Чорнухи-Хліб»
вул. Стовпова, буд.12 селище Чорнухи
Лубенський район Полтавська область
За ч.2 ст.163-2 КУпАП,
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення від 23 жовтня 2025 року ОСОБА_1 вчинив несвоєчасне подання платіжного доручення до установи банку на сплату узгодженої суми податкового (грошового) зобов'язання з екологічного податку за ІІ квартал 2025 року, а саме при граничному терміні сплати 19.08.2025 платіжне доручення до установи банку подано 21.08.2025 чим порушив п.250.2 ст.250 Податкового кодексу України.
У судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, надав до суду клопотання про розгляд справи без його участі та просив врахувати малозначність скоєного правопорушення та на підставі ст. 22 КУпАП звільнити від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.
Враховуючи пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази кожний окремо та у сукупності, перевіривши їх на належність, допустимість, достатність та достовірність приходжу до наступного висновку.
Згідно зі ч. 2 ст. 268 КУпАП вважаю за можливе розглянути справу у відсутність ОСОБА_1 , оскільки його явка до судового засідання не є обов'язковою.
Диспозиція ч. 2 ст.163-2 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за порушення встановленого законом порядку ведення податкового обліку, вчинене особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за те ж порушення.
У той же час обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу(ч. 2 ст. 251 КУпАП).
На обґрунтування вини ОСОБА_1 у скоєному правопорушенні, надано такі докази: протокол про адміністративне правопорушення №12360/12/16-31-04-06-12 від 23 жовтня 2025 року та інші матеріали справи в їх сукупності.
Слід зазначити, що в протоколі про адміністративне правопорушення зазначено, що ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності раніше не притягався.
Кваліфікаційною ознакою вказаного правопорушення є наявність накладеного на особу протягом останнього року адміністративного стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частинами першою-третьої статті 121 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Слід наголосити, що суд не вправі самостійно змінювати фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді; а також не вправі самостійно змінювати частину статті, за яку передбачена відповідальність, суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 №23-рп/ 2010 адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах і правових презумпції, в тому числі, і закріпленої в статті 62 Конституції України презумпції невинності.
Така позиція Конституційного Суду України відповідає і правовим позиціям Європейського Суду з прав людини (далі - ЄСШІ), практика якого при розгляді справ судами в обов'язковому порядку використовується як джерело права відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини».
Крім цього, в своєму рішенні «Маліга проти Франції» від 23.09.1998 ЄСПЛ визнав кримінально - правовий зміст адміністративного правопорушення, за яке передбачена санкція у вигляді позбавлення права керування транспортним засобом.
Тобто, якщо за вчинення адміністративного правопорушення, при здоровому глузді людині, передбачена, крім іншого, така санкція, як позбавлення права керувати транспортним засобом, таке інкриміноване діяння має характер кримінального, що, в свою чергу, говорить про необхідність забезпечення і дотримання процедурних гарантій, визначених Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, зокрема: забезпечення права людини на захист, в тому числі: знати про можливості застосування адміністративної санкції і про факти, які з ставляться йому в провину; мати достатньо часу для підготовки свого захисту; отримати інформацію про характер доказів, зібраних проти нього.
Крім цього, ЄСПЛ підкреслив, що обов'язок адміністративного органу нести тягар доведення є складовою презумпції невинності і звільняє особу від обов'язку доводити свою непричетність до скоєння'порушення.
Також, в рішенні від 21.07.2011 у справі "Коробов проти України" ЄСПЛ висловив позицію, що суд має право обгрунтувати свої висновки лише доказами, що випливають з співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту. Тобто, таких, які не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується зі стандартом доведення «поза розумним сумнівом».
Таким чином, при дослідженні матеріалів справи про адміністративне правопорушення, судом встановлено, що повторність правопорушення в діях ОСОБА_1 не підтверджується, в матеріалах справи відсутні будь-які належні та допустимі докази того, що останній протягом року піддавався адміністративному стягненню, передбаченому ч. 1 ст.163-2 КУпАП, протокол про адміністративне правопорушення сам по собі не може бути об'єктивним доказом у справі, а належні та допустимі докази, які б підтверджували повторність вчинення правопорушення відсутні.
Таким чином, належних та допустимих доказів, які б підтверджували вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 163-2 КУпАП, матеріали справи не містять.
Відповідно до п. 1 ч.1 ст.247 Кодексу про адміністративні правопорушення України провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі якщо відсутні події і склад адміністративного правопорушення.
З огляду на викладене, суд вважає, що провадження у справі підлягає закриттю на підставі п. 1 ч.1 ст.247КУпАП за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 163-2, 247, 283, 284 КУпАП,
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 , до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст.163-2 КУпАП закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП - за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення шляхом подачі апеляційної скарги через Чорнухинський районний суд і набирає законної сили після закінчення строку оскарження.
Суддя Т.М.Василюк