"18" листопада 2025 р. Справа № 363/4972/24
про залишення позовної заяви без руху
18 листопада 2025 року м. Вишгород
Вишгородський районний суд Київської області у складі:
Головуючого судді - Рукас О.В.
за участю секретаря судових засідань - Вільчинської Є.Д.,
представника позивача - ОСОБА_1 ,
представника відповідача - ОСОБА_2 ,
представника відповідача - ОСОБА_3
розглянувши в підготовчому судовому засіданні позовну заяву ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про поділ майна подружжя, -
До Вишгородського районного суду Київської області надійшла вищезазначена позовна заява.
Згідно з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями головуючим суддею по справі визначено суддю Рукас О.В.
Ухвалою суду від 03.10.2024 року позовну заяву залишено без руху та встановлено строк тривалістю 05 днів для усунення вказаних недоліків.
Ухвалою суду від 10.10.2024 року провадження у справі відкрито у порядку загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання, встановлено строк для реалізації учасниками справи своїх процесуальних прав, зокрема, на подачу заяв по суті справи.
У підготовче судове засідання позивач та відповідач не з'явилися, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце судового засідання.
На початку підготовчого засідання представником позивача ОСОБА_1 було подано уточнену позовну заяву ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про поділ майна подружжя.
Ознайомившись зі змістом поданої у справі уточненої позовної заяви, судом встановлено, що вона не відповідає вимогам ст. 177 ЦПК України.
При дослідженні матеріалів заяви судом встановлено, що до уточненої позовної заяви ОСОБА_4 не долучено додатків, що зазначені в уточненій позовній заяві та не доплачений судовий збір.
Так уточнена позовна заява містить 2 вимоги майнового характеру та 2 вимоги немайнового характеру, ціна позову збільшена до 1 618 518 грн 00 коп., разом з тим судовий збір позивачем сплачено за позовні вимоги майнового характеру з ціною позову 13 954 грн. 74 коп. в розмірі, 1% від позовних вимог - 13 954 грн. 74 коп., оскільки до уточненої позовної заяви не долучено додатків, за якими було б можливо визначити розмір позовних вимог, то сплаті підлягає судовий збір в максимальному розмірі, що складає 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (15 140 грн. 00 коп.) та з урахуванням раніше сплаченого судового збору і складає 1185 грн. 26 коп.
Також підлягає сплаті судовий збір за 2 вимоги немайнового характеру 1211,20 грн. (605,60 х 2).
Таким чином, при проведенні судового розгляду судом встановлено, що уточнена позовна заява не відповідає вимогам ст. 177 ЦПК України, оскільки не містить всіх перелічених у ній додатків та не містить доказів про доплату судового збору.
Вирішуючи заяву про уточнення позовних вимог за позовом ОСОБА_4 , яка подана у підготовчому судовому засіданні її представником ОСОБА_1 , суд враховує наступні висновки Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду, зазначені у постанові від 01.11.2021 у справі 405/3360/17.
За змістом принципу диспозитивності цивільного судочинства, закріпленого у статті 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Згідно з пунктом 2 частини другої, частиною третьою статті 49 ЦПК України крім прав та обов'язків, визначених у статті 43 цього Кодексу: позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. До закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п'ять днів до початку першого судового засідання у справі.
У пунктах 6, 7 частини другої статті 43 ЦПК України встановлено, що учасники справи зобов'язані: виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.
Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, яке складається з двох елементів: предмета і підстави позову.
Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує його вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу (постанова Великої Палати Верховного Суду від 12.06.2019 у справі №487/10128/14-ц).
Верховний Суд неодноразово звертав увагу на те, що процесуальним законом не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про «доповнення» або «уточнення» позовних вимог. Тому в разі надходження до суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як: - подання іншого (ще одного) позову, чи - збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи - об'єднання позовних вимог, чи - зміну предмета або підстав позову.
При цьому при поданні вказаних заяв (клопотань) позивач має дотримуватися правил вчинення відповідної процесуальної дії, недодержання яких тягне за собою процесуальні наслідки, передбачені ЦПК України.
Ураховуючи наведене, з огляду на зміст, поданої до суду заяви про уточнення позовних вимог, суд не вбачає підстав для прийняття такої заяви до розгляду у даному провадженні.
При цьому суд звертає увагу позивача, що він не позбавлений права подати заяву про збільшення або зменшення розміру позовних вимог чи про зміну предмета або підстав позову у порядку, встановленому законом.
Залишення позовної заяви без руху не є обмеженням у доступі до правосуддя. Так, згідно практики Європейського суду з прав людини, сформульовану, зокрема, в рішеннях від 20 травня 2010 року у справі «Пелевін проти України» (пункт 27), від 30 травня 2013 року у справі «Наталія Михайленко проти України» (пункт 31) зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою: регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб. Крім того необхідно врахувати позицію Європейського суду з прав людини, сформовану, зокрема, у пункті 55 справи «Креуз проти Польщі», що обмеження, накладене на доступ до суду, буде несумісним із пунктом першим статті 6 Конвенції, якщо воно не переслідує законної мети або коли не існує розумної пропорційності між застосованими засобами та законністю цілі, якої прагнуть досягти.
З урахуванням вищевикладеного, уточнена позовна заява підлягає залишенню без руху з наступним встановленням строку для усунення стороною позивача вищезазначених недоліків.
Керуючись ст.ст. 175, 177, 187 ЦПК України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про поділ майна подружжя - залишити без руху.
Встановити позивачу строк тривалістю 03 дні з дня отримання цієї ухвали для усунення зазначених недоліків позовної заяви.
Якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, суд продовжує розгляд справи, про що постановляє ухвалу не пізніше наступного дня з дня отримання інформації про усунення недоліків.
Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя О.В. Рукас