Справа № 539/5397/25
Провадження № 1-кп/539/374/2025
17.11.2025 м.Лубни
Лубенський міськрайонний суд Полтавської області
у складі: головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
обвинуваченого ОСОБА_4
потерпілої ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Лубни обвинувальний акт по кримінальному провадженню № 12025175550000224, внесеному 04.10.2025 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань, стосовно
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Величківка Лубенського району Полтавської області, громадянина України, з середньо-спеціальною освітою, не одруженого, має на утриманні малолітнього сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , не працюючого, в силу ст.89 КК України раніше не судимого, не є особою з інвалідністю, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 125 КК України, -
ОСОБА_4 , 03 жовтня 2025 року, близько 17-50 год. перебуваючи в приміщенні літньої кухні, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 , за місцем фактичного проживання, під час сварки зі своєю співмешканкою ОСОБА_5 , що виникла на грунті неприязних відносин, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки свого діяння та бажаючи їх настання, у вигляді заподіяння легких тілесних ушкоджень потерпілій, стоячи навпроти потерпілої, схопив її за передпліччя лівої руки та почав викручувати її, після чого відпустивши руку, наніс два удари кулаком правої руки в ліву ділянку обличчя ОСОБА_5 , спричинивши тілесні ушкодження у вигляді: синців, що розташовані навколо лівого ока; на тильній поверхні проксигмальної фаланги 3-го пальця лівої кисті; садна, що розташовані на тильній поверхні 1-го пальця лівої кисті; на тильній поверхні проксигмальної фаланги 3-го пальця лівої кисті (на фоні синця) які могли утворитися не менш ніж, від трьох точок прикладання сили тупих твердих предметів та по ступеню тяжкості, як у своїй сукупності, так і кожне окремо відносяться до легких тілесних ушкоджень, згідно висновку судово медичної експертизи № 363 від 17.10.2025 року.
Своїми умисними діями ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.125 КК України, тобто умисне легке тілесне ушкодження.
Обвинувальний акт до суду направлено з угодою про примирення від 21 жовтня 2025 року відповідно до вимог ст. 471 КПК України, укладену між потерпілою ОСОБА_5 та обвинуваченим ОСОБА_4 з ініціативи потерпілої ОСОБА_5 .
Згідно з даною угодою сторони дійшли згоди щодо формулювання обвинувачення, усіх істотних для даного кримінального провадження обставин та правової кваліфікації дій ОСОБА_4 за ч.1 ст. 125 КК України. ОСОБА_4 у повному обсязі сформульованого обвинувачення беззастережно визнав свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення. Також, сторонами угоди визначено узгоджене ними покарання, яке ОСОБА_4 повинен понести за вчинене кримінальне правопорушення, а саме за ч.1 ст.125 КК України у виді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 850 грн. В угоді передбачені наслідки її укладення, затвердження та невиконання, які роз'яснені та зрозумілі обвинуваченому та потерпілій і передбачені ст.ст. 473, 476 КПК України.
Розглядаючи в судовому порядку питання про можливість затвердження даної угоди, суд виходить з наступного.
Відповідно до ст.ст. 468, 469 КПК України угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.
Прокурор в судовому засіданні вважає, що при укладенні даної угоди дотримані вимоги і правила КПК та КК України, просить дану угоду затвердити і призначити обвинуваченому узгоджену в угоді міру покарання.
Обвинувачений у судовому засіданні також просить вищезазначену угоду затвердити і призначити узгоджену в ній міру покарання та інші передбачені угодою заходи, при цьому беззастережно визнав себе винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.125 КК України в обсязі обвинувачення, дав згоду на застосування узгодженого виду та розміру покарання, заявивши, що здатен реально виконати взяті на себе відповідно до угоди зобов'язання.
Потерпіла підтвердила факт укладення угоди за її ініціативою та просила її затвердити.
Перевіривши угоду про примирення на відповідність вимогам КПК України та КК України, суд встановив, що кваліфікація дій обвинуваченого за ч.1 ст. 125 КК України є правильною. Кримінальне правопорушення, у вчиненні якого обвинувачений ОСОБА_4 визнав себе винним, відповідно до ст.12 КК України, є кримінальним проступком і, відповідно до вимог ч.ч.1, 3 ст. 469 КПК України, угода про примирення між потерпілою та обвинуваченим може бути укладена у кримінальному провадженні лише з ініціативи потерпілої.
Судом з'ясовано, що обвинувачений цілком розуміє права, наслідки укладення та затвердження угоди про примирення, характер обвинувачення, вид покарання та інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом, визначені положеннями ст. 473, 474 КПК України.
За таких обставин, суд вбачає наявність фактичних підстав для доведення винуватості ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 125 КК України.
Суд, шляхом проведення опитування сторін кримінального провадження переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. При цьому судом з'ясовано, що потерпіла ОСОБА_5 претензій майнового характеру не має, завдана моральна шкода відшкодована у повному обсязі, не має будь-яких претензій майнового чи морального характеру; обвинувачений ОСОБА_4 повністю усвідомлює зміст укладеної з потерпілою угоди про примирення, характер обвинувачення, щодо якого визнає себе винуватим, цілком розуміє свої права, визначені п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК України, а також наслідки укладення, затвердження даної угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, та наслідки її не виконання, передбачені ст. 476 КПК України.
Дана угода, на думку суду, відповідає вимогам КПК України та може бути затверджена і на її підставі може бути ухвалений вирок, оскільки умови угоди не суперечать його вимогам, правова кваліфікація кримінального правопорушення вірна, умови угоди відповідають інтересам суспільства, не порушують права, свободи та інтереси сторін, укладення угоди було добровільним, очевидна можливість виконання обвинуваченим взятих на себе зобов'язань, не відсутні фактичні підстави для визнання винуватості.
При затвердженні угоди про примирення, суд, відповідно до вимог ст.ст. 65, 66 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, конкретні обставини справи, особу обвинуваченого, який в силу ст.89 КК України раніше не судимий, на обліку лікаря психіатра не перебуває, не одруженого, має на утриманні малолітнього сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , не є особою з інвалідністю, обставини, які пом'якшують покарання, оскільки він щиро розкаявся у вчиненому, активно сприяв розкриттю кримінального правопорушення, та обставини, що обтяжують покарання, відповідно до ст. 67 КК України, а саме вчинення кримінального правопорушення щодо особи з якою винний перебуває у сімейних відносинах.
За таких обставин, судом встановлено, що умови угоди про примирення відповідають вимогам КПК України та на її основі може бути ухвалений вирок, оскільки умови угоди не порушують прав, свобод та інтересів сторін, укладення угоди було добровільним, очевидна можливість виконання обвинуваченим взятих на себе за угодою зобов'язань, є фактичні підстави для визнання винуватості обвинуваченого.
Крім того, суд бере до уваги той факт, що узгоджені сторонами вид і міра покарання є відповідними ступеню тяжкості кримінального правопорушення та характеристиці особи обвинуваченого, та враховуючи характер та ступінь суспільної небезпеки скоєного ОСОБА_4 кримінального правопорушення, щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, вчинення кримінального правопорушення щодо особи з якою винний перебуває у сімейних відносинах, суд погоджується, що наявні підстави для призначення обвинуваченому покарання в межах санкції частини 1 ст.125 КК України у виді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 850 грн.
Цивільний позов не заявлений.
Речові докази в кримінальному провадженні відсутні
Витрати на залучення експертів відсутні.
Запобіжний захід обвинуваченому не обирався.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 314, 315, 368-371, 373, 374, 468, 471 КПК України, суд -
Затвердити угоду про примирення, укладену 21 жовтня 2025 року між потерпілою ОСОБА_5 та обвинуваченим ОСОБА_4 .
ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 125 КК України, та призначити узгоджене сторонами угоди про примирення від 21 жовтня 2025 року покарання у виді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 850 грн.
До набрання вироком законної сили запобіжний захід відносно ОСОБА_4 не обирати.
Цивільний позов не заявлений.
Речові докази у кримінальному провадженні відсутні.
Витрати на залучення експертів у кримінальному провадженні відсутні.
На вирок може бути подана апеляційна скарга до Полтавського апеляційного суду через Лубенський міськрайонний суд Полтавської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення з підстав, передбачених ч. 3 ст. 394 КПК України:
обвинуваченим, виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених ч. ч. 5-7 ст. 474 цього Кодексу, в тому числі не роз'яснення йому наслідків укладення угоди;
потерпілою виключно з підстав: призначення судом покарання, менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без її згоди на призначення покарання; не роз'яснення їй наслідків укладення угоди; невиконання судом вимог, встановлених ч. 6 чи ч. 7 ст. 474 цього Кодексу;
прокурором виключно з підстав затвердження судом угоди у кримінальному провадженні, в якому згідно з ч. 3 ст. 469 цього Кодексу угода не може бути укладена.
Вирок, якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити засудженому, прокурору та потерпілій.
Суддя ОСОБА_1