єдиний унікальний номер справи 546/749/25
номер провадження 2/546/541/25
18 листопада 2025 року м. Решетилівка
Решетилівський районний суд Полтавської області в складі головуючого судді Зіненка Ю.В., за участі секретаря судового засідання Гудзенко С.В., позивача ОСОБА_1 , представниці позивача - Батюти Н.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якого діє адвокат Батюта Наталія Володимирівна, до Решетилівської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - приватний нотаріус Полтавського районного нотаріального округу Троцька Олена Анатоліївна, про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування та встановлення фактів, що мають юридичне значення,
установив:
У липні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду з зазначеним вище позовом, який обґрунтований тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його бабуся ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка до дня смерті проживала та була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 . За життя вона склала заповіт, у якому все своє майно, де б воно не було та з чого б воно не складалося і взагалі все те, що належатиме їй на день смерті вона заповіла позивачу ОСОБА_1 . Протягом встановленого ЦК України строку для прийняття спадщини позивач звернувся до приватного нотаріуса Полтавського районного нотаріального округу Троцької О.А. з заявою про прийняття спадщини за вищевказаним заповітом. Приватним нотаріусом Троцькою О.А. була заведена спадкова справа №2/2025. Також у спадковій справі наявна заява ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (дочки спадкодавця) про відмову від отримання обов'язкової частки у спадщині. Дані про інших спадкоємців, які прийняли спадщину, в тому числі й відповідно до ст. 1268 ЦК України, у спадковій справі відсутні, будь - яких інших заяв про прийняття або відмову від прийняття спадщини у спадковій справі немає. Після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина, яка складається із: житлового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (стара адреса: АДРЕСА_1 ), що належить ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право власності на житловий будинок, виданого на підставі рішення виконавчого комітету Жовтневої сільської ради від 17 січня 2002 року №11, зареєстрованого Полтавським БТІ 28 лютого 2002 року у реєстрову книгу №4 за реєстровим номером 558; земельної ділянки площею 0,0910 га, кадастровий номер 5324280901:01:003:0106, цільове призначення - 02.01 Для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 (стара адреса: АДРЕСА_1 ), що належала ОСОБА_2 на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯИ №905505, виданого відділом Держкомзему у Решетилівському районі 04 лютого 2010 року, зареєстрованого у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №011066100008.
Позивач зазначає, що 16 червня 2025 року він завернувся до приватного нотаріуса Троцької О.А. з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину на спадкове майно - житловий будинок та земельну ділянку. У цей день приватним нотаріусом було видано свідоцтво про право на спадщину за заповітом за реєстровим № 233 на земельну ділянку площею 0,0910 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 (стара адреса: АДРЕСА_1 ). У видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на житловий будинок приватним нотаріусом було відмовлено та винесено постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 16.06.2025 за №133/02-31, у якій зокрема зазначено, що житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (стара адреса: АДРЕСА_1 ) належить ОСОБА_2 на праві спільної сумісної власності подружжя, оскільки набувався в період перебування в шлюбі з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , помер ІНФОРМАЦІЯ_5 . Після його смерті Решетилівською державною нотаріальною конторою 25.12.2014 заведено спадкову справу №369/2014. За даними цієї спадкової справи спадкоємцями, які прийняли спадщину після смерті ІНФОРМАЦІЯ_6 ОСОБА_4 є: дружина - ОСОБА_2 , яка подала заяву про прийняття спадщини та син - ОСОБА_5 , 1968 року народження, місце проживання якого згідно довідки Жовтневої сільської ради Решетилівського району Полтавської області від 04.11.2014 №02-20/680 було зареєстровано разом з померлим за однією адресою на час смерті. Місце проживання та перебування ОСОБА_5 , 1968 року народження, на сьогодні не відоме. ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , за життя не ставив питання про визнання за ним права власності на частку у спільному майні подружжя, а саме на частку житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: (стара адреса: АДРЕСА_1 ), проте визначити чи будуть його спадкоємці звертатися до суду з метою визнання права власності ОСОБА_4 на частку у спільному майні подружжя наразі невідомо.
Позивач вказує, що у визначений законодавством строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини, він звернувся з відповідною заявою про прийняття спадщини після померлої ІНФОРМАЦІЯ_8 ОСОБА_2 . Дядько позивача - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , з 2005 року за адресою реєстрації не проживає, його місцезнаходження не відоме. На момент смерті батька ОСОБА_5 з ним не проживав, в управління спадщиною не вступив, заяв про прийняття спадщини до Решетилівської державної нотаріальної контори не подав. Після смерті в 2014 році свого батька ОСОБА_4 він жодного разу не приїздив та не відвідував свою матір ОСОБА_2 . Приватним нотаріусом Троцьою О.А. вживалися заходи щодо розшуку ОСОБА_5 шляхом розміщення оголошення в Урядовому кур'єрі.
Таким чином, на час відкриття спадщини після смерті ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_4 житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 не бу постійним місцем проживання ОСОБА_5 , хоч він був зареєстрований у ньому і право проживання у ньому не обмежувалося. Натомість з 2005 року ОСОБА_5 там не проживав та в управлінні спірним будинком участі не брав. У визначений законом строк ОСОБА_5 не звернувся до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини за законом. Державна реєстрація ОСОБА_4 у цьому будинку сама по собі не є беззаперечним доказом його постійного проживання на момент смерті батька за цією адресою реєстрації та спростовується належними та допустимими доказами. При цьому позивач посилався на висновки Верховного Суду. Викладені у постанові від 21 жовтня 2020 року у справі №569/15147/14 , згідно з якими Частина третя статті 1268 ЦК України вимагає наявність фактичного проживання спадкоємця разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не лише реєстрацію місця проживання за адресою спадкодавця, що можуть бути відмінними один від одного.
Посилаючись на викладені обставини, положення статей 29, 1218, 1220, 1223, 1268, 1269, 1270 ЦК України, позивач просив: 1) встановити юридичний факт того, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , не проживав у будинку у житловому будинку за адресою: АДРЕСА_1 (стара адреса: АДРЕСА_1 ) на момент смерті ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ; 2) встановити факт того, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , фактично не прийняв спадщину згідно ч. 3 ст. 1268 ЦК України після смерті ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ; 3) визнати право власності у порядку спадкування за заповітом за позивачем на житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (стара адреса: АДРЕСА_1 ) та зобов'язати відповідну реєстраційну службу за реєструвати за позивачем право власності на нього.
Процесуальні дії у справі
29 липня 2025 року ухвалою суду позовну заяву залишено без руху та надано десятиденний строк для усунення виявлених недоліків.
Ухвалою судді від 06 серпня 2025 року у справі відкрите загальне позовне провадження та призначене підготовче засідання на 29 серпня 2025 року, яке за клопотанням представниці позивача було відкладене на 11 вересня 2025 року.
11 вересня 2025 року ухвалою суду замінено неналежного відповідача - Виконавчий комітет Решетилівської міської ради на належного - Решетилівську міську раду, витребувано від Решетилівської державної нотаріальної контори копію спадкової справи № 369/2014 після померлого ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у зв'язку з чим суд відклав підготовче засідання на 30 вересня 2025 року, а у подальшому за клопотанням сторони позивача - на 30 жовтня 2025 року.
Підготовче провадження по справі було проведено 30 жовтня 2025 рокута призначено судовий розгляд справи на 18 листопада 2025 року.
Позиція учасників судового процесу
У судовому засіданні 18 листопада 2025 року позивач ОСОБА_1 та його представниця ОСОБА_6 позовні вимоги підтримали у повному обсязі та просили їх задовольнити.
Представник відповідача та третя особа у судове засідання не з'явилися, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлені належним чином, про причини неявки суд не повідомляли.
Фактичні обставини справи, встановлені судом
Судом установлено, що відповідно до копії свідоцтва про право на житловий будинок від 28 лютого 2002 року, виданого на підставі рішення виконавчого комітету Жовтневої сільської ради від 17 січня 2002 року №11, який розташований в АДРЕСА_1 належить на праві приватної власності ОСОБА_2 . Жилий будинок зареєстрований Полтавським Бюро технічної інвентаризації за ОСОБА_2 , записаний у реєстрову книгу №4 за реєстровим номером 558 28 лютого 2002 року (а. с. 17).
На виконання ухвали суду від 11 вересня 2025 року від Решетилівської державної нотаріальної контори 30 вересня 2025 року до суду надійшла спадкова справа № 369/2014 заведена після смерті ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_4 (а. с. 105 - 120).
Відповідно до копії свідоцтва про одруження серії НОМЕР_1 26 липня 1968 року ОСОБА_4 та ОСОБА_7 уклали шлюб, прізвище після реєстрації шлюбу чоловіка та дружини - ОСОБА_8 (а. с. 110).
ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_5 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 (а. с. 109).
Згідно з довідкою виконавчого комітету Жовтневої сільської ради Решетилівського району Полтавської області від 04.11.2014 №02-20/680 ОСОБА_4 , 1941 року народження, на день смерті ІНФОРМАЦІЯ_6 був зареєстрований в АДРЕСА_1 . На вказану дату за даною адресою зареєстрований разом з ним: ОСОБА_2 - дружина, 1944 року народження, ОСОБА_5 - син, 1968 року народження, ОСОБА_9 - невістка, 1974 року народження, ОСОБА_10 - онук, 2007 року народження, ОСОБА_11 , 1996 року народження (а. с. 117).
Після смерті ОСОБА_4 заяву про прийняття спадщини подала дружина померлого - ОСОБА_2 (а. с. 107).
Інші заяви про прийняття спадщини у спадковій справі відсутні.
ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 (а. с. 24).
Згідно з копією заповіту ОСОБА_2 , посвідченого С.Т. Щербак, секретарем виконкому Покровської сільської ради Решетилівського району Полтавської області 27 травня 2020 року, все своє майно, де б воно не було та з чого б воно не складалося і взагалі все те, що належатиме їй на день смерті і на що вона за законом матиме право ОСОБА_2 заповіла онукові ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_11 (а. с. 23).
З витягу з Державного реєстру речових прав №352924149 установлено, що власником житлового будинку, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 є ОСОБА_2 (а. с. 16).
З метою розшуку спадкоємців померлої ОСОБА_2 приватним нотаріусом Полтавського районного нотаріального округу Полтавської області Троцькою О.А. було розміщено оголошення у газеті «Урядовий кур'єр» (а. с. 21)
Після смерті ОСОБА_2 приватним нотаріусом Полтавського районного нотаріального округу Полтавської області Троцькою О.А. спадкоємцю за заповітом ОСОБА_1 було видано свідоцтво про право на спадщину за заповітом за реєстровим № 233 на земельну ділянку площею 0,0910 га, кадастровий номер 5324280901:01:003:0106, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 (стара адреса: АДРЕСА_1 ) (а. с. 20).
Відповідно до Витягу з Державного реєстру речових прав №431231243 власником земельної ділянки кадастровий номер 5324280901:01:003:0106 є ОСОБА_1 (а. с. 18)
Постановою приватного нотаріуса Полтавського районного нотаріального округу Полтавської області Троцької О.А від 16 червня 2025 року №133 було відмовлено ОСОБА_1 у вчиненні нотаріальної дії - у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (стара адреса: АДРЕСА_1 ). У даній постанові приватним нотаріусом зокрема зазначено, що житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (стара адреса: АДРЕСА_1 ) належить ОСОБА_2 на праві спільної сумісної власності подружжя, оскільки набувався в період перебування в шлюбі з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , помер ІНФОРМАЦІЯ_5 . Після його смерті Решетилівською державною нотаріальною конторою 25.12.2014 заведено спадкову справу №369/2014. За даними цієї спадкової справи спадкоємцями, які прийняли спадщину після смерті ІНФОРМАЦІЯ_6 ОСОБА_4 є: дружина - ОСОБА_2 , яка подала заяву про прийняття спадщини та син - ОСОБА_5 , 1968 року народження, місце проживання якого згідно довідки Жовтневої сільської ради Решетилівського району Полтавської області від 04.11.2014 №02-20/680 було зареєстровано разом з померлим за однією адресою на час смерті. Місце проживання та перебування ОСОБА_5 , 1968 року народження, на сьогодні не відоме. ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , за життя не ставив питання про визнання за ним права власності на частку у спільному майні подружжя, а саме на частку житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: (стара адреса: АДРЕСА_1 ), проте визначити чи будуть його спадкоємці звертатися до суду з метою визнання права власності ОСОБА_4 на частку у спільному майні подружжя наразі невідомо (а. с.26 - 27).
Згідно з повідомленням про знаття виконавчого комітету Решетилівської міської ради Полтавської області від 07.11.2023 №10-07/128 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , 07 листопада 2023 року було знято з реєстрації за місцем проживання за адресою: АДРЕСА_1 (а. с. 15).
Відповідно до довідки Покровського старостинського округу виконавчого комітету Решетилівської міської ради Полтавської області від 16.07.2025 №01-3-18/487 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , який був зареєстрований по АДРЕСА_1 з 04.11.2005 по 07.11.2023, згідно акту обстеження за №133 від 16.07.2025 з 2005 року та по даний час фактично за даною адресою не проживав (а. с. 14).
Застосовані норми права та мотиви, з яких виходить суд
Щодо позовних вимог про встановлення факту непроживання ОСОБА_5 та не прийняття ним спадщини після смерті його батька ОСОБА_4 суд зазначає наступне.
ОСОБА_1 , звертаючись до суду з даними позовними вимогами, посилався на те, що він, як спадкоємець за заповітом після смерті своєї баби ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , бажаючи прийняти спадщину на все майно, звернувся до приватного нотаріуса Полтавського районного нотаріального округу Полтавської області із заявою про прийняття спадщини, однак йому було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на житловий будинок.
Виходячи зі змісту позову, позивач фактично намагається довести своє право на спадкування, вважаючи себе єдиним спадкоємцем, який прийняв спадщину у встановленому законом порядку. При цьому, існують перешкоди в отриманні свідоцтва про право на спадщину за заповітом на житловий будинок з господарськими будівлями, про що свідчить постанова приватного нотаріуса Полтавського районного нотаріального округу Полтавської області Троцької О.А від 16 червня 2025 року №133.
Орієнтовний перелік судових способів захисту цивільних прав та інтересів визначено частиною другою статті 16 ЦК України.
Під час оцінки обраного позивачем способу захисту потрібно враховувати його ефективність, тобто спосіб захисту має відповідати змісту порушеного права, характеру правопорушення, та забезпечити поновлення порушеного права.
Велика Палата Верховного Суду, зокрема у постанові від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17, зазначала, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.
Ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів позивача у цивільному процесі можливий за умови, що такі права, свободи чи інтереси справді порушені, а позивач використовує цивільне судочинство саме для такого захисту, а не з іншою метою.
Застосування судом того чи іншого способу захисту має приводити до відновлення порушеного права позивача.
У своєму позові позивач ОСОБА_1 визначив вимогу про встановлення факту непроживання ОСОБА_4 із спадкодавцем ОСОБА_4 на час відкриття спадщини та неприйняття відповідачем спадщини після смерті батька.
Отже, предметом заявлених вимог є встановлення факту, що має юридичне значення з метою належного оформлення ОСОБА_1 спадщини після смерті своєї баби ОСОБА_2 , як спадкоємиці після смерті ОСОБА_4 .
Однак, виходячи зі змісту позовних вимог, позивач фактично намагається довести те, що він є єдиним спадкоємцем, який прийняв спадщину після смерті ОСОБА_2 .
Ураховуючи викладене, заявлені в цій справі позовні вимоги про встановлення факту непроживання ОСОБА_4 із спадкодавцем на час відкриття спадщини та визнання особи такою, що не прийняла спадщину, не відповідають належному способу захисту.
Ефективним способом захисту прав позивача є визнання права власності на спадкове майно.
До подібних висновків дійшов Верховний Суд в постановах від 26 липня 2023 року у справі № 641/3893/20 та від 02 квітня 2025 року у справі № 751/344/23.
Факти, про які позивач просить ухвалити рішення у цій справі щодо постійного непроживання ОСОБА_4 із спадкодавцем ОСОБА_4 та визнання особи такою, що не прийняла спадщину, підлягають встановленню при розгляді позову про визнання права власності на спадщину.
А тому у задоволенні позовних вимог про встановлення факту непроживання ОСОБА_5 та не прийняття ним спадщини після смерті його батька ОСОБА_4 слід відмовити.
Щодо позовної вимоги про визнання право власності у порядку спадкування за заповітом за позивачем на житловий будинок та зобов'язати відповідну реєстраційну службу за реєструвати за позивачем право власності на нього суд звертає увагу на наступне.
Згідно зі статтями 1216, 1217, 1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи (частина перша та друга статті 1220 ЦК України).
У частинах першій та другій статті 1223 ЦК України визначено, що право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.
Відповідно до частини першої статті 1221 ЦК України місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця.
Спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її (частина перша статті 1268 ЦК України).
Відповідно до частини третьої статті 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого у статті 1270 ЦК, він не заявив про відмову від неї.
Частина третя статті 1268 ЦК України вимагає наявність фактичного проживання спадкоємця разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не лише реєстрацію місця проживання за адресою спадкодавця, що можуть бути відмінними один від одного.
Такий правовий висновок щодо застосування частини третьої статті 1268 ЦК України викладений, зокрема у постанові Верховного Суду від 21 жовтня 2020 року у справі № 569/15147/17.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).
Для вирішення питання щодо наявності підстав для застосування до спірних правовідносин положень частини третьої статті 1268 ЦК України має значення встановлення факту постійного проживання спадкоємця за законом чи заповітом із спадкодавцем на час відкриття спадщини.
Частиною першою статті 29 ЦК України визначено, що місцем проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово.
Положення статті 29 ЦК України не ставлять місце фактичного проживання особи в залежність від місця її реєстрації.
Право на вибір місця проживання закріплено у статті 33 Конституції України, відповідно до якої кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.
Під місцем постійного проживання розуміється місце, де фізична особа постійно проживає. Тимчасовим місцем проживання є місце перебування фізичної особи, де вона знаходиться тимчасово (під час перебування у відпустці, відрядженні, зокрема у готелі чи у санаторії, тощо) (постанова Верховного Суду від 20 березня 2025 року у справі № 522/11093/23).
За нормою статті 2 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», яка була чинна на момент відкриття спадщини після смерті ОСОБА_4 , реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не можуть бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження.
Згідно з пунктами 3.21, 3.22 глави 10 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 (у редакції, чинній на момент відкриття спадщини після смерті ОСОБА_4 ) спадкоємець, який постійно проживав із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 Цивільного кодексу, він не заявив про відмову від неї. У разі відсутності у паспорті такого спадкоємця відмітки про реєстрацію його місця проживання доказом постійного проживання із спадкодавцем можуть бути: довідка житлово-експлуатаційної організації, правління житлово-будівельного кооперативу, відповідного органу місцевого самоврядування про те, що спадкоємець на день смерті спадкодавця проживав разом із цим спадкодавцем.
Між тим, наданими стороною позивача доказами, зокрема довідкою Покровського старостинського округу виконавчого комітету Решетилівської міської ради Полтавської області від 16.07.2025 №01-3-18/487, підтверджується, що ОСОБА_5 з 2005 року і по час надання довідки за місцем проживання свого батька - ОСОБА_4 не проживав.
Тобто, в силу положень частини третьої статті 1268 ЦК України, ОСОБА_5 спадщину після смерті свого батька - ОСОБА_4 не прийняв.
Як установлено з матеріалів спадкової справи, заведеної після смерті ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_4 , заяву про прийняття спадщини було подано лише дружиною померлого ОСОБА_4 - ОСОБА_2 , яка все своє майно заповіла позивачу ОСОБА_1 .
У постанові Верховного Суду від 18 грудня 2019 року у справі № 265/6868/16-ц вказано, що у справах про визнання права власності у порядку спадкування належним відповідачем є спадкоємець (спадкоємці), який прийняли спадщину, а у випадку їх відсутності, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття, належним відповідачем є відповідний орган місцевого самоврядування.
Ураховуючи відсутність інших спадкоємців після померлої ОСОБА_2 крім позивача ОСОБА_1 , то позивачем було вірно визначено відповідача - Решетилівську міську раду Полтавської області.
Таким чином судом установлено, що після смерті ОСОБА_2 єдиним спадкоємцем за заповітом на спадкове майно є позивач у справі ОСОБА_1 , який у зв'язку з відмовою нотаріуса у видачі відповідного свідоцтва про право на спадщину за заповітом не може оформити своє право на спадкове майно.
З огляду на викладені обставини, позовна вимога про визнання право власності у порядку спадкування за заповітом за позивачем на житловий будинок підлягає до задоволення.
Однак вимога позовної заяви про зобов'язання відповідної реєстраційну службу зареєструвати за позивачем право власності, на думку суду, до задоволення не підлягає, оскільки відповідно до пункту 9 частини першої статті 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться на підставі судового рішення, що набрало законної сили, щодо набуття, зміни або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно, об'єкт незавершеного будівництва, майбутній об'єкт нерухомості.
Тобто, визнання права власності на спадкове майно є належним та достатнім способом захисту прав позивача для належного оформлення даного права.
Ураховуючи вищевикладене та керуючись статтями 4, 11, 12, 13, 76-80, 81, 83, 259, 263-265, 268, 273, 354, 355 ЦПК України, суд,
ухвалив:
Позов ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якого діє адвокат Батюта Наталія Володимирівна, до Решетилівської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - приватний нотаріус Полтавського районного нотаріального округу Троцька Олена Анатоліївна, про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування та встановлення фактів, що мають юридичне значення задовольнити частково.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , у порядку спадкування за заповітом після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 право власності на житловий будинок. що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (стара адреса: вул. Молодіжна, 14, с. Жовтневе Решетилівського району Полтавської області).
У задоволенні позовних вимог про встановлення факту непроживання ОСОБА_5 та не прийняття ним спадщини після смерті його батька ОСОБА_4 відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо воно не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Відомості про учасників справи:
Позивач - ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП - НОМЕР_4 .
Представниця позивача - ОСОБА_6 , адреса: АДРЕСА_3 , РНОКПП - НОМЕР_5 .
Відповідач - Решетилівська міська рада Полтавської області, місцезнаходження: вул. Покровська, 14, м. Решетилівка Полтавського району Полтавської області, 38400, код ЄДРПОУ 04382895.
Представниця відповідача - Дядюнова Оксана Анатоліївна, адреса: вул. Покровська, 14, м. Решетилівка Полтавського району Полтавської області, 38400, РНОКПП - НОМЕР_6 .
Третя особа - приватний нотаріус Полтавського районного нотаріального округу Троцька Олена Анатоліївна, адреса: вул. Дмитра Коряка, 29, м. Полтава, 36039, РНОКПП - НОМЕР_7 .
Повне рішення складено 18 листопада 2025 року.
Суддя Ю.В. Зіненко