03.11.2025
справа № 361/10912/25
провадження № 2-з/361/120/25
03 листопада 2025 року м. Бровари
Суддя Броварського міськрайонного суду Київської області Петришин Н.М. розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову,-
30 жовтня 2025 року до Броварського міськрайонного суду Київської області надійшла заява ОСОБА_1 про забезпечення позову, в якій остання просила:
-накласти арешт на земельну ділянку з кадастровим номером: 3221287001:01:039:0004, яка знаходиться за адресою: Київська область, Броварський район, с. Рожівка; площею 0.4 та; реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1676572632212;
-накласти арешт на нежитлові будівлі з усіма складовими частинами (Складова частина об'єкта склад №1, "А" нерухомого майна: Опис складової частини: Складова частина об'єкта; Загальна площа (кв.м): 51.3; склад №2, "Б" нерухомого майна: Опис складової частини: Складова частина об'єкта; Загальна площа (кв.м): 57; склад №3, "В" нерухомого майна: Опис складової частини: Складова частина об'єкта; Загальна площа (кв.м): 40.1; склад №4, "Г" нерухомого майна: Опис складової частини: Складова частина об'єкта; Загальна площа (кв.м): 15.9; сортувальна лінія, "Д" нерухомого майна: Опис складової частини: Загальна площа (кв.м): 51.9), які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 2514688732060;
-накласти арешт на нежиле приміщення яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 ; площею 106.4 га; реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 11304470;
-накласти арешт на нежиле приміщення яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 ; площею 37.7 га; реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 13933678.
-заборонити державним реєстраторам, нотаріусам та органам, що здійснюють державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, вчиняти будь-які дії щодо об'єктів нерухомого майна, а саме щодо нерухомого майна, яке належить на праві власності ТОВ «Десна-2», зокрема щодо: земельної ділянки з кадастровим номером: 3221287001:01:039:0004, яка знаходиться за адресою: Київська область, Броварський район, с. Рожівка; площею 0.4 га; реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1676572632212; нежитлової будівлі з усіма складовими частинами (Складова частина об'єкта склад №1, "А" нерухомого майна: Опис складової частини: Складова частина об'єкта; Загальна площа (кв.м): 51.3; склад №2, "Б" нерухомого майна: Опис складової частини: Складова частина об'єкта; Загальна площа (кв.м): 57; склад №3, "В" нерухомого майна: Опис складової частини: Складова частина об'єкта; Загальна площа (кв.м): 40.1; склад №4, "Г» нерухомого майна: Опис складової частини: Складова частина об'єкта; Загальна площа (кв.м): 15.9; сортувальна лінія, "Д" нерухомого майна: Опис складової частини: Загальна площа (кв.м): 51.9), які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 2514688732060; нежилого приміщення, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 ; площею 106.4 га; реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 11304470; нежилого приміщення, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 ; площею 37.7 га; реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 13933678.
В обґрунтування заявлених вимог заявник посилається на те, що 13 січня 2025 року ОСОБА_1 та ТОВ «Десна-2» уклали договір про надання поворотної фінансової допомоги № 1, за умовами якого заявник надала безпроцентну поворотну фінансову допомогу у розмірі 700 000, 00 грн. 09.06.2025 ТОВ «Десна-2» частково повернуло ОСОБА_1 поворотну фінансову допомогу на суму 100 000 грн. 16.07.2025 повернуло 15 000 грн., 08.08.2025 - 47 000 грн. 30.06.2025 ОСОБА_1 направила засобами поштового зв'язку письмову вимогу ТОВ «Десна-2» щодо повернення залишку боргу у розмірі 600 000 грн. Таку вимогу ТОВ «Десна-2» отримало 03.07.2025. За приписами п. 4.2 договору, позикодавець має право вимагати дострокового повернення наданої поворотної фінансової допомоги, письмово попередивши позичальника за 60 календарних днів. Відтак, строк повернення грошових коштів - 03.09.2025. У досудовому порядку спір не врегульовано. З наведених підстав, ОСОБА_1 звернулася до Броварського міськрайонного суду Київської області з позовом до ТОВ «Десна-2» про стягнення заборгованості за договором поворотної фінансової допомоги у розмірі 528 000 грн.
Вказує на те, що заявлені заходи забезпечення позову є співмірними до заявленої у позовній заяві ціни позову та не створять надмірних обтяжень для сторони відповідача, оскільки не призведуть до вилучення і передання в управління третім особам нерухомого майна та не призведуть до погіршення стану нерухомого майна чи його вартості.
Посилаючись на те, що ТОВ «Десна-2» грубо порушує приписи закону та договору, не повертає борг в обумовлені строки, що є істотним порушенням договору, внаслідок якого ОСОБА_1 значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. З метою забезпечення виконання можливого рішення суду, заявник просить вжити вищевказані заходи забезпечення позову у справі № 361/10912/25.
Дослідивши заяву про забезпечення позову та додані до неї документи, приходжу такого висновку.
Відповідно до ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Інститут забезпечення позову являє собою сукупність встановлених законом заходів, що вживаються судом за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо у них існують побоювання, що виконання ухваленого у справі рішення виявиться у майбутньому утрудненим чи неможливим.
Згідно з положеннями пунктів 1, 2 частини першої статті 150 ЦПК України позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії.
Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (частина третя статті 150 ЦПК України).
За приписами частини 1 статті 151 ЦПК України заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити: 1) найменування суду, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта (для фізичних осіб - громадян України), номери засобів зв'язку, адресу електронної пошти (за наявності), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; 3) предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; 4) захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; 5) ціну позову, про забезпечення якого просить заявник; 6) пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення; 7) інші відомості, потрібні для забезпечення позову.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду, наприклад реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Вищезазначеного висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів першої судової палати Касаційного цивільного суду в постанові від 18.10.2018 у справі №183/5864/17-ц.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) зазначено, що співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Згідно правової позиції, викладеної у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2020 року в справі № 753/22860/17 (провадження № 14-88цс20), висновок про те, що умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Зокрема тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання. Конкретний захід забезпечення позову буде співмірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними для захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Заходи забезпечення позову повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.
Подібні висновки викладені в постанові Верховного Суду від 19 лютого 2024 року у справі № 565/482/23 (провадження № 61-12658св23).
Судом встановлено, що 16 вересня 2025 року до Броварського міськрайонного суду Київської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ТОВ «Десна-2» про стягнення заборгованості за договором поворотної фінансової допомоги у розмірі 528 000 грн.
За змістом позовної заяви, 13 січня 2025 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Десна-2» укладено договір про надання поворотної фінансової допомоги № 1, за умовами якого заявник надала безпроцентну поворотну фінансову допомогу у розмірі 700 000, 00 грн. Однак, станом на день звернення до суду відповідач суму допомоги у повному розмірі не повернув, здійснив часткове погашення у розмірі 157 000 грн., відтак має борг у розмірі 528 000 грн.
Звертаючись до суду із заявою про забезпечення позову, позивач ОСОБА_1 просила накласти арешт на нерухоме майно відповідача, зокрема, земельну ділянку та нежитлові приміщення, а також заборонити державним реєстраторам, нотаріусам та органам, що здійснюють державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, вчиняти будь-які дії щодо об'єктів обтяженого нерухомого майна, яке належить на праві власності ТОВ «Десна-2».
Заходи забезпечення позову повинні відповідати і бути співмірними заявленим вимогам, а також мають бути безпосередньо пов'язані з предметом спору, необхідними і достатніми для забезпечення виконання можливого судового рішення.
Відповідно до роз'яснень, викладених у п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Згідно правового висновку Верховного суду, викладеного у постанові від 17 жовтня 2018 року у справі №183/5864/17-ц, заява про забезпечення позову повинна бути обґрунтованою, а доводи, викладені в ній свідчити про те, що невжиття відповідних заходів може утруднити чи унеможливити виконання рішення суду у майбутньому.
Заявником ОСОБА_1 не надано до суду жодних належних та допустимих доказів щодо співмірності заявлених заходів забезпечення позову із розміром заявлених у позові вимог.
З доданих до заяви документів суд не має можливості встановити, яка вартість нерухомого майна, про обтяження якого просить заявник, та чи ця вартість не перевищує ціни позову у даній справі.
Крім того, заявник, звертаючись повторно із заявою про забезпечення позову, на підтвердження заявлених вимог надала до суду, зокрема Інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна № 443215730 від 11.09.2025, згідно якої на праві власності ТОВ «Десна-2» належать: земельна ділянка з кадастровим номером: 3221287001:01:039:0004, а також нежитлові будівлі з усіма складовими частинами (Складова частина об'єкта склад №1, "А" нерухомого майна: Опис складової частини: Складова частина об'єкта; Загальна площа (кв.м): 51.3; склад №2, "Б" нерухомого майна: Опис складової частини: Складова частина об'єкта; Загальна площа (кв.м): 57; склад №3, "В" нерухомого майна: Опис складової частини: Складова частина об'єкта; Загальна площа (кв.м): 40.1; склад №4, "Г" нерухомого майна: Опис складової частини: Складова частина об'єкта; Загальна площа (кв.м): 15.9; сортувальна лінія, "Д" нерухомого майна: Опис складової частини: Загальна площа (кв.м): 51.9), які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 2514688732060.
Разом з цим, нежилі приміщення, розташовані за адресою: АДРЕСА_2 та секція 2 (приміщення 2,3), які заявник просить обтяжити перебувають на праві колективної власності ТОВ «Десна-2».
Також, враховуючи те, що ОСОБА_1 особисто вказує на часткове добровільне погашення ТОВ «Десна-2» наявної заборгованості за договором від 13.01.2025 у досудовому порядку, аргументи заявника щодо наявності обставин, які свідчать про реальну можливість чи безпосереднє вчинення відповідачем дій, що можуть утруднити чи унеможливити виконання рішення суду за результатами розгляду справи по суті, суд вважає необґрунтованими.
Враховуючи все вищевикладене, суд дійшов висновку про недоведеність вимог ОСОБА_1 щодо забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно відповідача та заборони вчиняти дії, тому відмовляє у задоволенні заяви про забезпечення позову.
На підставі викладеного, керуючись, ст. ст. 149 - 153, 260, 261, 354 ЦПК України, суд,-
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову - відмовити.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Ухвала, що постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).
Суддя Наталія ПЕТРИШИН