Справа № 362/5129/24
Провадження № 2-во/362/85/25
17.11.2025 року Васильківський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючого судді Лебідь - Гавенко Г.М.,
за участю секретаря Тельнової О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Василькові Київської області клопотання представника Служби у справах дітей та сім'ї Глевахівської селищної ради Фастівського району Київської області - Авраменко Олени Едуардівни про виправлення описки в заочному рішенні Васильківського міськрайонного суду Київської області від 24 вересня 2025 року у цивільній справі за позовом Служби у справах дітей та сім'ї Глевахівської селищної ради Фастівського району Київської області до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , тертя особа: Київський обласний центр соціально - психологічної реабілітації дітей «Переяслав» про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів,
До суду від представника Служби у справах дітей та сім'ї Глевахівської селищної ради Фастівського району Київської області - Авраменко О.Е. надійшли заяви про виправлення описки допущену в заочному рішенні Васильківського міськрайонного суду Київської області від 24 вересня 2025 року у справі № 362/5129/24, а саме: просить виправити описку у заочному рішенні Васильківського міськрайонного суду Київської області від 24.09.2025 року у справі №№362/5129/24 шляхом зміни двічі у резолютивній частині заочного рішення слів « ОСОБА_3 » на слова « ОСОБА_4 » у відповідних відмінках.
Вказуючи на те, що 24.09.2025 року Васильківським міськрайонним судом Київської області (далі - Суд) прийнято законне і обґрунтоване заочне рішення у справі №362/5129/24, яким позовні вимоги задоволено. Судом вірно і обґрунтовано у мотивувальній частині цього заочного рішення встановлено, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не є сином ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а відповідно, останній не є його батьком. Саме про це зазначено в рішенні Суду від 24.09.2025 року у справі №362/5129/24: «Відповідно до рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 27.08.2024 року у справі 326/245/23 визнано громадянина України ОСОБА_5 батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 » Таким чином, Суд визнав 24.09.2025 року, що син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є сином ОСОБА_1 та ОСОБА_5 . Цим же рішенням Васильківського міськрайонного суду Київської області від 27.08.2024 року у справі 326/245/23 (яке є в матеріалах справи №362/5129/24) встановлено, що: «Визнати громадянина України ОСОБА_5 батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .. Внести зміни до актового запису № 4 від 01.12.2021 р., складеного Глевахівською селищною радою Фастівського району Київської області, а саме: - в графі «Батько» виключити запис « ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ), зазначивши батьком дитини « ОСОБА_5 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ); - прізвище дитини « ОСОБА_6 » змінити на « ОСОБА_7 », по батькові дитини « ОСОБА_8 » змінити на « ОСОБА_9 ». Таким чином, на момент ухвалення рішення Суду від 24.09.2025 року у справі № №362/5129/24 (з 27.08.2024 року) майже рік було чинним та неоскаржуваним рішення Суду від 27.08.2024 року у справі 326/245/23 про визнання батьком ОСОБА_5 батьком сина ОСОБА_10 ( ОСОБА_11 ). Отже Суд допустив описку у резолютивній частині рішення Суду від 24.09.2025 року у справі №№362/5129/24, помилково зазначивши прізвище та по батькові ОСОБА_12 як « ОСОБА_6 » і « ОСОБА_8 ».
Відповідно до ч. 2 ст. 269 ЦПК України питання про внесення виправлень вирішується без повідомлення учасників справи, про що постановляється ухвала.
Перевіривши матеріали справи, клопотання, суд вважає, що клопотання не підлягає задоволенню.
Судом встановлено, що заочним рішенням Васильківського міськрайонного суду Київської області від 24.09.2025 року у справі № 362/5129/24 за позовом Служби у справах дітей та сім'ї Глевахівської селищної ради Фастівського району Київської області до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , тертя особа: Київський обласний центр соціально - психологічної реабілітації дітей «Переяслав» про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів, задоволено частково. Позбавлено ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 батьківських прав відносно її дітей: ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Позбавлено ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 батьківських прав відносно його дітей: ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_5 та ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_6 . Стягнуто з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 на користь опікуна (піклувальника), під опікою яких будуть перебувати діти, аліменти на утримання ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_6 та ОСОБА_3 , 06.11.2021 року в розмірі 7000,00 грн., щомісячно, починаючи з 25 липня 2024 року і до досягнення старшою дитиною повноліття. Стягнуто з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 на користь опікуна (піклувальника), під опікою яких будуть перебувати діти, аліменти на утримання ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_5 та ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_6 в розмірі 6 392 грн., щомісячно, починаючи з 25 липня 2024 року і до досягнення старшою дитиною повноліття. У задоволенні решти вимог, відмовлено. Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 на користь держави 1211,20 грн. судового збору.
Відповідно до ч. 1 ст. 269 ЦПК України суд може з власної ініціативи або за заявою учасників справи виправити допущенні в рішенні чи ухвалі описки чи арифметичні помилки.
Положення вказаної статті передбачають можливість після ухвалення судового рішення у справі усунути в ньому помилки технічного (неюридичного) характеру - описки та очевидні арифметичні помилки.
Виходячи із системного аналізу приписів ЦПК України описки - це помилки, зумовлені неправильним написанням слів. Опискою слід вважати помилку, що порушує правила граматики, синтаксису, пунктуації, нумерації, які мають вплив на зміст судового рішення та його виконання. Виправленню підлягають лише ті описки, що мають істотний характер. До таких належать: написання прізвищ та імен, адрес, зазначення дат і строків, зокрема, у резолютивній частині судового рішення, оскільки будь-яка описка має істотне значення і може ускладнити виконання рішення. Таким чином, описка трактується як явна неточність або незрозуміле формулювання.
Очевидною арифметичною помилкою є порушення правил арифметики при розрахунках завданої шкоди, невиплаченої зарплати тощо. Така помилка може призвести до неправильного визначення розміру задоволення позовних вимог грошового характеру.
Описки й очевидні арифметичні помилки у судових рішеннях не можна вважати процесуальними порушеннями, тому їх виправлення не потребує оскарження і перегляду судового рішення судом вищої інстанції.
В постанові Верховного Суду від 11 листопада 2020 року в справ і№ 300/765/15-ц вказано, що «судове рішення повинно бути точним. Помилки у тексті судового рішення, зумовлені арифметичними помилками або граматичними помилками (описками), що стосуються істотних обставин або ускладнюють виконання рішення, можуть бути усунуті судом, який ухвалив рішення або ухвалу. Описки - це помилки, зумовлені неправильним написанням слів. Виправленню підлягають лише ті описки, які мають істотний характер. До таких належить написання прізвищ та імен, адрес, найменувань спірного майна, зазначення дат та строків. Особливо це стосується резолютивної частини рішення. В резолютивній частині будь-яка описка має істотне значення, оскільки вона може утруднити виконання рішення. Не є опискою граматичні помилки, які не спотворюють текст судового рішення та не призводять до його неправильного сприйняття: неправильне розташування розділових знаків, неправильні відмінки слів, застосування русизмів та діалектизмів тощо. Вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні (рішенні або ухвалі), суд не має права змінювати зміст судового рішення, він лише усуває такі неточності, які впливають на можливість реалізації судового рішення чи його прав осудності».
Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 26 листопада 2019 року у справі № 800/520/16 (провадження № 11-684сап18) та постанові Верховного Суду від 03 грудня 2020 року у справі № 804/5600/16.
Виходячи з позиції Верховного Суду, суд може виправити лише ті описки або арифметичні помилки, яких він сам припустився.
Згідно ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Таким чином, описка у розумінні статті 269 ЦПК України - це випадкова помилка у рішенні, допущена при його викладенні. Вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених в судовому рішенні, суд не вправі змінювати зміст судового рішення, він лише усуває неточності щодо встановлених фактичних обставин справи (наприклад, дати події, номера і дати документа, найменування сторін, прізвища, імені, по батькові особи тощо), або виправляє помилки, які мають технічний характер (тобто виникли при виготовленні тексту судового рішення). Отже, виправлення допущених у судовому рішенні описок, арифметичних чи технічних помилок допускається, якщо при цьому не зачіпається суть ухваленого судом рішення.
Разом з тим, із заочного рішення суду та поданого клопотання про виправлення описки вбачається, що судом не було допущено будь-якої описки в заочному рішенні, оскільки відповідно до чинного цивільного процесуального законодавства, суд не має права виходити за межі прохальної частини при ухваленні рішення суду, а тому зміна прізвища та по батькові дитини не є технічною арифметичною помилкою, яка впливає на зміст судового рішення, а фактично є зміною мотивувальної та резолютивної частин, а тому, у задоволенні заяви слід відмовити.
Керуючись статтями 259, 260, 261, 269, 352-353 ЦПК України, суд,
У задоволенні клопотання представника Служби у справах дітей та сім'ї Глевахівської селищної ради Фастівського району Київської області - Авраменко Олени Едуардівни про виправлення описки в заочному рішенні Васильківського міськрайонного суду Київської області від 24 вересня 2025 року - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржено безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення (підписання).
Суддя Г.М. Лебідь-Гавенко