Єдиний унікальний номер № 538/2017/25
Провадження №1-кп/538/253/25
17 листопада 2025 року м .Лохвиця
Лохвицький районний суд Полтавської області в складі:
головуючої судді - ОСОБА_1 ,
секретар судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченого - ОСОБА_4 ,
потерпілої - ОСОБА_5 ,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12025170560000524, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 19 вересня 2025 року, про обвинувачення:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Гамаліївка, Полтавської області, українця, громадянина України, одруженого, на утриманні осіб не має, пенсіонера, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України,
27 жовтня 2025 року до Лохвицького районного суду Полтавської області надійшов обвинувальний акт про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України.
Органами досудового розслідування ОСОБА_4 обвинувачується в тому, що 19 вересня 2025 року об 11 годині 30 хвилин, керуючи автомобілем марки "ВАЗ-2106", бежевого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухаючись по автодорозі Р-60 по вулиці Шевченка в місті Лохвиця, Миргородського району Полтавської області у попутному напрямку з велосипедисткою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка рухалась прямолінійно на електровелосипеді марки «Gofun», під час здійснення маневру випередження, у момент, коли остання знаходилась навпроти правого дзеркала заднього виду його автомобілю, при цьому перебувала у полі зору ОСОБА_4 , останній змінив напрямок свого руху праворуч та допустив зіткнення із велосипедисткою, яка продовжувала рухатись прямолінійно.
Відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 212 від 27.09.2025 внаслідок цієї дорожньо-транспортної події велосипедистка ОСОБА_5 отримала тілесні ушкодження у вигляді: вивиха правої плечової кістки з відривом великого горбика, підшкірного крововилива по заднє-внутрішній поверхні верхньої, середньої та нижньої третин лівого передпліччя, з переходом на тильну поверхню лівої кисті, підшкірний крововилив по зовнішньо-передній поверхні середньої третини лівого стегна, підшкірний крововилив по зовнішній поверхні лівого колінного суглобу, підшкірний крововилив по внутрішній поверхні середньої третини правої гомілки, смугоподібні садна шкіри: по тильній поверхні середньої фаланги п'ятого пальця лівої кисті, в лобній ділянці справа, в ділянці спинки носа, та оцінюються у своїй сукупності як такі, що носять ознаки тілесного ушкодження середнього ступеня тяжкості, за ознакою тривалого розладу здоров'я (п.2.2.1., 2.2.2 Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, затверджених наказом МОЗ України № 6 від 17.01.1995).
Згідно висновку інженерно-транспортної експертизи № СЕ-19/117-25/21812- ІТ від 10.10.2025 у діях водія автомобіля марки «ВАЗ-2106», реєстраційний номер НОМЕР_1 , ОСОБА_4 вбачаються невідповідності вимогам п. 10.1 Правил дорожнього руху, яким передбачено, що перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху та які з технічної точки зору перебувають у причинному зв'язку з подією дорожньо-транспортної пригоди.
У заданій дорожній обстановці водій автомобіля марки «ВАЗ-2106», реєстраційний номер НОМЕР_1 , ОСОБА_4 мав технічну можливість запобігти цій дорожньо-транспортній пригоді, шляхом виконання вимог п. 10.1 Правил дорожнього руху, для чого у нього не було яких-небудь перешкод технічного характеру. |
Таким чином, своїми діями, що виразились у порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілій ОСОБА_5 середньої тяжкості тілесне ушкодження, ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.286 КК України.
27 жовтня 2025 року на адресу суду від потерпілої ОСОБА_5 надійшло клопотання про закриття кримінального провадження у зв'язку із примиренням винного з потерпілою, та звільнення ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності на підставі ст. 46 КК України.
Того ж дня, 27 жовтня 2025 року на адресу суду від обвинуваченого ОСОБА_4 надійшло клопотання про закриття кримінального провадження у зв'язку із примиренням винного з потерпілою, та звільнення його від кримінальної відповідальності на підставі ст. 46 КК України.
У підготовчому судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення визнав у повному обсязі та підтвердив обставини, викладені в обвинувальному акті, у скоєному щиро розкаявся, пояснив, що повністю відшкодував заподіянні, внаслідок ДТП, збитки потерпілій ОСОБА_5 , примирився з останньою, тому просив вказане клопотання задовольнити та звільнити його від кримінальної відповідальності на підставі ст. 46 КК України у зв'язку з примиренням винного з потерпілим.
Потерпіла ОСОБА_5 у підготовчому судовому засіданні пояснила, що враховуючи те, що обвинувачений свою вину визнав повністю, щиро розкаявся, в повному обсязі відшкодував їй збитки, понесені нею під час лікування, просила зазначене клопотання задовольнити та звільнити його від кримінальної відповідальності на підставі ст. 46 КК України у зв'язку з примиренням винного з потерпілою.
Прокурор у підготовчому судовому засіданні не заперечував проти задоволення клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого ОСОБА_4 на підставі ст.46 КК України, та закриття провадження у зв'язку із примиренням обвинуваченого та потерпілої.
Суд, вислухавши думку учасників судового розгляду, вивчивши матеріали кримінального провадження, вважає вказані клопотання обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення з наступних підстав.
Відповідно до статті 46 КК України, особа, яка вперше вчинила кримінальний проступок або необережний нетяжкий злочин, крім корупційних кримінальних правопорушень, кримінальних правопорушень, пов'язаних з корупцією, порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона примирилася з потерпілим та відшкодувала завдані нею збитки або усунула заподіяну шкоду.
Частина четверта статті 286 КПК України передбачає, що якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної
відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.
Як вбачається з роз'яснень щодо забезпечення правильного й однакового застосування судами кримінального і кримінально-процесуального законодавства, які містяться в п.4 постанови Пленуму Верховного Суду № 12 від 23 грудня 2005 року Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності, примирення винної особи з потерпілим (потерпілими) належить розуміти як акт прощення її ним (ними) в результаті вільного волевиявлення, що виключає будь-який неправомірний вплив, незалежно від того, яка зі сторін була ініціатором, та з яких мотивів.
Звільнення винуватої особи від кримінальної відповідальності та закриття справи у зв'язку з примиренням із потерпілим можливе тільки в разі відшкодування завданих збитків або усунення заподіяної шкоди.
За наявності передбачених у статті 46 КК України підстав звільнення особи від кримінальної відповідальності є обов'язковим.
Для застосування вказаної норми необхідною є сукупність таких умов: 1) особа вчинила злочин уперше; 2) вчинення злочину невеликої тяжкості або необережного злочину середньої тяжкості, при цьому не вимагається, щоб ними були злочини, кримінальне провадження щодо яких здійснюється у формі приватного обвинувачення; 3) вчинений злочин не належить до числа корупційних; 4) примирення з потерпілим; 5) відшкодування завданих збитків або усунення заподіяної шкоди. Крім того, неважливо, щоб особа, яка вчинила злочин, щиро покаялася й активно сприяла розкриттю злочину.
Більш широке тлумачення даної норми, а саме заборона її застосування в разі вчинення певних злочинів, за наявності всіх інших, передбачених законом підстав, є неприпустимим та суперечить основній засаді судочинства - верховенству права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Крім того, застосування в кримінальному провадженні положень КПК України щодо примирення обвинуваченого з потерпілим відповідає тим міжнародним актам, які закріплюють рекомендацію або обов'язок для держав застосовувати форми відновного правосуддя, змінюючи підхід до реакції держави на злочин та його наслідки з карального на гуманістичний.
Так, ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, яке відноситься до категорії нетяжких злочинів, на підставі ст. 12 КК України, злочин вчинив вперше, на даний час примирився з потерпілою та відшкодував їй завдані збитки в повному обсязі.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв'язку із звільненням особи від кримінальної відповідальності.
Згідно п. 2 ч. 3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право закрити провадження у випадку встановлення підстав, передбачених пунктами 4-8, 10 частини першої або частиною другою статті 284 КПК України.
У судовому засіданні встановлено, що обвинувачений правильно розуміє і не оспорює формулювання та характер пред'явленого йому обвинувачення, правову кваліфікацію його дій за ч.1 ст.286 КК України, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності такої його позиції, а відтак діяння, яке поставлено обвинуваченому у провину, дійсно мало місце, вчинене ним, і отримало правильну кримінально-правову оцінку, що визнано самим обвинуваченим.
При цьому, обвинуваченому судом були роз'яснені суть обвинувачення, підстави звільнення від кримінальної відповідальності та право заперечувати проти закриття кримінального провадження з цієї підстави. Поряд з цим, судом роз'яснено йому, що закриття кримінального провадження з цих підстав не є закриттям кримінального провадження з реабілітуючих підстав. В свою чергу, обвинувачений, пояснив, що він цілком розуміє свої права, визначені ч.3 ст.285 КПК України, підставу звільнення від кримінальної відповідальності за ст. 46 КК України, а також наслідки закриття провадження з цієї підстави і після роз'яснення цих положень наполягає на закритті провадження з підстави, передбаченої ст. 46 КК України.
Під час судового розгляду кримінального провадження судом, до того ж, було роз'яснено потерпілій суті звільнення обвинуваченого ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності та закриття відносно нього кримінального провадження у зв'язку з примиренням винного з потерпілою, з огляду на що, суд переконався в добровільності та особистому волевиявленні в поданні клопотання потерпілою про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності.
Судом враховується, що обвинувачений ОСОБА_4 вперше притягається до кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення (нетяжкого злочину), раніше не судимий, на обліках у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, позитивно характеризується по місцю проживання, добровільно визнав свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, щиро розкаявся у вчиненому, наразі примирився з потерпілою та відшкодував їй завдані збитки в повному обсязі.
З огляду на вищевикладене та враховуючи позицію потерпілої, повне відшкодування їй завданої шкоди, суд дійшов висновку про необхідність задоволення клопотання обвинуваченого про звільнення останнього від кримінальної відповідальності на підставіст.46 КК України та закриття кримінального провадження на підставі п.1 ч 2 ст.284 КПК України.
Згідно із ч.3 ст.288 КПК України суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
Згідно з ч. 9 ст. 100 КПК України питання про долю речових доказів і документів, які були надані суду, вирішується судом під час ухвалення судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження.
Долю речових доказів суд вирішує керуючись положеннями ст. 100 КПК України.
Процесуальні витрати у цьому кримінальному провадженні становлять 1 337 грн.10 коп. за проведення судової інженерно-транспортної експертизи.
Цивільний позов у цьому кримінальному провадженні не заявлявся.
Запобіжний захід відносно обвинуваченого не обирався.
Питання скасування арешту майна в цьому кримінальному провадженні, накладеного на підставі ухвали слідчого судді Гадяцького районного суду Полтавської області від 24.09.2025, слід вирішити, керуючись положенням ч.4 ст. 174 КПК України.
Приймаючи до уваги викладене, на підставі ст. 46 КК України, керуючись ст.ст. 284-288, 314 КПК України, суд, -
Клопотання потерпілої ОСОБА_5 та обвинуваченого ОСОБА_4 про закриття кримінального провадження у зв'язку із примиренням винного з потерпілою- задовольнити.
Звільнити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.286 КК України на підставі ст. 46 КК України у зв'язку з примиренням із потерпілою.
Кримінальне провадження № 12025170560000524, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 19 вересня 2025 рокувідносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.286 КК України - закрити.
Скасувати арешт, накладений ухвалою Гадяцького районного суду Полтавської області від 24 вересня 2025 року, на майно:
- автомобіль «ВАЗ 2106», бежевого кольору, номерний знак НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_4 , відповідно до свідоцтва про реєстрацію траспортного засобу серії НОМЕР_2 ;
- електричний велосипед марки «Gofun», білого кольору, номер рами № НОМЕР_3 , який належить ОСОБА_5 .
Речові докази у кримінальному провадженні:
- загальний легковий автомобіль марки «ВАЗ 2106», бежевого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_1 , що знаходиться на території майданчика транспортних засобів BП №2 Миргородського PBП ГУНП в Полтавській області ( Полтавська область, Миргородський район, м. Лохвиця, вул.Гоголя, 19) - передати власнику ОСОБА_4 ;
- електричний велосипед марки «Gofun», білого кольору, номер рами № 264022305650068, який знаходиться на території майданчика транспортних засобів BП №2 Миргородського PBП ГУНП в Полтавській області ( Полтавська область, Миргородський район, м.Лохвиця, вул.Гоголя, 19) - передати власниці ОСОБА_5 .
Стягнути з ОСОБА_4 в дохід держави витрати за проведення судової інженерно-транспортної експертизи в розмірі 1 337 (одна тисяча триста тридцять сім) гривень 10 копійок.
Запобіжний захід відносно ОСОБА_4 не обирати.
Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя ОСОБА_6