30.10.2025 Справа № 563/326/25
30 жовтня 2025 року Вишгородський районний суд Київської області в складі:
головуючого - судді Рудюка О.Д.,
за участю секретаря Шевченко Т.М.,
представника позивача ОСОБА_1 ,
представника відповідача ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Вишгороді в загальному позовному провадженні цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , третя особа Приватний нотаріус Рівненський районний нотаріальний округ Дицяк Тетяна Миколаївна про встановлення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, -
встановив:
ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом, в якому просить визначити йому додатковий строк шість місяців для подання заяви про прийняття спадщини після ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що він є спадкоємцем за заповітом ОСОБА_5 . Згідно заповіту від 06.07.2021 року ОСОБА_5 на випадок її смерті зробила особисте розпорядження, а саме належну їй земельну ділянку, розташовану за адресою: Київська область, Вишгородський район, Новопетрівська сільська рада, площею 0,9642 га, кадастровий номер 3221886000:03:165:0488, заповіла ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Крім того, ОСОБА_5 склала на ім'я ОСОБА_3 довіреність від 08.07.2021 року, якою вона уповноважила позивача бути її представником в усіх без винятку питань, пов'язаних з розпорядженням належної їй земельної ділянки з кадастровим номером 3221886000:03:165:0488. Довіреність видана строком на три роки та дійсна до 08.07.2024 року. Враховуючи те, що наприкінці 2024 року закінчився строк довіреності, з метою її поновлення, ОСОБА_3 намагався безрезультатно зв?язатися з ОСОБА_5 . В ході цих спроб, від сторонніх осіб позивач отримав інформацію, що нібито ОСОБА_5 померла. 22.02.2025 року ОСОБА_3 отримав у Світловодському відділі ДРАЦС свідоцтво про смерть серії НОМЕР_1 . З цього моменту ОСОБА_3 офіційно довідався про місце та дату смерті ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в селі Новий Корець, Рівненської області. Згідно інформаційної довідки зі Спадкового реєстру №80212356, встановлено, що після ОСОБА_5 була відкрита спадкова справа (дата заведення 11.07.2024 року, місце зберігання - приватний нотаріус Дицяк Т.М., 34700, Рівненська область, м. Корець, вул. Київська 49). Позивач не подав заяву про прийняття спадщини після ОСОБА_5 , у встановлений законом строк, у зв'язку з поважними причинами, оскільки йому не було відомо про факт смерті та відкриття спадщини після ОСОБА_5 . Позивач зареєстрований та фактично проживає в місті Світловодську, Кіровоградської області, що на відстані майже 600 кілометрів від села Новий Корець Рівненської області, де проживала та померла ОСОБА_5 , позивач не є родичем або близькою особою відносно ОСОБА_5 . Заходи досудового врегулювання спору не застосовувались враховуючи обставини справи та відсутність у позивача відомостей про осіб, які звернулись із заявою про прийняття спадщини після ОСОБА_5 .
Ухвалою суду від 23.04.2025 року призначено розгляд справи за правилами загального позовного провадження з проведенням підготовчого судового засідання та витребувано від приватного нотаріуса Дицяк Тетяни Миколаївни копію спадкової справи №91/2024, що була заведена після смерті ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
14.05.2025 року до суду надійшла копія спадкової справи №91/2024 після смерті ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
16.06.2025 року протокольною ухвалою суду задоволено клопотання представника позивача та замінено первісного відповідача Корецьку міську раду на належного відповідача ОСОБА_4 .
Представник відповідача подав до суду відзив на позовну заяву, в якому заперечував проти задоволення позову в повному обсязі, посилаючись на те, що позовні вимоги позивача суперечливі, недостовірні та безпідставні. ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 у віці 63 роки є рідною матір'ю ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про народження ОСОБА_4 , актовий запис №41 від 05.05.1989 року. Після смерті ОСОБА_5 відкрилася спадщина на належне їй за життя майно, зокрема на земельну ділянку з кадастровим номером 3221886000:03:165:0588, площею 0,9642 га, за адресою Київська область, Вишгородський район, Новопетрівська сільська рада. Зі змісту позовної заяви вбачається, що позивач обізнаний щодо заповіту від 06.07.2021 року та довіреності від 08.07.2021 року. Однак, ОСОБА_4 нічого не було відомо про заповіт його покійної матері, складений на сторонню особу та підписаний сторонніми особами, а не самою ОСОБА_5 , що на думку відповідача є дуже дивним, оскільки ОСОБА_5 була лежача хвора, потребувала постійного догляду, і відповідач з мамою постійно проживали разом. Щодо існування позивача відповідач довідався лише з листа приватного нотаріуса Рівненського районного нотаріального округу Рівненської області Дицяк Т.М. від 30.10.2024 року №230/01-16. Крім того, представник відповідача звертає увагу, що позивач в своїй позовній заяві зазначає, що довіреність покійної ОСОБА_5 видана від 08.07.2021 року строком дії до 08.07.2024 року, в наступному ж абзаці вказує, що строк довіреності закінчився наприкінці 2024 року, що є істотним протиріччям. Також, позивач стверджує, що з метою поновлення довіреності наприкінці 2024 року, він намагався зв'язатися з ОСОБА_5 і лише в ході цих спроб від сторонніх осіб дізнався про її смерть, однак зазначене суперечить поданій заяві від 14.10.2024 року до приватного нотаріуса про те, що ОСОБА_3 має намір звертатися до суду про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.
24.09.2025 року протокольною ухвалою суду закрито підготовче судове провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.
Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги та просить задовольнити.
Представник відповідача в судовому засіданні заперечувала щодо задоволення позовних вимог.
Третя особа в судове засідання не з'явилася, надала до суду заяву про розгляд справи за її відсутності.
Заслухавши представника позивача та представника відповідача, дослідивши письмові матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступного.
Відповідно до заповіту від 06.07.2021 року, посвідченого приватним нотаріусом Рівненського районного нотаріального округу Рівненської області Дицяк Т.М., ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , заповіла ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , земельну ділянку, що розташована за адресою: Київська область, Вишгородський район, Новопетрівська сільська рада, площею 0,9642 га, кадастровий номер 3221886000:03:165:0488. Вказаний заповіт за проханням ОСОБА_5 складений нотаріусом з її слів за допомогою загальноприйнятих технічних засобів. Зміст заповіту ОСОБА_5 зрозумілий і відповідає її волевиявленню. Заповіт підписаний в двох примірниках. У зв'язку з тим, що ОСОБА_5 сама не могла підписати заповіт власноруч через похилий вік та поганий зір, згідно зі ст.1253 ЦК України заповіт заповідача посвідчено в присутності запрошених нею свідків: ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 . Вказаний заповіт зареєстровано в реєстрі за номерами 543, 544.
Згідно з Витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі №65466396 від 06.07.2021року, вказаний заповіт зареєстровано в реєстрі за №67931873 приватним нотаріусом Дицяк Т.М.
Згідно спадкової справи №91/2024 померлої ОСОБА_5 , наданої приватним нотаріусом Дицяк Т.М. на виконання ухвали суду від 23.04.2025 року, 11.07.2024 року до нотаріуса звернувся ОСОБА_4 із заявою про відкриття спадкової справи та видачу Свідоцтва про право на спадщину за законом на земельну ділянку кадастровий номер - 3221886000:03:165:0488, що належала ОСОБА_5 на праві приватної власності.
Відповідно до довідки №20-01-15/294 від 08.07.2024 року виданої старостою Новокорецького Старостинського округу №12 Корецької міської ради Рівненської області, померла ОСОБА_5 на день смерті проживала та була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , разом з нею за вказаною адресою був зареєстрований та проживав її син ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 .
31.10.2024 року до приватного нотаріуса Дицяк Т.М. надійшла заява ОСОБА_3 складена 14.10.2024 року про те, що він має намір звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до ч.3 ст.1272 ЦК України, а саме земельної ділянки, що розташована за адресою: Київська область, Вишгородський район, Новопетрівська сільська рада, площею - 0,9642 га, кадастровий номер - 3221886000:03:165:0488, на яку померла - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , залишила на його ім'я заповіт.
Відповідно до статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно зі статтею 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Частиною третьою статті 12 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу
Відповідно до статті 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Частиною першою статті 1222 ЦК України визначено, що спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народженні живими після відкриття спадщини.
Відповідно до статей 1216-1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців), яке може здійснюватися за заповітом або за законом.
До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Згідно зі статями 1220-1221, 1223 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.
Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою, і саме з нього виникає право на спадкування, а місцем відкриття - є останнє місце проживання спадкодавця.
Якщо місце проживання спадкодавця невідоме, місцем відкриття спадщини є місцезнаходження нерухомого майна або основної його частини, а за відсутності нерухомого майна - місцезнаходження основної частини рухомого майна.
Саме спадкування може відбуватися за заповітом або за законом.
В обох випадках спадкоємцями можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини, і, крім того, юридичні особи та інші учасники цивільних відносин.
Відповідно до статей 1268-1270 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
При цьому прийняття спадщини з умовою чи із застереженням не допускається.
Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має особисто подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.
Якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 ЦК України, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу за місцем відкриття спадщини. У разі відсутності такої згоди, за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини (стаття 1272 ЦК України).
Відповідно до статей 1273-1275 ЦК України спадкоємець за заповітом або за законом може відмовитися від прийняття спадщини протягом строку, встановленого статтею 1270 названого Кодексу, подавши нотаріусу за місцем відкриття спадщини відповідну заяву.
Відмова від прийняття спадщини є безумовною і беззастережною, проте вона може бути відкликана протягом строку, встановленого для її прийняття.
Відповідно до статей 1296-1298 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину, яке видається спадкоємцям після закінчення шести місяців з часу відкриття спадщини. Якщо спадщину прийняло кілька спадкоємців, свідоцтво про право на спадщину видається кожному з них із визначенням імені та часток у спадщині інших спадкоємців.
Спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.
Виходячи з вище викладеного можливо зробити висновок, що прийняття спадщини як за заповітом, так і за законом є правом спадкоємця й залежить виключно від його власного волі. Вчинення або не вчинення спадкоємцем дій, з якими законодавець пов'язує прийняття спадщини, має визначальне значення для висновку про дотримання тим процедури входження у спадкування і, кінцево, дає відповідь на питання про прийняття спадщини.
Так, для прийняття спадщини спадкоємцем, який на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, необхідно особисто подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.
Це є обов'язковим для обох названих видів спадкування.
Виникнення у нього права на спадкування за законом, залежить виключно від дій спадкоємців попередньої черги та, лише у разі відмови тих від спадщини, неприйняття ними спадщини або позбавлення права на спадщину, робить названу особу учасником спадкових правовідносин, які, як правило, базуються на родинних стосункам спадкодавця і спадкоємця.
При цьому, такі дії теж повинні бути вчинені у встановлений законом для прийняття спадщини строк.
Пропуск такого строку позбавляє спадкодавця можливості прийняти спадщину через нотаріальну контору і потребує пред'явлення ним позову про визначення додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини.
Згідно буквального її сприйняття, для придбання спадщини необхідно щоб спадкоємець її прийняв.
Для прийняття спадщини необхідне волевиявлення спадкоємця і здійснення ним певних дій.
Спадкоємець прийняв спадщину, якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини.
Спадкоємець за законом або за заповітом має право відмовитися від спадщини протягом шести місяців з дня відкриття спадщини. Вважається, що відмовився від спадщини той спадкоємець, який не вчинив жодної з дій, що свідчить про прийняття спадщини.
Отже, прийняття спадщини як за заповітом, так і за законом є правом спадкоємця й залежить виключно від його власного волевиявлення.
Неприйняття спадкоємцем спадщини може бути виражено фактично, коли спадкоємець протягом строку, встановленого для прийняття спадщини, не здійснює дій, що свідчать про намір прийняти спадщину, або може бути виражено явно, коли спадкоємець шляхом подачі заяви в нотаріальну контору виражає свою незгоду прийняти спадщину.
Судом встановлено, що позивач у встановлений законом строк не звертався до нотаріуса з відповідною заявою про прийняття спадкового майна. Позивач, у встановлений законом строк повинен був подати до нотаріальної контори заяву про таке бажання, проте він цього не зробив, пославшись на те, що наприкінці 2024 року з метою поновлення строку довіреності від 08.07.2021 року, якою ОСОБА_5 уповноважила позивача бути її представником в усіх без винятку питань, пов'язаних з розпорядженням належної їй земельної ділянки з кадастровим номером 3221886000:03:165:0488, позивач намагався зв'язатися з ОСОБА_5 , в ході чого дізнався, що остання померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . Враховуючи викладене, позивач вважає, що не подав заяву про прийняття спадщини з поважних причин, оскільки йому не було відомо про факт смерті та відкриття спадщини після смерті ОСОБА_5 . Крім того, зазначив, що він зареєстрований та фактично проживає в місті Світловодську, Кіровоградської області, що на відстані майже 600 кілометрів від села Новий Корець Рівненської області, де проживала та померла ОСОБА_5 , він не є родичем або близькою особою відносно ОСОБА_5 . Заходи досудового врегулювання спору не застосовувались враховуючи обставини справи та відсутність у позивача відомостей про осіб, які звернулись із заявою про прийняття спадщини після ОСОБА_5 .
Статтею 1272 ЦК України встановлено, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, які пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій. Якщо ж у спадкоємця перешкод для подання заяви не було, а він не скористався правом на прийняття спадщини через відсутність інформації про смерть спадкодавця, то правові підстави для визначення додаткового строку для прийняття спадщини відсутні.
Аналогічний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду України від 26 вересня 2012 року у справі №6-85цс12 та від 04 листопада 2015 року у справі №6-1486цс15, від 14 вересня 2016 року у справі №6-1215цс16 та постановах Верховного Суду від 20 вересня 2018 року у справі №385/483/17, від 06 червня 2018 року у справі №592/9058/17-ц.
Твердження сторони позивача про те, що йому стало відомо про смерть ОСОБА_5 лише 22.02.2025 року після отримання повторного свідоцтва про смерть останньої не знайшло свого підтвердження, оскільки спростовується матеріалами спадкової справи. Як свідчить заява позивача від 14.10.2024 року про те, що ОСОБА_3 має намір звертатися до суду про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини. Отже позивачу було відомо про смерть ОСОБА_5 ще ІНФОРМАЦІЯ_7 .
Отже, судом можуть бути визнані поважними причинами тільки ті, які свідчать, що у спадкоємця були реальні перешкоди для подання такої заяви.
Враховуючи викладене, суд прийшов до висновку про те, що позивачем не надано будь-яких доказів, які б підтверджували поважність причини для подання заяви про прийняття спадщини в установлений законом строк, а сам по собі факт необізнаності позивача про смерть спадкодавця та проживання його за 600 кілометрів від села Новий Корець Рівненської області, де проживала та померла ОСОБА_5 , не свідчить про наявність об'єктивних, непереборних перешкод для звернення із заявою про прийняття спадщини.
Таким чином, враховуючи відсутність поважних причин, що завадили позивачу звернутися у встановлений строк із заявою про прийняття спадщини, або інших об'єктивних та непереборних перешкод, суд прийшов до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог позивача.
Керуючись ст.ст.2, 4, 12, 13, 76-82, 223, 258-259, 263-265, 268, 273, 354 ЦПК України, ст.ст.1216-1218, 1220, 1221, 1223, 1268-1270, 1272-1275, 1296-1298 ЦК України, суд, -
вирішив:
В задоволенні позову ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , третя особа Приватний нотаріус Рівненський районний нотаріальний округ Дицяк Тетяна Миколаївна про встановлення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини - відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Позивач: ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_2 ).
Відповідач: ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_3 ).
Третя особа: Приватний нотаріус Рівненський районний нотаріальний округ Дицяк Тетяна Миколаївна (34700, Рівенська область, м. Корець, вул. Київська, 49).
Суддя О.Д. Рудюк