Постанова від 20.11.2025 по справі 363/6562/25

"20" листопада 2025 р. Справа № 363/6562/25

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 листопада 2025 року м. Вишгород

Суддя Вишгородського районного суду Київської області Дьоміна О.П., розглянувши матеріал, який надійшов з Управління державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у м. Києві та Київській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, РНОКПП: НОМЕР_1 , що проживає на момент вчинення правопорушення за адресою: АДРЕСА_1 за ч. 4 ст. 85 КУпАП, -

ВСТАНОВИВ:

До суду надійшов адміністративний матеріал відносно ОСОБА_1 за ч. 4 ст. 85 КУпАП. Так, зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення серії КИ за №000895 від 27.08.2025 року слідує, що 27.08.2025 року о 08 год. 20 хв. на Київському ВДСХ біля с. Ровжі Вишгородського р-ну Київської області, ОСОБА_1 грубо порушив правила рибальства, а саме: проводив лов риби забороненим знаряддям лову: сітками - 3 шт. з гумового човна, при цьому виловив рибу: карась - 7 шт. (3 кг), судак - 2 шт. (2 кг), плітка - 16 шт. (3 кг), чехоня - 2 шт. (0,5 кг), окунь - 4 шт. (0,5 кг), плоскирка - 1 шт. (0,5 кг) загальною вагою - 9,5 кг, чим наніс збитки рибному господарству України на суму - 57 477 грн. Вказаними діями ОСОБА_1 порушив п.п. 1 п. 1 розділу IV «Правил любительського та спортивного рибальства», ст. 27, ст. 63 ЗУ «Про тваринний світ» та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 85 КУпАП.

В судовому засідання ОСОБА_1 провину визнав частково, не оспорював того, що дійсно 27.08.2025 року грубо порушив правила рибальства, ловив рибу забороненим знаряддям лову, сітками з гумового човна, але вчинив правопорушення у зв'язку з тяжким матеріальним станом, має хронічні хвороби. Гумовий човен йому подарували, але документів на нього не має, з весни 2025 року він знаходиться в його розпорядженні. ОСОБА_1 пояснив, що не має постійного місця проживання

Суд, вислухавши ОСОБА_1 та дослідивши матеріали справи, приходить до наступного:

Статтею 7 КУпАП встановлено, що провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП - адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Стаття 280 КУпАП наголошує, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні; чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, чи заподіяно матеріальну шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Так, ч. 4 ст. 85 КУпАП передбачена відповідальність за грубе порушення правил рибальства (рибальство із застосуванням вогнепальної зброї, електроструму, вибухових або отруйних речовин, інших заборонених знарядь лову, промислових знарядь лову особами, які не мають дозволу на промисел, вилов водних живих ресурсів у розмірах, що перевищують встановлені ліміти або встановлену правилами любительського і спортивного рибальства добову норму вилову), що тягне за собою накладення штрафу на громадян від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією знарядь і засобів вчинення правопорушення, які є приватною власністю порушника, та незаконно добутих водних живих ресурсів чи без такої і на посадових осіб - від тридцяти до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією знарядь і засобів вчинення правопорушення, які є приватною власністю порушника, та незаконно добутих водних живих ресурсів чи без такої.

Стаття 85 КУпАП є банкетною нормою. Так, ОСОБА_1 інкримінується порушення ним п.п. 1 п. 1 розділу IV «Правил любительського та спортивного рибальства» та ст. 27, ст. 63 ЗУ «Про тваринний світ».

Згідно зі ст. 27 та ст. 63 ЗУ «Про тваринний світ» у порядку загального використання об'єктів тваринного світу громадянам, у випадках, передбачених законодавством, дозволяється безоплатне любительське і спортивне рибальство для особистого споживання (без права реалізації) у визначених відповідно до законодавства водних об'єктах загального користування у межах встановлених законодавством обсягів безоплатного вилову і за умови додержання встановлених правил рибальства і водокористування.

В інших випадках любительське і спортивне рибальство здійснюються на праві спеціального використання об'єктів тваринного світу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України відповідно до цього та інших законів.

Порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу тягне за собою адміністративну, цивільно-правову чи кримінальну відповідальність відповідно до закону.

Відповідальність за порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу несуть особи, винні зокрема і в:

порушенні встановленого законодавством порядку надання об'єктів тваринного світу в користування;

порушенні правил використання об'єктів тваринного світу;

незаконному вилученні об'єктів тваринного світу з природного середовища;

перевищенні лімітів і порушенні інших встановлених законодавством вимог використання об'єктів тваринного світу;

невиконанні екологічних умов, визначених у висновку з оцінки впливу на довкілля;

порушенні встановлених законодавством вимог щодо охорони середовища існування, умов розмноження і шляхів міграції тварин, самовільному випалюванні сухої рослинності або її залишків;

порушенні правил зберігання, транспортування, застосування засобів захисту рослин, стимуляторів їх росту, мінеральних добрив та інших речовин (препаратів);

порушенні правил створення, поповнення, зберігання, використання та державного обліку зоологічних колекцій, торгівлі ними, а також установленого законодавством порядку їх пересилання, ввезення в Україну і вивезення за її митну територію;

самовільному або з порушенням установленого законодавством порядку переселенні, акліматизації та схрещуванні тварин, а також виведенні і використанні генетично змінених організмів;

жорстокому поводженні з тваринами;

приховуванні та перекрученні інформації про стан і чисельність об'єктів тваринного світу та їх використання;

невжитті заходів щодо запобігання загибелі тварин, погіршенню середовища їх існування та ліквідації негативного впливу на тваринний світ;

порушенні порядку придбання, реалізації, пересилання і вивезення за межі України, ввезення на її територію диких тварин та інших об'єктів тваринного світу;

невиконанні встановлених законодавством вимог щодо охорони видів тварин, занесених до Червоної книги України або до переліків видів тварин, що підлягають особливій охороні;

виготовленні, зберіганні, реалізації та застосуванні заборонених знарядь добування тварин;

невиконанні законних розпоряджень посадових осіб органів, що здійснюють державний контроль та управління у галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу.

Законом може бути встановлено відповідальність і за інші порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу.

Підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу. Розмір компенсації за незаконне добування, знищення або пошкодження видів тваринного світу, а також за знищення чи погіршення середовища їх існування встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Незаконно добуті (зібрані) об'єкти тваринного світу, виготовлена з них продукція, знаряддя правопорушень підлягають безоплатному вилученню в установленому законом порядку.

Дикі тварини та інші об'єкти тваринного світу, що ввезені на територію України або вивозяться за її межі з порушенням законодавства, підлягають у встановленому законом порядку конфіскації або безоплатному вилученню і реалізуються згідно з правилами, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері ветеринарної медицини.

У разі вилучення незаконно добутих живих тварин повинні бути вжиті заходи щодо їх збереження, і за можливості - повернення у природне середовище.

Для добування об'єктів тваринного світу забороняються виготовлення, збут, застосування, зберігання отруйних принад, колючих, давлячих та капканоподібних знарядь лову, електроловильних систем (електровудок), електрогону, петель, самоловів, самострілів, вибухових речовин, пташиного клею та монониткових (волосінних) сіток (крім тих, що призначені для промислового лову), а також інших засобів, заборонених законом. Забороняються знаряддя добування об'єктів тваринного світу, що призводять до калічення диких тварин, їх страждань та масового безконтрольного знищення.

Зі змісту пп. 1 п. 1 р. IV Правил любительського та спортивного рибальства випливає, що забороняється добування (вилов) такими знаряддями: сітками та пастками усіх типів та конструкцій, а також іншими сітковими знаряддями добування (вилову), за винятком раколовок конструкції «хапка», підсак та ручних драг, встановлених цими Правилами.

Перевіривши матеріали справи, судом встановлено, що факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 85 КУпАП, підтверджується наступними доказами: протоколом про адміністративне правопорушення серії КИ за №000895 від 27.08.2025 року, при цьому зміст протоколу про адміністративне правопорушення вказує на отримання його копії ОСОБА_1 , в протоколі роз'яснюються його процесуальні права, передбачені ст. 268 КУпАП, зазначений протокол ОСОБА_1 підписаний; поясненнями самого ОСОБА_1 , протоколом огляду та вилучення речей і документів; актом огляду водних біоресурсів; розрахунком матеріальної шкоди; таксою для обчислення розміру шкоди, завданої порушенням законодавства про рибне господарство внаслідок незаконного добування (вилову), знищення або пошкодження водних біоресурсів у рибогосподарських водних об'єктах (їх частинах) України (крім континентального шельфу України, виключної (морської) економічної зони України); розпискою про передачу на відповідальне зберігання рибальського майна, транспортних засобів, підвісних двигунів, знарядь лову та водних біоресурсів; квитанцією про отримання речей і документів, вилучених під час здійснення провадження у справах про адміністративне правопорушення №142; витягом з Правил любительського рибальства затверджених наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 19.09.2022 року №700 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України від 16.11.2022 року за №1412/38748 (зі змінами); витягом з ЗУ «Про тваринний світ».

Досліджені під час судового розгляду справи та перевірені вищенаведені письмові докази є належними та допустимими у розумінні ст. 251 КУпАП та свідчать про грубе порушення ОСОБА_1 правил рибальства.

У своїх рішеннях «Ірландія проти Сполученого Королівства» від 18.01.1978 року, «Коробов проти України» від 21.10.2011 року ЄСПЛ звертає увагу, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом», така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків.

Таким чином, дотримуючись принципу неупередженості та об'єктивності, відповідно до вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд, давши належну оцінку наявним у справі доказам у їх сукупності, дійшов обґрунтованих висновків про доведеність вини ОСОБА_1 «поза будь-яким розумним сумнівом» у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 85 КУпАП.

При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують та обтяжують відповідальність.

Відповідно до ст. 23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

При вирішенні питання про накладення стягнення за допущене адміністративне правопорушення, враховуючи дані про особу ОСОБА_1 , відсутність обставин, що обтяжують та пом'якшують відповідальність, суд вважає за необхідне накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу, що передбачено санкцією ч. 4 ст. 85 КУпАП.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення судовий збір сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Так, згідно з ч. 4 ст. 85 КУпАП, грубе порушення правил рибальства, зокрема рибальство із застосуванням заборонених знарядь лову, тягне за собою накладення штрафу з можливістю конфіскації знарядь і засобів вчинення правопорушення та незаконно добутих водних живих ресурсів чи без такої. Таким чином, конфіскація зазначених предметів не є обов'язковою і застосовується з урахуванням характеру правопорушення, розміру шкоди, а також інших обставин справи.

Згідно вимог ст. 29 КУпАП - конфіскації підлягають лише ті предмети, які були безпосередніми знаряддями вчинення адміністративного правопорушення і є власністю правопорушника.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 здійснював вилов водних біоресурсів забороненим знаряддям лову - сіткою з жилки в кількості трьох штук, які, відповідно до Правил любительського рибальства, затверджених наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 19.09.2022 року за №700, є забороненим знаряддям лову, у зв'язку з чим підлягають конфіскації

В судовому засіданні ОСОБА_1 пояснив, що здійснював вилов риби з гумового човна, це також підтверджується і матеріалами справи, ОСОБА_1 підтвердив, що вказаний човен йому подарували та він знаходиться в його розпорядженні. Вилучений та переданій на відповідальне зберігання ОСОБА_1 гумовий човен був спеціально пристосованим знаряддям для незаконного вилову риби. Човен використано як транспортний засіб для переміщення по воді і його участь у вчиненні правопорушення носила допоміжний характер, була безпосередньо пов'язана із самим способом незаконного вилову, а відтак, човен теж підлягає конфіскації.

Суд також враховує, що ОСОБА_1 провину визнав частково, посилався на тяжкий матеріальний стан, надав документи на підтвердження наявності в нього захворювань, інформації про те, що вказана особа вже притягалася до відповідальності за вказане правопорушення раніше, матеріали справи не містять. А відтак, з урахуванням наведеного, а також принципу співмірності втручання у майнові права особи, закріпленого у ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд вважає, що до ОСОБА_1 необхідно застосувати стягнення у виді штрафу у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією знарядь і засобів вчинення правопорушення.

Наведене відповідає практиці Європейського суду з прав людини, викладеній у Рішенні від 06.11.2008 року по справі «Ісмаїлов проти Росії», відповідно якій, при розгляді справи та призначенні стягнення потрібно досягти справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи, щоб під час відповідного втручання був дотриманий принцип законності і воно не було свавільним, стягнення повинне бути пропорційним, відповідати тяжкості скоєного правопорушення, а також його наслідкам.

Вимога Т.в.о. начальника Управління Державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у м. Києві та Київській області (Київський рибоохоронний патруль) про зобов'язання ОСОБА_2 сплатити збитки, завдані рибному господарству України в сумі 57 477 грн. не підлягає задоволенню, оскільки зі змісту ст. 40 КУпАП вбачається, що під час вирішення питання про накладення стягнення за адміністративне правопорушення така шкода може бути відшкодована у разі заподіяння її громадянинові, підприємству, установі або організації. В даному випадку, як вбачається зі змісту заяви, майнова шкода була завдана державі, а тому, згідно ч. 3 ст. 40 КУпАП, питання про її відшкодування має вирішуватись в порядку цивільного судочинства. У зв'язку із викладеним Управлінню Державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у м. Києві та Київській області (Київський рибоохоронний патруль) слід роз'яснити право на звернення до суду в порядку цивільного судочинства з позовом про відшкодування завданих збитків.

Керуючись ст. ст. 40, 40-1, 85, 268, 279, 280, 283, 284 КУпАП, суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 85 КУпАП та накласти адміністративне стягнення в межах санкції цієї статті у виді штрафу у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 340 (триста сорок) грн.

Заборонені знаряддя та засоби лову, а саме сітки в кількості три штуки, загальною довжиною 150 м та гумовий човен у кількості однієї штуки, вилучені у ОСОБА_1 згідно з протоколом огляду та вилучення речей і документів від 27.08.2025 року, які, а саме - гумовий човен, відповідно до розписки про передачу на відповідальне зберігання рибальського майна, транспортних засобів, підвісних двигунів, знарядь лову та водних біоресурсів від 27.08.2025 року перебуває на зберіганні у ОСОБА_1 , а сітки в кількості трьох штук, загальною довжиною 150 м, знаходяться на зберіганні згідно протоколу огляду та вилучення речей і документів від 27.08.2025 року та квитанції про отримання речей і документів, вилучених під час здійснення провадження у справах про адміністративні правопорушення за №142, в Управлінні Державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у м. Києві та Київській області (Роздільна дамба Київської ГЕС) - конфіскувати.

Водні біоресурси, а саме: карась - 7 шт. (3 кг), судак - 2 шт. (2 кг), плітка - 16 шт. (3 кг), чехоня - 2 шт. (0,5 кг), окунь - 4 шт. (0,5 кг), плоскирка - 1 шт. (0,5 кг), загальною вагою - 9,5 кг, що вилучені у ОСОБА_1 згідно протоколу огляду та вилучення речей і документів від 27.08.2025 року та які передані йому на відповідальне зберігання, згідно розписки про передачу на відповідальне зберігання рибальського майна, транспортних засобів, підвісних двигунів, знарядь лову та водних біоресурсів від 27.08.2025 року - конфіскувати.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , судовий збір у розмірі 605 (шістсот п'ять) грн.. 60 коп. на користь держави.

Постанова суду може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Вишгородський районний суд Київської області на протязі десяти днів.

Суддя О.П. Дьоміна

Попередній документ
131959708
Наступний документ
131959710
Інформація про рішення:
№ рішення: 131959709
№ справи: 363/6562/25
Дата рішення: 20.11.2025
Дата публікації: 24.11.2025
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адмінправопорушення
Суд: Вишгородський районний суд Київської області
Категорія справи: Справи про адмінправопорушення (з 01.01.2019); Адміністративні правопорушення у сфері охорони природи, використання природних ресурсів, охорони культурної спадщини; Порушення правил використання об'єктів тваринного світу
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Виконання рішення (22.12.2025)
Дата надходження: 03.11.2025
Предмет позову: Порушення правил використання об'єктів тваринного світу
Розклад засідань:
20.11.2025 09:00 Вишгородський районний суд Київської області
Учасники справи:
головуючий суддя:
ДЬОМІНА ОЛЕНА ПЕТРІВНА
суддя-доповідач:
ДЬОМІНА ОЛЕНА ПЕТРІВНА
особа, яка притягається до адмін. відповідальності:
Дашков Анатолій Сергійович