Справа № 545/3240/25
Провадження № 2/545/2001/25
"12" листопада 2025 р. Полтавський районний суд Полтавської області у складі:
головуючого судді: Стрюк Л.І.,
за участю секретаря: Гаврися В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Полтава у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
Позивач звернувся до суду з зазначеним позовом, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що між Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» та ОСОБА_1 укладений договір про споживчий кредит №3262194 від 07.12.2021, за яким надав позичальнику кредит в розмірі 8 000 грн, зі сплатою процентів за користування кредитом та інших платежів та можливих штрафних санкцій, що передбачені кредитним договором. Відповідно до договору факторингу №26-07/2024 від 26.07.2024 укладеного між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Факторинг Партнерс» до останнього перейшло право грошової вимоги за договором №3262194 від 07.12.2021.
Також, 21.02.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інкасо Фінанс» та ОСОБА_1 укладений кредитний договір №3584605591-202747, за яким кредитор надав позичальнику кредит в розмірі 2 000 грн, зі сплатою процентів в розмірі 1,95% за кожен день користування кредитом. Відповідно до договору факторингу №07/03/23 від 07.03.2023 укладеного між ТОВ «Фінансова компанія «Інкасо Фінанс» та ТОВ «Коллект Центр» права вимоги за кредитним договором №3584605591-202747 перейшло до ТОВ «Коллект Центр», в свою чергу між ТОВ «Коллект Центр» та ТОВ «Факторинг Партнерс» 18.02.2025 було укладено договір №18-02/25 відповідно до якого ТОВ «Факторинг Партнерс» отримало право вимоги за кредитним договором №3584605591-202747.
Проте відповідач належним чином не виконав зобов'язання за договорами, внаслідок чого виникла заборгованість у розмірі 20361,20 грн, а саме: за договором №3262194 в сумі 17815,20 грн, з яких - 7200грн заборгованість за основним зобов'язанням (за тілом кредиту); 10615,20 грн - заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги; за договором №3584605591-202747 в сумі 2546грн, з яких - 2000грн заборгованість за основним зобов'язанням (за тілом кредиту); 546 грн - заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги.
Просив стягнути з відповідача суму заборгованості за договорами №3262194 від 07.12.2021 та №3584605591-202747 від 21.02.2022 в розмірі 20361,20 грн, судовий збір в сумі 2 422,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 13 000 грн.
У судове засідання представник позивача не з'явився, попередньо надавши клопотання про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримав та просив задовольнити, щодо винесення заочного рішення не заперечував.
Відповідач у судове засідання не з'явився, відзив на позов не надав, про причини неявки не повідомив, заяви про розгляд справи за його відсутності не надав. Згідно з п. 2 ч.7, ч. 8 ст. 128 ЦПК України вважається таким, що повідомлений належним чином.
За таких обставин, за згодою представника позивача, проводиться заочний розгляд справи.
Встановлено, що 07.12.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» та ОСОБА_1 укладений договір про споживчий кредит №3262194, відповідно до умов якого позичальнику наданий кредит в сумі 8 000грн, строком на 28 днів з 07.12.2021 шляхом переказу на картковий рахунок (а.с.26-30).
Відповідно до п.1.4 договору про споживчий кредит №3262194 від 07.12.2021 термін (дата) повернення кредиту і сплати комісії за надання кредиту та процентів за користування кредитом (дата платежу) 04.01.2022 (а.с.26-30).
Відповідно до п.1.5.2 договору про споживчий кредит №3262194 від 07.12.2021 проценти за користування кредитом: 22,40 грн, які нараховуються за ставкою 0,01 відсотків від фактичного залишку за кожен день строку користування кредитом.
Згідно з п.1.6, 1.7 договору про споживчий кредит №3262194 від 07.12.2021 стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 5,00 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом. Тип процентної ставки за цим договором: фіксована. Особливості на рахування процентів визначені п.п.2.2, 2.3 цього договору.
Відповідно до п.п.2.2.1 договору про споживчий кредит №3262194 від 07.12.2021 позичальник сплачує кредитодавцю комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом у розмірах, зазначених в п.1.5.1-1.5.2 договору, в термін (дату) вказаний в п.1.4. У випадку, якщо позичальник продовжує строк кредитування вказаний в п.1.3 договору, він додатково має сплатити комісію за управління та обслуговування кредиту, проценти за ставкою визначеною п.1.5.2 або проценти за стандартною (базовою) ставкою, визначеною п.1.6 договору, в сумі та на умовах визначених п.2.3 договору.
Згідно з п.п.2.2.3 договору про споживчий кредит №3262194 від 07.12.2021 проценти нараховуються за стандартною (базовою) ставкою, що визначена п.1.6 цього договору, яка є незмінною протягом всього строку кредитування, окрім випадків, коли за умовами акцій, програм лояльності, спеціальних пропозицій, тощо, визначена в п.1.5.2 процентна ставка протягом первісного строку кредитування визначеного п.1.3, запропонована позичальнику зі знижкою і є меншою за стандартну (базову) ставку встановлену п.1.6 договору. Якщо визначена п.1.5,2 процентна ставка є нижчою від стандартної (базової) ставки, то після завершення первісного строку кредитування та/або строку пролонгації на пільгових. умовах, проценти з дня продовження строку кредитування (пролонгації) на стандартних (базових) умовах, згідно п.2.3.1.2 продовжують нараховуватись за базовою ставкою згідно п. 1.6. Договору. Стандартна (базова) процентна ставка не є підвищеною. Якщо розмір зобов?язань Позичальника зі сплати процентів протягом первісного строку кредитування та/або строку пролонгації на пільгових умовах є меншим ніж заборгованість зі сплати процентів за аналогічний строк кредитування, що продовжений на стандартних (базових) умовах. це означає, що протягом первісного строку кредитування та/або в період пролонгації на пільгових умовах Позичальнику була надана знижка, що дорівнює різниці між стандартною (базовою) ставкою встановленою п.І.6 та процентною ставкою визначеною п1.5.2 Договору. Після спливу строку кредитування (3 урахуванням пролонгацій) нарахування процентів за користування кредитом припиняється. Розмір стандартної (базової) ставки не може бути збільшено Товариством без письмової (такої, що прирівнюється до письмової) згоди Позичальника.
Відповідно до п.2.3.1.2 договору про споживчий кредит №3262194 від 07.12.2021 пролонгація на стандартних (базових) умовах: позичальник може збільшити строк кредитування на 1 (один) день шляхом продовження користування кредитними коштами після завершення строку кредитування (з урахуванням всіх пролонгацій). Таке збільшення (продовження) строку кредитування відбувається кожен раз коли Позичальник продовжує користуватись кредитними коштами після спливу раніше визначеного строку кредитування, але загалом не може перевищувати 60 днів. У випадку, якщо внаслідок чергового продовження строку кредитування Позичальником у спосіб вказаний цим пунктом, загальний період пролонгації на стандартних (базових) умовах перевищить 60 днів, таке продовження здійснюється на кількість днів, що залишилась до досягнення загальним строком пролонгації на стандартних (базових) умовах 60 днів. Користування кредитними коштами припиняється, якщо у Позичальника відсутня заборгованість перед Кредитодавцем за кредитом (тілом кредиту). Якщо Позичальник здійснює продовження строку кредитування (пролонгацію) на стандартних (базових) умовах, проценти за користування кредитом протягом періоду на який продовжено строк кредитування нараховуються за стандартною (базовою) ставкою наведеною в п.1.6 Договору. У випадку, якщо Позичальник протягом періоду на який продовжено строк кредитування (пролонгації) на стандартних (базових) умовах вчинить дії для продовження строку кредитування на пільгових умовах, такі дії зупиняють строк пролонгації на стандартних (базових) умовах до моменту спливу строку пролонгації на пільгових умовах.
Згідно з п.6.1, 6.4, 6.5 договору про споживчий кредит №3262194 від 07.12.2021 договір укладається в електронній формі в особистому кабінеті позичальника, що створений в інформаціно-телекомунікаційній системі товариства та доступний зокрема через сайт товариства та/або відповідний мобільний додаток чи інші засоби. Укладення товариством кредитного договору з позичальником у електронній формі юридично є еквівалентним отриманню товариством ідентичного за змістом кредитного договору, який підписаний власноручним підписом позичальника, у зв'язку з чим створює для сторін такі ж правові зобов'язання та наслідки. Цей договір прирівнюється до такого, що укладений у письмовій формі.
Відповідно до довідки про ідентифікацію вбачається, що клієнт ОСОБА_1 з яким укладений договір №3262194 від 07.12.2021 ідентифікований Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан»; акцепт договору позичальником (підписання аналогом ЕЦП у формі одноразового ідентифікатора): U20849 (а.с.60).
Відповідно до розрахунку ТОВ «Мілоан» вбачається, що за відповідачем рахується заборгованість за споживчим кредитом №3262194 від 07.12.2021 в розмірі 17815,20, з яких: за сумою кредиту в розмірі 7200 грн, за процентами за процентами за користування кредитом - 10615,20 грн (а.с.62).
Згідно з розрахунку вбачається, що загальна заборгованість за договором №3262194 від 07.12.2021 станом на 26.07.2024 складає 17815,20 (а.с.63).
Також встановлено, що 21.02.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інкасо Фінанс» та ОСОБА_1 укладений кредитний договір №3584605591-202747 (а.с.38-45).
Відповідно до п.2.2, 2.3 кредитного договору №3584605591-202747 позичальнику надано кредит у розмірі 2000грн; строк періоду користування кредитними коштами складає 14 днів та починається з 21.02.2022 та закінчується 07.03.2022 (включно).
Згідно із п.2.4, 2.5 кредитного договору №3584605591-202747 цільове призначення кредиту: споживчі потреби; за користування кредитом позичальник зобов'язаний сплатити товариству плату згідно графіку розрахунків, який є невід'ємною частиною цього договору.
Відповідно до п.2.6 кредитного договору №3584605591-202747 розмір фіксованої процентної ставки, встановлений цим договором , не може бути збільшений без письмової згоди позичальника.
Згідно із .9.2 цей договір укладено в електронній формі та є електронним договором, підписання якого відбулося за допомогою одноразового ідентифікатора СЗWА8ZG7.
Відповідно до інформаційної довідки 21.02.2022 на номер карти №473121хххххх7187 відповідно до договору №3584605591-202747 позичальнику було перераховано кошти в розмірі 2000грн (а.с.52).
Згідно з розрахунку вбачається, що загальна заборгованість за договором №3584605591-202747 від 21.02.2022 станом на 07.03.2023 складає 2546грн (а.с.54-59, 62).
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».
Згідно із пунктом 6 частини першої статті 3 Закону електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших; електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
При цьому одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір (пунктом 12 частини першої статті 3 Закону).
Відповідно до частини третьої статті 11 Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частини четверта статті 11 Закону).
Згідно із частиною шостою статті 11 Закону відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
За правилом частини восьмої статті 11 Закону у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-комунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Стаття 12 Закону визначає яким чином підписуються угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Із системного аналізу положень вище вказаного законодавства вбачається, що з урахуванням особливостей договору щодо виконання якого виник спір між сторонами, його укладання в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему позивача можливе за допомогою електронного цифрового підпису відповідача лише за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами цього правочину.
В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Таким чином, вищезазначений договір, укладений у відповідності до ч.12 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» є електронним договором, та вважається таким, що за правовим наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі.
Отже, факти укладення договорів про споживчі кредити між сторонами та отримання відповідачем коштів за ними є доведеними.
Однак, позичальником умови договорів позики належним чином не виконувались внаслідок чого виникла заборгованість у вказаних розмірах.
Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» 26.07.2024 укладений договір факторингу №26-07/2024 у відповідності до якого ТОВ «Мілоан» відступило ТОВ «Факторинг Партнерс» право вимоги до позичальників, в тому числі за договором про споживчий кредит №3262194 від 07.12.2021 (а.с. 59-75).
Згідно з витягом з додатку №3 до договору факторингу №26-07/2024 від 26.07.2024 за договором про споживчий кредит №3262194 від 07.12.2021 заборгованість становить 17815,20 грн, з яких: 7200 грн - заборгованість за кредитом; 10615,20 грн - заборгованість по процентам за користування кредитом (а.с.76).
Також, між ТОВ «ФК «Інкасо Фінанс» та ТОВ «Коллект центр» було укладено договір про відступлення прав вимоги №07/03/23 від 07.03.2023 у відповідності до якого ТОВ «ФК «Інкасо Фінанс» відступило ТОВ «Коллект центр» право вимоги до позичальників, в тому числі за договором про споживчий кредит №3584605591-202747 від 21.02.2022, в свою чергу ТОВ «Коллект центр» на підставі договору №18-02/25 від 18.02.2025 відступило право вимоги ТОВ «Факторинг Партнерс» до позичальників, в тому числі за договором про споживчий кредит №3584605591-202747 від 21.02.2022 (а.с. 9-14,64-66).
Згідно з витягом з додатку №3 до договору факторингу 18-02/25 від 18.02.2025 за договором про споживчий кредит №3584605591-202747 від 21.02.2022 заборгованість становить 2546 грн, з яких: 2000 грн - заборгованість за кредитом; 546 грн - заборгованість по процентам за користування кредитом (а.с.15).
У відповідності до ст.526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом - ч.1 ст.527 ЦК України.
Якщо у зобов'язані встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін), згідно ч.1 ст.530 ЦК України.
Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
В силу вимог ч.1 ст.610, ч.1 ст.623 ЦК України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки, сплатити неустойку, встановлені договором або законом.
Згідно ст.516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
За таких обставин суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню та стягненню з відповідача заборгованості за договором про споживчий кредит №3532079 від 21.12.2021 у розмірі 69 030,00 грн.
Щодо розподілу судових витрат, суд вважає за необхідне зазначити таке.
Судом встановлено, що 02.07.2024 між ТОВ «Факторинг Партнерс» та Адвокатським об'єднанням «Лігал Ассістанс» укладений договір №02-07/2024 про надання правової допомоги (а.с.21-23).
Згідно з п.4.1 договору №02-07/2024 про надання правової допомоги від 02.07.2024 загальна вартість послуг узгоджується сторонами у заявці на надання юридичної допомоги, які є невід'ємними додатками до цього договору.
Відповідно до заявки на надання юридичної допомоги №77 від 02.06.2025 та витягу з акту №13 про надання юридичної допомоги від 30.06.2025 Адвокатським об'єднанням «Лігал Ассістанс» надані такі послуги, а саме: надання усної консультації - 4000,00 грн, складання позовної заяви про стягнення боргу для подачі до суду - 9 000,00 грн (а.с.24-25).
Верховний Суд у постанові від 15.06.2021 по справі № 159/5837/19 зазначив, що витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено.
Згідно з ч.3 ст.137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Відповідно до ч. 4 ст.137 ЦПК України розмір витрат має бути співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи та репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Для визначення суми відшкодування необхідно послуговуватися критеріями реальності адвокатських витрат (установлення їхньої дійсності та необхідності) та розумності їхнього розміру, зважаючи на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін.
Така правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 27.01.2020 року у справі №690/408/17, та у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16.
Велика Палата Верховного Суду вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).
Суд, проаналізувавши матеріали справи, вирішуючи питання про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу при розгляді справи в суді, приймає до уваги обставини справи, умови укладеного договору про надання правової допомоги №02-07/2024 від 02.07.2024, витяг з акту №13 про надання юридичної допомоги від 30.06.2025, відповідність правової винагороди за надані юридичні послуги зі складністю справи.
З матеріалів справи вбачається, що правнича допомога полягала в оплаті послуг адвоката за надання усної консультації з вивченням документів та складенні позовної заяви про стягнення боргу для подачі до суду.
При цьому суд враховує малозначність справи, її типовий характер та розгляд у спрощеному позовному провадженні з викликом осіб у судове засідання, які у судове засідання не з'явилися, від представника позивача надійшла заява про розгляд справи без участі.
За таких обставин, суд вважає за необхідне, з огляду на принцип реальності та розумності стягнути витрати з відповідача на правову допомогу у розмірі 3000 грн.
Питання щодо розподілу судового збору суд вирішує відповідно до вимог статті 141 ЦПК України.
Судом встановлено, що позивачем при зверненні до суду з позовом про стягнення заборгованості за кредитним договором сплачений судовий збір у розмірі 2 422,40 грн.
Згідно з п.1 ч.2 ст.141 ЦПК України у разі задоволення позову судові витрати покладаються на відповідача.
Отже, відповідно до положень п.1 ч.2 ст.141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2 422,40 грн.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 12, 76, 141, 263, 265, 279, 280-282 ЦПК України,
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» (код ЄДРПОУ: 42640371, адреса місцезнаходження: вул. Ґедройця Єжи, буд.6, офіс 521, м. Київ, 03150) заборгованість за кредитними договорами №3262194 від 07.12.2021 та №3584605591-202747 від 21.02.2022 у розмірі 20361,20грн, судовий збір у розмірі 2 422,40 грн та понесені витрати на правову допомогу у розмірі 3000грн, а всього 25 783,60грн.
Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Полтавського апеляційного суду шляхом подання протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення апеляційної скарги.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заяви про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя: Л. І. Стрюк