Справа № 635/2430/17
Провадження № 1-кп/545/146/25
17.11.2025 року Полтавський районний суд Полтавської області в складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
при секретарі - ОСОБА_2 ,
за участю прокурора - ОСОБА_3 (в режимі відеоконференції),
обвинуваченого - ОСОБА_4 (в режимі відеоконференції з ДУ «Темнівська виправна колонія №100»),
розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в залі суду в м. Полтава кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1,2 ст. 190 КК України,-
З 04.05.2017 року кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1,2 ст. 190 КК України перебувало в провадженні Харківського районного суду Харківської області.
Розпорядженням Верховного Суду від 08.03.2022 № 2/0/9-22 «Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану» відповідно до частини сьомої статті 147 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», враховуючи неможливість судами здійснювати правосуддя під час воєнного стану, змінено територіальну підсудність судових справ, територіальна підсудність справ Харківського районного суду Харківської області визначена за Полтавським районним судом Полтавської області.
Відповідно до автоматичної системи документообігу, 05.09.2023 року справу перерозподілено судді Полтавського районного суду Полтавської області ОСОБА_5 .
Рішенням Вищої ради правосуддя № 267/0/15-24 від 30.01.2024 року достроково закінчено відрядження судді Лозівського міськрайонного суду Харківської області ОСОБА_5 до Полтавського районного суду Полтавської області із 12 лютого 2024 року.
Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судових справ між суддями від 20.02.2024 справу №635/2430/17 передано судді ОСОБА_1 .
Ухвалою Полтавського районного суду Полтавської області від 23.02.2024 року справу прийнято до провадження.
У судовому засідання прокурор ОСОБА_3 заявив клопотання про закриття кримінального провадження відносно ОСОБА_4 в частині обвинувачення за ч.1 ст.190 КК України, на підставі п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України, оскільки втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.
Обвинувачений ОСОБА_4 клопотання підтримав, прохав задовольнити, закрити кримінальне провадження за ч.1 ст.190 КК України.
Заслухавши прокурора, обвинуваченого, дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.
Так, згідно обвинувального акту, у грудні 2016 року, в вечірній час, більш точний час в ході досудового розслідування не встановлений, в смт. Покотилівка Харківського району Харківської області, ОСОБА_4 , маючи злочинний умисел, направлений на заволодіння комп'ютерним обладнанням потерпілої ОСОБА_6 , з метою його подальшої реалізації, шляхом зловживання довірою, керуючись корисливим мотивом, прийшов за місцем мешкання ОСОБА_6 - до квартири АДРЕСА_1 , де, розташувавши до себе в процесі спілкування потерпілу, і викликавши у останньої помилкове враження про себе, як про порядну, чесну людину та особу, яка обізнана в комп'ютерних технологіях, й запевнивши останню в тому, що він зобов'язується налаштувати для роботи належний потерпілій процесор марки AMD Athlon 64 X2 4200+EE(AM2. 2*512), вартістю згідно висновку судово-товарознавчої експертизи №5790 від 20.04.2017 - 200 грн., який в подальшому не мав наміру повертати, після чого, заволодівши вище вказаним процесором, з місця скоєння злочину зник, розпорядившись ним на власний розсуд.
Після цього, в грудні 2016 року, в вечірній час, більш точний час в ході досудового розслідування не встановлений, в смт. Покотилівка Харківського району Харківської області, ОСОБА_4 , продовжуючи свої злочинні дії, охоплені єдиним умислом, направленим на заволодіння комп'ютерним обладнанням потерпілої ОСОБА_6 , з метою його подальшої реалізації, шляхом зловживання довірою, керуючись корисливим мотивом, прийшов за місцем мешкання ОСОБА_6 - до квартири АДРЕСА_1 , де, розташувавши до себе в процесі спілкування потерпілу, і викликавши у останньої помилкове враження про себе, як про порядну, чесну людину та особу, яка обізнана в комп'ютерних технологіях, й запевнивши останню в тому, що він зобов?язується налаштувати для роботи належний потерпілій монітор марки View Sonic VX 1935 Wn-3E, вартістю згідно висновку судово-товарознавчої експертизи №5790 від 20.04.2017 - 900 грн., який в подальшому не мав наміру повертати, після чого, заволодівши вище вказаним монітором, з місця скоєння злочину зник, розпорядившись ним на власний розсуд.
Таким чином, своїми протиправними діями ОСОБА_4 спричинив ОСОБА_6 матеріальну шкоду на загальну суму 1100 грн.
Дії ОСОБА_4 органом досудового розслідування кваліфіковано за ч.1 ст.190 КК України, як заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою (шахрайство).
В той же час, 09.08.2024 набрав чинності Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» від 18.07.2024 №3886- IX, яким було внесено зміни до законодавчих актів України, в тому числі до ст. 51 Кодексу України про адміністративні правопорушення «Дрібне викрадення чужого майна».
Об'єднана палата Касаційного кримінального суду Верховного Суду у постанові від 07.10.2024 у справі № 278/1566/21 зробила висновок, що зміна до ст. 51 КУпАП, яка стосується збільшення розміру коефіцієнта неоподатковуваного мінімуму для кваліфікації відповідних діянь як адміністративного правопорушення, є законом про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння для діянь, предметом посягання яких було майно на суму, що не перевищує 2 неоподатковуваних мінімумів.
Відповідно до ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти мають зворотну дію в часі, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи. За частиною 1 ст. 5 КК України закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.
Такий же принцип неявно гарантований і ст. 7 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Цей принцип втілюється в правилі про те, що, якщо існують відмінності між кримінальним законодавством, чинним на момент вчинення злочину, та наступними кримінальними законами, прийнятими до винесення остаточного рішення, суди повинні застосовувати закон, положення якого є найбільш сприятливими для обвинуваченого.
У зв'язку зі змінами внесеними до ст. 51 КУпАП Законом України №3886-1Х від 18.07.2024, після 09.08.2024, дії щодо викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати у розмірі до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - є дрібною крадіжкою, за яку настає відповідальність за ст. 51 Кодексу України про адміністративне правопорушення.
Пункт 5 підрозділу 1 розділу XX Податкового Кодексу України передбачає, що якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 гривень, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 розділу IV цього Кодексу для відповідного року.
Так, неоподаткований мінімум доходів громадян у розмірі соціальної пільги на 01 січня 2016 року складав 689 гривень, а відповідно 2 (два) неоподатковуваних мінімуму доходів громадян за цей період складають суму в розмірі 1378 гривень.
Приймаючи до уваги те, що ОСОБА_4 інкриміновано ч.1 ст.190 КК України, а саме заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою на суму 1100 грн., що станом на день скоєння шахрайства, є меншою за розмір, з якого відповідно до Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» № 3886-IX та положень ПК України настає кримінальна відповідальність, а саме: 1378 гривень, відповідні такі діяння ОСОБА_4 не підпадають під кримінально каране діяння, передбачене ч.1 ст. 190 КК України.
За приписами п. 4-1) ч. 1 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається в разі, якщо втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.
Згідно вимог ч. 3 ст. 479-2 КПК України, якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння, суд зупиняє судовий розгляд і запитує згоду обвинуваченого на закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої пунктом 4-1) частини першої статті 284 цього Кодексу. Суд закриває кримінальне провадження на цій підставі, якщо обвинувачений проти цього не заперечує.
Обвинувачений ОСОБА_4 усвідомлено та однозначно заявив, що бажає закриття кримінального провадження відносно інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.190 КК України, та просить суд постановити відповідну ухвалу.
З огляду на викладене, зважаючи на те, що вартість чужого майна, яким заволодів ОСОБА_4 , шляхом зловживання довірою у даному кримінальному провадженні становить менше 1378 грн., то діяння, що інкримінується обвинуваченому за ч.1 ст.190 КК України, станом на день розгляду провадження судом, і з урахуванням положень Закону № 3886-ІХ, ст.5 КК України, підлягає кваліфікації як адміністративне, а не кримінальне правопорушення, що виключає подальший судовий розгляд.
За таких обставин, враховуючи позицію обвинуваченого ОСОБА_4 , який надав згоду на закриття кримінального провадження щодо нього з підстави, передбаченої п.4-1 ч.1 ст.284 КПК України, кримінальне провадження щодо ОСОБА_4 за ч.1 ст.190 КК України підлягає закриттю на підставі п.4-1 ч.1ст.284 КПК України у зв'язку із втратою чинності закону, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.
Керуючись ст. 284, 369, 371, 372, 376, 479-2 КПК України, суд
Задовольнити клопотання прокурора.
Кримінальне провадження №12017220430000468 від 06.03.2017 року за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України, закрити на підставі п.4-1 ч.1 ст. 284 КПК України, у зв'язку із втратою чинності законом, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.
Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду через Полтавський районний суд Полтавської області протягом семи днів з дня її проголошення.
Суддя: ОСОБА_1