Справа № 362/2983/25
Провадження № 2/362/2358/25
10.11.25 року Васильківський міськрайонний суд Київської області в складі:
головуючого судді Лебідь-Гавенко Г.М.,
за участю секретаря Тельнової О.О.,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в м. Василькові Київської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Васильківської міської ради Київської області про визначення додаткового строку для прийняття спадщини,
Представник ОСОБА_1 - адвокат Шумило Н.М. звернулася до суду в порядку цивільного судочинства з позовом до Васильківської міської ради, в якому просить визначити ОСОБА_1 додатковий строк для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , два місяці, після набрання рішенням суду законної сили.
В обґрунтування позову зазначено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в селі Нововодяне Сватівського району Луганської області у віці 25 років помер (загинув) ОСОБА_2 .
Як стверджується витягом з протоколу засідання військово-лікарської комісії Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України від 05 листопада 2024 року № 7978 причиною смерті спадкодавця стала травма, отримана під час захисту Батьківщини.
Наведені вище обставини стверджуються також сповіщення сім'ї № 301 від 09 вересня 2024 року та довідкою про безпосередню участь особи у заходах необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовим вторгненням Російської Федерації проти України.
Позивачка, дізналась про загибель сина, то тривалий час перебувала в дуже складному психоемоційному стані, та навіть не думала про оформлення своїх спадкових прав після загибелі дитини. Позивачка і на сьогодні тяжко переживає загибель сина.
Окрім того розтягнулось в часі оформлення документів пов'язаних із загибеллю сина. Зокрема, як стверджується свідоцтвом про смерть, спадкодавець загинув ІНФОРМАЦІЯ_1 , свідоцтво про смерть видано 17 вересня 2024 року, решта документів оформлена жовтнем та листопадом 2024 року.
Згодом військова частина, в якій проходив службу спадкодавець повідомила позивачці про наявність коштів на рахунку спадкодавця, які підлягають спадкуванню. Розуміючи, що ці кошти були зароблені нелегким способом її сином, позивачка прийняла рішення вступити в спадщину.
17 квітня 2025 року позивачка звернулась до приватного нотаріуса Обухівського районного нотаріального округу Здоренка О.М. із заявою про прийняття спадщини. Нотаріусом було заведено спадкову справу №14/25. Проте постановою про відмову у вчиненні нотаріальних дій від 17 квітня 2025 року № 37/02-31 позивачці було відмовлено нотаріусом в оформленні спадщини після смерті її сина. В зв'язку з пропущеним шестимісячним строком на прийняття спадщини.
Після смерті ОСОБА_2 , залишилось спадкове майно, а саме: кошти на рахунку спадкодавця. Позивачці достеменно не відомо яка саме сума перебуває на рахунку спадкодавця, оскільки вказана інформація містить банківську таємницю. У разі задоволення позовних вимог позивачки, нотаріусом буде витребувано інформацію про розмір коштів на рахунку спадкодавця, з метою видачі свідоцтва про право на спадщину.
Ухвалою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 02.06.2025 відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче засідання та витребувано у приватного нотаріуса Обухівського районного нотаріального округу Київської області Здоренка О.М. належним чином завірену копію спадкової справи №14/2025 до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 (а.с. 25).
05.08.2025 року на виконання ухвали суду від приватного нотаріуса Обухівського районного нотаріального округу Київської області Здоренка О.М. надійшла належним чином завірена копія спадкової справи №14/2025 до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 .
Представник ОСОБА_1 - адвокат Шумило Н.М. в підготовче судове засідання не з'явилася, подала клопотання про розгляд справи без участі позивача та представника позивача, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, та просить їх задовольнити (а.с. 45).
Представник відповідача в підготовче судове засідання не з'явився, подав заяву про розгляд справи без їхньої участі, позовні вимоги визнає та просить задовольнити (а.с. 46-48).
Відповідно до ч. 3 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Отже, оскільки сторони не з'явилися в судове засідання, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
За змістом вимог ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складання повного судового рішення.
Згідно постанови КЦС Верховного Суду від 30 вересня 2022 року у справі за № 761/38266/14 якщо проголошення судового рішення не відбулось, то датою його ухвалення є дата складання повного судового рішення, навіть у випадку, якщо фактичне прийняття такого рішення відбулось у судовому засіданні, яким завершено розгляд справи і в яке не з'явились всі учасники такої справи. При цьому, дата яка зазначена як дата ухвалення судового рішення, може бути відмінною від дати судового засідання, яким завершився розгляд справи і у яке не з'явились всі учасники такої справи.
Відповідно ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Суд, на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин цієї справи, на які позивач послався як на підставу своїх вимог, що викладені у позовній заяві та підтверджені доданими до неї доказами, які були досліджені судом, враховуючи визнання відповідачем позову, на засадах верховенства права, відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права, прийшов до висновку про можливість постановлення по справі рішення в підготовому судовому засіданні та задоволення позовних вимог.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
У відповідності до ч.1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер (загинув) ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 (а.с. 12).
Згідно копії свідоцтва про народження ІНФОРМАЦІЯ_3 народився ОСОБА_2 , батьками якого є батько ОСОБА_3 та мати ОСОБА_1 (а.с.11).
Як підтверджується витягом з протоколу засідання військово-лікарської комісії Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України від 05 листопада 2024 року № 7978 причиною смерті ОСОБА_2 стала травма, отримана під час захисту Батьківщини (а.с.14).
Наведені вище обставини підтверджуються також сповіщення сім'ї № 301 від 09 вересня 2024 року та довідкою про безпосередню участь особи у заходах необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовим вторгненням Російської Федерації проти України (а.с.13-14.
Відповідно до постанови приватного нотаріуса Обухівського районного нотаріального округу Здоренка О.М. від 17.04.2025 року, ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину у зв'язку з пропуском строку для прийняття спадщини, встановленого ст. 1270 ЦК України (а.с. 17).
Як вбачається зі спадкової справи №14/2025 до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 , із заявою про прийняття спадщини звернулася мати ОСОБА_1 ( а.с.31-44).
За правилами частини першої статті 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто (частина перша та друга статті 1269 ЦК України).
Строки для прийняття спадщини врегульовано у статті 1270 ЦК України.
Зокрема, для прийняття спадщини встановлено строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (частина перша статті 1270 ЦК України).
Позивач пропустив цей строк.
Водночас за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини (частина третя статті 1272 ЦК України).
Поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є такі, що пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
З урахуванням фактичних обставин конкретної справи поважними причинами пропуску строку суд може визнати, зокрема: 1) тривалу хворобу спадкоємців; 2) велику відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем розташування спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов'язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо. Суд не може визнати поважними такі причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини, як юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини, необізнаність особи про наявність спадкового майна та відкриття спадщини, похилий вік, непрацездатність, невизначеність між спадкоємцями, хто буде приймати спадщину, брак коштів для проїзду до місця відкриття спадщини, несприятливі погодні умови тощо. Подібні висновки викладені Верховним Судом у постановах від 17 березня 2021 року у справі № 638/17145/17, від 22 березня 2023 року у справі № 361/8259/18 та багатьох інших.
Вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. Оцінка поважності причин пропуску строку звернення із заявою про прийняття спадщини повинна, першорядно, стосуватися періоду від моменту відкриття спадщини й до спливу шестимісячного строку, встановленого законом для її прийняття. Саме протягом цього періоду мають існувати об'єктивні та істотні перешкоди для прийняття спадщини. Інші періоди досліджуються, якщо ці перешкоди почали існувати протягом шестимісячного строку та тривали до моменту звернення до нотаріуса або до суду. Суди мають враховувати, що безпідставне надання додаткового строку для прийняття спадщини є порушенням правової визначеності як елемента правовладдя (верховенства права) та є незаконним втручанням у права спадкоємців, які прийняли спадщину, а у разі відсутності таких спадкоємців - в інтереси територіальної громади, яка має право на визнання спадщини відумерлою (пункти 57, 58 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26 червня 2024 року в справі № 686/5757/23 (провадження № 14-50цс24)).
За конкретних фактичних обставин кожної справи пропуск строку для прийняття спадщини суд має оцінювати з урахуванням тривалості такого пропуску та загальних засад цивільного законодавства, як-от розумність, добросовісність та справедливість. Головною ознакою поважних причин такого пропуску є те, що вони унеможливлюють своєчасне звернення із заявою про прийняття спадщини (пункти 54, 55 вказаної вище постанови).
ОСОБА_1 , яка є спадкоємцем за законом першої черги, щодо майна загиблого сина ОСОБА_2 , своєчасно не звернулася до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, оскільки перебувала в дуже складному психоемоційному стані, а також збирала документи щодо загиблого сина ОСОБА_2 . Також з огляду на те, що оформлення документів пов'язаних з загибеллю її сина розтягнулося на місяці.
У цій справі, шо розглядається, суд також причини пропуску строку для прийняття спадщини оцінює з урахуванням того, що у зв'язку з повномасштабним вторгненням російської федерації на територію України в нашій державі з 24 лютого 2022 року діє воєнний стан, який безпосередньо вплинув на всі сфери життя, в тому числі й на відносини спадкування. Держава також визнала, що існують об'єктивні обставини, що впливали на своєчасне звернення із заявою про прийняття спадщини, тому з метою дотримання прав громадян були прийняті, зокрема, постанова Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 164 "Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану", Закон України 08 листопада 2023 року № 3450-IX "Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення порядку відкриття та оформлення спадщини".
Суд вважає, що за конкретних обставин воєнний стан, бойові дії в Україні, та правова невизначеність щодо зупинення строків звернення спадкоємців із заявою про прийняття спадщини - це об'єктивна та непередбачувана обставина, яка ускладнила вчасне звернення позивача до нотаріуса, а також оформлення документів пов'язаних з загибеллю її сина під час захисту Батьківщини розтягнулося на місяці.
Суд, визначаючи додатковий строк для прийняття спадщини, бере до уваги не лише вказані вище обставин, а й ураховує те, що відсутні інші спадкоємці.
Також важливо, що орган місцевого самоврядування не звертався до суду з позовом про визнання спадщини відумерлою, тому судове рішення про встановлення додаткового строку не лише не порушує принцип верховенства права, а й не посягає на законні інтереси територіальної громади, забезпечуючи справедливе вирішення справи.
Навпаки, за висновком суду надання додаткового строку відповідає вимогам справедливості та розумності, ураховуючи надскладні умовах, що склалися в країні. Суд, ухвалюючи рішення, забезпечує справедливий баланс між законними інтересами Позивача як єдиного спадкоємця, який об'єктивно не міг реалізувати своє право вчасно, та публічними інтересами, які не обмежуються виключно майновим аспектом, тобто безоплатним набуттям майна у власність територіальної громади.
У даному випадку публічний інтерес, який полягає у реалізації права єдиного спадкоємця на спадкове майно, переважає майновий інтерес територіальної громади. Це сприяє загальній стабільності відносин власності в державі, ураховуючи також те, що спадщина відумерлою не визнавалась. В умовах воєнного стану відмова у поновленні строку для спадкування конкретного майна, що є предметом спору, стала б проявом надмірної формальності, що суперечить суті правової держави і не відповідає принципу верховенства права. Відмова у задоволенні позову призведе до несправедливого позбавлення Позивача його права на спадкове майно.
З цих підстав, суд, керуючись принципами розумності, добросовісності та справедливості, а також прагнучі забезпечити баланс інтересів між спадкоємцем та територіальною громадою, вважає, що існують достатні підстави для визнання поважними причин пропуску строку для прийняття спадщини та надання додаткового строку - два місяці, з часу набрання рішенням суду законної сили, для подання заяви про прийняття спадщини за законом.
Якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору (частина дев'ята статті 141 ЦПК України).
З огляду на те, що спір виник внаслідок неправильних дій Позивача, який зволікав з подачею заяви, Суд не відшкодовує йому понесені судові витрати, пов'язані з розглядом справи.
На підставі викладеного та керуючись статтями 1265, 1268, 1269, 1270, 1272 ЦК України, статтями 1, 76-81, 89, 258, 259, 263, 264, 265, 268, 272, 273, 353, 354 ЦПК України, суд,
Позов ОСОБА_1 до Васильківської міської ради Київської області про визначення додаткового строку для прийняття спадщини - задовольнити.
Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , додатковий строк для подачі заяви про прийняття спадщини за законом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 , терміном два місяці з дня набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ; адреса проживання як ВПО: АДРЕСА_2 .
Відповідач: Васильківська міська рада Київської області, ЄДРПОУ 34627780, юридична адреса: 08601, Київська обл., м. Васильків, вул. Покровська, буд.4.
Текст рішення складено 10.11.2025 року.
Суддя Г.М. Лебідь-Гавенко