Справа № 369/17690/25
Провадження № 2-н/369/3209/25
18 листопада 2025 року суддя Києво-Святошинського районного суду Київської області Лапченко О.М., перевіривши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» про видачу судового наказу щодо стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за спожитий природний газ,
встановила:
ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» звернулося до суду з заявою про видачу судового наказу щодо стягнення з боржника заборгованості за спожитий природний газ.
Розглянувши заяву про видачу судового наказу та додані до неї матеріали, суд приходить до такого висновку.
Згідно зі ст. 160 ЦПК України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 цього Кодексу. Із заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги, а також органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Відповідно до ч.2 ст.167 ЦПК України за результатами розгляду заяви про видачу судового наказу суд видає судовий наказ або постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу. Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 165 ЦПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заява подана з порушенням вимог ст. 163 цього Кодексу.
У відповідності до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Відповідно до Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ «Про практику розгляду судами заяв у порядку наказного провадження» № 14 від 23 грудня 2012 року, наказне провадження є самостійним і спрощеним видом судового провадження у цивільному судочинстві при розгляді окремих категорій справ, у якому суддя в установлених законом випадках за заявою особи, якій належить право вимоги, без судового засідання і виклику стягувача та боржника на основі доданих до заяви документів видає судовий наказ, який є особливою формою судового рішення.
Виходячи з того, що наказне провадження є безспірним, в його порядку задовольняються тільки ті вимоги заявника, що мають безспірний характер.
На виконання вимог, передбачених ч. 5 ст. 165 ЦПК України, судом здійснювалися запити до відповідних органів реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) такої фізичної особи.
Однак, як вбачається, з відповіді з Єдиного державного демографічного реєстру інформація щодо зареєстрованого місця проживання боржника відсутня.
Відповідно до відомостей, наданих суду відділом обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання ЦМУ ДМС в м. Києві та Київській області, боржник ОСОБА_1 зареєстрованою по м. Києву та Київській області не значиться.
Крім того, заявником до матеріалів заяви не додано витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно за боржником, а тому суд позбавлений можливості перевірити належність даного майна боржнику на момент звернення з заявою про видачу судового наказу.
Відповідно ч. 9 ст. 165 ЦПК України у разі якщо отримана судом інформація не дає можливості встановити зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) фізичної особи - боржника, суд відмовляє у видачі судового наказу.
Згідно ч. 2 ст. 165 ЦПК України про відмову у видачі судового наказу суддя постановляє ухвалу не пізніше десяти днів з дня надходження до суду заяви про видачу судового наказу.
Оскільки отримана судом інформація не дає можливості встановити зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) фізичної особи - боржника, суд дійшов висновку про відмову у видачі судового наказу.
Одночасно суд роз'яснює заявнику, що відповідно до ст. 166 ЦПК України у випадку відмови у видачі судового наказу заявник має право звернутися з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків, або звернутися з тими самими вимогами у позовному порядку.
Керуючись ст. ст. 160, 161, 163, 165, 167 ЦПК України, суддя
постановила:
у видачі судового наказу за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» про видачу судового наказу щодо стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за спожитий природний газ - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя - О.М. Лапченко