543/983/25
3/543/327/25
20.11.2025 селище Оржиця
Суддя Оржицького районного суду Полтавської області Попадюк С.С., розглянувши адміністративний матеріал, який надійшов від сектору поліцейської діяльності №1 відділення поліції №2 Лубенського РВП ГУНП в Полтавській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина України, паспорт серії НОМЕР_1 виданий Оржицьким РВ УМВС України в Полтавській області 19.02.2011,
за ч. 3 ст. 130, ч. 5 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
ОСОБА_1 20.09.2025 о 18 год. 29 хв. вул. Нова, с. Новий Іржавець, Лубенського району Полтавської області, керував транспортним засобом ЗАЗ 110207, номерний знак НОМЕР_2 , в стані алкогольного сп'яніння, огляд на стан сп'яніння проводився зі згоди водія на місці зупинки за допомогою Alcotest Drager 6810, тест номер 997, результат тесту - 2,07 проміле, порушення вчинено повторно протягом року - постанова Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 24.07.2025 про накладення адміністративного стягнення за ч. 2 ст. 130, ч. 5 ст. 126 КУпАП, чим порушив п. 2.9 а Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч. 3 ст. 130 КУпАП.
Крім того, 20.09.2025 о 18 год. 29 хв. вул. Нова, с. Новий Іржавець, Лубенського району Полтавської області, ОСОБА_1 керував транспортним засобом ЗАЗ 110207, номерний знак НОМЕР_2 , будучи позбавленим права керування транспортними засобами строком на 5 років, чим порушив вимоги п. 2.1 «а» Правил дорожнього руху, чим вчинив правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 126 КУпАП.
Оскільки до суду одночасно надійшло два протоколи про адміністративне правопорушення, то вважаю за можливе та доцільне об'єднати справи в одне провадження.
У судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про дату та час розгляду справи, причини своєї неявки суд не повідомив. Будь яких заяв, клопотань від останнього, у тому числі про перенесення справи до суду не надходило, а тому у відповідності до ст. 268 КУпАП розгляд справи проведено без вказаної особи. До вказаних висновків суд прийшов, зокрема виходячи з наступного.
Згідно зі ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосереднього його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Крім того, як наголошує в своїх рішеннях Європейський суд, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").
Вирішуючи питання про розгляд справи у відсутності ОСОБА_1 враховує, що останній був добре обізнаний з фактом складення на нього протоколів про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 130 КУпАП та ч. 5 ст. 126 КУпАП. Слід звернути увагу на той факт, що останній не заявляв жодних клопотань до суду про витребування доказів, виклик свідків і не висловлював своїх міркувань щодо законності складення відносно нього протоколів про адміністративні правопорушення.
Зважаючи на те, що судом вжито усіх необхідних заходів для повного та всебічного з'ясування обставин справи, підстав для скерування справи для додаткового оформлення суддя не вбачає, враховуючи вимоги ст. 6 Європейської конвенції з прав людини, згідно якої кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення, а також враховуючи закінчення строків притягнення особи до відповідальності, суд вважає, що слід вирішити справу у відсутності ОСОБА_1 , та в межах тих доказів, які містяться у матеріалах справи та долучені до протоколу про адміністративне правопорушення.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення та з'ясувавши повно, всебічно, об'єктивно усі обставини справи, приходжу до наступного висновку.
Згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно ст. 10 КУпАП, адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.
Згідно з ч. 5 ст. 14 Закону України "Про дорожній рух", учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно дотримувати вимог цього закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
Згідно п. 1.3. Правил дорожнього руху України, учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих правил. Особи, які їх порушують, несуть відповідальність згідно із законодавством (п. 1.9).
Згідно з положеннями ст. 16 Закону України "Про дорожній рух" водій зобов'язаний не допускати випадків керування транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також не передавати керування транспортним засобом особі, яка перебуває в такому стані або під впливом таких препаратів.
Згідно п. 2.5. ПДР України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до ст. 266 КУпАП огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Відповідно до диспозиції ч. 3 ст. 130 КУпАП адміністративним правопорушенням є дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені особою, яка двічі протягом року піддавалася адміністративному стягненню за керування транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, за відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, полягає у керуванні транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного або іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного або іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно роз'яснень Пленуму Верховного Суду України "Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті" керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу. Цією ж постановою Пленуму визначено, що для притягнення до відповідальності за ст. 130 КУпАП не має значення, протягом якого часу особа, яка перебуває у стані сп'яніння чи під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, керувала транспортним засобом. Правопорушення вважають закінченим з того моменту, коли він почав рухатись.
Згідно ч. 4 ст. 126 КУпАП адміністративним правопорушенням є керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами.
Відповідно до диспозиції ч. 5 ст. 126 КУпАП адміністративним правопорушенням є повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті.
Приписами п. 2.1 «а» ПДР встановлено, що водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень передбачених за ч. 3 ст. 130 КУпАП та ч. 5 ст. 126 КУпАП, вчинені при вищевикладених обставинах, повністю доведена дослідженими в судовому засіданні доказами у справі, що ретельно перевірені та оцінені суддею з точки зору їх належності, допустимості, достовірності, достатності кожен окремо та у взаємозв'язку для ухвалення даного рішення, а саме:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №459939 від 20.09.2025, відповідно до якого ОСОБА_1 20.09.2025 о 18 год. 29 хв. вул. Нова, с. Новий Іржавець, Лубенського району Полтавської області, керував транспортним засобом ЗАЗ 110207, номерний знак НОМЕР_2 , в стані алкогольного сп'яніння, огляд на стан сп'яніння проводився зі згоди водія на місці зупинки за допомогою Alcotest Drager 6810, тест номер 997, результат тесту - 2,07 проміле, порушення вчинено повторно протягом року;
- висновком тестування на алкоголь № 997 від 20.09.2025 - Alcotest 6810, яким підтверджується стан алкогольного сп'яніння ОСОБА_1 - 2,07 проміле;
- актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, в якому вказано, що ОСОБА_1 перебуває у стані алкогольного сп'яніння - 2,07 проміле;
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №459959 від 20.09.2025, відповідно до якого 20.09.2025 о 18 год. 29 хв. вул. Нова, с. Новий Іржавець, Лубенського району Полтавської області, ОСОБА_1 керував транспортним засобом ЗАЗ 110207, номерний знак НОМЕР_2 , будучи позбавленим права керування транспортними засобами строком на 5 років;
- відеозаписами з відеореєстратора службового автомобіля та з нагрудної камери працівника поліції, щодо обставин вчинення даних адміністративних правопорушень;
- постановою Оржицького районного суду Полтавської області від 08.04.2025 згідно якої ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, та яка набрала законної сили 19.04.2025;
- постановою Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 24.07.2025 згідно якої ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 126, ч. 2 ст. 130 КУпАП, та яка набрала законної сили 05.08.2025.
Відтак, суддя всебічно, повно та об'єктивно дослідивши всі обставини справи в їх сукупності, вважає, що дії ОСОБА_1 , вірно кваліфіковані як адміністративні правопорушення, передбачені ч. 3 ст. 130 КУпАП та ч. 5 ст. 126 КУпАП.
Доказів, які б спростовували наведені в протоколах обставини, судді не надано, тому вищевикладені докази вважаю належними та допустимими, а в своїй сукупності достатніми.
Відповідно до ст. 19 Закону України «Про міжнародні договори України», ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов'язкова до застосування судами як джерело права.
У рішенні по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Згідно положень ст. 23 КУпАП, адміністративні стягнення є мірою відповідальності і застосовуються з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчинення нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.
Санкція ч. 3 ст. 130 КУпАП передбачає відповідальність у виді накладення штрафу на водіїв у розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк десять років та з конфіскацією транспортного засобу, який є у приватній власності порушника, або адміністративний арешт на строк п'ятнадцять діб з позбавленням права керування транспортними засобами на строк десять років та з конфіскацією транспортного засобу, який є у приватній власності порушника, і на інших осіб - накладення штрафу у розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією транспортного засобу, який є у приватній власності порушника, або адміністративний арешт на строк п'ятнадцять діб з конфіскацією транспортного засобу, який є у приватній власності порушника.
Санкція ч. 5 ст. 126 КУпАП передбачає відповідальність у виді накладення штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортним засобом на строк від п'яти до семи років та з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого.
З огляду на зазначене, беручи до уваги характер вчиненого правопорушення, особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, відсутність обставин, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність, суддя, дійшов висновку про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 130 та ч. 5 ст. 126 КУпАП наклавши стягнення за ч. 3 ст. 130 КУпАП - у виді штрафу у розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадянз позбавленням права керування транспортними засобами на строк десять років, без конфіскації транспортного засобу та за ч. 5 ст. 126 КУпАП - у виді штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортним засобом на строк п'ять років без оплатного вилучення транспортного засобу.
У відповідності до ч. 2 ст. 36 КУпАП, згідно з якою, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених, суддя накладає на ОСОБА_1 стягнення у виді штрафу у розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадянз позбавленням права керування транспортними засобами на строк десять років, без конфіскації транспортного засобу, оскільки матеріали справи не містять документів на підтвердження того, що ОСОБА_1 є власником транспортного засобу, яким керував на момент вчинення правопорушення.
Таке стягнення буде достатнім для виховання ОСОБА_1 та попередження вчинення ним нових правопорушень.
У відповідності до вимог ст. 40-1 КУпАП у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення у провадженні по справі про адміністративне правопорушення особою, на яку накладено таке стягнення, сплачується судовий збір.
Враховуючи дану норму законодавства та виходячи з положень ст. 4 Закону України «Про судовий збір», з ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір у розмірі 605,60 грн.
Керуючись ст. 23, 30, 33, 36, 283, 284 КУпАП,
Справи про адміністративне правопорушення №543/983/25 (номер провадження 3/543/327/25) за ч. 3 ст. 130 КУпАП та №543/984/25 (номер провадження 3/543/328/25) за ч. 5 ст. 126 КУпАП відносно ОСОБА_1 об'єднати в одне провадження і об'єднаній справі присвоїти номер №543/983/25 (номер провадження 3/543/327/25).
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 130 КУпАП, і накласти на нього стягнення у виді штрафу у розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 51000 (п'ятдесят одна тисяча) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 10 (десять) років та без конфіскації транспортного засобу.
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, і накласти на нього стягнення у виді штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 40 800 (сорок тисяч вісімсот) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 5 (п'ять) років без оплатного вилучення транспортного засобу.
На підставі ч. 2 ст. 36 КУпАП накласти на ОСОБА_1 остаточне стягнення у виді штрафу у розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 51000 (п'ятдесят одна тисяча) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 10 (десять) років та без конфіскації транспортного засобу.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок.
Реквізити для сплати штрафу: Отримувач: ГУК Полтав. Обл. /Полтавська /21081300; Код отримувача (ЄДРПОУ): 37959255; Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); Номер рахунку (IBAN): UA048999980313050149000016001; Код класифікації доходів бюджету: 21081300; Найменування коду класифікації доходів бюджету - Адміністративні штрафи у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху (крім адміністративних штрафів за адмінправопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі.
Реквізити для сплати судового збору: Отримувач коштів - ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106; Код отримувача (ЄДРПОУ) - 37993783; Банк отримувача - Казначейство України (ЕАП); Рахунок отримувача (IBAN) - UA908999980313111256000026001; Код класифікації доходів бюджету 22030106.
Відповідно до ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Оригінал платіжного документу подається до суду.
Відповідно до ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується:
- подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу;
- витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.
Апеляційну скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови до Полтавського апеляційного суду через Оржицький районний суд Полтавської області.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя Попадюк С.С.