Справа № 362/8669/25
Провадження № 2/362/4461/25
17.11.2025 року суддя Васильківського міськрайонного суду Київської області Лебідь-Гавенко Г.М. розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Васильківської територіальної громади в особі Васильківської міської ради Київської області, про визнання права власності на квартиру в порядку спадкування визнання свідоцтва про право власності недійсним,
ОСОБА_1 звернулася до суду в порядку цивільного судочинства з позовом в якому просить: визнати недійсним та скасувати свідоцтво про право власності на нерухоме майно серія НОМЕР_1 від 15.03.2007 року, яке посвідчує право власності на 1/1 частки квартири за номером АДРЕСА_1 , видане на ім'я ОСОБА_2 на підставі рішення Васильківської міської ради Київської області на підставі рішення № 196 від 29.07.1996 року; Визнати за нею право на спадкування за законом після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 частки квартири за номером АДРЕСА_1 .
Перевіривши позовну заяву й додані до неї матеріали, приходжу до висновку про те, що вона підлягає залишенню без руху, виходячи з наступного.
Згідно п. 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Згідно п. 8 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити: перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.
У ст. 1218 ЦК України передбачено, що до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини й не припинилися внаслідок його смерті.
Крім того, за змістом п. 24 Постанови пленуму ВСУ №7 від 30.05.2008 року, при розгляді цих справ слід перевіряти наявність або відсутність спадкової справи стосовно спадкодавця у державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини, наявність у матеріалах справи обґрунтованої постанови про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії.
Відповідно до ст. 49 Закону України «Про нотаріат», на вимогу особи, якій відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, нотаріус або посадова особа, яка вчиняє нотаріальні дії, зобов'язані викласти причини відмови в письмовій формі і роз'яснити порядок її оскарження. Про відмову у вчиненні нотаріальної дії нотаріус протягом трьох робочих днів виносить відповідну постанову.
Позивач однією із вимог ставить визнати за нею право на спадкування за законом після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 частки квартири за номером АДРЕСА_1
Але до матеріалів позовної заяви не долучає Постанову нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії та докази того, що після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 спадщину ніхто не прийняв, що позбавляє суд встановити спадкоємців до майна померлої ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , а також належних відповідачів по справі.
Частиною четвертою статті 177 ЦПК України встановлено, що до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
У відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 176 ЦПК України, ціна позову визначається у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна.
Позовна заява ОСОБА_1 має одну позовну вимогу немайнового характеру та одну позовну вимогу майнового характеру.
Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити, зокрема, зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці.
Згідно п. 2 ч. 1 ст. 176 ЦПК України ціна позову визначається у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна.
Майновий позов (позовна заява майнового характеру) - це вимога про захист права або інтересу, об'єктом якої виступає благо, що підлягає грошовій оцінці. Тобто будь-який майновий спір має ціну, а категорію майнових спорів складають, зокрема, спори, пов'язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми його використання на договірній чи позадоговірній основі. Під немайновим позовом слід розуміти вимогу про захист права або інтересу, об'єктом якої виступає благо, що не піддається грошовій оцінці.
Таким чином, позовні вимоги про визнання права власності, витребування або повернення майна, виділ у натурі частки майна є майновими, оскільки за своєю правовою природою пов'язані з підтвердженням прав на майно (постанова ВС від 24.01.2018 року у справі № 916/1220/17, ухвала ВС від 04.03.2019 року у справі № 923/441/18, ухвала ВС від 30.03.2023 року у справі № 591/3750/20).
Вартість майна визначається відповідно до вимог Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні». Документом,що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності суб'єктом господарювання відповідно до договору, є звіт про оцінку майна (стаття 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні»).
Таким чином, належними доказами на підтвердження вартості майна, із якої необхідно визначити ціну позову та відповідно розмір судового збору, є, зокрема, звіт про оцінку майна з висновком про його вартість (станом саме на дату подання позову до суду), дані загальнодоступних джерел стосовно ринкової вартості аналогічного майна в районі місцезнаходження спірного майна тощо.
Відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір», ставка для подання заяви немайнового характеру для фізичних осіб становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Ставка для подання заяви майнового характеру для фізичних осіб становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір», за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру (1211, 20 грн). У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Як вбачається, позивачем зазначено ціну позову 579 685, 00 грн., але згідно наданому висновку про вартість майна становіть 1 159 390 грн. Судовий збір сплачено до суду у розмірі 1211,00 грн.
Таким чином, позивачами не зазначено обґрунтування порядку сплати суми судового збору у розмірі 1211,00 грн., оскільки, виходячи з дійсної /ринкової/ вартості спірного майна 1 159 390 грн., а тому судовий збір становить 11 593,90 грн., а позивачем сплачено - 1211,00 грн., а тому їй потрібно доплатити судовий збір за майнову вимог у розмірі 10 382, 90 грн. (11 593,90 - 1211,00 = 10 382, 90).
Крім того, відповідно до ч.3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.
Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою справляється судовий збір в розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1211,20 грн).
Відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Позивачем заявлено одну немайнову вимогу. Таким чином, має бути сплачено судовий збір в сумі 1211,20 грн. Однак до позовної заяви не додано доказів про сплату судового збору в сумі 1211,20 грн. за немайнову вимогу.
А тому, позивачу потрібно доплатити судовий збір за одну вимогу немайнового характеру у розмірі 1 211,20 грн., та доплатити судовий збір за подання до суду позовної заяви майнового характеру в сумі 10 382, 90 грн., та докази такого надати суду.
Недоліки позовної заяви підлягають усуненню шляхом подання до суду позовної заяви у новій редакції, з урахуванням викладених вимог до неї, із наданням належним чином засвідчених копій доказів у тій кількості її примірників та додатків, скільки осіб заявлено відповідачами та/або третіми особами у справі, а також надати суду доказів на підтвердження доплати судового збору за одну вимогу немайнового характеру та доплати згідно звіту за майнових вимог.
Згідно з вимогами ч.1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог викладених у ст.ст. 175 і 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яті днів з дня вручення позивачу ухвали.
З огляду на наведене, дану позовну заяву необхідно залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків, оскільки вказані недоліки перешкоджають суду відкрити провадження у справі.
Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві, що встановлено положеннями частини третьої ст. 185 ЦПК України.
У зв'язку з наведеним залишення позову без руху з підстав, передбачених Законом, не є порушенням права на справедливий судовий захист, оскільки після усунення недоліків у строк, встановлений судом, суд продовжує розгляд справи, про що постановляє ухвалу не пізніше наступного дня з дня отримання інформації про усунення недоліків.
На підставі наведеного, керуючись статтями 175,176,177,185 ЦПК України, суддя,
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Васильківської територіальної громади в особі Васильківської міської ради Київської області, про визнання права власності на квартиру в порядку спадкування визнання свідоцтва про право власності недійсним - залишити без руху та надати строк для усунення зазначених недоліків, який не може перевищувати п'яті днів з дня вручення ухвали.
Роз'яснити, що у разі не усунення недоліків у встановлений в ухвалі строк, позовна заява буде вважатись неподаною та повертається позивачеві.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Г.М. Лебідь-Гавенко