Справа № 545/2704/25
Провадження № 6/545/121/25
13.11.2025 Полтавський районний суд Полтавської області у складі головуючого судді Любчика О.В., за участю секретаря судового засідання Мамишевої А.Е., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтава заяву представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Лепій Ольги Вікторівни про розстрочку виконання рішення Полтавського районного суду Полтавської області від 02 жовтня 2025 року,
встановив:
представник відповідача ОСОБА_1 адвокат Лепій О.В. через систему «Електронний суд» звернувлая до суду із заявою, в якій просить суд розсточити виконання рішення суду строком на 12 місяців. Заява обґрунтована тим, що сукупна сума до стягнення з відповідача за рішенням Полтавського районного суду Полтавської області від 02 жовтня 2025 року у справі № 545/2704/25 складає - 20 396,82 грн. ОСОБА_1 на сьогодні має скрутне матеріальне та фізичне становище, адже останній довгий час, а саме з 12.06.2025 по 29.08.2025 перебував на лікарняному із такими симптомами - гострий панкреатит, важкий перебіг. Панкреанекроз. Множинні псевдокісти підшлункової залози. Розрив псевдокісти підшлункової залози з внутрішньочеревною кровотечею. Гемоперетоніум. Крововтрата III. Геморагічний шок. Операція (23.06.2025) - Черезшкірне пункційне дренування кісти підшлункової залози. Операція (30.06.2025) - Лапаротомія. Зупинка внутрішньочеревної кровотечі. Санація та дренування черевної порожнини. Операція (08.07.2025) - Видалення тампонів з черевної порожнини контроль гемостазу. Після проведених операцій, яких було три, останній ще відновлюється, потрібно приймати підтримуючі препарати та інші ліки, які зазначені у висновку лікаря про результати огляду. Тому коштів у зв'язку цим не вистачає. ОСОБА_1 не одружений, тому допомоги чекати не має від кого, розраховує лише на власні сили. Ці обставини утруднюють для відповідача виконання рішення суду від 02.10.2025. Відповідач обізнаний, що рішення суду є обов'язковими до виконання і тому буде робите все можливе для того, щоб його виконати, проте не одним платежем, за рік зможе погасити всю заборгованість перед позивачем.
Представник відповідача у заяві просила проводити розгляд справи без її участі.
Відповідач у судове засідання не з'явився, будучи належним чином повідомленим про дату та час судового розгляду.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, будучи належним чином повідомленим про дату та час судового розгляду, заяв чи клопотань від нього не надходило.
Суд, дослідивши матеріали справи приходить до таких висновків.
Судом встановлено, що рішенням Полтавського районного суду Полтавської області від 02 жовтня 2025 року у справі № 545/2704/25 стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» заборгованість за договором позики №3886467 від 30.11.2020 у розмірі 16474,42 грн., а також судовий збір в розмірі 2422,40 грн. та витрати на правничу допомогу в розмірі 1500 грн.
Рішення набрало законної сили 01.11.2025.
ОСОБА_1 мав захворювання органів черевної порожнини, перебував на лікарняному з 12.06.2025 по 29.08.2025 та згідно анамнезу захворювання: з 12.06.2025 по 12.08.2025 перебував на стаціонарному лікуванні в 2МКЛ, проходив 23.06.2025 операцію, 30.06.2025 лапаротомію, 08.07.2025 видалення тампонів з черевної порожнини (а.с.151-152).
Як вбачається з довідки Форми ОК-5 ПФ України, ОСОБА_1 отримував за період з січня 2025 року по вересень 2025 року дохід щомісячно: за січень у розмірі 31416 грн., за лютий 23791,50 грн., за березень 23791,50 грн., за квітень 41210, 85 грн., за травень 33818,76 грн., за червень 13764, 24 грн., за липень 23791,50 грн., за серпень 23791,50 грн., за вересень 23791,50 грн. (а.с.153-154).
Відповідно до ч. 1 ст. 435 ЦПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.
Згідно із ч. 3 ст. 435 ЦПК України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Відповідно до ч. 4 ст. 435 ЦПК України, вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: ступінь вини відповідача у виникненні спору; щодо фізичної особи тяжке захворювання її самої чи членів її сім'ї, її матеріальний стан; стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Згідно із ч. 5 ст. 435 ЦПК України розстрочка та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.
Статтею 33 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо), сторони мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення. Рішення про розстрочку виконується в частині та у строки, встановлені цим рішенням.
Таким чином, розстрочка виконання рішення суду може бути надана у виняткових випадках, що обумовлюють об'єктивні ускладнення при виконанні судового рішення або наявність яких робить його виконання неможливим.
Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України в п.10 постанови від 26.12.2003 №14 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження», задоволення заяви про розстрочку виконання рішення суду можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає, виходячи із особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення суду (хвороба боржника або членів його сім'ї, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).
Пунктом 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику розгляду судами процесуальних питань, пов'язаних із виконанням судових рішень у цивільних справах" від 25.09.2015 №8 встановлено, що судам при вирішенні питання про розстрочку виконання рішення суду слід враховувати те, що розстрочкою виконання рішення є встановлення періоду, протягом якого рішення суду виконається частинами з певним інтервалом у часі. Строки виконання кожної частини мають визначатись судом. Це стосується виконанням рішення суду щодо предметів, які діляться (грошей, майна тощо). Суди, задовольняючи заяви про розстрочку та відстрочку виконання рішень, не враховують що матеріальний стан боржника не є безумовною підставою для невиконання судових рішень, які набрали законної сили, та не є обставиною, що утруднює виконання рішень суду.
У постанові Верховного Суду від 27.02.2019 у справі №796/43/2018 зазначено, що підставою для застосування ст. 435 ЦПК України і ст. 33 Закону України «Про виконавче провадження» є виняткові обставини, які перешкоджають належному виконанню рішення суду, ускладнюють його виконання або роблять неможливим. Вирішуючи питання щодо можливості відстрочення чи розстрочення виконання рішення, суд повинен враховувати майнові інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини кожної сторони у виникненні спору та інші обставини. Матеріальний стан боржника не є безумовною підставою для розстрочення чи відстрочення виконання рішення суду і підлягає оцінці у сукупності з іншими фактичними обставинами.
Такі обставини повинні виникнути після ухвалення судового рішення та мають бути об'єктивними і такими, що не залежать від волі сторін.
Підстави, які зумовлюють необхідність розстрочки виконання рішення, мають оціночний характер, так як законодавцем не надано його вичерпного переліку.
Зміна способу і порядку виконання рішення допускається у виняткових випадках за наявності обставин, що ускладнюють або роблять неможливим виконання рішення .
За правилом ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з вимогами ст. 10, 81 ЦПК України саме заявник зобов'язаний довести зазначений предмет доказування, тобто виняткові підстави для відстрочки виконання судового рішення.
Посилання представника відповідача на скрутне матеріальне становище ОСОБА_1 , у зв'язку із проведеним його лікуванням через хворобу не свідчить про винятковість причин невиконання рішення суду, а тому не може бути підставою для відстрочення виконання рішення суду. Так само і не обґрунтовано чому стягувач ТОВ «Фінансова компанія «Фінпром Маркет» має очікувати тривалого виконання рішення суду. Представник не надала суду належних доказів виникнення виключних обставин у розумінні ст. 435 ЦПК України, які б давали підстави для відстрочки виконання рішення суду.
Натомість до суду надано докази, що відповідач отримує регулярний дохід, що значно перевищує розмір мінімального розміру заробітної плати.
Крім того, звертаючись із заявою про розстрочку виконання судового рішення, представник відповідача не зазначила про обставини, що ускладнюють його виконання або роблять неможливим, які виникли після ухвалення судового рішення (продовження лікування відповідача та понесені ним або які він має понести витрати у зв'язку із цим).
Суд звертає увагу, що норми чинного законодавства допускають розстрочення виконання рішення лише у виняткових випадках. Безпідставне розстрочення виконання рішення суду підриває правовий принцип своєчасного та повного виконання судового рішення у цивільній справі, що є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року.
З огляду на зазначене, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для розстрочення виконання рішення суду, що є підставою для відмови в задоволенні заяви.
Керуючись ст.ст.259, 260, 261, 352, 353, 432, 435 ЦПК України,
ухвалив:
у задоволенні заяви представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Лепій Ольги Вікторівни про розстрочку виконання рішення Полтавського районного суду Полтавської області від 02 жовтня 2025 року у справі № 545/2704/25 - відмовити.
Ухвалу може бути оскаржено безпосередньо до Полтавського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О. В. Любчик