543/1014/25
3/543/329/25
20.11.2025 селище Оржиця
Суддя Оржицького районного суду Полтавської області Попадюк С.С., розглянувши адміністративний матеріал, який надійшов від Управління Державного агентства меліорації та рибного господарства у Полтавській області (Полтавський рибоохоронний патруль) про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина України, пенсіонера,
за ч. 4 ст. 85 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ПЛ №002141 від 28.08.2025 ОСОБА_1 28.08.2025 о 07 год. 00 хв. ловив рибу на ставку в с. Денисівка Лубенського району Полтавської області забороненим знаряддям лову риби - раколовкою конструкції «хапка» з діаметром 90 см., способом нагону, з металевого човна, та виловив 2 (два) сріблясті карасі, загальною вагою 1 (один) кг, чимпорушив підпункт 13 пункту 1 розділу IV Правил любительського рибальства та скоїв правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 85 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 85 КУпАП визнав частково. Пояснив, що у той день, на прохання дружини, вирішив наловити трохи риби. Тому, поїхав на місцевий ставок, в селі Денисівка, який на той час обмілів і води у ньому залишилося менше як пів метра. З собою взяв раколовку, яку йому привіз знайомий з Києва. Про те, що ця раколовка може бути забороненим заняттям лову, ОСОБА_1 не знав, оскільки була придбана у рибальському магазині. Після того, як зловив два карасі, підплив до берега за вимогою інспектора Гученка А.Г. В подальшому інспектором Гученком А.Г. відносно ОСОБА_1 було складено протокол про адміністративне правопорушення та вилучено раколовку. Виловлену рибу (2 карасі) та човен залишено на зберігання ОСОБА_1 до рішення суду.
В судове засідання для надання пояснень викликався головний державний інспектор Полтавського рибоохоронного патруля ОСОБА_2 . Останній в судове засідання не з'явився. Надав суду заяву від 18.11.2025 року, у якій повідомив, що не зможе взяти участь у справі, у зв'язку з перебуванням на лікуванні, в стаціонарі, просить розглянути справу без його участі.
Дослідивши матеріали справи, приходжу до висновку, що справу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ч. 4 ст. 85 КУпАП слід закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 85 КУпАП, з огляду на таке.
Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
У відповідності до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до вимог ст.ст. 245, 280 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення, окрім іншого, є всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин справи, вирішення її в точній відповідності з законом, тобто при розгляді справи суд повинен належним чином з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, які встановлюються наявними у справі доказами, оцінка яких здійснюється відповідно до ст. 252 КУпАП.
Разом з тим, за змістом ст.ст. 279, 280 КУпАП справа про адміністративне правопорушення має суддею розглядатись у межах тих обставин, які зазначені у протоколі про таке порушення. Суддя не має права у постанові за підсумками розгляду справи вказувати на обставини, які не зазначались у протоколі про адміністративне правопорушення, не відповідають протоколу, адже у цьому випадку він виходить за межі своєї компетенції, якою згідно з вимогами ст. ст. 213, 221 КУпАП є лише розгляд справи. Недотримання цих вимог порушує право на захист особи, що притягається до адміністративної відповідальності.
За змістом ч. 4 ст. 85 відповідальність за цією нормою закону настає за грубе порушення правил рибальства (рибальство із застосуванням вогнепальної зброї, електроструму, вибухових або отруйних речовин, інших заборонених знарядь лову, промислових знарядь лову особами, які не мають дозволу на промисел, вилов водних живих ресурсів у розмірах, що перевищують встановлені ліміти або встановлену правилами любительського і спортивного рибальства добову норму вилову).
При цьому, диспозиція ч. 4 ст. 85 КУпАП є бланкетною, і в разі притягнення до адміністративної відповідальності за даною статтею Закону необхідно встановлювати та зазначати в протоколах про адміністративні правопорушення, які саме правила рибальства були грубо порушені.
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії ПЛ № 002141 від 28.08.2025 ОСОБА_1 28.08.2025 о 07 год. 00 хв. ловив рибу на ставку в с. Денисівка Лубенського району Полтавської області забороненим знаряддям лову риби - раколовкою конструкції «хапка» з діаметром 90 см., способом нагону, з металевого човна, та виловив 2 (два) сріблясті карасі, загальною вагою 1 (один) кг, чим порушив підпункт 13 пункту 1 розділу IV Правил любительського рибальства чим вчинив правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 85 КУпАП.
Відповідно до п. 1 та 2 Правил любительського рибальства, затверджених Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України 19 вересня 2022 року № 700 (із змінами)(- надалі Правила), ці Правила визначають умови здійснення любительського рибальства (спортивного рибальства та підводного полювання), застосування знарядь лову і способів добування (вилову), обсяги добування (вилову) за вагою та поштучно, заборонені місця і строки (періоди) заборон на добування (вилов) водних біоресурсів, мінімально дозволені для добування (вилову) розміри та види водних біоресурсів, умови проведення спортивних заходів та/або змагань з видів спорту, якими відповідно до правил спортивних змагань передбачено здійснювати добування (вилов) водних біоресурсів (далі - офіційні спортивні заходи) та умови використання суден рибалками-любителями. Ці Правила поширюються на рибогосподарські водні об'єкти (їх частини), водні об'єкти (їх частини) в межах природно-заповідного фонду, де любительське рибальство не суперечить режиму територій та об'єктів природно-заповідного фонду, орендовані рибогосподарські водні об'єкти (їх частини) та рибницькі господарства (крім випадків встановлених водокористувачем інших умов загального водокористування, погоджених відповідно до законодавства), за винятком рибогосподарських водних об'єктів (їх частин) на яких добування (вилов) заборонено, та які мають обмеження щодо їх загального використання визначеного законодавством.
Любительське рибальство в межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду здійснюється за умови, що така діяльність не суперечить режиму територій та об'єктів природно-заповідного фонду, який визначається Положенням про території та об'єкти природно-заповідного фонду та/або Проектом організації території об'єкта природно-заповідного фонду, з дотриманням вимог цих Правил і Положення про рекреаційну діяльність у межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду України, затвердженого наказом Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України від 26 липня 2022 року № 256, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12 вересня 2022 року за № 1043/38379.
Згідно підпункту 13 пункту 1 розділу IV Правил любительського рибальства забороняється добування (вилов)раколовками конструкції «хапка» з діаметром більше 70 см, кроком вічка більше 22 мм у кількості більше однієї одиниці на одного рибалку.
Проаналізувавши вказану норму, суддя приходить до висновку, що раколовка конструкції «хапка» може вважатися забороненим знаряддям лову, якщо одночасно відповідає двом параметрам - діаметр більше 70 см та крок вічка більше 22 мм. Невідповідність хоча б одного із параметрів мінімальним обмеженням (щодо розміру або кроку вічка) виключає віднесення раколовки вказаної конструкції до заборонених знарядь лову.
Тому, з огляду на обмеження, вказані у підпункту 13 пункту 1 розділу IV Правил, суддя вважає, що не є порушенням Правил любительського рибальства добування (вилов) таким знаряддям лову як раколовка конструкції «хапка» з діаметром більше 70 см, але кроком вічка менше 22 мм, чи діаметром менше 70 см, але кроком вічка більше 22 мм, у кількості не більше однієї одиниці на одного рибалку.
В матеріалах справи відсутні докази того, що ОСОБА_1 ловив рибу раколовкою конструкції «хапка» з діаметром більше 70 см та кроком вічка більше 22 мм.
Суддя звертає увагу, що в протоколі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 серії ПЛ №002141 від 28.08.2025, в Описі-оцінки знарядь лову, іншого рибальського майна, плавучих та інших транспортних засобів, вилучених у порушника ОСОБА_1 , приймальному акті № 114 від 15.09.2025р. та квитанції про отримання речей і документів, вилучених під час здійснення провадження у справах про адміністративні правопорушення № 114. зазначений лише один параметр раколовки конструкції «хапка» - 90 см. Порушення обмежень, вказані у підпункту 13 пункту 1 розділу IV Правил не підтверджується і дослідженим в судовому засіданні відеозаписом, долученим до матеріалів справи.
Звідси, суддя доходить до висновку про відсутність у матеріалах справи належних і допустимих доказів на підтвердження того, що раколовка конструкції «хапка», за допомогою якої ОСОБА_1 здійснив вилов риби - 2 карасі є забороненим знаряддям лову, що, в свою чергу, виключає вчинення ОСОБА_1 дій, які охоплюються об'єктивною стороною правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 85 КУпАП.
В силу вимог ч. 2 ст. 254 КУпАП, обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Суд не вправі самостійно змінювати, на шкоду особі фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитись в суді; суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже, діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.
Суд має обґрунтувати свої висновки лише доказами, які є достатньо переконливими, чітко сформульованими, тобто такими, які не залишають місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується зі стандартом доведення «поза розумним сумнівом», оскільки таке доведення може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.
Адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтуються на конституційному принципі: презумпції невинуватості (ст.62 Конституції України).
Тягар доведення складу адміністративного правопорушення покладається на адміністративний орган, разом з тим, особа, яка притягається до відповідальності, звільняється від обов'язку доводити свою причетність до скоєння правопорушення.
З наявних матеріалів справи про адміністративне правопорушення не вбачається достатніх та переконливих доказів, які беззаперечно доводили б факт грубого порушення ОСОБА_1 Правил рибальства шляхом використання заборонених знарядь лову.
Таким чином, протокол про адміністративне правопорушення, відеозапис не відповідають критерію допустимості доказів і не можуть бути покладені в основу судового рішення про визнання особи винуватою у вчиненні правопорушення.
За вказаних обставин, не можна констатувати, що зібрані у справі докази винуватості ОСОБА_1 в скоєнні правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 85 КУпАП, відповідають критерію «поза розумним сумнівом».
У свою чергу, наявність сумнівів не узгоджується зі стандартом доказування «поза розумним сумнівом», про котрий наголошує Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 18 січня 1978 року в справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» («Ireland v. The United Kingdom», заява № 5310/71) та котрий застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть «випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту», на чому, власне, наголошується Європейським Судом з прав людини у його рішенні від 21 липня 2011 року в справі «Коробов проти України» («Korobov v.Ukraine», заява № 39598/03). Окрім того, Конституційний Суд України у своєму рішенні від 26.02.2019 в справі № 1-р/2019 вказав, що елементом принципу презумпції невинуватості є принцип indubioproreo, згідно з яким при оцінюванні доказів усі сумніви щодо вини особи тлумачаться на користь її невинуватості. Презумпція невинуватості особи передбачає, що обов'язок доведення вини особи покладається на державу.
За встановлених у судовому засіданні усіх обставин даної справи про адміністративне правопорушення в їх сукупності суддя дійшов висновку, що матеріали про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 4 ст. 85 КУпАП та їх аргументація у цілому не підтверджують у його діях складу наведеного адміністративного правопорушення.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження по справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю при відсутності складу адміністративного правопорушення.
У зв'язку з наведеним, суддя приходить до висновку про недоведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 85 КУпАП, а тому, беручи до уваги принцип, закріплений в ст. 62 Конституції України, який передбачає, про те що обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь, вважаю, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 85 КУпАП, що згідно п. 1 ст. 247 КУпАП є обставиною, яка виключає провадження по справі.
У свою чергу, суддя враховує, що пунктом 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір»та ст.40-1 КУпАП визначено, що судовий збір стягується лише у разі винесення суддею постанови про накладення адміністративного стягнення, а тому, виходячи з норм ч. 2 ст. 284 та ст.247 КУпАП, не вбачає підстав для стягнення судового збору.
Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 247, ст. 284 КУпАП,
Провадження у справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 4 ст. 85 КУпАП, закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Знаряддя лову «раколовку конструкції «хапка» з діаметром 90 см» у кількості 1 шт., згідно приймального акту № 114 від 15.09.2025 - повернути власнику, ОСОБА_1 .
Виловлену рибу - карась, у кількості 2 шт., який передано на зберігання правопорушнику - залишити власнику, ОСОБА_1 .
Металевий човен, що належить на праві приватної власності ОСОБА_1 , який передано на зберігання правопорушнику - залишити власнику, ОСОБА_1 , як йому належний.
Апеляційну скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови до Полтавського апеляційного суду через Оржицький районний суд Полтавської області.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя Попадюк С.С.