Справа № 523/22350/25
Номер провадження 3/523/5175/25
"18" листопада 2025 р. м. Одеса
Суддя Пересипського районного суду м. Одеси Далеко К.О., розглянувши матеріали, які надійшли з Головного управління ДПС в Одеській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , працюючого директором МП « ЄТНА», який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за вчинення правопорушення передбаченого ч.1 ст.1551 КУпАП,
13.10.2025 головним державним інспектором Прохоровою І.В. складено протокол про адміністративне правопорушення № 340/15-32-07-06-05 про те, що за результатами фактичної перевірки МП « ЄТНА» у вигляді ТОВ (ЄДРПОУ 22466851 ), було виявлено порушення, а саме: - проведення розрахункових операцій без застосування РРО та видачі фіскальних чеків встановленої форми; проведення розрахункових операцій при продажу підакцизних товарів з порушенням відповідного УКТ ЗЕД: згідно акту № 55186/Ж5/15-32-07-06/22466851 від 13.10.2025.
У судове засідання ОСОБА_1 не з'явився. Матеріали справи містять номер телефону ОСОБА_1 , тому суд повідомив останнього про дату, час та місце розгляду справи смс повідомленням про що свідчить відповідна довідка.
Слід зазначити, що у рішенні ЄСПЛ від 03.04.2008р. «Пономарьов проти України» суд вказав, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. Крім того, як наголошує у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Верховним Судом в п. 34 постанови від 12 березня 2019 року по справі №910/9836/18 також зазначено, що вжиття заходів для прискорення процедури розгляду є обов'язком не тільки для держави, а й в осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі "Юніон АліментаріаСандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
В рішенні першої дисциплінарної палати Вищої Ради правосуддя від 25.01.2019 року № 194/1дп/15-19 зазначено, що з огляду на принцип судочинства, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, суди мають проводити розгляд справ за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, оскільки безпідставне умисне затягування справи нівелює завдання КУпАП, яким є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством (стаття 1 КУпАП).
Справа перебуває у провадженні суду з 27.10.2025р., ОСОБА_1 добре відомо про складання на нього протоколу про адміністративне правопорушення та про направлення його на розгляд до Пересипського районного суду м. Одеси. При цьому, суд враховує те, що останній до суду не з'явився, ходом руху справи не цікавився, будь-яких клопотань до суду не подавав.
Відповідно до ст. 268 КУпАП, присутність особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.1551 КУпАП - не є обов'язковою.
За наведених обставин, суддя вважає за можливе розглянути адміністративну справу згідно ст. 268 КУпАП без участі правопорушника та її захисника, на підставі наявних матеріалів.
Дослідивши матеріали справи, суд доходить такого висновку.
Відповідно до вимог статей 251,252,280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд повинен з'ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, для чого дослідити і дати оцінку зібраним у справі доказам.
Згідно ч.1 ст.1551 КУпАП порушення встановленого законом порядку проведення розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг - тягне за собою накладення штрафу на осіб, які здійснюють розрахункові операції, від двох до п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від п'яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
У судовому засіданні підтверджено вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.1551 КУпАП.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.1551 КУпАП, підтверджується матеріалами справи, зокрема: - протоколом про вчинення адміністративного правопорушення; - актом фактичної перевірки.
З огляду на викладене, враховуючи те що вину ОСОБА_1 доведено матеріалами справи, останній підлягає адміністративній відповідальності за ч.1 ст.1551 КУпАП.
Відповідно до ст.252 КУпАП орган(посадова особа) що розглядає справу про адміністративне правопорушення оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Вивчивши матеріали справи, враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу порушника, дані про особу, ступінь її вини, майновий стан, суд дійшов висновку про необхідність накладення адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Такий вид адміністративного стягнення, у відповідності до ст.23 КУпАП, буде мірою відповідальності, достатньою для досягнення мети виховання особи, яка вчинила адміністративні правопорушення, в дусі додержання законів України, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Відповідно ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Частиною другою статті 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення з особи, на яку накладено таке стягнення, справляється судовий збір у 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 605,60 грн.
Керуючись ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір», статтями 33,40-1, ст.1631,283, 284,287 КУпАП, суд
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , працюючого директором МП « ЄТНА», який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , визнати винним у вчиненій адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 155-1 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що в грошовому виразі становить 85,00грн.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 605,60 грн. в дохід держави.
Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути пред'явлена до виконання протягом трьох місяців.
Суддя: К.О. Далеко