Україна
провадження № 2/361/5222/24, cправа № 361/9414/24
05.11.2025
«05» листопада 2025 року м.Бровари Київської області
Броварський міськрайонний суд Київської області в складі:
головуючого - судді Василишина В.О.,
за участю секретаря судових засідань - Бас Я.В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - Комунальне підприємство Броварської міської ради Броварського району Київської області «Житлово-експлуатаційна контора-5»,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - Виконавчий комітет Броварської міської ради Броварського району Київської області,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства Броварської міської ради Броварського району Київської області «Житлово-експлуатаційна контора-5», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - Виконавчий комітет Броварської міської ради Броварського району Київської області, про звільнення від сплати заборгованості,
У вересні 2024 року ОСОБА_1 звернулася до суду з даним позовом, в якому просить зобов'язати Комунальне підприємство Броварської міської ради Броварського району Київської області «Житлово-експлуатаційна контора-5» (далі - КП «ЖЕК -5»): - списати їй заборгованість, починаючи з березня 2023 року до тепер та надалі, поки віртуальні тарифи не стануть реальними та не будуть відповідати вимогам статей 30, 41 Конституції України; - відшкодувати моральну шкоду, завдану незаконними діями при нарахуванні оплати за житло, по закону, який не має юридичної сили у розмірі - 50 000 грн. 00 коп. на підставі статті 56 Конституції України, стягнути з КП «ЖЕК -5» на свою користь понесені судові витрати.
30 вересня 2024 року ОСОБА_1 подала до суду заяву про уточнення позовних вимогу, в якій просила не брати до уваги заявлену нею вимогу щодо відшкодування моральної шкоди, завданої незаконними діями при нарахуванні оплати за житло, по закону, який не має юридичної сили у розмірі - 50 000 грн. 00 коп. на підставі статті 56 Конституції України.
В обґрунтування вимог зазначається, що позивачу на праві власності належить квартира, що розташована у багатоквартирному будинку АДРЕСА_1 . Управителем вказаного багатоквартирного будинку на підставі рішення виконавчого комітету Броварської міської ради Київської області від
25 лютого 2020 року № 163 є КП «ЖЕК-5». Відповідач належним чином не виконує обов'язки з управління будинком, зокрема не здійснює належне прибирання прибудинкової території, під'їздів, тощо. Тарифи, встановлені на послуги є завищеними та розраховані з урахуванням загальної площі належної позивачу квартири. З підстав неналежного надання послуг та встановлення їх необґрунтованої вартості позивача слід звільнити від сплати заборгованості по сплаті житлово-комунальних послуг.
Ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області від 01 жовтня 2024 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.
17 жовтня 2024 року до суду надійшов відзив на позовну заяву від відповідача
КП «ЖЕК-5».
24 жовтня 2024 року до суду надійшла відповідь на відзив від позивача ОСОБА_1
30 жовтня 2024 року до суду надійшли пояснення від Виконавчого комітету Броварської міської ради Броварського району Київської області.
Рішенням Вищої ради правосуддя від 25 березня 2025 року № 613/0/15-2025 суддю ОСОБА_2 звільнено з посади судді Броварського міськрайонного суду Київської області у зв'язку з поданням заяви про відставку.
Розпорядженням керівника апарату Броварського міськрайонного суду Київської області від 31 березня 2025 року призначено повторний автоматизований розподіл даної судової справи.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 31 березня 2025 року головуючим суддею у даній справі визначений суддя Василишин В.О.
Ухвалою суду від 05 травня 2025 року дану справу прийнято до розгляду у спрощеному провадженні та призначено судове засідання.
У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримала, просила позов задовольнити.
Представник відповідача КП «ЖЕК-5» Молоткова О.А. позовні вимоги не визнала, пояснила, що послуга з управління багатоквартирним будинком відноситься до житлової послуги, визначеної статтею 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від
09 листопада 2017 року. Ціна послуги з управління будинком, визначається на рівні ціни, запропонованої в конкурсній пропозиції переможцем конкурсу. Органи місцевого самоврядування наділені повноваженнями лише щодо підписання договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком від імені співвласників, згідно з рішенням виконкому Броварської міської ради від 19 листопада 2019 року № 1220. Позивач є власником квартири, а тому зобов'язаний брати участь у покритті витрат на утримання спільного майна, сплачувати у повному обсязі, надані комунальні послуги.
Третя особа Виконавчий комітет Броварської міської ради Броварського району Київської області у судове засідання представника не направив, у наданих до суду поясненнях просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог з підстав необґрунтованості.
Вислухавши пояснення позивача, заперечення представника відповідача, дослідивши письмові матеріали справи, суд встановив такі факти та відповідні їм правовідносини.
З матеріалів справи встановлено, що позивач є власником квартири АДРЕСА_2 .
З рахунку на оплату послуг управління будинком за липень 2024 року по особовому рахунку НОМЕР_1 , відкритому за ім'я ОСОБА_1 , вбачається, що борг за вказану послугу на 01 липня 2024 року складає 4 495 грн. 97 коп.
Згідно з рішенням Виконавчого комітету Броварської міської ради Броварського району Київської області № 163 від 25 лютого 2020 року КП «ЖЕК-5» призначено управителем багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 .
26 лютого 2020 року між КП «ЖЕК-5» та співвласниками багатоквартирного будинку за адресою: АДРЕСА_1 , в особі заступника міського голови Резніка О.В. укладено договір № 233 про надання послуги з управління багатоквартирним будинком АДРЕСА_1 .
Відповідно до пункту 1 договору управитель зобов'язується надавати співвласникам послугу з управління багатоквартирним будинком, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , а співвласники зобов'язуються оплачувати управителю послугу з управління згідно з вимогами законодавства та умовами цього договору.
Додатком 5 до договору № 233 від 26 лютого 2020 року є кошторис на утримання будинку та прибудинкової території.
Розрахунок витрат складових послуг з управління багатоквартирним будинком здійснюється на основі економічно обґрунтованих планових витрат, пов'язаних з наданням відповідних послуг (робіт). Вартість всіх складових витрат послуги управителя багатоквартирним будинком визначається виходячи із загальної площі квартири, де калькуляційною одиницею є 1 кв.м загальної площі.
Відповідно до статей 322, 360 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) на власника майна покладено тягар його утримування, та передбачено, що співвласник відповідно до своєї частки у праві спільної часткової власності зобов'язаний брати участь у витратах на управління, утримання та збереження спільного майна, у сплаті податків, зборів (обов'язкових платежів), а також нести відповідальність перед третіми особами за зобов'язаннями, пов'язаними зі спільним майном.
Зобов'язання, згідно з частиною другою статті 509 та статтею 526 ЦК України має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтями 67, 68, 151, 179 Житлового кодексу Української РСР, пунктом 7 Правил користування приміщеннями житлових будинків, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 24 січня 2006 року № 45 передбачено, що власник зобов'язаний забезпечувати схоронність будинку, провадити за свій рахунок поточний та капітальний ремонт, утримувати в порядку прибудинкову територію та своєчасно оплачувати відповідні внески та платежі з відшкодування вартості послуг з утримання будинку та прибудинкової території (інших експлуатаційних витрат) та отриманих комунальних послуг.
Відповідно до статті 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» до житлово-комунальних послуг належать: 1) житлова послуга - послуга з управління багатоквартирним будинком; 2) комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.
Частиною десятою статті 7 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» передбачено обов'язок співвласника багатоквартирного будинку своєчасно сплачувати за спожиті житлово-комунальні послуги.
Згідно з частиною першою статті 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на: комунальні послуги (централізоване постачання холодної води, централізоване постачання гарячої води, водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), газо - та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо); послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо); послуги з управління будинком, спорудою або групою будинків (балансоутримання, укладання договорів на виконання послуг, контроль виконання умов договору тощо); послуги з ремонту приміщень, будинків, споруд (заміна та підсилення елементів конструкцій та мереж, їх реконструкція, відновлення несучої спроможності несучих елементів конструкцій тощо).
Пунктом 5 частини третьої статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
У частині першій статті 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах, проте відповідно до пункту 1 частини першої статті 20 цього Закону споживач має право, зокрема, одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг. Такому праву прямо відповідає визначений пунктом 5 частини третьої статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» обов'язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом. Таким чином, згідно із зазначеними нормами закону споживач зобов'язаний оплатити
житлово-комунальні послуги, якщо він фактично користувався ними.
При розгляді даної справи по суті позивачем не доведено факту не надання їй управителем багатоквартирного будинку житлово-комунальних послуг та/або їх надання невідповідної якості. Підстави для звільнення позивача від оплати вартості наданих послуг відсутні як і звільнення від сплати існуючої заборгованості та заборгованості, що можливо виникне у майбутньому. Крім того, позивачем не надано до суду контррозрахунку заборгованості чи доказів на спростування наявності такої заборгованості перед відповідачем.
Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони на інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 82 цього Кодексу. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Отже, обґрунтування наявності обставин повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що й буде відповідати встановленому статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року принципу справедливості розгляду справи судом.
Сторона, яка посилається на ті чи інші обставини, знає і може навести докази, на основі яких суд може отримати достовірні відомості про них. В іншому випадку, за умови недоведеності тих чи інших обставин, суд вправі винести рішення у справі на користь протилежної сторони. Таким чином, доказування є юридичним обов'язком сторін і інших осіб, які беруть участь у справі.
Процесуальний закон містить вимоги до доказів, на підставі яких суд встановлює обставини справи, а саме: докази повинні бути належними, допустимими, достовірними, а у своїй сукупності - достатніми. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
За своєю природою змагальність судочинства засновується на розподілі процесуальних функцій і відповідно правомочностей головних суб'єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства суду та сторін (позивача та відповідача). Розподіл процесуальних функцій об'єктивно призводить до того, що принцип змагальності втілюється у площині лише прав та обов'язків сторін. Отже, принцип змагальності у такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та, що необхідно особливо підкреслити, із принципом незалежності суду. Він знівельовує можливість суду втручатися у взаємовідносини сторін завдяки збору доказів самим судом. У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони. Суд тільки оцінює надані сторонам матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і доказів не збирає.
Тягар доведення обґрунтованості вимог пред'явленого позову за загальним правилом покладається на позивача, а доведення заперечень щодо позовних вимог покладається на відповідача.
За таких обставин, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні даного позову з підстав його недоведеності та необґрунтованості.
Керуючись статтями 141, 263-265 ЦПК України Броварський міськрайонний суд Київської області,
У задоволенні позову - відмовити.
Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, то зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя В.О.Василишин