Справа № 539/178/13- ц
Провадження № 6/539/116/2025
17 листопада 2025 року місто Лубни
Лубенський міськрайонний суд Полтавської області в складі:
головуючої судді Рудалєвої Л.В.,
при секретарі судового засідання Бас В.Г.,
учасники справи у судове засідання не з'явилися,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Лубенського міськрайонного суду Полтавської області подання приватного виконавця виконавчого округу Полтавської області Скрипника Володимира Леонідовича про примусове проникнення до житла боржника, -
10 листопада 2025 року до Лубенського міськрайонного суду Полтавської області (далі - суд) звернувся приватний виконавець виконавчого округу Полтавської області Скрипник В.Л. з поданням про надання дозволу на примусове проникнення до житла боржника ОСОБА_1 .
Подання обґрунтоване тим, що на примусовому виконанні у приватного виконавця виконавчого округу Полтавської області Скрипника В.Л. перебуває виконавче провадження №62100911 з примусового виконання виконавчого листа № 539/178/13-ц, виданого 08 квітня 2013 року Лубенським міськрайонним судом Полтавської області про звернення стягнення на заставлене за договором іпотеки № 720 К-Ф від 18 серпня 2008 року майно, а саме: трикімнатну квартиру, загальною площею 60,8 кв.м, житловою площею 42,2 кв.м, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та належить на праві спільної часткової власності ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 720 К-Ф від 18 серпня 2008 року, у сумі 24 038,16 доларів США.
18 травня 2020 року стосовно боржника ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №62100911 (вих. № 3676), яку на виконання вимог частини першої статті 28 Закону України «Про виконавче провадження» (далі - Закон про виконавче провадження) направлено боржнику рекомендованим поштовим відправленням №3960507417048 з повідомленням про вручення на адресу зазначену у виконавчому документі - АДРЕСА_2 .
Поштове відправлення № 3960507417048 разом із постановою про відкриття виконавчого провадження було вручено 21 травня 2020 року боржнику, про що свідчить підпис останнього в рекомендованому повідомленні про вручення, яке повернулося на адресу офісу приватного виконавця.
Таким чином, боржник достеменно обізнаний про наявність відкритого виконавчого провадження.
Під час відкриття виконавчого провадження відповідно до приписів статті 56 Закону про виконавче провадження винесено постанову про арешт майна боржника від 18 травня 2020 ВП № 62100911, якою накладено арешт на нерухоме майно, а саме: 1/3 частини квартири, загальною площею 60,8 кв.м, житловою площею 42,2 кв.м, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Відомості про обтяження внесені до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за номером обтяження 36534594.
Проте, 03 листопада 2025 року боржнику на зазначену вище адресу було направлено вимогу приватного виконавця № 51328 з вимогою ОСОБА_1 надати 07 листопада 2025 о 09.00 год. доступ до житлової квартири АДРЕСА_3 для проведення виконавчих дій пов'язаних з оглядом та описом нерухомого майна, на яке необхідно звернути стягнення за рішенням суду.
07 листопада 2025 року за участю двох понятих здійснено вихід за місцезнаходженням іпотечного майна - АДРЕСА_1 , з метою вчинення виконавчих дій, а саме опису та накладення арешту на об'єкт нерухомого майна - 1/3 частину квартири. Втім, у ході здійснення виконавчих дій доступ до зазначеного житлового приміщення надано не було, на неодноразовий стукіт у двері жодної реакції з боку осіб, які могли перебувати у квартирі, зафіксовано не було, двері залишалися зачиненими. У зв'язку з чим, складено відповідний акт приватного виконавця про неможливість доступу до об'єкта.
Враховуючи, що боржник, був повідомлений про необхідність надати доступ до належного йому житла шляхом направлення відповідного повідомлення на його актуальну адресу місця реєстрації, однак, станом на дату звернення, жодної відповіді або дій зі сторони боржника спрямованих на організацію доступу до житла, не вчинено, що унеможливлює реалізацію виконавчих дій в межах виконавчого провадження.
З огляду на зазначене, дії боржника (у формі бездіяльності) мають ознаки фактичного перешкоджання виконанню рішення Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 20 лютого 2013 року у справі № 539/178/13-ц про звернення стягнення на заставлене за договором іпотеки № 720 К-Ф від 18 серпня 2008 року нерухоме майно боржника, що є підставою для вжиття заходів примусового характеру, зокрема - звернення до суду з поданням про надання дозволу на примусове входження до житла боржника.
Виконавчий лист, на підставі якого відкрито виконавче провадження, видано 08 квітня 2013 року на виконання рішення Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 20 лютого 2013 року у справі № 539/178/13-ц про звернення стягнення на заставлене за договором іпотеки № 720 К-Ф від 18 серпня 2008 року майно, а саме: трикімнатну квартиру, загальною площею 60,8 кв.м, житловою площею 42,2 кв.м, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Боржник добровільно зазначене майно для опису не надав, вимоги виконавця щодо надання такого доступу до житла не виконав.
Оскільки виконання виконавчого документа в інший спосіб, ніж звернення стягнення, неможливе, у даному випадку єдиним реальним та ефективним способом фактичного виконання рішення Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 20 лютого 2013 року у справі № 539/178/13-ц є здійснення примусового проникнення до квартири.
Метою такого проникнення є опис 1/3 частини квартири, що належить на праві спільної часткової власності ОСОБА_1 та яка є предметом застави згідно з договором іпотеки № 720 К-Ф від 18 серпня 2008 року та на яке звернуто стягнення рішенням суду.
Посилаючись на вказані обставини, приватний виконавець просив суд дозволити примусове проникнення до квартири АДРЕСА_3 , реєстраційний номер майна 24162846 та 1/3 частина якої належить на праві спільної часткової власності ОСОБА_1 .
Дослідивши матеріали подання та оцінивши надані докази, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до пункту 13 частини третьої статті 18 Закону про виконавче провадження виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право звертатися до суду з поданням про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної або іншої особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, що належать боржникові від інших осіб.
Згідно із статею 439 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) питання про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної особи або особи, у якої знаходиться майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, або дитина, щодо якої є виконавчий документ про її відібрання, при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішується судом за місцезнаходженням житла чи іншого володіння особи або судом, який ухвалив рішення за поданням державного виконавця, приватного виконавця.
Судом встановлено, що на виконанні в приватного виконавця виконавчого округу Полтавської області Скрипника Володимира Леонідовича перебуває виконавче провадження №62100911 з примусового виконання виконавчого листа № 539/178/13-ц, виданого 08 квітня 2013 року Лубенським міськрайонним судом Полтавської області про звернення стягнення на заставлене за договором іпотеки № 720 К-Ф від 18 серпня 2008 року майно, а саме: трикімнатну квартиру, загальною площею 60,8 кв.м, житловою площею 42,2 кв.м, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та належить на праві спільної часткової власності ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 720 К-Ф від 18 серпня 2008 року у сумі 24 038,16 доларів США.
18 травня 2020 року стосовно боржника ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №62100911 (вих. № 3676), яку на виконання вимог частини першої статті 28 Закону про виконавче провадження направлено боржнику рекомендованим поштовим відправленням №3960507417048 з повідомленням про вручення на адресу зазначену у виконавчому документі: АДРЕСА_2 .
Під час відкриття виконавчого провадження відповідно до приписів статті 56 Закону про виконавче провадження винесено постанову про арешт майна боржника від 18 травня 2020 року ВП № 62100911, якою накладено арешт на нерухоме майно, а саме: 1/3 частини квартири, загальною площею 60,8 кв.м, житловою площею 42,2 кв.м, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Відомості про обтяження внесені до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за номером обтяження 36534594.
03 листопада 2025 року боржнику на зазначену вище адресу було направлено вимогу приватного виконавця № 51328 з вимогою ОСОБА_1 надати 07 листопада 2025 о 09.00 год. доступ до житлової квартири АДРЕСА_3 для проведення виконавчих дій пов'язаних з оглядом та описом нерухомого майна, на яке необхідно звернути стягнення за рішенням суду.
Відповідно до запланованої виконавчої дії 07 листопада 2025 року приватним виконавцем за участю двох понятих здійснено вихід за місцезнаходженням іпотечного майна: АДРЕСА_1 , з метою вчинення виконавчих дій, а саме: опису та накладення арешту на об'єкт нерухомого майна - 1/3 частину квартири. Втім, у ході здійснення виконавчих дій доступ до зазначеного житлового приміщення надано не було, на неодноразовий стукіт у двері жодної реакції з боку осіб, які могли перебувати у квартирі, зафіксовано не було, двері залишалися зачиненими. У зв'язку з чим, складено відповідний акт приватного виконавця про неможливість доступу до об'єкта.
Відповідно до статті 30 Конституції України не допускається проникнення до житла чи до іншого володіння особи, проведення в них огляду чи обшуку інакше як за вмотивованим рішенням суду.
Згідно із статею 311 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) житло фізичної особи є недоторканним. Проникнення до житла чи до іншого володіння фізичної особи, проведення у ньому огляду чи обшуку може відбутися лише за вмотивованим рішенням суду.
Гарантування кожному прав на повагу та недоторканність житла є не тільки конституційно-правовим обов'язком держави, а й дотриманням взятих Україною міжнародно-правових зобов'язань відповідно до положень Загальної декларації прав людини 1948 року, Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод1950 року, Міжнародного пакту про громадянські та політичні права 1966 року. Зазначені міжнародні акти згідно з частиною першою статті 9 Конституції України є частиною національного законодавства України.
Відповідно до статті 12 Загальної декларації прав людини 1948 року, статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод1950 року, пункту 1 статті 17 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права 1966 року ніхто не може зазнавати безпідставного посягання на недоторканність свого житла.
Згідно із пунктом 2 статті 29 Загальної декларації прав людини 1948 року, статею 18 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року при здійсненні своїх прав і свобод кожна людина може зазнавати тільки таких обмежень, які встановлені законом виключно з метою забезпечення належного визнання і поваги до прав і свобод інших та забезпечення справедливих вимог моралі, громадського порядку і загального добробуту в демократичному суспільстві.
Пунктом 4 частини третьої статті 18 Закону про виконавче провадження виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право за наявності вмотивованого рішення суду про примусове проникнення до житла чи іншого володіння фізичної особи безперешкодно входити на земельні ділянки, до житлових та інших приміщень боржника - фізичної особи, а також особи, у якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, проводити в них огляд, у разі потреби примусово відкривати їх в установленому порядку із залученням працівників поліції, опечатувати такі приміщення, арештовувати, опечатувати та вилучати належне боржникові майно, яке там перебуває та на яке згідно із законом можливо звернути стягнення. Примусове проникнення на земельні ділянки, до житлових та інших приміщень у зв'язку з примусовим виконанням рішення суду про виселення боржника та вселення стягувача і рішення про усунення перешкод у користуванні приміщенням (житлом) здійснюється виключно на підставі такого рішення суду.
Виконавець може звернутися до суду з поданням про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника-фізичної особи у разі, якщо боржник чинить перешкоди його вільному доступу до цього житла чи іншого володіння.
Проникнення у житло, як обмеження конституційного права особи на недоторканність житла, має виступати виключним засобом забезпечення примусового виконання судового рішення та бути виправданим. Таким чином, рішення суду про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника-фізичної особи має бути вмотивованим і ґрунтуватися на доказах, які підтверджують перешкоджання боржника вільному доступу виконавця до цього житла чи іншого володіння.
Відповідно до постанови Верховного Суду від 25 червня 2018 року у справі за №678/282/16-ц право виконавця на звернення з поданням до суду про примусове проникнення до житла виникає винятково у випадку доведення фактів умисного ухилення боржника від виконання покладених на нього виконавчим документом зобов'язань. При цьому, відповідно до діючого законодавства у поданні про примусове проникнення до житла особи, у якої знаходиться майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, повинні бути зазначені достовірні дані про наявність такого майна у приміщенні, до якого потрібно здійснити примусове проникнення. Для надання дозволу на проникнення до житла чи іншого володіння боржника суду мають бути надані переконливі докази того, що виконавець вичерпав всі можливості виконати рішення без примусового проникнення до майна, проте це не дало результатів.
Приватним виконавцем не надано доказів перешкоджання боржником вільному доступу до його володіння, оскільки вихід за місцезнаходження майна здійснювався один раз, про що свідчить копія Акту приватного виконавця від 07 листопада 2025 року.
Виконавцем не надано суду доказів на обґрунтування доцільності проникнення до житла і володіння боржника, а також не доведено, що ним вжито повний обсяг заходів, визначених законодавством про виконавче провадження щодо примусового виконання судового рішення, не використані всі права, надані виконавцям, спрямовані на своєчасне та повне вчинення виконавчих дій.
На підставі викладеного, суд не вбачає підстав для задоволення подання про примусове проникнення до житла.
Враховуючи вищевикладене та керуючись статтями 258-261, 439 Цивільного процесуального кодексу України, статтями 18, 19, 48, 57 Закону України «Про виконавче провадження», суд, -
У задоволенні подання приватного виконавця виконавчого округу Полтавської області Скрипника Володимира Леонідовича про примусове проникнення до житла боржника ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Апеляційна скарга на ухвалу подається до Полтавського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Лубенського міськрайонного суду
Полтавської області Л.В. Рудалєва