єдиний унікальний номер справи 546/1066/25
номер провадження 1-кп/546/98/25
19 листопада 2025 року м. Решетилівка
Решетилівський районний суд Полтавської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участі:
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
потерпілих ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
представника потерпілих адвоката ОСОБА_6 ,
третьої особи
(власника арештованого майна) ОСОБА_7 ,
обвинуваченого ОСОБА_8 ,
захисника адвоката ОСОБА_9 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду у м. Решетилівка кримінальне провадження № 12025170440000517, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 25 червня 2025 року, за обвинуваченням
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Оріхів Оріхівського району Запорізької області, громадянина України, з базовою вищою освітою рівень молодший спеціаліст, не одруженого, не маючого на утриманні неповнолітніх дітей, працюючого водієм у ФОП ОСОБА_10 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , військовозобов'язаного, не інваліда, не депутата, раніше не судимого,
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України,-
Відповідно до обвинувального акту, досудовим розслідуванням встановлено, що 25 червня 2025 року близько 05 год. 10 хв., ОСОБА_8 , керуючи транспортним засобом - спеціалізованим вантажним сідловим тягачем «DAF XF 105.460», реєстраційний номер НОМЕР_2 , з напівпричепом «SCHMITZ SKO 24L», реєстраційний номер НОМЕР_3 , рухався по автодорозі М-03 «Київ-Харків-Довжанський» з боку міста Решетилівка Полтавського району Полтавської області у напрямку міста Києва. Рухаючись на вищевказаному транспортному засобі в районі 304 км автодороги М-03 «Київ-Харків-Довжанський» поблизу с. Глибока Балка Решетилівської ТГ Полтавського району Полтавської області, водій ОСОБА_8 , проявив неуважність, не стежив за дорожньою обстановкою, не реагував на її зміну, та у порушення п. 10.1. Правил дорожнього руху, перед зміною напрямку свого руху праворуч, не переконався в безпеці свого маневру, перетнув суцільну лінію 1.2 Розділу 34 Правил дорожнього руху, виїхав за межі проїзної частини на праве по ходу свого руху асфальтобетонне узбіччя, де у подальшому скоїв зіткнення з автомобілем «LEXUS GX460», реєстраційний номер НОМЕР_4 , що знаходився на асфальтобетонному узбіччі у нерухомому положенні, водій якого - ОСОБА_4 та його пасажир ОСОБА_5 знаходилися за межами транспортного засобу.
Внаслідок таких дій та порушення водієм ОСОБА_8 правил дорожнього руху водієві автомобіля «LEXUS GX460», реєстраційний номер НОМЕР_4 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , спричинено тілесні ушкодження у вигляді: закритої черепно-мозкової травми у вигляді забійної рани лобної ділянки та струсу головного мозку; забійної рани у здухвинній ділянці живота справа; саден правої половини тазу; закритої травми правої нижньої кінцівки у вигляді ушкодження медіального меніска, розриву задньої хрестоподібної зв'язки та часткового розриву медіальної бічної зв'язки правого колінного суглоба, неповного перелому латерального виростку великогомілкової кістки, контузійного ушкодження метаепіфізу великогомілкової кістки, епіфізу малогомілкової кісток та латерального виростку стегнової кістки, які кваліфікуються тільки у своїй сукупності, як ушкодження середнього ступеня тяжкості за ознакою тривалого розладу здоров'я.
Окрім цього, пасажиру автомобіля «LEXUS GX460», реєстраційний номер НОМЕР_4 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , внаслідок дорожньо-транспортної пригоди спричинено тілесні ушкодження у вигляді: закритої травми лівої кисті у вигляді закритих переломів 3-4 п'ясних кісток, які кваліфікуються як ушкодження середнього ступеня тяжкості за ознакою тривалого розладу здоров'я.
Причиною дорожньо-транспортної пригоди та наслідків, що настали, є порушення водієм ОСОБА_8 вимог п. 10.1. Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10 жовтня 2001 року, а саме: п. 10.1. Перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху.
Порушення вказаних вимог Правил дорожнього руху водієм ОСОБА_8 з технічної точки зору перебувають у причинному зв'язку з виникненням дорожньо-транспортної пригоди та водій ОСОБА_8 мав технічну можливість запобігти дорожньо-транспортній пригоді, виконавши вимоги п. 10.1. Правил дорожнього руху.
Органом досудового розслідування дії ОСОБА_8 кваліфіковано за ч. 1 ст. 286 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілим середньої тяжкості тілесні ушкодження.
У підготовче судове засідання з'явилися прокурор, потерпілі, їх представник, третя особа (власник арештованого майна), обвинувачений, захисник.
У підготовчому судовому засіданні захисник подав письмове клопотання про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності на підставі ст. 46 КК України та закриття кримінального провадження, оскільки ОСОБА_8 вчинив необережний нетяжкий злочин вперше, примирився з потерпілими та повністю відшкодував завдані збитки потерпілим та власнику транспортного засобу. На підтвердження повного відшкодування завданих збитків надав копії розписок від потерпілих та власника транспортного засобу та їх оригінали, які були оглянуті судом. Захисник просив задовольнити клопотання.
Обвинувачений у підготовчому судовому засіданні зазначив, що в повній мірі визнає свою провину, не оспорює жодних обставин вчиненого, розкаюється, примирився з потерпілими, повністю відшкодував їм та власнику автомобіля завдану шкоду, жодних претензій потерпілі та власник автомобіля до нього не мають. Щиро розкаявся у скоєному, негативно осудив свою поведінку, запевнив суд, що в повній мірі усвідомив протиправність своїх дій. Просив закрити кримінальне провадження, звільнивши його від кримінальної відповідальності.
Потерпілі ОСОБА_4 та ОСОБА_5 не заперечували проти звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності, так як вони примирилися. Пояснили, що завдані збитки відшкодовані у повному обсязі, підтвердили, що дійсно відбулося примирення з обвинуваченим. Зазначили, що будь-яких претензій матеріального характеру до обвинуваченого не мають, цивільні позови не заявляли та заявляти не будуть, просили задовольнити клопотання.
Представник потерпілих не заперечувала щодо задоволення клопотання та суду пояснила, що висновком експерта від 15.10.2025 розмір завданого матеріального збитку від пошкодження автомобілю «LEXUS GX460» визначено у сумі 1068983,54 грн. Страховою компанією здійснено страхове відшкодування у розмірі 160000 грн. Потерпілими та власником автомобіля був визначений розмір завданих їм збитків у загальному розмірі 960000 грн, який обвинувачений сплатив у повному обсязі 18.11.2025, про що даними особами надані власноручно написані розписки. Будь-яких інших претензій матеріального характеру потерпілі та власник автомобіля до обвинуваченого не мають. Потерпілі дійсно примирилися з обвинуваченим. Ця позиція є цілком добровільною.
Третя особа (власник арештованого майна) ОСОБА_7 суду пояснив, що під час досудового розслідування на його автомобіль «LEXUS GX460», яким під час ДТП керував потерпілий його син ОСОБА_4 , слідчим суддею було накладено арешт. Зазначив, що обвинуваченим на стадії судового провадження було відшкодовано у повному обсязі завдані збитки за пошкодження автомобіля у розмірі визначеному висновком експерта. У зв'язку з чим просив скасувати арешт з автомобіля.
Суд пересвідчився у добровільності позиції учасників кримінального провадження.
Судом роз'яснено наслідки закриття кримінального провадження. Учасники кримінального провадження пояснили, що наслідки закриття кримінального провадження їм зрозумілі та вони не наполягають на продовженні судового розгляду даної справи у загальному порядку.
Прокурор не заперечував проти звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності на підставі ст. 46 КК України, враховуючи те, що обвинувачений вчинив вперше необережний нетяжкий злочин, повністю відшкодував збитки та примирився з потерпілими. Зазначив, що відсутні перешкоди у застосуванні ст. 46 КК України. Також просив стягнути процесуальні витрати, понесені за проведення п'яти експертиз, на користь держави із обвинуваченого, а речові докази повернути власникам, скасувавши накладений на них арешт.
Суд, з'ясувавши думку учасників кримінального провадження, надавши оцінку доводам клопотання та дослідивши матеріали справи, прийшов до наступних висновків.
Якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання (ч. 4 ст. 286 КПК України).
Згідно зі ст. 44 КК України особа, яка вчинила кримінальне правопорушення, звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим законом. Порядок звільнення від кримінальної відповідальності встановлюється законом.
Відповідно до вимог ст. 46 КК України, особа, яка вперше вчинила кримінальний проступок або необережний нетяжкий злочин, крім корупційних кримінальних правопорушень, кримінальних правопорушень, пов'язаних з корупцією, порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона примирилася з потерпілим та відшкодувала завдані нею збитки або усунула заподіяну шкоду.
Примирення винної особи з потерпілим належить розуміти, як акт прощення даної особи потерпілим в результаті вільного волевиявлення, що виключає будь-який неправомірний вплив, незалежно від того, яка зі сторін була ініціатором, та з яких мотивів. Звільнення винної особи від кримінальної відповідальності та закриття справи у зв'язку з примиренням із потерпілим можливе тільки у разі відшкодування завданих збитків або усунення заподіяної шкоди. За наявності передбачених у ст. 46 КК України підстав звільнення особи від кримінальної відповідальності є обов'язковим (п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 12 від 23.12.2005 «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності»).
Кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 286 КК України, кримінальним законом віднесено до категорії нетяжких злочинів (ч. 4 ст. 12 КК України). Суб'єктивна сторона даного злочину характеризується необережною формою вини.
Органом досудового розслідування дії ОСОБА_8 кваліфіковано вірно за ч. 1 ст. 286 КК України.
Судом достовірно встановлено, що ОСОБА_8 раніше не судимий, необережний нетяжкий злочин вчинив вперше. Порушення правил безпеки дорожнього руху не пов'язано з керуванням ОСОБА_8 транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебуванням під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, що підтверджується відповідним висновком № 00000315 від 25.06.2025. Кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 286 КК України, не є корупційним.
Обвинувачений ОСОБА_8 у повному обсязі відшкодував завдані збитки потерпілим ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , про що останні надали власноручно написані розписки та підтвердили ці обставини суду безпосередньо у підготовчому судовому засіданні
Окрім того, потерпілі у підготовчому судовому засіданні підтвердили своє вільне волевиявлення без будь-якого неправомірного впливу щодо висловлених ними в суді тверджень про дійсне примирення з обвинуваченим, відшкодування у повному обсязі завданих їм матеріальних збитків.
Також судом встановлено, що згідно висновку судової транспортно-товарознавчої експертизи № СЕ-19/117-25/20770-АВ від 15.10.2025 розмір матеріального збитку власнику від пошкодження автомобіля «LEXUS GX460», реєстраційний номер НОМЕР_4 , номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_5 , внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, що мала місце 25.06.2025 станом на 25.06.2025 становить 1068983,54 грн. Вартість відновлювальних робіт автомобіля «LEXUS GX460», реєстраційний номер НОМЕР_4 , номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_5 станом на 25.06.2025 становить 1629944,66 грн.
У підготовчому судовому засіданні власник транспортного засобу ОСОБА_7 підтвердив, що розмір завданої йому матеріальної шкоди обвинуваченим сплачено у повному обсязі та будь-яких інших претензій матеріального характеру він до нього немає.
Окрім того, потерпілі та власник пошкодженого транспортного засобу зазначили, що розмір відшкодованих обвинуваченим ОСОБА_8 збитків є повним, цей розмір був добровільно погоджений між ними та обвинуваченим. Запевнили суд, що ані потерпілі, ані власник автомобіля не мають до обвинуваченого будь-яких інших претензій матеріального характеру. Цивільні позови не заявляли та не мають такого наміру.
Таким чином, судом встановлено, що під час досудового розслідування та в суді потерпілими ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та власником автомобіля ОСОБА_7 цивільні позови не заявлені, жодних претензій матеріального характеру щодо відшкодування матеріальної або моральної шкоди до обвинуваченого зазначені особи не мають внаслідок повного відшкодування шкоди останнім, а обвинувачений ОСОБА_8 не несе перед ними зобов'язань щодо будь-якого відшкодування шкоди.
Надавши оцінку встановленим судом обставинам у їх сукупності та системному зв'язку з нормами ст. 46 КК України, судом встановлено, що між потерпілими та обвинуваченим дійсно відбулося примирення без будь-якого неправомірно впливу.
Згідно з положеннями п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
Відповідно до ч. 3 ст. 288 КПК України, суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
Враховуючи вищенаведені обставини, які свідчать про наявність матеріально-правових підстав, передбачених ст. 46 КК України, та процесуально-правових підстав звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із примиренням винного з потерпілими, а також те, що за наявності сукупності вказаних обставин таке звільнення є обов'язком, а не правом суду, суд вважає, що клопотання захисника про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності на підставі ст. 46 КК України за кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 286 КК України, підлягає задоволенню та приходить до висновку про необхідність звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності у зв'язку із примиренням винного з потерпілими із закриттям кримінального провадження.
Запобіжний захід щодо ОСОБА_8 не обирався, підстав для його обрання до набрання ухвалою законної сили суд не вбачає, відповідних клопотань стороною обвинувачення не заявлено.
На підставі постанов про призначення інженерно-транспортних, автотехнічних та транспортно-товарознавчої експертиз експертами Полтавського НДЕКЦ МВС України проведено експертизи та надано висновки експертів: № СЕ-19/117-25/15442-ІТ від 24.07.2025; № СЕ-19/117-25/18029-ІТ від 21.08.2025; № СЕ-19/117-25/20770-АВ від 15.10.2025; № СЕ-19/117-25/21910-ІТ від 20.10.2025; № СЕ-19/117-25/22288-ІТ від 21.10.2025. Витрати на проведення експертиз у загальному розмірі становлять 20056,50 грн (1337,10+10696,80+(2674,20х3)=20056,50).
Згідно з ч. 2 ст. 124 КПК України, у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта. Частиною першою статті 126 КПК України визначено, що суд вирішує питання щодо процесуальних витрат у вироку суду або ухвалою.
Відповідно до правової позиції, висловленої ВП ВС у постанові від 17 червня 2020 року у справі № 598/1781/17, вбачається, що КПК Українине обмежує процесуальну форму вирішення питання щодо розподілу процесуальних витрат, у тому числі витрат на правову допомогу, виключно обвинувальним вироком. Суд повинен вирішити питання про розподіл процесуальних витрат у будь-якому рішенні, яким завершується розгляд кримінального провадження по суті, у тому числі й в ухвалі про закриття кримінального провадження у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
При вирішенні питання стягнення судових витрат на залучення експертів у кримінальному провадженні, яке підлягає закриттю з підстав, визначених ст. 46 КК України, тобто у зв'язку із примиренням винного з потерпілим, суд враховує правову позицію ОП ККС ВС, висловлену у постанові від 07.10.2021 по справі № 584/800/20 (предметом перегляду у якій були саме обставини правомірності стягнення процесуальних витрат у разі закриття провадження з підстав ст. 46 КК України, що є тотожним до обставин цієї справи № 546/1066/25), згідно якої закриття кримінального провадження на підставі ст. 46 КК України у зв'язку з примиренням обвинувачених з потерпілим, що є нереабілітуючою підставою. Нереабілітуючі підстави закриття кримінального провадження означають, що стосовно особи зібрано достатньо доказів для підозри у вчиненні кримінального правопорушення, однак у силу певних обставин кримінальне провадження щодо цієї особи виключається. Зазначена підстава дозволяє суду в більш спрощеній формі завершити кримінальне провадження. У разі згоди особи на завершення кримінального провадження у зазначеній формі, без використання своїх прав на доведення своєї невинуватості у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, всі процесуальні витрати, понесені органом досудового розслідування та пов'язані з розслідуванням кримінального провадження, повинна відшкодувати саме вона.
Таким чином, процесуальні витрати на залучення експертів підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави.
Постановою слідчого СВ ВП № 2 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області від 25.06.2025 у даному кримінальному провадженні визнано речовими доказами: легковий автомобіль «LEXUS GX460», реєстраційний номер НОМЕР_4 , кузов № НОМЕР_5 ; вантажний автомобіль «DAF XF 105.460», реєстраційний номер НОМЕР_2 , кузов № НОМЕР_6 ; спеціалізований напівпричеп до вантажного автомобіля марки «SCHMITZ SKO 24L», реєстраційний номер НОМЕР_3 , кузов № НОМЕР_7 ; ключі від вантажного автомобіля. Зазначені речові докази приєднані до матеріалів кримінального провадження та передані на відповідальне зберігання до майданчика СПД № 1 ВП № 2 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області та за адресою: м. Решетилівка, вул. Полтавська, буд. 100А.
Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Полтави від 03 липня 2025 року накладено арешт з позбавленням права відчуження, розпорядження та проведення ремонтних робіт на: легковий автомобіль «LEXUS GX460», реєстраційний номер НОМЕР_4 , кузов № НОМЕР_5 ; вантажний автомобіль «DAF XF 105.460», реєстраційний номер НОМЕР_2 , кузов № НОМЕР_6 ; спеціалізований напівпричеп до вантажного автомобіля марки «SCHMITZ SKO 24L», реєстраційний номер НОМЕР_3 , кузов № НОМЕР_7 ; ключі від вантажного автомобіля.
Відповідно до правовстановлюючих документів на транспортні засоби вбачається, що легковий автомобіль «LEXUS GX460», реєстраційний номер НОМЕР_4 , належить ОСОБА_7 , адреса: АДРЕСА_3 (свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_8 ), а вантажний автомобіль «DAF XF 105.460», реєстраційний номер НОМЕР_2 , та спеціалізований напівпричеп «SCHMITZ SKO 24L», реєстраційний номер НОМЕР_3 , належать ОСОБА_11 , адреса: АДРЕСА_4 (свідоцтва про реєстрацію транспортних засобів серії НОМЕР_9 , серії НОМЕР_10 ).
Відповідно до норм ч. 4 ст. 174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту. Суд скасовує арешт, зокрема у випадку закриття кримінального провадження, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації.
Спеціальна конфіскація у даному кримінальному провадженні не підлягає застосуванню з огляду на тлумачення норм ст. 96-1, 96-2 КК України, якими визначено порядок та умови її застосування судом.
Питання щодо речових доказів визначити відповідно до ст. 100 КПК України, вирішивши питання щодо скасування арешту згідно з ч. 4 ст. 174 КПК України.
На підставі ст. ст. 44, 46 КК України, керуючись ст. ст. 100, 124, 126, 174, 284-286, 314, 369-372, 376, 392, 393, 395, 532 КПК України, суд, -
Клопотання захисника адвоката ОСОБА_9 про звільнення обвинуваченого ОСОБА_8 від кримінальної відповідальності у зв'язку з примиренням з потерпілими на підставі ст. 46 КК України- задовольнити.
Звільнити ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від кримінальної відповідальності за вчинення необережного нетяжкого злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України,на підставі ст. 46 КК Україниу зв'язку із примиренням винного з потерпілими.
Кримінальне провадження № 12025170440000517, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 25 червня 2025 року, за обвинуваченням ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, - закрити на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України, у зв'язку зі звільненням від кримінальної відповідальності.
Запобіжний захід щодо ОСОБА_8 до набрання ухвалою законної сили не обирати.
Стягнути з ОСОБА_8 на користь держави процесуальні витрати, пов'язані із залученням експертів, у розмірі 20056,50 грн (двадцять тисяч п'ятдесят шість гривень 50 копійок).
Скасувати арешт з легкового автомобіля «LEXUS GX460», реєстраційний номер НОМЕР_4 , кузов № НОМЕР_5 , який був накладений ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Полтави від 03.07.2025.
Скасувати арешт з вантажного автомобіля «DAF XF 105.460», реєстраційний номер НОМЕР_2 , кузов № НОМЕР_6 , спеціалізованого напівпричепу до вантажного автомобіля «SCHMITZ SKO 24L», реєстраційний номер НОМЕР_3 , кузов № НОМЕР_7 , та ключів від вантажного автомобіля, який був накладений ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Полтави від 03.07.2025.
Речові докази по справі, а саме:
- легковий автомобіль «LEXUS GX460», реєстраційний номер НОМЕР_4 , кузов № НОМЕР_5 - повернути власнику ОСОБА_7 ;
- вантажний автомобіль «DAF XF 105.460», реєстраційний номер НОМЕР_2 , кузов № НОМЕР_6 , спеціалізований напівпричеп до вантажного автомобіля «SCHMITZ SKO 24L», реєстраційний номер НОМЕР_3 , кузов № НОМЕР_7 , та ключі від вантажного автомобіля - повернути власнику ОСОБА_11 .
Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду протягом семи днів з дня її проголошення шляхом подання апеляційної скарги через Решетилівський районний суд Полтавської області.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Повний текст ухвали складено та проголошено 19 листопада 2025 року.
Суддя : ОСОБА_1