"19" листопада 2025 р. Справа № 363/6854/25
про залишення заяви без руху
19 листопада 2025 року м. Вишгород
Суддя Вишгородського районного суду Київської області Рукас О.В., розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1 (адреса проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ), заінтересовані особи: Орган опіки та піклування Димерської селищної ради Вишгородського району Київської області (адреса місцезнаходження: Київська область, с. Димер, вул. Соборна, буд.19; код ЄДРПОУ: 04359488), ОСОБА_2 (адреса проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ) про визнання фізичної особи обмежено дієздатною, встановлення над нею піклування та призначення піклувальника, -
До Вишгородського районного суду Київської області надійшла заява вищезазначена заява.
Згідно з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями головуючим суддею по справі визначено суддю Рукас О.В.
Розглянувши матеріали поданої заяви, суд приходить до наступних висновків.
Зі змісту заяви ОСОБА_1 вбачається, що заявник просить визнати свого чоловіка - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обмежено дієздатним, з наступним встановленням над ним піклування та призначення піклувальника.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 293 ЦПК України справи за заявами про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи, підлягають розгляду у порядку окремого провадження за правилами цивільного судочинства.
Відповідно до ч. 3 ст. 294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом.
Таким чином, вимоги щодо форми та змісту заяви, яка подається у порядку окремого провадження, порядок її подання до суду врегульовуються загальними правилами, встановленими ЦПК України. З урахуванням цього суд вважає за можливе застосовувати положення ст. 175, 177 ЦПК України в аспекті визначення вимог до форми та змісту заяви, яка подається у порядку окремого провадження.
Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду заяви постановляє ухвалу про залишення заяви без руху.
Таким чином, недотримання вимог щодо форми та змісту заяви, передбачених ст. 175, 177 ЦПК України, є підставою для залишення її без руху з наданням заявнику строку для усунення виявлених недоліків.
Відповідно до ч. 1 ст. 296 ЦПК України, заяву про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи може бути подано членами її сім'ї, органом опіки та піклування, закладом з надання психіатричної допомоги.
Як вбачається з ч. 1 ст. 299 ЦПК України справи про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи чи визнання фізичної особи недієздатною суд розглядає за участю заявника, особи, стосовно якої розглядається справа про визнання її недієздатною, її адвоката та представника органу опіки та піклування. З урахуванням стану здоров'я особи, щодо якої розглядається справа про визнання її недієздатною, її участь у розгляді справи може відбуватися у режимі відеоконференції з психіатричного чи іншого лікувального закладу, в якому перебуває така особа, про що суд зазначає в ухвалі про відкриття провадження у справі.
За змістом ч. 5 ст. 293 ЦПК України у випадках, встановлених пунктами 1 (обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи), 9 (надання особі психіатричної допомоги в примусовому порядку) і 10 (примусову госпіталізацію до протитуберкульозного закладу) частини другої цієї статті, розгляд справ проводиться судом за обов'язковою участю адвоката особи, стосовно якої розглядається справа. У разі якщо особа не залучила адвоката, суд залучає його через орган (установу), уповноважений законом на надання безоплатної правничої допомоги. Рішення суду про доручення призначити адвоката негайно, але не пізніше двох робочих днів, надсилається відповідному органу (установі), уповноваженому законом на надання безоплатної правничої допомоги, для виконання.
У поданій заяві не зазначено про наявність чи відсутність у особи, стосовно якої розглядається справа, адвоката або про необхідність призначення такого адвоката судом.
З огляду на викладене, заявнику необхідно зазначити про наявність чи відсутність адвоката у особи, стосовно якої розглядається справа (у разі відсутності заявити клопотання про залучення адвоката через орган (установу), уповноважений законом на надання безоплатної правничої допомоги).
Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 60 Цивільного кодексу України суд встановлює піклування над фізичною особою у разі обмеження її цивільної дієздатності і призначає піклувальника за поданням органу опіки та піклування.
Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 63 Цивільного кодексу України опікуном або піклувальником може бути лише фізична особа з повною цивільною дієздатністю. Фізична особа може бути призначена опікуном або піклувальником лише за її письмовою заявою.
Згідно з ч. 1 ст. 300 ЦПК України, суд, ухвалюючи рішення про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи (у тому числі обмеження або позбавлення права неповнолітньої особи самостійно розпоряджатися своїми доходами) чи визнання фізичної особи недієздатною, встановлює над нею відповідно піклування або опіку і за поданням органу опіки та піклування призначає їй піклувальника чи опікуна.
Тобто, нормами законодавства передбачено чіткий порядок призначення над обмежено дієздатними особами піклування, а саме - за поданням відповідного органу, а не за заявою фізичної особи.
Отже, призначення піклувальника у разі визнання особи обмежено дієздатною є обов'язком суду за умови наявності відповідного подання органу опіки та піклування, оскільки в такому випадку у повному обсязі досягається мета цивільного судочинства: захист порушених, невизнаних, або оспорюваних прав особи, а в цьому конкретному випадку - забезпечення повноцінного здійснення своїх прав обмежено дієздатною особою.
Крім того, особа, яка виявила бажання виконувати обов'язки опікуна (піклувальника), подає до органу заяву про клопотання перед судом про призначення її опікуном (піклувальником). Спеціалісти органу опіки і піклування обстежують матеріально - побутові умови проживання майбутнього опікуна (піклувальника), складають відповідний акт і готують до суду подання щодо кандидатури опікуна (піклувальника).
Згідно ст. 55 ЦК України та пункту 1.2 Правил, опіка та піклування встановлюються з метою забезпечення особистих немайнових і майнових прав та інтересів малолітніх, неповнолітніх осіб, а також повнолітніх осіб, які за станом здоров'я не можуть самостійно здійснювати свої права і виконувати обов'язки.
Однак, до заяви не долучено оригіналу подання органу опіки та піклування про можливість призначення ОСОБА_1 піклувальником над обмежено дієздатною особою, у разі ухвалення судом рішення, або доказів того, що заявник звертався з приводу цього питання до органу опіки та піклування.
Також, пунктом 3.4 частини 3 Правил опіки та піклування, затверджених наказом Державного комітету України у справах сім'ї та молоді, затверджених Наказом Державного комітету України у справах сім'ї та молоді, Міністерства освіти України, Міністерства охорони здоров'я України, Міністерства праці та соціальної політики України 26.05.99 № 34/166/131/88, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 17 червня 1999 р. за № 387/3680, визначений перелік документів, за наявності яких органи опіки і піклування призначають піклувальника: повідомлення державних, громадських організацій або заява громадянина (громадян); копія свідоцтва про народження неповнолітньої особи, що потребує піклування, або рішення суду про визнання особи обмежено дієздатною; медичний висновок про стан здоров'я особи, що потребує піклування; довідка про місце проживання особи, що потребує піклування; заява майбутнього піклувальника про прийняття на себе обов'язків щодо піклування; довідки про стан здоров'я майбутнього піклувальника і про місце його проживання (лише при встановленні опіки над неповнолітнім); акт обстеження житлових умов майбутнього піклувальника (лише при встановленні піклування над неповнолітнім). Опікун над повнолітніми дієздатними особами, які за станом здоров'я самостійно не можуть захищати свої права і виконувати свої обов'язки, може бути призначений тільки на прохання цих осіб.
Тобто, нормами законодавства передбачено чіткий перелік документів та порядок призначення над обмежено дієздатними особами піклування. Однак, заява не містить у собі відповідних встановлених чинним законодавством України даних та доказів на їх підтвердження.
Всупереч вищезазначеним вимогам закону заявником до суду подано заяву, яка не відповідає вимогам ЦПК України.
Заява не містить достатнього викладу обставин (із зазначенням відповідних доказів) про відсутність обмежень у призначенні заявника опікуном, встановлених ст. 64 ЦК України.
Також, відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави для звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Частиною 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» 8 липня 2011 року № 3674-VI, передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно із п. 4 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» 8 липня 2011 року № 3674-VI, розмір судового збору за заявою у справах окремого провадження, поданою фізичною особою становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що на день подачі заяви складає 605, 60 гривень.
Згідно п. 5 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» 8 липня 2011 року № 3674-VI, від сплати судового збору під час розгляду справив усіх судових інстанціях звільняються особи, які страждають на психічні розлади, та їх представники - у справах щодо спорів, пов'язаних з розглядом питань стосовно захисту прав і законних інтересів особи під час надання психіатричної допомоги.
Отже, за вимоги про визнання фізичної особи обмежено дієздатної заявник звільнений від сплати судового збору.
Що стосується вимог про встановлення піклування, то положеннями Закону України «Про судовий збір» від 08 липня 2011 року № 3674-VI, не передбачено пільг щодо їх сплати, за таких обставин заявнику необхідно сплатити судовий збір у розмірі 605, 60 грн. за вимогу про встановлення піклування, або надати докази на підтвердження звільнення від сплати судового збору.
Вищенаведені недоліки заяви унеможливлюють відкриття провадження у справі.
Відповідно до ч.1 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Залишення позовної заяви без руху не є обмеженням у доступі до правосуддя. Так, згідно практики Європейського суду з прав людини, сформульовану, зокрема, в рішеннях від 20 травня 2010 року у справі «Пелевін проти України» (пункт 27), від 30 травня 2013 року у справі «Наталія Михайленко проти України» (пункт 31) зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою: регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб. Крім того необхідно врахувати позицію Європейського суду з прав людини, сформовану, зокрема, у пункті 55 справи «Креуз проти Польщі», що обмеження, накладене на доступ до суду, буде несумісним із пунктом першим статті 6 Конвенції, якщо воно не переслідує законної мети або коли не існує розумної пропорційності між застосованими засобами та законністю цілі, якої прагнуть досягти.
Відповідно до ч. 2 ст. 185 ЦПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Відтак, заявнику необхідно усунути зазначені в ухвалі недоліки. У разі не усунення недоліків заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається заявнику.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 175, 177, 185, 190, 293 ЦПК України, суддя,
Заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Орган опіки та піклування Димерської селищної ради Вишгородського району Київської області, ОСОБА_2 про визнання фізичної особи обмежено дієздатною, встановлення над нею піклування та призначення піклувальника- залишити без руху.
Встановити строк для усунення недоліків протягом 7 (семи) днів з дня отримання копії ухвали про залишення позовної заяви без руху.
У разі не усунення недоліків заява буде вважатися неподаною та повернута заявнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя О.В. Рукас