Справа № 369/21268/25
Провадження №1-кс/369/3218/25
14.11.2025 року м. Київ
Слідчий суддя Києво-Святошинського районного суду Київської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 про скасування арешту майна в кримінальному провадженні № 42025112320000153 від 02.10.2025 року,
Адвокат ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 , звернувся до суду з клопотанням про скасування арешту майна, накладеного в рамках кримінального провадження № 42025112320000153 від 02.10.2025 року відповідно до Ухвали Києво-Святошинського районного суду Київської області від 06.10.2025 року у справі № 369/18165/25.
В обґрунтування клопотання зазначено, що власником арештованого майна є заявник, арештовані земельні ділянки не містять жодних ознак речового доказу в рамках кримінального провадження № 42025112320000153 від 02.10.2025 року, обставини кримінального провадження № 42025112320000153 від 02.10.2025 року є надуманими та не містять жодних ознак вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 358 КК України, жодній особі не повідомлено про підозру, а тривале застосування такого заходу забезпечення суттєво обмежує права власника майна, що становить неправомірне та невиправдане втручання відповідно до практики Європейського суду з прав людини. У зв'язку з викладеним просить скасувати арешт майна, як накладений необґрунтовано.
Судове засідання з розгляду клопотання призначено на 14.11.2025 року о 14:30 годині.
Представник особи, яка подала клопотання, адвокат ОСОБА_3 направив до суду клопотання, в якому просив суд провести судове засідання за відсутності представника заявника, а також підтримав клопотання у повному обсязі та просив його задовольнити.
У судове засідання прокурор та представник органу досудового розслідування не з'явилися.
14.11.2025 року прокурор надала до суду матеріали кримінального провадження № 42025112320000153 від 02.10.2025 року в 1 томі та заявила клопотання про розгляд клопотання про скасування арешту майна без її участі.
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 107 КПК України, застосування технічних засобів фіксування судового розгляду даного питання не здійснювалося.
Слідчий суддя, дослідивши клопотання та додані до нього документи, дійшов наступного висновку.
Києво-Святошинським відділом Бучанської окружної прокуратури здійснюється процесуальне керівництво у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42025112320000153 від 02.10.2025 року за ознакою кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 358 КК України.
Ухвалою слідчого судді Києво-Святошинського районного суду Київської області від 06.10.2025 року у справі № 369/18165/25 в рамках зазначеного провадження вирішено клопотання прокурора Києво-Святошинського відділу Бучанської окружної прокуратури про арешт майна у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42025112320000153 від 02.10.2025 року за ознакою кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 358 КК України задовольнити; накласти арешт на нерухоме майно, належне на праві приватної власності ОСОБА_4 (код платника податків - НОМЕР_1 ) із забороною його відчуження та розпорядження, а саме накласти арешт на наступне нерухоме майно:
- земельну ділянку загальною площею 0,1216 га., що за адресою: Київська область, Бучанський р-н, с. Святопетрівське, кадастровий номер : 3222485800:03:005:5603, яка належить ОСОБА_4 на підставі витягу з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності індексний номер №44999143;
- земельну ділянку загальною площею 0,4444 га., що за адресою: Київська область, Бучанський р-н, с. Святопетрівське, кадастровий номер : 3222485800:03:005:5604, яка належить ОСОБА_4 на підставі витягу з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності індексний номер №42998755;
- земельну ділянку загальною площею 0,1231 га., що за адресою: Київська область, Бучанський р-н, с. Святопетрівське, кадастровий номер : 3222485800:03:005:5605, яка належить ОСОБА_4 на підставі витягу з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності індексний номер №42998512;
- земельну ділянку загальною площею 0,0738 га., що за адресою: Київська область, Бучанський р-н, с. Святопетрівське, кадастровий номер : 3222485800:03:005:5600, яка належить ОСОБА_4 на підставі витягу з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності індексний номер №42998238;
- земельну ділянку загальною площею 0,4985 га., що за адресою: Київська область, Бучанський р-н, с. Святопетрівське, кадастровий номер : 3222485800:03:005:5601, яка належить ОСОБА_4 на підставі витягу з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності індексний номер №42999315;
- земельну ділянку загальною площею 0,3217 га., що за адресою: Київська область, Бучанський р-н, с. Святопетрівське, кадастровий номер : 3222485800:03:005:5602, яка належить ОСОБА_4 на підставі витягу з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності індексний номер №42998964;
- земельну ділянку загальною площею 0,4569 га., що за адресою: Київська область, Бучанський р-н, с. Святопетрівське, кадастровий номер : 3222485800:03:005:5606, яка належить ОСОБА_4 на підставі витягу з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності індексний номер №42998352;
заборонити державним органам та органам нотаріату здійснювати будь-які реєстраційні дії, в тому числі і реєстрацію (перереєстрацію), пов'язані з відчуженням, зміною, поділом, заставою або іншим видом зміни власників вищевказаного нерухомого майна, будівництва на них об'єктів нерухомості, а також заборонити відділу містобудування, архітектури та будівництва Білогородської сільської ради Київської області вчиняти дії по видачі містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки або іншої дозвільної документації, заборонити Державній інспекції архітектури та містобудування України вчиняти дії по реєстрації дозвільних документів на забудову земельної ділянки чи введення в експлуатацію, тощо.
Ухвала слідчого судді Києво-Святошинського районного суду Київської області від 06.10.2025 року у справі № 369/18165/25 обґрунтована тим, що земельна ділянка з кадастровим номером 3222485800:03:005:0022 загальною площею 2,0400 га з цільовим призначенням для розміщення центру логістики та об'єктів придорожнього сервісу в с. Петрівське (наразі Святопетрівське) Бучанського району Київської області передана у власність ОСОБА_4 на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку Серія ЯЖ №023940. В подальшому, у 2021 році Фізичною особою підприємцем ОСОБА_5 на підставі заяви ОСОБА_4 розробляється технічна документація щодо поділу земельної ділянки з кадастровим номером 3222485800:03:005:0022. Незважаючи на той факт, що відповідно до Детального плану території садибної житлової забудови в с. Святопетрівське, затвердженого рішенням LXX (позачергової) сесії VII скликання Святопетрівської сільської ради №2688 від 16.10.2020, вищевказана земельна ділянка відноситься до земель території садибної житлової забудови з класифікатором 02.01, вносить до технічної документації (в розділі експлікація земельних ділянок) код цільового використання 03.10 - для будівництва та обслуговування будівель ринкової інфраструктури (адміністративних будинків, офісних приміщень та інших будівель громадської забудови, які використовуються для здійснення підприємницької та іншої діяльності, пов'язаної з отриманням прибутку), чим безпідставно змінює цільове призначення земельної ділянки. Враховуючи викладене, Фізичною особою підприємцем ОСОБА_5 складено завідомо підроблений офіційний документ, що надав певні права. Після поділу утворилися 7 земельних ділянок, а саме:3222485800:03:005:5602 площею 0,3211га,3222485800:03:005:5603 площею 0,1206га,3222485800:03:005:5604 площею 0,3172га,3222485800:03:005:5605площею 0,1230га,3222485800:03:005:5606 площею 0,4559га,3222485800:03:005:5601 площею 0,0730 га, 3222485800:03:005:5600 площею 0,2880 га.
В ухвалі про накладення арешту на майно слідчий суддя зазначив, що є підстави вважати, що вказані земельні ділянки відповідають критеріям, зазначеним ст. 98 та ст.167 КПК України та існує можливість використання земельних ділянок як доказу у кримінальному провадженні.
Згідно з ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Частиною 1 ст. 170 КПК України передбачено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Частиною 1 ст. 174 КПК України визначено, що підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Відповідно до ст. 131 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
Відповідно до ст.317 ЦК України власникові належить право володіння, користування та розпорядження своїм майном.
Статтею 321 ЦК України визначено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
З огляду на приписи п. 18 ч. 1 ст. 3 КПК України, згідно з якими до повноважень слідчого судді належить здійснення судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні, слід зазначити, що подальший арешт майна за відсутністю передбачених для цього підстав може порушити право заявника на вільне використання належного йому майна, що буде суперечити загальним засадам володіння особою майном, приписам національного законодавства та вимогам ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та прецедентної практики Європейського суду з прав людини (зокрема, справа «Баландіна проти України, «Батрак проти України», «Панов проти України»).
Згідно ч. 1 ст. 174 КПК України арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Відповідно до Постанови Європейського Суду від 09.06.2005 по справі «Бакланов проти Російської Федерації», Постанови Європейського Суду від 24 березня 2005 року по справі «Фрізен проти Російської Федерації», Судом наголошується на тому, що перша та найбільш важлива вимога статті 1 Протоколу № 1 до Конвенції полягає у тому, що будь-яке втручання публічної влади у право на повагу до власності має бути законним, держави уповноважені здійснювати контроль за використанням власності шляхом виконання законів. Більше того, верховенство права, одна з засад демократичної держави, втілюється у статтях Конвенції. Питання у тому, чи було досягнуто справедливої рівноваги між вимогами загального інтересу та захисту фундаментальних прав особи, має значення для справи лише за умови, що спірне втручання відповідало вимогам законності і не було свавільним.
Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції», пп. 69 і 73, Series А № 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства», п. 50, Series А № 98).
Враховуючи це, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя згідно ст.ст. 94, 132, 173 КПК України повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі і спеціальної, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.
У відповідності до ч. 3 ст. 132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження, потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора, може бути виконано завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.
Згідно ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Як вбачається з ухвали слідчого судді від 06.10.2025 року у справі № 369/18165/25, накладення арешту на земельні ділянки необхідне в межах досудового розслідування як доказ вчинення кримінального правопорушення.
При цьому в ухвалі слідчого судді від 06.10.2025 року у справі № 369/18165/25 не визначено, чи існують підстави або розумні підозри вважати, що вищевказані земельні ділянки є доказом кримінального правопорушення, або підлягають спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Відповідно до ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до Витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності власником арештованого майна є ОСОБА_4 . При цьому вказані ділянки були утворені внаслідок поділу земельної ділянки з кадастровим номером № 3222485800:03:005:0022 загальною площею 2,0400 га, яка була набута ОСОБА_4 у власність відповідно до Договору купівлі-продажу земельної ділянки від 07.09.2006 року, посвідченого приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області ОСОБА_6 за реєстраційним номером 1762, що підтверджується копією договору, витягом із Державного реєстру правочинів від 07.09.2006 року, а також копією державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯД № 686504 від 02.11.2006 року.
Після цього на підставі Рішення Петрівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області від 18.01.2007 року було затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 2,0400 га у власність гр. ОСОБА_7 зі зміною цільового призначення з земель для ведення особистого селянського господарства на землі для розміщення центру логістики та об'єктів придорожнього cepвicy в межах с. Петрівське Петрівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області. На підставі вказаного рішення ОСОБА_4 було видано державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ № 023940 від 07.12.2007 року.
Вказані договір купівлі-продажу земельної ділянки та рішення сільської ради є діючими, не розірвані, недійсними/нечинними/нікчемними в порядку, визначеному діючим законодавством України, не визнані.
Таким чином цільове призначення земельної ділянки з кадастровим номером № 3222485800:03:005:0022 загальною площею 2,0400 га у 2007 році було правомірно та відповідно до законодавства змінено.
Дані обставини підтверджують, що заявник є добросовісним набувачем арештованих земельних ділянок.
У ході розгляду клопотання встановлено, що відсутні докази того, що земельні ділянки, на які накладено арешт, є предметом кримінального правопорушення, здобуті в результаті вчинення кримінального правопорушення і відповідають критеріям ст. 98 КПК України.
Встановлено, що на час розгляду клопотання відсутні обґрунтування того, які дані можуть міститися на земельних ділянках, яким чином вони можуть бути використані як доказ, які факти чи обставини, що встановлюються під час кримінального провадження, можуть бути встановлені за допомогою земельних ділянок, на які накладено арешт, що є порушенням ч.3 ст. 132 КПК України.
Враховуючи вищенаведене, слідчий суддя не вбачає підстав чи розумних підозр вважати, що земельні ділянки, належні заявнику, є доказом кримінального правопорушення чи підлягають спеціальній конфіскації або конфіскації в межах кримінального провадження № 42025112320000153 від 02.10.2025 року.
Відповідно до абзацу другого частини десятої ст. 170 КПК України не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.
Матеріалами справи не підтверджується недобросовісність набуття заявником земельних ділянок у власність. Так само не доведено, що земельні ділянки є речовими доказами у кримінальному провадженні і відповідають критеріям ст. 98 КПК України.
За таких обставин, слідчий суддя вважає, що арешт на земельні ділянки, належні ОСОБА_4 , накладено ухвалою слідчого судді Києво-Святошинського районного суду Київської області від 06.10.2025 року у справі № 369/18165/25 необґрунтовано, а також що на даній стадії досудового розслідування не доведено, що є необхідність у забезпеченні кримінального провадження шляхом накладення арешту на земельні ділянки заявника, з чим кримінальний процесуальний закон пов'язує можливість скасування арешту майна.
Зазначений захід забезпечення кримінального провадження порушує права заявника, оскільки призводить до надмірного обмеження прав, тому накладені арешти та заборони підлягають скасуванню.
Відтак, клопотання адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 , підлягає задоволенню в повному обсязі.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 3, 167, 170-175, 309 КПК України,-
Клопотання адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 про скасування арешту майна в кримінальному провадженні № 42025112320000153 від 02.10.2025 року - задовольнити.
Скасувати накладений в межах кримінального провадження № 42025112320000153 від 02.10.2025 року відповідно до ухвали Києво-Святошинського районного суду Київської області від 06.10.2025 року у справі № 369/18165/25 арешт з земельних ділянок, які належать на праві приватної власності ОСОБА_4 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ), із забороною їх відчуження та розпорядження, а саме скасувати арешт з наступних земельних ділянок:
-земельної ділянки загальною площею 0,1216 га, що знаходиться за адресою: Київська область, Бучанський р-н, с. Святопетрівське, кадастровий номер: 3222485800:03:005:5603, яка належить ОСОБА_4 , номер запису про право власності: № 42999143;
-земельної ділянки загальною площею 0,4444 га, що знаходиться за адресою: Київська область, Бучанський р-н, с. Святопетрівське, кадастровий номер: 3222485800:03:005:5604, яка належить ОСОБА_4 , номер запису про право власності: № 42998755;
-земельної ділянки загальною площею 0,1231 га, що знаходиться за адресою: Київська область, Бучанський р-н, с. Святопетрівське, кадастровий номер: 3222485800:03:005:5605, яка належить ОСОБА_4 , номер запису про право власності: № 42998512;
-земельної ділянки загальною площею 0,0738 га, що знаходиться за адресою: Київська область, Бучанський р-н, с. Святопетрівське, кадастровий номер: 3222485800:03:005:5600, яка належить ОСОБА_4 , номер запису про право власності: № 42998238;
-земельної ділянки загальною площею 0,4985 га, що знаходиться за адресою: Київська область, Бучанський р-н, с. Святопетрівське, кадастровий номер: 3222485800:03:005:5601, яка належить ОСОБА_4 , номер запису про право власності: № 42999315;
-земельної ділянки загальною площею 0,3217 га, що знаходиться за адресою: Київська область, Бучанський р-н, с. Святопетрівське, кадастровий номер: 3222485800:03:005:5602, яка належить ОСОБА_4 , номер запису про право власності: № 42998964;
-земельної ділянки загальною площею 0,4569 га, що знаходиться за адресою: Київська область, Бучанський р-н, с. Святопетрівське, кадастровий номер: 3222485800:03:005:5606, яка належить ОСОБА_4 , номер запису про право власності: № 42998352.
Скасувати накладену в межах кримінального провадження № 42025112320000153 від 02.10.2025 року відповідно до ухвали Києво-Святошинського районного суду Київської області від 06.10.2025 року у справі № 369/18165/25 заборону державним органам та органам нотаріату здійснювати будь-які реєстраційні дії, в тому числі і реєстрацію (перереєстрацію), пов'язані з відчуженням, зміною, поділом, заставою або іншим видом зміни власників вищевказаного нерухомого майна, будівництва на них об'єктів нерухомості, а також заборону відділу містобудування, архітектури та будівництва Білогородської сільської ради Київської області вчиняти дії по видачі містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки або іншої дозвільної документації, заборону Державній інспекції архітектури та містобудування України вчиняти дії по реєстрації дозвільних документів на забудову земельної ділянки чи введення в експлуатацію, тощо.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1