Справа № 545/422/24
Провадження № 1-кп/545/257/25
17.11.2025 Полтавський районний суд Полтавської області у складі: головуючого судді ОСОБА_1 , із секретарем судового засідання ОСОБА_2 , за участю: прокурора - ОСОБА_3 , представника потерпілого ОСОБА_4 , обвинувачених - ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , захисників - ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , власника майна ОСОБА_13 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтава кримінальне провадження за обвинуваченням:
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Варва Варвинського району, Чернігівської області, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, не працюючого, фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 4 ст. 246 КК України,
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Черкаси, Черкаської області, громадянина України, з вищою освітою, не одруженого, не працюючого, фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 4 ст. 246 КК України,
ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця с. Мала Перещепина, Полтавського району, Полтавської області, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, не працюючого, фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_3 , раніше не судимого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 4 ст. 246 КК України,
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженця с. Лукавці, Вижницького району, Черніецької області, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, не працюючого, фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_4 , раніше не судимого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 4 ст. 246 КК України,
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , уродженця с. Супрунівка, Полтавського району, Полтавської області, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, не працюючого, фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_5 , раніше не судимого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 4 ст. 246 КК України,
встановив:
Полтавським районним судом Полтавської області розглядається кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч.4 ст. 246 КК України, ОСОБА_5 , ОСОБА_14 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч.4 ст.246 КК України.
Представник власника майна ОСОБА_13 - адвокат ОСОБА_12 звернувся до суду із клопотанням, в якому просить скасувати арешт, накладений на транспортний засіб «Mercedes-Benz 200D», д.н.з. НОМЕР_1 , який знаходиться на території Державного геофізичного підприємства «Укргеофізика» за адресою вул. Кременчуцька, 6, с. Розсошенці, Полтавського району, Полтавської області, а транспортний засіб передати ОСОБА_13 .
Зазначає, що ухвалою слідчого судді Октябрського району м. Полтави від 26.09.2023 накладено арешт на автомобіль марки «Мерседес Бенц 200D», бежевого кольору, д.н.з. НОМЕР_1 , який знаходиться на зберіганні на території Державного геофізичного підприємства «Укргеофізика» за адресою вул. Кременчуцька, 6, с. Розсошенці, Полтавського району, Полтавської області. Вказане підтверджується протоколом обшуку від 19.09.2023. Досудове розслідування завершено, справа передана в суд, власник арештованого майна є свідком, отже, вбачається, що в подальшому в застосуванні арешту майна відпала потреба. Крім того, у зв'язку із тривалим розглядом справи автомобіль перебуває тривалий час перебуває у невідомих ОСОБА_13 умовах, він не знає про його стан і чи не зіпсований він.
У судовому засіданні власник майна ОСОБА_13 та його захисник ОСОБА_12 підтримали клопотання та просили його задовольнити в повному обсязі.
Прокурор ОСОБА_3 заперечував щодо задоволення клопотання. Разом із тим, враховуючи тривалість розгляду справи, у разі якщо суд прийме рішення про задоволення клопотання скасування арешту майна, то просив задовольнити клопотання частково, а саме, залишити заборону відчуження майна.
Представник потерпілого ОСОБА_4 підтримав думку прокурора.
Обвинувачені ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та захисники ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 не заперечували щодо задоволення клопотання про скасування арешту з автомобіля.
Вислухавши думки учасників судового провадження, дослідивши матеріали справи та клопотання, суд дійшов наступного висновку.
З ухвали слідчого судді Октябрського району м. Полтави від 26.09.2023 по справі № 554/5935/23 вбачається, що накладено арешт на автомобіль марки «Мерседес Бенз 200D», бежевого кольору, д.н.з. НОМЕР_1 , до скасування арешту майна у встановленому КПК України порядку (т. 3 а.с.126-127).
В силу положень статті 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю.
Суд застосовує і враховує положення статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод за якими, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Під час вирішення питання про наявність підстав для застосування арешту майна як заходу забезпечення кримінального провадження необхідно враховувати практику Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ), яка визначає, що ст. 1 Першого протоколу до Європейської конвенції з прав людини спрямована не тільки на захист особи (юридичної особи) від будь-якого посягання держави на право володіти своїм майном, але також зобов'язує державу вживати необхідних заходів, спрямованих на захист права власності. Зазначена правова позиція сформульована ЄСПЛ у справі «Броньовський проти Польщі» від 22 червня 2004 року. У рішеннях ЄСПЛ у справах «Амюр проти Франції», «Колишній король Греції та інші проти Греції», «Малама проти Греції», «Україна-Тюмень проти України», «Спорронг та Льонрот проти Швеції» констатовано, що перша та найважливіша вимога ст. 1 Першого протоколу до Європейської конвенції з прав людини полягає в тому, що будь-яке втручання публічної влади в право на мирне володіння майном має бути законним: друге речення першого пункту дозволяє позбавлення власності лише «на умовах, передбачених законом», а другий пункт визнає, що держави мають право здійснювати контроль за користуванням майном через введення в дію «законів».
Крім того, верховенство права, один із фундаментальних принципів демократичного суспільства, є наскрізним принципом усіх статей Конвенції. Також Європейський суд нагадує, що втручання в право на мирне володіння майном повинно бути здійснено з дотриманням «справедливого балансу» між вимогами загального інтересу суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи. Зокрема, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, якої прагнуть досягти через вжиття таких заходів.
Тож, з огляду на викладене, право власності не є абсолютним і може зазнавати втручання держави, в тому числі шляхом обмеження особи такого права, але тільки в інтересах суспільства, на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Суд враховує, що арешт автомобіля власника майна відбувся в інтересах суспільства, зокрема з метою збереження автомобіля, як речового доказу по кримінальному провадженню №12023170000000487 від 24.06.2023. Отже, арешт автомобіля ОСОБА_13 було застосовано для досягнення дієвості вказаного кримінального провадження.
Відповідно до ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
На думку суду, саме по собі місцезнаходження автомобіля за місцем проживання власника та користування ним не зашкодить розгляду кримінального провадження та проведенню інших процесуальних дій та не вплине на правильність прийнятого судом рішення.
Аналізуючи вищевказані норми, беручи до уваги встановлені обставини, частково дослідивши надані процесуальні документи з матеріалів кримінального провадження, а також враховуючи те, що захисником власника майна частково доведено, що у застосуванні такого заходу забезпечення кримінального провадження відпала потреба, приходжу до висновку, що клопотання про скасування арешту майна слід задовольнити частково, а саме, скасувати накладений арешт в частині володіння та користування вказаним автомобілем.
Заборона відчуження автомобілю марки «Мерседес Бенз 200D», бежевого кольору, д.н.з. НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_13 залишається в дії до її скасування у порядку, встановленому КПК України.
Щодо скасування арешту, накладеного вищенаведеною ухвалою слідчого судді на бензопили марки «SHTILL», суд приходить до висновку про відсутність підстав для його задоволення, оскільки у клопотанні відсутнє відповідне обґрунтування і у судовому засіданні представником власника майна їх не наведено.
Керуючись ст.ст. 170-175 КПК України,
ухвалив:
клопотання задовольнити частково.
Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Октябрського району м. Полтави від 26.09.2023, на автомобіль марки «Мерседес Бенз 200D», бежевого кольору, д.н.з. НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_13 , в частині заборони володіння та користування транспортним засобом.
У задоволенні іншої частини клопотання відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_1