Справа № 545/3679/25
Провадження № 2/545/2232/25
"18" листопада 2025 р. м. Полтава
Полтавський районний суд Полтавської області, у складі
головуючого судді Зуб Т.О.,
за участі секретаря судового засідання Пінчук З.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтава, цивільну справу за позовом Чернігівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Полтавської міської ради до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Деметра Агро-Груп», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача- Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області, про витребування земельної ділянки з незаконного володіння,-
Чернігівська окружна прокуратура в інтересах держави в особі Полтавської міської ради звернулася до суду з даним позовом, в якому в обґрунтування вимог зазначає, що наказом Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області від 29.04.2020 № 11583-СГ «Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність» затверджено проект землеустрою та надано у власність ОСОБА_1 земельну ділянку з кадастровим номером 5324080300:00:005:0024, площею 2,0000 га з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, розташовану на території Валківської сільської ради Полтавського району Полтавської області.
На підставі наказу Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області від 29.04.2020 № 11583-СГ державним реєстратором Опішнянської селищної ради Зінківського району Полтавської області Дригозою Ю.Ю. 12.05.2020 зареєстровано право власності за ОСОБА_1 на вказану земельну ділянку, номер запису 36508150.
Згідно даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вказана земельна ділянка передана в користування Товариству з обмеженою відповідальністю «Деметра Агро-Груп» на 49 років (договір оренди землі зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 15.01.2021, номер запису 40209309 (індексний номер рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень 56249889 від 21.01.2021).
Водночас, згідно відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на підставі наказу Головноґо управління Держгеокадастру у Чернігівській області від 27.02.2019 року № 25-468/14-19-сг отримав у приватну власність земельну ділянку площею 2,0000 га (кадастровий номер 7424486000:02:001:0700) для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення державної власності, що розташована на територій Новоукраїнської сільської ради Ріпкинського району Чернігівської області.
Зазначене підтверджує, що ОСОБА_1 на час отримання спірної земельної ділянки (наказ Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області від 29.04.2020 № 11583-СГ) використав своє право на безоплатне отримання у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства в межах норм безоплатної передачі земельних ділянок для даного виду використання (наказ Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області від 27.02.2019 № 25-468/14-19-сг), що є порушенням вимог ст. 116, 118, 121, 125 Земельного Кодексу України.
Посилаючись на викладене, прокурор просив суд витребувати земельну ділянку з кадастровим номером 5324080300:00:005:0024, площею 2,0000 гана користь територіальної громади в особі Полтавської міської ради, стягнути з відповідачів судовий збір сплачений при подачі позову.
Ухвалою судді від 03.09.2025 року відкрито провадження по справі з визначенням її розгляду в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.
Ухвалою суду від 15.10.2025 року підготовче провадження закрито та справу призначено до судового розгляду.
Прокурор Чернігівської окружної прокуратури Тишкевич Л.В. надіслала заяву, у якій просила провести підготовче судове засідання у її відсутність та призначити справу до судового розгляду.
Представник Полтавської міської ради надав заяву про розгляд справи у його відсутність. Позовні вимоги підтримує та просить задовольнити.
Відповідачі: ОСОБА_1 , ТОВ «Деметра Агро-Груп» причини неявки суду не повідомили.
Представник третьої особи- Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області надіслав письмові пояснення щодо позовних вимог, у яких також просив розглядати справу у його відсутність.
Відповідно до ч. 3 ст. 131 ЦПК України, учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання без поважних причин.
Таким чином, згідно з вимогами ст.ст. 128, 131 ЦПК України, відповідач повідомлений про час та місце слухання справи за адресою його місця проживання чи місця перебування, зареєстрованого у встановленому законом порядку та не з'явився у судове засідання без поважних причин.
Враховуючи, що відповідачі належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання та не з'явилися в судове засідання без поважних причин, відзив на позов до суду не надали, суд, відповідно до ст. 280 ЦПК України, може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
Дослідивши у судовому засіданні матеріали справи та подані докази, з'ясувавши всі обставини справи в їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено в судовому засіданні на ОСОБА_2 , будучи громадянкою російської федерації (а.с. 21), відповідно до Державного акту на право власності на землю серії ПЛ № 098278 від 27.10.2002 року набула право власності на земельну ділянку площею 4,7502 га. для ведення товарного сільськогосподарського виробництва розташовану на території Куликівської сільської ради Полтавського району Полтавської області (на теперішній час- Коломацька ОТГ) (а.с. 16, 23). В подальшому, 14.03.2016 року в Державному реєстрі речових прав на нерухоме манно зареєстровано право приватної власності ОСОБА_2 на земельну ділянку з кадастровим номером 5324082700:00:003:0027, площею 4,7502 га, номер відомостей про речове право- 13731326 (а.с. 8).На підставі договору оренди від 08.02.2016 року та додаткової угоди до нього від 27.09.2016 року вказана земельна ділянка перебуває в оренді ТОВ «Агрофірма «Куликово», строк дії договору оренди становить 15 років (а.с. 18-20).
Відповідно до ст. 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.
Статтею 13 Конституція України визначено, що земля є об'єктом права власності Українського народу, від імені якого права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією. Земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.
Згідно ч. 1 ст. 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають право власності та право користування земельними ділянками із земель державної та комунальної власності за рішеннями органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.
Відповідно до ч. 3 ст. 116 ЗК України безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян проводиться у разі одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.
Передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм, визначених цим Кодексом, проводиться один раз по кожному виду використання (ч. 4 ст. 116 ЗК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 121 Земельного кодексу України громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земель.
З урахуванням вимог статей 116, 118, 121, 123, 134 ЗК України право на безоплатне отримання земельної ділянки державної власності одного виду громадянин може використати один раз. Додатково земельні ділянки громадянин або фермерське господарство можуть отримати на конкурентних засадах через участь у торгах.
Аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 24 квітня 2019 року у справі 525/1225/15-й, а також у постановах Верховного Суду від 20.05.2020 у справі № 706/1685/16-ц та від 27.10:2020 у справі № 381/375/19.
За приписами ст. 152 Земельного кодексу України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови Захисту прав власності на землю. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом зокрема визнання недійсними рішень органів місцевого самоврядування.
Відповідно до закріпленого в статті 387 ЦК України загального правила власник має необмежене право витребувати майно із чужого незаконного володіння.
Згідно положень ч. 1 ст. 317 Цивільного кодексу України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.
За змістом ч. 1 ст. 319 Цивільного кодексу України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний, розсуд.
Згідно правових висновків викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 12.03.2024 у справі № 927/1206/21, від 16.06.2020Лу справі № 145/2047/16-ц способи захисту цивільного права чи інтересу - це закріплені законом матеріально-правові заходи охоронного характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав, інтересів і вплив на правопорушника. Тобто, це дії, спрямовані на запобігання порушенні^ або на відновлення порушеного, невизнаного, оспорюваного цивільного права чи інтересу. Такі способи мають бути доступними й ефективними.
У постановах Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 у справі № 910/3009/18, від 19.01.2021 у справі № 916/1415/19, від 16.02.2021 у справі № 910/2861/18, від 19.10.2022 у справі № 910/14224/20 зазначено, що застосування конкретного способу захисту має призводити до відновлення порушеного права позивача без необхідності повторного звернення до суду.
Серед способів захисту речових прав цивільне законодавство виокремлює, зокрема, витребування майна з чужого незаконного володіння (стаття 387 Цивільного кодексу України). На підставі ст. 387 Цивільного кодексу України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.
Зазначений спосіб захисту права власності застосовується у тому випадку, коли власник фактично позбавлений можливості володіти і користуватися належною йому річчю, тобто коли річ незаконно вибуває із його володіння.
Згідно з наведеною нормою власник має право реалізувати своє право на захист шляхом звернення до суду з вимогою про витребування свого майна із чужого незаконного володіння із дотриманням вимог, передбачених Цивільним кодексом У країни.
Правовий аналіз положень статті 387 Цивільного кодексу України дає підстави для висновку, що у наведеній нормі йдеться про право власника на віндикаційнйй позов, тобто позов власника, який не володіє, до невласника, який незаконно володіє майном, про вилучення цього майна в натурі.
Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 10.12.2021 у Справі № 924/454/20.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 у /справі № 183/1617/16 зроблено висновок, що задоволення вимоги про витребування нерухомого майна з незаконного володіння особи, за якою воно зареєстроване на праві власності, відповідає речово-правовому Характеру віндикаційного позову nia призводить до ефективного захисту прав власника. У тих випадках, коли має бути застосована вимога про витребування майна. з чужого незаконного володіння, вимога власника про визнання права власності чи інші його вимоги, спрямовані на уникнення застосування, приписів статей 387 і 388 Цивільного кодексу України, є неефективними.
Велика Палата Верховного Суду (в постанові від 12 лютого 2020 у справі П/811/1640/17) звертає увагу на те, що метою віндикаційного позову є забезпечення введення власника у володіння майном, якого він був незаконно позбавлений. У випадку позбавлення власника володіння нерухомим Майном Означене введення полягає у внесенні запису про державну реєстрацію за власником права власності на нерухоме майно (див. принцип реєстраційного підтвердження володіння нерухомістю у Пункті 89 Постанови Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 653/1096/16-ц).
Водночас, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 23.11.2021 (пункт 146) у справі № 359/3373/16-ц вказала, що набуття особою права володіння нерухомим майном полягає у внесенні запису про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно за цією особою, якщо право з власності на спірне нерухоме майно зареєстроване за іншою особою, то належному способу захисту права відповідає вимога про витребування від. (стягнення з) цієї особи нерухомого майна. Метою в індикаційного позову є забезпечення введення власника у володіння майном, якого він був позбавлений. У випадку позбавлення власника володіння нерухомим майном означене введення полягає у внесенні, запису про державну реєстрацію за власником права власності на нерухоме майно, а функцією державної реєстрації права власності є оголошення належності нерухомого майна певній особі (особам). Рішення суду про витребування з володіння відповідача нерухомого майна саме по собі є підставою для внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про державну реєстрацію за позивачем права власності на нерухоме майно; такий запис вноситься у разі, якщо право власності на нерухоме майно зареєстроване саме за відповідачем, а не за іншою особою. Близькі за змістом висновки наведені, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 07.11.2018 у справі № 488/5027/ 14-ц, від 30.06.2020 у справі № 19/028-10/13, від 22.06.2021 у справі № 200/606/18 та інших.
Крім того, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 09:11.2021 у справі № 466/8649/16-ц (пункти 84-87) звернуто увагу на те, що відповідно до усталеної практики Великої Палати Верховного Суду, якщо позивач вважає, що його право порушене тим, що право власності зареєстроване за відповідачем, то належним способом захисту є віндикаційний позов, оскільки його задоволення, тобто рішення суду про витребування нерухомого майна із чужого незаконного володіння, є підставою для внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Натомість вимоги про скасування рішень, записів про державну реєстрацію права власності на це майно за незаконним володільцем не є необхідним для ефективного відновлення його права (пункт 100 постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.11.2018 у справі № 488/5027/14-ц).
Звертаючись у 2020 році із заявою до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області, ОСОБА_1 усвідомлював неправомірність отримання бажаної земельної ділянки у приватну власність для сільськогосподарських цілей, оскільки вже раніше використав своє право на безоплатне отримання у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства на території Новоукраїнської сільської ради Ріпкинського району Чернігівської області для ведення особистого селянського господарства.
Наведене свідчить про те, що ОСОБА_1 є недобросовісним набувачем спірної земельної ділянки, оскільки усвідомлював неправомірність своїх дій та не міг не знати процедури та законодавчих вимог щодо отримання безоплатно у власність земельної ділянки зазначеної категорії.
Відповідно до ч. 1 ст. 93 ЗК України, право оренди земельної ділянки це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.
Орендар земельної ділянки безумовно є її володільцем, а відтак безпосередньо порушує права дійсного її власника.
Закон, за наявності визначених ст. ст. 387, 388 ЦК умов, не обмежує абсолютне право власника на витребування належного йому майна із незаконного володіння, зокрема чинністю/нечинністю договорів чи інших правочинів, стороною яких не є власник.
Витребування спірної земельної ділянки лише у співвідповідача ОСОБА_1 не призведе до припинення незаконного володіння цією ділянкою з боку ТОВ «Деметра Агро-Груп» та її повернення у фактичне володіння Полтавської міської ради, оскільки це не буде ефективним та достатнім способом захисту.
Аналогічна правова, позиція зі схожими правовідносинами викладена у постанові Верховного Суду від 17.11.2021 у справі № 672/386/20.
Майно підлягає витребуванню у останнього набувача без необхідності визнання недійсними останніх правочинів щодо такого майна. При цьому витребування спірної земельної ділянки також у орендаря, який виступає користувачем земельної ділянки, тобто останнім набувачем, відповідатиме меті віндикаційного позову, спрямованого на захист прав власника майна.
Враховуючи викладене, земельна ділянка з кадастровим номером 5324080300:00:005:0024, площею 2,0000 га з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, розташована на території Валківської сільської ради Полтавського району Полтавської області підлягає витребуванню у ОСОБА_1 , ТОВ «Деметра Агро-Груп» на користь держави в особі Полтавської міської ради, ув зв'язку з чим позовні вимоги підлягають задоволенню.
Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 4, 7, 8, 11, 12, 13, 76, 77, 81, 83, 141, 247, 258, 259, 263, 265, 280-282, 417 ЦПК України, суд
Позов Чернігівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Полтавської міської ради до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Деметра Агро-Груп», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача- Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області, про витребування земельної ділянки з незаконного володіння- задовольнити.
Витребувати з незаконного володіння ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_1 , Товариства з обмеженого відповідальністю «Деметра Агро-Груп», ЄДРПОУ 41271841, на користь Полтавської міської територіальної громади в особі Полтавської міської ради, ЄДРПОУ 24388285, земельну ділянку з кадастровим номером 5324080300:00:005:0024, площею 2,0000 га з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, розташовану на території Полтавської міської ради (колишньої Валківської сільської ради) Полтавського району Полтавської області.
Стягнути з ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_1 , Товариства з обмеженого відповідальністю «Деметра Агро-Груп», ЄДРПОУ 41271841, на користь Чернігівської окружної прокуратури (отримувач Чернігівська обласна прокуратура, банк отримувача- ДКС України у м. Київ, рахунок отримувача UA1248201720343140001000006008) витрати по сплаті судового збору у розмірі 3028 (три тисячі двадцять вісім) грн. 00 коп., по 1514 (одна тисяча п'ятсот чотирнадцять) грн. 00 коп.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд- якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в апеляційному порядку до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Позивач, який брав участь у справі, але не був присутнім в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, може подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії рішення.
Суддя: Т. О. Зуб