"19" листопада 2025 р. Справа № 363/5616/25
19 листопада 2025 року м. Вишгород
Суддя Вишгородського районного суду Київської області Дьоміна О.П., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, які надійшли з Вишгородського РУП ГУНП в Київській області відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за ст. 124 КУпАП,-
До суду надійшов адміністративний матеріал відносно ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП.
Так, зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 за №460351 від 21.09.2025 року слідує, що 21.09.2025 року близько 06 год. 32 хв. у с. Новосілки по вул. Київська, 14, водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем марки MERCEDES-BENZ E280, д/н НОМЕР_1 , не врахував дорожньої обстановки, не вибрав безпечної швидкості руху, не впорався з керуванням та скоїв наїзд на електроопору. При ДТП автомобіль отримав механічні пошкодження. Зазначеними діями водій ОСОБА_1 порушив вимоги п. 12.1 ПДР України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Відповідно до положень ст. 268 КУпАП, адміністративне правопорушення за ст. 124 КУпАП не відноситься до правопорушень, по яким є обов'язковою присутність в судовому засіданні особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
У рішеннях Європейського Суду з прав людини від 03.04.2008 року в справі «Пономарьов проти України», «Олександр Шевченко проти України» від 26.04.2007 (п.27) «Трух проти України» від 14.10.2003 року наголошено на тому, що особа в розумні інтервали часу має вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їй судового провадження. А відтак, ураховуючи принцип судочинства, зазначений в практиці Європейського Суду з прав людини, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, суд вважає за необхідне провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності на підставі наявних матеріалів та за участі представника - адвоката Мазурика С.В.
Представник ОСОБА_1 - адвокат Мазурик С.В. просив суд закрити провадження по вказаній справі, оскільки, на його думку, в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. Адвокат зазначав, що 21.09.2025 року вказана особа не керувала зазначеним в протоколі транспортним засобом, він в момент ДТП спав на задньому сидінні автомобіля MERCEDES-BENZ E280, д/н НОМЕР_1 , за кермом був ОСОБА_2 , який і попрохав ОСОБА_1 взяти провину на себе, оскільки мав побоювання, що його не випустять за кордон та пообіцяв ОСОБА_1 продати автомобіль за символічну ціну, на що останній погодився.
Адвокат Мазурик С.В., при розгляді зазначеного матеріалу, просив врахувати пояснення свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .
Так, свідок ОСОБА_3 надала суду письмові пояснення, в яких зазначила, що з 19 по 21 вересня 2025 року вона з друзями: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , ОСОБА_6 відпочивали на базі відпочинку «МРІЯ». З 20 на 21 вересня вони довго вживали шашлики та близько другої ночі свідок пішла відпочивати, а за столом залишилися: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_5 . Вранці приблизно о 6 годині ОСОБА_2 та ОСОБА_5 збиралися поїхати до магазину, свідок бачила, як вони сіли до свого автомобіля, в якому на задньому сидінні спав ОСОБА_1 в стані алкогольного сп'яніння і, всі разом поїхали. О 6 год. 30 хв. свідок почула як ОСОБА_2 та ОСОБА_5 сваряться з приводу того, що ОСОБА_2 потрапив в ДТП, в'їхав в стовб та розбив машину. Пізніше прийшов ОСОБА_1 та повідомив, що візьме провину за ДТП на себе на прохання ОСОБА_7 , оскільки їм потрібно виїжджати за кордон, за це йому пообіцяли за символічну ціну продати автомобіль марки MERCEDES та грошову винагороду. Він взяв документи, повернувся на місце ДТП, куди через деякий час прийшла з ОСОБА_7 і свідок, працівники поліції склали протокол на ОСОБА_1 .
Свідок ОСОБА_4 в своїх письмових поясненнях посилалася на ті ж обставини, що й свідок ОСОБА_3 , додавши, що чула як подружжя ОСОБА_7 сварилися з приводу того, що ОСОБА_2 потрапив в ДТП і, якщо ОСОБА_1 не візьме провину на себе, їх не відпустять за кордон. Через деякий час, свідок побачила як повернулося подружжя ОСОБА_7 разом з ОСОБА_3 та з їх слів дізналася про те, що скоєне ДТП, за яке провину взяв на себе ОСОБА_1 .
Представник ОСОБА_1 - адвокат Мазурик С.В. додав до матеріалів справи копії довідок, з яких слідує, що ОСОБА_1 призваний на військову службу по мобілізації 24.09.2025 року та перебуває на військовій службі у в/ч НОМЕР_2 з 27.09.2025 року.
Інших клопотань від адвоката Мазурика С.В. до суду не надходило.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного:
Відповідно до ст. 1 КУпАП України, завданням КУпАП є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції, законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Статтею 7 КУпАП передбачено, що провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Згідно зі ст. 245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до вимог ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Статтею 124 КУпАП передбачена відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна, що тягне за собою накладення штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення права керування транспортними засобами на строк від шести місяців до одного року.
Стаття 14 ЗУ «Про дорожній рух» зобов'язує учасників дорожнього руху знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
Відповідно до ст. 23 ЗУ «Про Національну поліцію» - поліція відповідно до покладених на неї завдань виявляє причини та умови, що сприяють вчиненню кримінальних та адміністративних правопорушень, вживає у межах своєї компетенції заходів для їх усунення; вживає заходів з метою виявлення кримінальних, адміністративних правопорушень; припиняє виявлені кримінальні та адміністративні правопорушення. До основних повноважень поліції входить регулювання дорожнього руху та здійснення контролю за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі. У випадках, визначених законом, поліція здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.
Пунктом 1.3 Правил дорожнього руху затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001року за №1306 (далі - ПДР) зазначено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.
Згідно п. 12.1 ПДР передбачено, що під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен враховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.
Суд звертає увагу на те, що згідно зі ст. 245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
При цьому відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Також ст. 62 Конституції України зазначає, що вина особи, яка притягається до відповідальності, має бути доведена належним чином, а не ґрунтуватися на припущеннях.
Так, відповідно до ст. 251 КУпАП - доказами по справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються зокрема: протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами та інше.
Відповідно до ч. 1 ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Таким чином, зі змісту зазначених норм закону вбачається, що особа уповноважена на складання протоколу про адміністративне правопорушення, встановивши наявність усіх складових складу адміністративного правопорушення, зобов'язана скласти протокол, в якому в обов'язковому порядку має бути зазначені суть адміністративного правопорушення, тобто, дії особи, які відповідають диспозиції ст. 124 КУпАП та утворюють об'єктивну сторону складу зазначеного правопорушення.
Так, зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 за №460351 від 21.09.2025 року, складеному відносно ОСОБА_1 слідує, що 21.09.2025 року близько 06 год. 32 хв. у с. Новосілки по вул. Київська, 14, водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем марки MERCEDES-BENZ E280, д/н НОМЕР_1 , не врахував дорожньої обстановки, не вибрав безпечної швидкості руху, не впорався з керуванням та скоїв наїзд на електроопору. При ДТП автомобіль отримав механічні пошкодження. Зазначеними діями водій ОСОБА_1 порушив вимоги п. 12.1 ПДР України.
Зазначеним протоколом про адміністративне правопорушення зафіксовано обставини вчинення правопорушення саме ОСОБА_1 , в ньому відображені необхідні й передбачені ст. 256 КУпАП відомості.
Так, протокол оформлений компетентною уповноваженою особою в межах повноважень, наданих особі, яка його склала, в протоколі викладено місце, час вчинення і суть правопорушення, нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення.
Зміст протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 за 3460351 від 21.09.2025 року, складеного відносно ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП вказує на факт роз'яснення його процесуальних прав, передбачених ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП, про що зроблена відмітка у протоколі.
Вказаний протокол підписано особою, що його склала та самим ОСОБА_1 .
На підставі викладеного, суд доходить висновку, що вказаний протокол про адміністративне правопорушення відповідає вимогам, установленим ст. 256 КУпАП та Інструкції №1376.
Суд вважає, що ОСОБА_1 мав змогу виразити свою незгоду з обставинами, викладеними в протоколі та засвідчити письмово про це, однак цим правом не скористався та підписав протокол, надав письмові пояснення, підписав схему ДТП, і в цих документах не зазначав, що не керував автомобілем та не вчиняв ДТП.
Крім того, обставини, викладені в протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 за №460351 підтверджуються наступними письмовими доказами, дослідженими судом, а саме:
Зі змісту письмових пояснень водія ОСОБА_1 , доданих до протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що він дійсно керував зазначеним в протоколі транспортним засобом та рухався з с. Новосілки в напрямку АЗС.
Верховний Суд у постанові від 29.04.2020 року у справі за №161/5372/17 вказав, що обставини, що підтверджуються показаннями свідка повинні узгоджуватись з іншими доказами у справі, тоді вони можуть бути визнані судом достовірними та достатніми для висновку про винуватість особи в тому чи іншому адміністративному правопорушенні, що і є дійсним, в цій справі, так як показання свідків у повній мірі кореспондуються і іншими доказами в їх сукупності, у тому числі відеозаписом.
Зі змісту пояснень свідка ОСОБА_8 , доданих до протоколу слідує, що вказаний свідок 21.09.2025 року приблизно о 06 год. 30 хв. перебувала в себе вдома та почула сильний гуркіт, вийшовши на вулицю, побачила ДТП, автомобіль з'їхав з дороги та вдарився в опору, водій не постраждав, але мав ознаки алкогольного сп'яніння, повідомив, що автомобіль його товариша. Свідок повідомила, що буде викликати поліцію, а водій зник з місця ДТП. При цьому зі змісту письмових пояснень вказаного свідка не вбачається, що в автомобілі перебували три особи.
Схемою місця ДТП від 21.09.2025 року, яку ОСОБА_1 підписав, погодився з тим, що ним було вчинено ДТП, жодних зауважень чи заперечень від нього не надійшло.
Таким чином, вина ОСОБА_1 в порушенні ним п. 12.1 ПДР України підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 за №460351, що був складений у його присутності та підписаний останнім, схемою місця ДТП від 21.09.2025 року, поясненнями самого водія, свідка ОСОБА_8 , копіями протоколу про адміністративне правопорушення відносно вказаного водія за ч. 1 ст. 130 КУпАП та направлення і акту, копією посвідчення водія, довідкою інспектора САП Вишгородського РУП ГУНП в Київській області.
Суд критично сприймає письмові покази свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , оскільки вони безпосередньо не були очевидцями ДТП, що мала місце 21.09.2025 року та вказані пояснення не узгоджуються з іншими доказами у справі.
Під час розгляду справи судом не встановлено будь-яких даних, які б давали підстави вважати, що працівники патрульної поліції були упереджені при фіксації вчиненого ОСОБА_1 правопорушення та при складанні щодо нього протоколу про адміністративне правопорушення за ст. 124 КУпАП, як і не встановлено під час розгляду справи в суді й будь-яких даних про застосування щодо нього незаконних методів примусу чи інших дій, які б могли призвести до порушення його прав та неправомірного складання протоколу.
Таким чином судом повно, всебічно, об'єктивно й неупереджено досліджено письмові матеріали, надані уповноваженим правоохоронним органом (протокол про адміністративне правопорушення, копія протоколу за ст. 130 ч.1 КУпАП, схема місця ДТП від 21.09.2025 року, направлення, акт, пояснення ОСОБА_1 та свідка ОСОБА_8 , копія посвідчення водія тощо), які зібрані й задокументовані органом Національної поліції без участі суду.
Суд вважає, що зібрані у справі докази в їх сукупності відповідають критерію належності, допустимості та достатності для прийняття рішення про наявність у діях водія складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати у справі О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства від 29.06.2007 року зазначив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
У рішенні ЄСПЛ від 21.07.2011 року по справі «Коробов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту.
Оцінивши досліджені докази, суд приходить до висновку про те, що дії водія правильно кваліфіковані за ст. 124 КУпАП, вину останнього вважаю доведеною.
При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Відповідно до ст. 23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Враховуючи характер вчиненого правопорушення, дані про особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, наслідки вчиненого ним правопорушення та ступінь його вини, відсутність пом'якшуючих та обтяжуючих обставин вчинення правопорушення, вважаю, що адміністративним стягненням, необхідним і достатнім для виховання ОСОБА_1 , у дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття та запобіганню вчиненню ним нових правопорушень повинна бути міра відповідальності у виді штрафу в межах санкції статті, за якою він притягується до відповідальності.
Відповідно до п. 12 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» військовослужбовці звільненні від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях, у зв'язку з чим судовий збір не підлягає стягненню з особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
З урахуванням наведеного та керуючись статтями 33, 40-1, 124, 283, 284 КУпАП, суд,-
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень.
Постанова суду може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Вишгородський районний суд Київської області на протязі десяти днів.
Суддя О.П. Дьоміна