17 листопада 2025 рокуСправа №160/22778/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Голобутовського Р.З.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ЦИФРОТЕХ» до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
07.08.2025 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду через систему "Електронний суд" надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «ЦИФРОТЕХ» (далі - позивач) до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (далі - відповідач), у якій позивач просить:
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 25.07.2025 №487/32-00-23-09/33164534, винесене Східним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків.
В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначає, що за результатами розгляду проведеної документальної позапланової невиїзної перевірки з питань подання документації з трансфертного ціноутворення по контрольованих операціях, відповідачем прийнято спірне податкове повідомлення-рішення, яким на позивача накладено штрафні санкції. В акті зазначено про нібито допущене позивачем порушення підпункту 39.4.4 пункту 39.4 статті 39 ПК України, яке полягає у неподанні документації з трансфертного ціноутворення на запит відповідача. Представник позивача вказує, що ТОВ «ЦИФРОТЕХ» не вчинило будь-якого протиправного або винного діяння. Платник податків жодним чином не міг вплинути на дії АТ «УКРПОШТА» та не мав можливості передбачати, що лист буде помилково направлений не на те відділення. Отже, на думку представника позивача, дії ТОВ «ЦИФРОТЕХ» не містять ознак протиправного діяння, а контролюючим органом не була доведена вина товариства. Вважає, що відповідач вийшов за межі своїх повноважень, порушив принципи обґрунтованості, добросовісності та пропорційності. Вказує, що спірне податкове повідомлення рішення є таким, що прийнято з порушенням чинного законодавства, а тому звернувся за захистом своїх прав до суду.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.08.2025 відкрито провадження у адміністративній справі; справу №160/22778/25 призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Сторони належним чином повідомлені про розгляд справи Дніпропетровським окружним адміністративним судом, що підтверджується матеріалами справи.
18.08.2025 представником Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків направлено до суду через автоматизовану систему «Електронний суд» відзив на позовну заяву, в якому позовні вимоги не визнає та просить суд відмовити в задоволенні позову.
В обґрунтування відзиву відповідач зазначає, що контролюючий орган діяв в межах, у порядку та спосіб, встановлений законодавством. Так, на адресу ТОВ «ЦИФРОТЕХ» направлено запит щодо надання документації з трансфертного ціноутворення по контрольованим операціям здійснених з контрагентами-нерезидентами за 2015 рік. У зв'язку із неподанням у 30-денний термін документації з трансфертного ціноутворення відповідно до п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п.п. 39.4.4 п. 39.4 ст. 39, п.п. 78.1.2, п.п. 78.1.15 п. 78.1 ст.78, п.п. 75.1.2 п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України відповідачем прийнято податкове повідомлення рішення про застосування штрафних санкцій за несвоєчасне подання документації з трансфертного ціноутворення. Вважає, що прийнявши оскаржуване податкове повідомлення-рішення, відповідач діяв відповідно до вимог чинного законодавства та у межах наданих повноважень, просить у задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
22.08.2025 представником позивача направлено до суду через автоматизовану систему «Електронний суд» відповідь на відзив, в якій підтримано позицію, викладену в позовній заяві, та зазначено, що відзив відповідача є законодавчо необґрунтованим та таким, що не спростовує доводи, викладені в позовній заяві, як підстави для задоволення позову.
Згідно з ч. ч. 5, 8 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. При розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.
На підставі підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, підпункту 78.1.15 пункту 78.1 статті 78, пункту 82.2 статті 82, підпунктів 69.22, 69.351 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (зі змінами та доповненнями), та згідно з наказом Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 12.06.2025 №129-п проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «ЦИФРОТЕХ» (код ЄДРПОУ 33164534), з метою здійснення контролю за дотриманням вимог податкового законодавства щодо неподання документації з трансфертного ціноутворення по контрольованим операціям з імпорту товару від нерезидента MARVEL COMPUTER SOLUTIONS LIMITED (Республіка Кіпр) за період діяльності 2015 рік.
За результатами документальної позапланової виїзної перевірки складено акт від 25.06.2025 № 433/32-00-23-09/33164534.
Перевіркою встановлені порушення:
- підпункту 39.4.4 пункту 39.4 статті 39 Податкового кодексу України, а саме несвоєчасне подання документації з трансфертного ціноутворення по контрольованим операціям з імпорту товару від нерезидента MARVEL COMPUTER SOLUTIONS LIMITED (Республіка Кіпр) за період діяльності 2015 рік, з простроченням на 21 день.
Не погодившись з актом перевірки ТОВ «ЦИФРОТЕХ» подало заперечення на акт перевірки.
Контролюючим органом складено відповідь за результатами розгляду заперечень, поданих ТОВ «ЦИФРОТЕХ», та зазначено, що висновки за результатами перевірки зроблено з урахуванням норм чинного законодавства та податкової інформації. Зазначені у акті перевірки висновки стосовно порушень, допущених ТОВ «ЦИФРОТЕХ», є правомірними.
Отже, на підставі висновків акту перевірки від 25.06.2025 № 433/32-00-23-09/33164534 прийнято податкове повідомлення-рішення від 25.07.2025 року № 487/32-00-23-09/33164534, яким до ТОВ «ЦИФРОТЕХ» були застосовані штрафні санкції у розмірі 51156 грн за затримку у наданні документації з трансфертного ціноутворення на 21 день.
Вважаючи винесене Східним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків податкове повідомлення-рішення від 25.07.2025 року № 487/32-00-23-09/33164534 протиправним та необґрунтованим, позивач звернувся з цим позовом до суду.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Спірні правовідносини регулюються нормами Конституції України та Податкового кодексу України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) (далі - ПК України).
Згідно із приписами статті 75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків (підпункт 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України).
Підстави проведення документальних позапланових перевірок визначено у пункті 78.1 статті 78 ПК України.
Відповідно до пункту 78.4 статті 78 Податкового кодексу України про проведення документальної позапланової перевірки керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом.
Як встановлено судом та не заперечується і позивачем, податковим органом прийнято відповідний наказ від 12.06.2025 №129-п.
За приписами пп. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПК України контрольованими операціями є господарські операції платника податків, що можуть впливати на об'єкт оподаткування податком на прибуток підприємств платника податків (для резидентів Дія Сіті - платників податку на особливих умовах - на фінансовий результат до оподаткування, визначений у фінансовій звітності згідно з національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку або міжнародними стандартами фінансової звітності), а саме:
а) господарські операції, що здійснюються з пов'язаними особами - нерезидентами, в тому числі у випадках, визначених підпунктом 39.2.1.5 цього підпункту;
б) зовнішньоекономічні господарські операції з продажу та/або придбання товарів та/або послуг через комісіонерів-нерезидентів;
в) господарські операції, що здійснюються з нерезидентами, зареєстрованими у державах (на територіях), включених до переліку держав (територій), затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до підпункту 39.2.1.2 цього підпункту, або які є резидентами цих держав;
г) господарські операції, що здійснюються з нерезидентами, які не сплачують податок на прибуток (корпоративний податок), у тому числі з доходів, отриманих за межами держави реєстрації таких нерезидентів, та/або не є податковими резидентами держави, в якій вони зареєстровані як юридичні особи. Перелік організаційно-правових форм таких нерезидентів в розрізі держав (територій) затверджується Кабінетом Міністрів України.
У разі внесення змін до переліку організаційно-правових форм нерезидентів у розрізі держав (територій), затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до цього підпункту, вони набирають чинності з 1 січня звітного року, що настає за календарним роком, у якому внесено такі зміни.
Якщо нерезидентом, організаційно-правова форма якого включена до переліку, затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до підпункту "г" цього підпункту, у звітному році сплачувався податок на прибуток (корпоративний податок), господарські операції платника податків з таким нерезидентом за відсутності критеріїв, визначених підпунктами "а" - "в" цього підпункту, визнаються неконтрольованими;
ґ) господарські операції (у тому числі внутрішньогосподарські розрахунки), що здійснюються між нерезидентом та його постійним представництвом в Україні.
Згідно з пп. 39.4.3 ст. 39 ПК України платники податків, що здійснюють контрольовані операції, повинні складати та зберігати документацію з трансфертного ціноутворення за кожний звітний період.
На запит центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, платники податків протягом 30 календарних днів з дня отримання запиту подають документацію з трансфертного ціноутворення щодо контрольованих операцій, зазначених у запиті. Документація з трансфертного ціноутворення подається платником податків до контролюючого органу, зазначеного у запиті (пп. 39.4.4 п. 39.4 ст. 39 ПК України).
Запит надсилається не раніше 1 жовтня року, що настає за календарним роком, в якому таку контрольовану операцію (операції) було здійснено (пп. 39.4.5 п. 39.4 ст. 39 ПК України).
Отже, приписами зазначених норм права встановлено обов'язок платника податків на запит центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику, подати документацію з трансфертного ціноутворення щодо контрольованих операцій, зазначених у запиті.
Із матеріалів справи встановлено, що ДПС України відповідно до п.п. 39.4.4 п. 39.4 ст. 39 та п.п. 73.3.1 п. 73.3 ст. 73 ПК України, листом від 10.04.2025 № 10021/6/99-00-23-02-01-06 направлено на адресу ТОВ «ЦИФРОТЕХ» засобами поштового зв'язку запит щодо подання документації з трансфертного ціноутворення про контрольовані операції, здійснені Товариством з обмеженою відповідальністю «ЦИФРОТЕХ» (код ЄДРПОУ 33164534) з контрагентом-нерезидентом Marvel Computer Solutions Limited (Республіка Кіпр) у 2015 звітному році.
Запит ДПС України надіслано за адресою платника податків: вулиця Михайла Грушевського, буд. 4-Д, м. Дніпро, 49000, з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення за № 0601134037435 (надсилається поштою з повідомленням про вручення).
Відповідно до листа Укрпошти від 01.07.2025 №1.30.002.-25604-25 поштове відправлення 0601134037435, надіслане за адресою платника податків ТОВ «ЦИФРОТЕХ», не вручено та повернуто оператором поштового зв'язку 28.04.2025 до ДПС України із відміткою про зазначення причини невручення «за закінченням терміну зберігання».
Крім того, у вказаному листі Укрпошти від 01.07.2025 №1.30.002.-25604-25 зазначено, що поштове відправлення 0601134037435 неможливо було вручити, оскільки адресою платника податків: вулиця Михайла Грушевського, буд. 4-Д, м. Дніпро, 49000 не відноситься до зони обслуговування відділення м. Дніпро, індекс 49000.
Відповідно до п.п. 78.1.15 п.78.1 ст. 78 ПК України документальна позапланова перевірка здійснюється у разі неподання платником податків або подання з порушенням вимог пункту 39.4 статті 39 цього Кодексу звіту про контрольовані операції, повідомлення про участь у міжнародній групі компаній, звіту в розрізі країн міжнародної групи компаній, глобальної документації (майстер-файлу) та/або документації з трансфертного ціноутворення.
Відповідно до пунктів 73 та 87 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 5 березня 2009 року № 270 (далі Правила), поштові відправлення з оголошеною цінністю видаються в об'єкті поштового зв'язку. Інформація про надходження реєстрованого поштового відправлення, надсилається адресату у вигляді текстового повідомлення за номером мобільного телефону, зазначеного відправником на поштовому відправленні, а в разі його відсутності, шляхом вкладення до абонентської поштової скриньки бланку повідомлення про надходження поштового відправлення.
Відповідно до вимог пунктів 101, 102 Правил, у разі неможливості вручення адресатам (одержувачам) поштові відправлення зберігаються об'єктом поштового зв'язку місця призначення протягом строку, що встановлюється оператором поштового зв'язку. Після закінчення встановлення строку зберігання поштові відправлення повертаються відправнику, крім випадків, коли відправником надано розпорядження «не повертати».
Зважаючи на відповідь АТ «Укрпошта», позивач вважає, що саме порушення Правил надання послуг поштового зв'язку працівниками АТ «Укрпошта», що виразилась у тому, що адреса платника податків: вулиця Михайла Грушевського, буд. 4-Д, м. Дніпро, 49000 не відноситься до зони обслуговування відділення м. Дніпро, індекс 49000, призвело до того, що позивач не отримав рекомендований лист із запитом, а тому об'єктивно не мав можливості надати відповідь на цей запит.
З цього приводу суд зазначає таке.
Пунктом 45.2 статті 45 Податкового кодексу України передбачено, що податковою адресою юридичної особи (відокремленого підрозділу юридичної особи) є місцезнаходження такої юридичної особи, відомості про що містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
Документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику) (п.42.2 ст. 42 Податкового кодексу України).
У постанові від 23 вересня 2021 року у справі № 640/8096/19 Верховний Суд виходив з того, що надіслане контролюючим органом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на податкову адресу платника податків, яка відповідає даним Державного реєстру та облікової картки платника, вважається врученим також у разі неможливості вручення адресату такого відправлення після проставлення поштовим органом відповідної відмітки з датою та причиною невручення.
У постанові від 12 серпня 2020 року у справі № 160/2116/19 Верховний Суд також зазначав, що у разі обрання податковим органом способу надіслання кореспонденції поштою та якщо поштова служба не може вручити платнику податків відповідного документа, такий відповідно до абзацу шостого пункту 42.4 статті 42 ПК України вважається врученим у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.
Також суд зазначає, що позивач не вправі посилатись на неотримання ним документів як на обставину, що звільняє його від настання у зв'язку з цим негативних для нього наслідків.
Крім того, контролюючий орган не може нести відповідальність за дії поштової служби і Податковим кодексом України на нього не покладено повноважень перевіряти дотримання Правил надання послуг поштового зв'язку працівниками АТ «Укрпошта».
Відтак, суд робить висновок, що позивач згідно з положенням Податкового кодексу України був належним чином повідомлений про направлення запиту щодо надання документації з трансфертного ціноутворення стосовно контрольованих операцій з контрагентом-нерезидентом.
Отже, оскільки відповідачем доведено факт несвоєчасного подання ТОВ «ЦИФРОТЕХ» документації з трансфертного ціноутворення щодо контрольованих операцій, здійснених у 2015 звітному році, що в свою чергу свідчить про невиконання платником податків вимог підпункту 39.4.4 пункту 39.4 статті 39 Податкового кодексу України (зі змінами), суд погоджується з позицією відповідача про вчинення позивачем податкового правопорушення, відповідальність за яке передбачена абзацом 5 пункту 120.6 статті 120 Податкового кодексу України.
Відповідно до п. 120.6 ст. 120 ПК України несвоєчасне подання платником податків звіту про контрольовані операції та/або документації з трансфертного ціноутворення, та/або глобальної документації з трансфертного ціноутворення (майстер-файлу), та/ або звіту у розрізі країн міжнародної групи компаній, та/або повідомлення про участь у міжнародній групі компаній, у тому числі несвоєчасне подання уточненого звіту у розрізі країн міжнародної групи компаній на вимогу контролюючого органу, або несвоєчасне декларування контрольованих операцій у поданому звіті відповідно до вимог пункту 39.4 статті 39 цього Кодексу - тягне за собою накладення штрафу (штрафів) у розмірі:
одного розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року, за кожний календарний день несвоєчасного подання звіту про контрольовані операції, але не більше 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року; одного розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року, за кожний календарний день несвоєчасного декларування контрольованих операцій в поданому звіті про контрольовані операції в разі подання уточнюючого звіту, але не більше 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року;
двох розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року, за кожний календарний день несвоєчасного подання документації з трансфертного ціноутворення, визначеної підпунктами 39.4.6 і 39.4.9 пункту 39.4 статті 39 цього Кодексу, але не більше 200 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року;
трьох розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року, за кожний календарний день несвоєчасного подання глобальної документації з трансфертного ціноутворення, визначеної підпунктами 39.4.7 і 39.4.9 пункту 39.4 статті 39 цього Кодексу, але не більше 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року;
десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року, за кожний календарний день несвоєчасного подання звіту в розрізі країн міжнародної групи компаній (у тому числі несвоєчасне подання уточненого звіту у розрізі країн міжнародної групи компаній на вимогу контролюючого органу), але не більше 1000 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року;
одного розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року, за кожний календарний день несвоєчасного подання повідомлення про участь у міжнародній групі компаній, але не більше 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року.
Суд окремо звертає увагу на те, що об'єктивна сторона п. 120.6 ПК України не містить такої ознаки, як календарний рік, а відтак - санкції мають застосовуватись виключно виходячи з кількості календарних днів несвоєчасного подання документації з трансфертного ціноутворення та виходячи із кількості запитів, на які (на думку контролюючого органу) відповідь надано несвоєчасно.
Згідно з ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Під час перевірки правомірності оскаржуваних рішень суд враховує, чи прийняті вони з використанням повноважень та спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискредитації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь яким несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Отже, за сукупності вказаних обставин висновки контролюючого органу знайшли своє підтвердження у ході судового розгляду справи, у зв'язку із чим спірне податкове повідомлення-рішення є законним та обґрунтованим.
Поряд з цим, при вирішенні справи суд враховує позицію Європейського суду з прав людини, зокрема, у справах "Проніна проти України" (пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними залежно від характеру рішення…Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи ( справа «Проніна проти України», рішення ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд. Конвенція про захист прав людини та основоположних свобод зобов'язує суди умотивовувати свої рішення. Але дану вимогу не слід розуміти як таку, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент.
Згідно з ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України і матеріалів справи, суд робить висновок про відмову у задоволенні позову.
Оскільки у задоволенні позову відмовлено, відсутні підстави для вирішення питання щодо розподілу судових витрат відповідно до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись ст. ст. 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України,
У задоволенні позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «ЦИФРОТЕХ» (вул. Михайла Грушевського, буд. 4Д, м. Дніпро, 49001, код ЄДРПОУ 33164534) до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (просп. Олександра Поля, буд. 57, м. Дніпро, 49031, код ЄДРПОУ 43968079) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Р.З. Голобутовський