Справа № 367/5297/24
Провадження №2/367/1403/2025
Іменем України
10 вересня 2025 року Ірпінський міський суд Київської області в складі:
головуючого судді Кухленка Д.С.,
за участю секретаря Шаповала О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ірпінь цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про звернення стягнення на заставне майно,-
До Ірпінського міського суду Київської області звернулася ОСОБА_1 з позовною заявою до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про звернення стягнення на заставне майно.
В позовній заяві вказано, що 30 січня 2020 року між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 було укладено договір безпроцентної позики грошей в сумі 33 000, 00 доларів США, що за офіційним курсом НБУ на момент: посвідчення договору складав 820 020, 30 грн. із зобов'язанням повернути таку ж саму суму в строк по 30 квітня 2020 року включно. 30 січня 2020 року було укладено договір іпотеки між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 , 1980 року народження, від імені якої діяв ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та на підставі довіреності
Зазначено, що починаючи з травня 2020 року позивач неодноразово дзвонила та писала відповідачам по справі з приводу повернення боргу. Відповідачі постійно просили трохи зачекати, посилаючись то на одні, то на інші причини. В 2021 році ОСОБА_1 звернулась до юриста за допомогою та вони почали досудову підготовку для вирішення питання щодо повернення коштів. В 2022 році дане питання поставилось на паузу у зв'язку з повномасштабним вторгненням російської федерації на територію України. В жовтні 2023 року ОСОБА_1 знову почала діалог з відповідачами щодо повернення коштів, але відповідачі в переписці ігнорують прохання позивачки та не мають намір повертати кошти. 22.11.2023 року адвокатом отримано листа з Міністерства Юстиції України на адвокатський запит, що приватний-нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4 тимчасово зупинила свою нотаріальну діяльність 15.08.2022 року до закінчення воєнного стану в України. Договір про заміщення приватним нотаріусом Пономарьовою Д.В. з іншими приватними нотаріусами не укладався. 28.11.2023 року адвокатом О.С.Кушнір було направлено, на адресу відповідачам, лист-вимогу щодо повернення боргу, дані листи повернулись без отримання. 03.04.2024 року була подана заява про державну реєстрацію прав до Виконавчого комітету Вишневої міської ради Бучанського району Київської області. 01.05.2024 року державний реєстратор прав на нерухоме майно розглянувши заяву від 03.04.2024 року за реєстраційним № 602 85 135, встановив наявність обставин, які є підставою для відмови в проведенні реєстраційних дій. Під час перевірки державним реєстратором поданих документів вимогам законодавства було виявлено, що відповідно до пункту 5.2. розділу V Договору іпотеки встановлено, що застосовується лише один із наведених п.п. 5.2.1 спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки та задоволення вимог Іпокодержателя, а саме за рішенням суду. Отже, так як самим договором іпотеки визначено, що звернення стягнення на предмет іпотеки та задоволення вимог Іпотекодержателя відбувається виключно за рішенням суду, то подані на державну реєстрацію документи не можуть бути підставою для державної реєстрації права власності за Іпотекодержателем. Таким чином, даний спір можливо вирішити тільки в судовому порядку.
В зв'язку з викладеним вище просила суд, ввернути стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки від 30 січня 2020 року в рахунок погашення основної заборгованості у розмірі 1 314 720 грн. (один мільйон триста чотирнадцять тисяч сімсот двадцять гривень) та інших витрат, пов'язаних з невиконанням основного зобов'язання в сумі 327 227 грн.(триста двадцять сім тисяч двісті двадцять сім гривень) з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 перед ОСОБА_1 за договором позики грошових коштів від 30 січня 2020 року та встановити спосіб реалізації предмета іпотеки: двокімнатної квартири, що розташована за адресою АДРЕСА_1 , шляхом продажу ОСОБА_1 (іпотекодержателем) будь-якій особі (покупцю) на підставі оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності, сума якої становить - 2 587 669,00 грн. (два мільйони п'ятсот вісімдесят сім тисяч шістсот шістдесят дев'ять гривень).
Ухвалою Ірпінського міського суду Київської області від 18 липня 2024 року відкрито загальне позовне провадження у справі та призначено підготовче судове засідання.
Ухвалою Ірпінського міського суду Київської області від 15 квітня 2025 року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду.
Позивач в судове засідання не з'явилась, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялясь належним чином. Представник позивача - адвокат Крестьянінова Л.В. подала заяву в якій просила проводити розгляд справи без її участі, та без участі позивача.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився з невідомих суду причин, про день, час та місце судового засідання повідомлялися належним чином, причини неявки суду не повідомив. В судовому засіданні, яке відбулося 20.11.2024 року просив відкласти розгляд справи у зв'язку з необхідністю ознайомитися з матеріалами справи.
Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з'явилася, про дату, місце та час розгляду справи була повідомлена в установленому законом порядку, шляхом направлення повістки поштовим зв'язком, та оголошенням на офіційному сайті Судової влади України, відзив на позовну заяву не подала.
Враховуючи, що сторони по справі в судове засідання не з'явились, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Дослідивши надані документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду спору по суті, суд встановив такі фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.
Частиною 1 ст.2 ЦПК України визначено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ч. 2, 3 ст. 12 ЦПК України, учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. 3. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Частиною 1 ст. 15 ЦК України встановлено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Судом встановлено, що 30 січня 2020 року між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі Позикодавець) та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (далі Позичальник) було укладено договір безпроцентної позики грошей посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Пономарьовою Д.В. та зареєстровано в реєстрі за №373.
Відповідно до п. 1 Договору безпроцентної позики грошей Позикодавець передає у власність, а Позичальник приймає грошові кошти у розмірі 33 000,00 доларів США, що за офіційним курсом НБУ на момент посвідчення договору складав 820 020,30 грн. із зобов'язанням повернути таку ж саму суму в строк по 30 квітня 2020 року включно.
Пункт 5 договору безпроцентної позики грошей, Позичальник вправі повернути повну суму позики, у тому числі достроково, а Позикодавець зобов'язується прийняти грошові кошти та підписати заяву, на якій засвідчуватиме відсутність матеріальних, фінансових та будь-яких інших претензій до Позичальника. В разі відмови або неможливості прийняття грошових коштів Позикодавцем, Позичальник має право передати відповідну суму в депозит приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Пономарьової Д.В., що буде вважатися своєчасним виконанням зобов'язання за цим договором.
30 січня 2020 року між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі Іпотекодержатель) та ОСОБА_3 , 1980 року народження, від імені якої діє ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та на підставі довіреності посвідченої 30 січня 2020 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Пономарьовою Д.В. (надалі Іпотекодавець), уклали договір Іпотеки посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Пономарьовою Д.В. та зареєстровано в реєстрі за № 375.
Відповідно до пункту 1.1. Договору іпотеки, згідно з договором безпроцентної позики грошей, укладеним 30 січня 2020 року між ОСОБА_2 «Позичальником» та ОСОБА_1 «Іпотекодержателем, Позикодавцем» посвідченим 30 січня 2020 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального., округу Пономарьовою Д.В. за реєстровим № 374, надалі «Договір позики» Іпотекодержатель надав Позичальнику в позику грошові кошти у сумі 820 020, 30 грн., що за офіційним курсом НБУ на момент посвідчення договору складає 33 000, 00 доларів США, надалі «Позика», Позичальник зобов'язується повернути суму позики у термін, вказаний у . вищевказаному договорі позики строком до 30 квітня 2020 року включно.
Пунктом 1.3. договору Іпотеки передбачено, що даним договором забезпечується виконання зобов'язань позичальника по поверненню Іпокодержателю суми позики, сплаті іншої заборгованості платежів і санкцій, що передбачені та випливають з Основного зобов'язання, включаючи як зобов'язання, передбачене договором позики так і будь-якими додатковими угодами про внесення до нього змін, в тому числі щодо розміру позики, пені, штрафу, строку дії договору позики встановлення інших майнових санкцій за невиконання умов договору позики.
Пункт 2.1. даного договору встановлює забезпечення виконання основного зобов'язання, де Іпотекодавець передає в іпотеку Іпотекодержателю належне їй на праві власності нерухоме майно розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , надалі «Предмет іпотеки». Квартира складається з двох житлових кімнат, її загальна площа становить 63,5 кв. метрів, житлова - 34,8 кв. метрів.
Відповідно до пункту 2.4 договору Іпотеки у зв'язку з посвідченням цього Договору до його припинення накладається заборона відчуження предмету іпотеки.
Пунктом 5.1. Іпотеко держатель набуває права звернути стягнення на предмет іпотеки у разі настання одного з таких випадків:
5.1.1 якщо на день, визначений договором позики або договорами про внесення змін та доповнень до нього, позичальник
а) не поверне Іпотекодержателю суму позики в повному обсязі;
б) не сплатить іншу заборгованість, платежі та санкції, що передбачені та/ або випливають з основного зобов'язання.
5.1.2. у будь-якому з інших випадків, передбачених основним зобов'язанням, в тому числі у випадку прострочення основного зобов'язання.
5.1.3. у випадку припинення основного зобов'язання з будь-яких підстав розірвання договору позики договором сторін чи рішенням суду та інше і за наявності заборгованості позичальника за основним зобов'язанням.
5.2 застосовується лише один із наведених нижче способів звернення стягнення на предмет іпотеки та задоволення вимог Іпотекодержателя
Відповідно до розділу VII договору Іпотеки, якщо між сторонами виникнуть спори щодо виконання цього договору, сторони зроблять все необхідне для їх урегулювання шляхом переговорів та взаємних консультацій. Спори, урегулювання яких не буде досягнуто між сторонами шляхом переговорів чи взаємних консультацій, мають вирішуватися у судовому порядку за законодавством України.
Судом встановлено, що квартира АДРЕСА_2 , на праві приватної власності належить ОСОБА_3 . 30.01.2020 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Пономарьовой Д.В., на підставі Договору безпроцентної позики грошей серія та номер 374, виданий 30.01.2020 року ПН Київського МНО Пономарьовою Д.В. та на підставі договору іпотеки, серія та номер 375, виданий 30.01.2020 року ПН Київського МНО Пономарьовою Д.В., накладено заборона відчуження на майно за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідно до Довідки від 08.04.2024 року підписної ОСОБА_1 , сума позики в 33 000,00 доларів США повернута не була, з моменту підписання договору безпроцентної позики грошей та договору іпотеки, Позивач жодних коштів не отримувала. Заборгованість по основному зобов'язанню становить 33 000,00 доларів США станом на 08 квітня 2024 року.
Як вбачається з листа Управління нотаріату Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Пономарьова Дар'я Володимирівна згідно з поданою нею заявою від 15.08.2022 року тимчасово зупинила свою нотаріальну діяльність до закінчення воєнного стану в Україні. Договір про заміщення приватним нотаріусом Пономарьовою Дар'єю Володимирівною з іншим приватним нотаріусом не укладався.
Встановлено, що 28.11.2023 року адвокатом О.С.Кушнір було направлено, на адресу відповідачам, лист-пропозиція щодо вирішення питання мирним шляхом, а саме запропоновано усунути порушення зобов'язання та повернути кошти в сумі 33 000,00 доларів США протягом 30 днів з дня отримання даного листа. Дані листи повернулись на адресу відправника без отримання.
Відповідно до Звіту про ринкову вартість нерухомого майна: двокімнатної квартири, загальною площею 63,50 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 від 01 березня 2024 року, величина вартості, отриманої в результаті оцінки складає 2 587 669,00 грн. Метою проведення оцінки є визначення ринкової вартості об'єкта оцінки для задоволення вимог іпотеко держателя.
Також встановлено, що 03.04.2024 року була подана заява про державну реєстрацію прав до Виконавчого комітету Вишневої міської ради Бучанського району Київської області. 01.05.2024 року державний реєстратор прав на нерухоме майно Корнєєва Л.А., Виконавчий комітет Вишневої міської ради Бучанського району Київської області, розглянувши заяву від 03.04.2024 року за реєстраційним № 60285135 відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1127 та Порядку ведення державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2011 року № 1141, встановив наявність обставин, які є підставою для відмови в проведенні реєстраційних дій. Під час перевірки державним реєстратором поданих/отриманих документів вимогам законодавства, було виявлено, що відповідно до пункту 5.2. розділу V Договору іпотеки встановлено, що застосовується лише один із наведених п.п. 5.2.1 спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки та задоволення вимог Іпокодержателя, а саме за рішенням суду. Отже, так як самим договором іпотеки визначено, що звернення стягнення на предмет іпотеки та задоволення вимог Іпотекодержателя відбувається виключно за рішенням суду, то подані на державну реєстрацію документи не можуть бути підставою для державної реєстрації права власності за Іпотекодержателем.
Згідно зі ст.ст. 627, 628, 629 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Частиною 1 ст. 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Частиною 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Згідно з ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Частина 1ст.530 ЦК України передбачає, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Тобто належним виконанням зобов'язання з боку відповідача є повернення коштів в строки, у розмірі та у валюті, визначеними договором позики.
Відповідно до змісту статей 610,612 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання. Боржник вважається таким, що прострочив виконання, якщо він не виконав його у строк, передбачений умовами договору або встановлений законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 572 ЦК України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, а також в інших випадках, встановлених законом, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).
Згідно ст. 3 Закону України «Про іпотеку» (далі Закон), іпотека, як вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, має похідний характер від основного зобов'язання і є дійсною до припинення основного зобов'язання або до закінчення строку дії іпотечного договору.
Відповідно до ст. 19 Закону за рахунок заставленого майна заставодержатель має право задовольнити свої вимоги в повному обсязі, що визначається на момент фактичного задоволення, включаючи проценти, відшкодування збитків, завданих прострочкою виконання (а у випадках, передбачених законом чи договором, - неустойку), необхідні витрати на утримання заставленого майна, а також витрати на здійснення забезпеченої заставою вимоги, якщо інше не передбачено договором застави.
Згідно з чч.1, 2 ст.20 Закону заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором.
Частинами 1, 3 ст. 33 Закону у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотеко держатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.
Відповідно ч. 1 ст. 39 Закону У разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки в рішенні суду зазначаються: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки; опис нерухомого майна, об'єкта незавершеного будівництва, майбутнього об'єкта нерухомості, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотекодержателя; заходи щодо забезпечення збереження предмета іпотеки або передачі його в управління на період до його реалізації (у разі необхідності); спосіб реалізації предмета іпотеки; пріоритет та розмір вимог інших кредиторів, які підлягають задоволенню з вартості предмета іпотеки.
Згідно ч. 1 ст. 41 Закону реалізація предмета іпотеки, на який звертається стягнення за рішенням суду або за виконавчим написом нотаріуса, проводиться, якщо інше не передбачено рішенням суду, шляхом продажу на електронних аукціонах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України «Про виконавче провадження», з дотриманням вимог цього Закону.
За ст. 28 Закону застава припиняється з припиненням забезпеченого заставою зобов'язання.
Відповідно до ч. 1 ст. 590 ЦК України звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з ч. 1 ст. 24 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса в порядку, встановленому законом, або в позасудовому порядку згідно із цим Законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 23, ст.ст. 24, 27 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» для звернення стягнення на предмет застави необхідно письмово повідомити боржника та зареєструвати в Державному реєстрі відомості про звернення стягнення на предмет обтяження.
Отже, право на звернення стягнення на предмет обтяження виникає у іпотекодержателя в разі невиконання боржником зобов'язання, забезпеченого заставою.
За таких обставин, заявлені вимоги позивача є обґрунтованими, оскільки у іпотекодержателя виникло право на звернення стягнення на предмет обтяження.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 509, 526, 572, 574, 577, 589, 590, 633, 634, 638-639, 1048-1049, 1054 ЦК України, Закону України «Про заставу», Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», керуючись ст. 4, 5, 12-13, 76-81, 141, 258-259, 263-265, 268, 273, 354-356 ЦПК України, суд,-
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про звернення стягнення на заставне майно - задовольнити.
Звернути стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки від 30 січня 2020 року в рахунок погашення основної заборгованості у розмірі 1 314 720 грн. (один мільйон триста чотирнадцять тисяч сімсот двадцять гривень) та інших витрат, пов'язаних з невиконанням основного зобов'язання в сумі 327 227 грн.(триста двадцять сім тисяч двісті двадцять сім гривень) з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 перед ОСОБА_1 за договором позики грошових коштів від 30 січня 2020 року та встановити спосіб реалізації предмета іпотеки: двокімнатної квартири, що розташована за адресою АДРЕСА_1 , шляхом продажу ОСОБА_1 (іпотекодержателем) будь-якій особі (покупцю) на підставі оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності, сума якої становить - 2 587 669, 00 грн.(два мільйони п'ятсот вісімдесят сім тисяч шістсот шістдесят дев'ять гривень).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
З текстом рішення можна ознайомитись в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням http://reestr.court.gov.ua.
Відомості про учасників справи згідно з п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:
Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_3 .
Відповідач 1: ОСОБА_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_4 .
Відповідач 2: ОСОБА_3 , РНОКПП: НОМЕР_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_5 .
Суддя: Д.С. Кухленко