Справа № 539/4664/25
Провадження № 2/539/2055/2025
13.11.2025 м.Лубни
Лубенський міськрайонний суд Полтавської області в складі головуючого судді Овчаренко О.Л., за участі секретаря Ковтун І.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Лубни в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
ТОВ «Бізнес Позика» звернулось до Лубенського міськрайонного суду Полтавської області з позовом до ОСОБА_2 , в якому просить стягнути з відповідача заборгованість за договором №356021-КС-002 про надання кредиту від 21.12.2021 у розмірі 46278,21 грн., а також судовий збір у розмірі 2422,40 грн.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 21.12.2021 між ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» та ОСОБА_2 в електронній формі укладено Договір № 356021-КС-002 про надання кредиту. ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» 21.12.2021 направлено відповідачу пропозицію (оферту) укласти Договір №356021-КС-002 про надання кредиту. 21.12.2021 відповідач прийняла (акцепт) пропозицію (оферту) щодо укладення вищезазначеного договору, на умовах визначених офертою. Зі своєї сторони ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» направлено відповідачу через телекомунікаційну систему одноразовий ідентифікатор G-3450 на номер телефону НОМЕР_1 (що зазначено позичальником у своїй анкеті в особистому кабінеті), котрий боржником було введено/відправлено. Таким чином, 21.12.2021 між ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» та ОСОБА_2 було укладено Договір №356021-КС-002 про надання кредиту, за умовами якого ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» надає позичальнику грошові кошти у розмірі 15000,00 грн. ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» свої зобов'язання за кредитним договором виконало, надало позичальнику грошові кошти в розмірі 15000,00 грн. шляхом перерахування на банківську картку позичальника № НОМЕР_2 . Також, 10.02.2022 між ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» та ОСОБА_2 укладено Додаткову угоду №1 до Договору № 356021-КС-002 про надання кредиту, за умовами якої сторони домовились внести зміни в п. 1 Договору, та викласти в новій редакції «Термін дії договору: до 08.09.2022». Також, 26.02.2022 між ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» та ОСОБА_2 укладено Додаткову угоду №2 до Договору № 356021-КС-002 про надання кредиту, за умовами якої сторони домовились внести зміни в п. 1 Договору, та викласти в новій редакції «Термін дії договору: до 24.09.2022». До теперішнього часу відповідач свої зобов'язання за вищезазначеним кредитним договором належним чином не виконала, а лише частково сплатила кошти на загальну суму 6151,50 грн. У зв'язку з порушенням зобов'язань за кредитним договором у відповідача станом на 29.08.2025 утворилась заборгованість за Договором № 356021-КС-002 про надання кредиту в розмірі 46278,21 грн., яка складається з: суми прострочених платежів по тілу кредиту - 14584,84 грн., суми прострочених платежів по процентах - 30917,09 грн., суми прострочених платежів за комісією - 776,28 грн.
17.09.2025 судом постановлено ухвалу, якою прийнято позов до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження; витребувано від АТ КБ «ПРИВАТБАНК» певні докази.
10.10.2025 працівником канцелярії суду зареєстровано відзив на позовну заяву, в якому відповідач просила відмовити в задоволенні позову в повному обсязі. Зазначила, що позов є незаконним та необґрунтованим. Позивач звернувся до суду з позовом після спливу строку позовної давності. В додатковій угоді вказано, що термін дії його до 08.09.2022 строком на 262 дні, а в справі вказано до 24.09.2022. Позовні вимоги позивача є необґрунтованими, оскільки він не довів факт виконання кредитором п. 1.2.5 кредитного договору, від виконання якого залежить обов'язок виконання кредитного зобов'язання відповідачем, а саме до суду не було надано доказів зарахування кредитних коштів на рахунок позичальника - РНОКПП НОМЕР_3 , що унеможливлює виконання кредитного зобов'язання відповідачем. Позивачем не підтверджено факт виконання умов кредитного договору кредитором, а саме не підтверджено факт надання грошових коштів позичальнику. Позовні вимоги позивача також є необґрунтованими оскільки ним не надані суду виписки з рахунку, на який згідно п. 1.2.11 кредитного договору має здійснюватися виконання кредитного зобов'язання. В самому договорі також не вказано Банк та карта, на яку були перераховані кошти. Позивачем не доведений факт отримання ним права вимоги до відповідача, а саме відсутній оригінал договору про передання права вимоги та оригінали додаткових угод про реструктуризацію кредиту. Відсутній детальний розрахунок заборгованості, з якого було б зрозуміло виходячи з яких обставин формувалися суми грошових коштів, які просить стягнути позивач. Отже, можна зробити висновок, що позивач не довів обставину набрання чинності кредитним договором, а відповідно і зобов'язання за таким договором виконуватися не можуть.
15.10.2025 працівником канцелярії суду зареєстровано відповідь на відзив та додаткові пояснення представника позивача, в яких вона зазначила, що позовні вимоги доведені належними доказами та заявлені в межах строку позовної давності.
Представник позивача у судове засідання не з'явилась, про день та час розгляду справи була повідомлена належним чином. У поданій суду відповіді на відзив просила розглянути справу без її участі, зазначила, що позовні вимоги підтримує у повному обсязі.
Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з'явилась,про день та час розгляду справи була повідомлена належним чином. У поданому суду відзиві на позовну заяву повідомила, що не зможе бути присутньою у судовому засіданні, оскільки постійно знаходиться вдома з дитиною.
За таких обставин суд вважає можливим розглянути справу у відсутності сторін на підставі доказів, які додані до справи.
У зв'язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Дослідивши письмові матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 21.12.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» та ОСОБА_2 укладено Договір №356021-КС-002 про надання кредиту (Споживчий кредит. Електронна форма).
Положеннями п. 1. Договору передбачено, що кредитодавець надає позичальнику грошові кошти у розмірі 15000,00 грн., на засадах строковості, поворотності, платності, а позичальник зобов'язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та комісію за надання кредиту у порядку та на умовах, визначених Правилами надання споживчих кредитів ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» та договором про надання кредиту. Тип кредиту: кредит. Строк кредиту: 24 тижні. Процентна ставка: в день 0,86586679, фіксована. Комісія за надання кредиту: 2250,00 грн. Загальний розмір наданого кредиту: 15000,00 грн. Термін дії договору: до 07.06.2022. Орієнтовна загальна вартість наданого кредиту: 33000,00 грн. Орієнтовна реальна річна процентна ставка: 3599,19 грн.
Відповідно до п. 2. Договору протягом строку кредитування процентна ставка за кредитом нараховується на залишок заборгованості по кредиту, наявну на початок календарного дня, за період фактичного користування кредитом, із урахуванням дня видачі кредиту та дня повернення кредиту згідно Графіку платежів.
В п. 7 Договору зазначено, що позичальник підтверджує, що він ознайомлений з Договором про надання кредиту та Правилами, текст яких розміщено на сайті кредитодавця, повністю розуміє всі умови, їх зміст, суть, об'єм зобов'язань та погоджується неухильно дотримуватись їх, та відповідно укладає Договір.
Невід'ємною частиною цього договору є Додаток №1 - Таблиця обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки, та Додаток №2 - Таблиця обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки. Інші умови цього правочину регулюються Правилами, які є невід'ємною частиною Договору. Усі неврегульовані Договором правовідносини сторін регулюються законодавством України (п. 13. Договору).
Крім того, 10.02.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» та ОСОБА_2 укладено Додаткову угоду №1 до Договору №356021-КС-002 про надання кредиту від 21.12.2021 (Споживчий кредит. Електронна форма).
Позичальник підписанням цієї додаткової угоди підтверджує наявність у нього заборгованості перед кредитодавцем за договором, станом на 10.02.2022, в розмірі 17736,67 грн., що включає: суму кредиту - 14 584,84 грн.; проценти за користування кредитом - 2375,55 грн.; комісія за надання кредиту - 776,28 грн. (п. 1. Додаткової угоди №1).
Враховуючи п.1 та п. 6. Додаткової угоди: орієнтовна загальна вартість наданого кредиту, в частині заборгованості, що вказана в п. 1 Додаткової угоди, становить 37290,75 грн.; орієнтовна реальна річна процентна ставка - 3157,13 процентів (п. 2. Додаткової угоди №1).
Відповідно до п. 3. Додаткової угоди №1 сторони домовились встановити процентну ставку за користування кредитом в наступному розмірі: з 10.02.2022 до 24.02.2022 (включно) - 0,86586679% в день; з 25.02.2022 - 0,86586679% в день.
Положеннями п. 4., п. 5. Додаткової угоди №1 передбачено, що сторони домовились внести зміни в п. 1. Договору та викласти в новій редакції «Термін дії Договору: до 08.09.2022», та «Строк Кредиту: 262 днів.».
Також, 26.02.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» та ОСОБА_2 укладено Додаткову угоду №2 до Договору №356021-КС-002 про надання кредиту від 21.12.2021 (Споживчий кредит. Електронна форма).
Позичальник підписанням цієї додаткової угоди підтверджує наявність у нього заборгованості перед кредитодавцем за договором, станом на 26.02.2022, в розмірі 19757,31 грн., що включає: суму кредиту - 14 584,84грн.; проценти за користування кредитом - 4396,19 грн.; комісія за надання кредиту - 776,28 грн. (п. 1. Додаткової угоди №2).
Враховуючи п.1 та п. 6. Додаткової угоди: орієнтовна загальна вартість наданого кредиту, в частині заборгованості, що вказана в п. 1 Додаткової угоди, становить 39235,65 грн.; орієнтовна реальна річна процентна ставка - 5621,51 процентів. (п. 2. Додаткової угоди №2).
Відповідно до п. 3. Додаткової угоди №2 сторони домовились встановити процентну ставку за користування кредитом в наступному розмірі: з 26.02.2022 до 12.03.2022 (включно) - 0,86586679% в день; з 13.03.2022 - 0,86586679% в день.
Положеннями п. 4., п. 5. Додаткової угоди передбачено, що сторони домовились внести зміни в п. 1. Договору та викласти в новій редакції «Термін дії Договору: до 24.09.2022», та «Строк Кредиту: 278 днів.».
Договір, Додаткова угода №1, Додаткова угода №2 та інші супутні документи підписані відповідачем одноразовим ідентифікатором у порядку, визначеному ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію».
Як вбачається з інформації вих.№02.11.1-06/2678 від 15.09.2025, наданої ЦНАП Виконавчого комітету Лубенської міської ради Лубенського району Полтавської області, наразі відповідач має прізвище « ОСОБА_3 » (попереднє прізвище - ОСОБА_4 ).
Відповідно до ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа. Склад та порядок розміщення обов'язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством. Електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту.
Згідно ст. 8 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму. Допустимість електронного документа як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму.
Відповідно до ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, що відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону.
Згідно ст.ст. 3, 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом, тобто даними в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
Судом встановлено, що кредитодавець належним чином виконав свої зобов'язання за кредитним договором №356021-КС-002, надавши позичальнику кредитні кошти у розмірі 15000,00 грн., що підтверджується платіжною інструкцією №473378395 від 21.12.2021 (платник - ТОВ «БІЗПОЗИКА», призначення платежу - перерахування коштів ОСОБА_2 ІПН НОМЕР_3 згідно кредитного договору №356021-КС-002 від 21.12.2021, номер картки - НОМЕР_4 , сума - 15000,00 грн.).
Згідно відповіді АТ КБ «ПРИВАТБАНК» вих.№20.1.0.0.0/7-250924/40251 від 30.09.2025, наданої на виконання ухвали суду від 17.09.2025, на ім'я ОСОБА_5 (РНОКПП НОМЕР_3 ) в банку емітовано картку № НОМЕР_2 (IBAN НОМЕР_5 ).
З виписки за договором №б/н за період з 21.12.2021 по 24.09.2022, наданої АТ КБ «ПРИВАТБАНК», вбачається, що 21.12.2021 здійснено зарахування переказу на картку № НОМЕР_2 у розмірі 15000,00 грн.
Вищезазначеним доказами спростовуються твердження відповідача про те, що позивачем не надано доказів зарахування кредитних коштів на рахунок позичальника.
Щодо розміру заборгованості за кредитним договором, що підлягає стягненню, та правових підстав стягнення заборгованості за цим договором слід вказати наступне.
Згідно статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Згідно ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому.
Статтею 525 ЦК України передбачена недопустимість односторонньої відмови від зобов'язання.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Згідно ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
З наданого розрахунку заборгованості за кредитним договором №356021-КС-002 від 21.12.2021 вбачається, що заборгованість відповідача складає 46278,21 грн., з яких: заборгованість за кредитом - 14584,84 грн., заборгованість по відсотках - 30917,09 грн., які нараховані у межах строку дії кредитного договору; заборгованість по комісії - 776,28 грн.
Суд відхиляє доводи відповідача щодо відсутності в матеріалах справи детального розрахунку заборгованості, оскільки наданий позивачем розрахунок містить детальне обчислення заявленої до стягнення суми заборгованості за усіма її складовими (тілом кредиту, процентам, комісії), періоду їх нарахування, тощо.
Розрахунок заборгованості відповідачем не спростований, доказів виконання умов договору та погашення заявленої до стягнення заборгованості повністю або частково відповідачем до суду не надано.
Щодо доводів відповідача, викладених у відзиві на позовну заяву, про пропущення позивачем строку позовної давності для звернення до суду із вказаним позовом, суд виходить з наступного. Згідно зі статтями 256, 257 ЦК України, позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (ч.4 ст.267 ЦК України). Відповідно до ст.253 ЦК України, перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок. За загальним правилом, перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч.1 ст.261 ЦК України).
Початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд. Відповідно до ч.3 ст.267 ЦК України, позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.
Крім того, частинами першою та третьою статті 264 ЦК України передбачено, що перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку. Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.
Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 30.03.2020 року, який набрав чинності 02.04.2020 року, розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України було доповнено пунктом 12, згідно якого, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки позовної давності, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину. Частиною першою статті 29 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» передбачено, що карантин встановлюється та відміняється Кабінетом Міністрів України. Дію карантину, встановленого зазначеною постановою, було неодноразово продовжено на всій території України, згідно з постановами КМУ, по 30.06.2023 року. Постановою КМУ від 27.06.2023 року №651 з 24 години 00 хвилин 30.06.2023 року на всій території України відмінено карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2. Таким чином, карантин на території України було встановлено безперервно з 12.03.2020 року по 30.06.2023 року. Окрім того, Законом України від 15 березня 2022 року №2120-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» (у редакції Закону України № 3450-IX від 08.11.2023) розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України доповнено, зокрема, пунктом 19 такого змісту: «У період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану». Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 року №64/2022, затвердженого Законом України від 24.02.2022 року №2102-ІХ, в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 року, який неодноразово було продовжено та який діє дотепер. Отже, починаючи з березня 2020 року, строк позовної давності продовжився на строк дії карантину, який тривав до 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 року, а починаючи з 24 лютого 2022 року строк позовної давності продовжився на строк дії в Україні воєнного стану, який діє на даний час. Таким чином, з урахуванням наведених вище норм матеріального права, строк позовної давності позивачем, який звернувся до суду з позовом 12.09.2025, не пропущено.
Судом встановлено, що у зв'язку з порушенням відповідачем своїх зобов'язань за кредитним договором виникла заборгованість, яка складається з наступного: сума прострочених платежів по тілу кредиту - 14584,84 грн.; сума прострочених платежів по процентах - 30917,09 грн.; сума прострочених платежів за комісією - 776,28 грн.
Таким чином, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги про стягнення заборгованості за кредитним договором є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Понесення позивачем судових витрат підтверджується платіжною інструкцією №12781 від 02.09.2025 про сплату судового збору в сумі 2422,40 грн.
Враховуючи те, що позовні вимоги задоволені у повному обсязі, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача суму понесених судових витрат в розмірі 2422,40 грн.
На підставі викладеного, керуючись статтями 10, 12, 13, 76, 141, 247, 258, 259, 263-265, 268, 273, 280-284, 354, 355 ЦПК України, суд
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» заборгованість за Договором №356021-КС-002 про надання кредиту від 21.12.2021 у розмірі 46278,21 грн. (сорок шість тисяч двісті сімдесят вісім гривень двадцять одна копійка), з яких: сума прострочених платежів по тілу кредиту - 14584,84 грн. (чотирнадцять тисяч п'ятсот вісімдесят чотири гривні вісімдесят чотири копійки); сума прострочених платежів по процентах - 30917,09 грн. (тридцять тисяч дев'ятсот сімнадцять гривень дев'ять копійок); сума прострочених платежів за комісією - 776,28 грн. (сімсот сімдесят шість гривень двадцять вісім копійок).
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» витрати на сплату судового збору у розмірі 2422,40 грн. (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні сорок копійок).
Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення в повному обсязі складено 17.11.2025.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА», код ЄДРПОУ 41084239, місцезнаходження: 01133, місто Київ, бульвар Лесі Українки, будинок 26, офіс 411. Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
Суддя О.Л. Овчаренко