Справа №359/992/25
Провадження № 2-ві/359/23/2025
18 листопада 2025 року м.Бориспіль
Суддя Бориспільського міськрайонного суду Київської області Муранова-Лесів І.В., розглянувши заяву відповідача фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про відвід головуючого судді Яковлевій Людмилі Валеріївні у цивільній справі №359/992/25 за позовом ОСОБА_2 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про захист честі та гідності фізичної особи, ділової репутації фізичної особи, зобов'язання спростувати недостовірну інформацію та відшкодування моральної шкоди, -
У провадженні Бориспільського міськрайонного суду Київської області знаходиться вищевказана цивільна справа.
02.11.2025 в системі «Електронний суд» відповідачем ОСОБА_1 подана заява про відвід судді Яковлевй Л.В. (т.2 а.с.110-111).
Відвід вмотивований тим, що суддя не забезпечує рівність сторін - клопотання позивача задовольняються, а його клопотання як відповідача ігноруються або безпідставно відхиляються. Зокрема вказує, що суддя без належних підстав задовольни клопотання позивача про розгляд справи в закритому судовому засіданні, а згодом на підставі нового клопотання позивача суддя задовольнила протилежну вимогу - про розгляд справи у відкритому засіданні, без пояснення зміни підстав чи обставин. Вказує, що у своїй ухвалі від 28 жовтня суддя самостійно оцінює його заяву про власний відвід. Вважає, що такі дії виходять за межі процесуальних повноважень судді, оскільки питання про відвід судді розглядається іншим суддею.
Ухвалою Бориспільського міськрайонного суду Київської області (головуючий суддя - Яковлєва Л.В.) від 14.11.2025 відвід визнано необґрунтованим (т.2 а.с.134-136).
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.11.2025 визначено головуючого суддю Муранову-Лесів І.В. для розгляду заяви про відвід.
Згідно з ч.8 ст.40 ЦПК України суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи.
Дослідивши матеріали цивільної справи №359/992/25, суддя дійшла висновку, що заява про відвід задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Відповідно до вимог п.5 ч.1 ст.36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
В силу вимог ч.4 ст.36 ЦПК України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Встановлено, що 23.10.2025 ОСОБА_1 вже звертався із заявою про відвід судді, мотивуючи її тим, що суддя не забезпечує рівність сторін у процесі: постійно задовольняє «дивні» клопотання позивача, тоді як його клопотання ігнорує або відмовляє у їх задоволенні без належного обґрунтування (т.2, а.с. 90-91).
Зазначена заява про відвід була розглянута, і ухвалою судді Ткаченка Д.В. від 07.11.2025 у задоволенні заяви було відмовлено (т.2, а.с. 104-105).
Відповідно до частини п'ятої статті 39 ЦПК України, якщо відвід заявляється повторно з підстав, які вже розглядалися раніше, суд, що розглядає справу, залишає таку заяву без розгляду.
Отже, повторне заявлення відводу з підстав, пов'язаних із задоволенням клопотання позивача про розгляд справи спочатку у відкритому, а потім - у закритому судовому засіданні, а також із відхиленням клопотання відповідача про розгляд справи у закритому судовому засіданні, є недопустимим.
Щодо відмови відповідачу у повторно заявленому клопотанні про зупинення провадження у справі, слід зазначити, що таке процесуальне рішення може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції та відповідно до частини четвертої статті 36 ЦПК України не може бути підставою для задоволення відводу судді.
Щодо доводів заявника про те, що під час розгляду заяви про відвід суддя надала оцінку його заяві, зазначивши, що «підстав для відводу немає» та що заявник «просто не згоден з ухвалами суду», то ці доводи не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства з огляду на таке.
Відповідно до частин другої та третьої статті 40 ЦПК України питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Отже, надання судом оцінки доводам заяви про відвід під час вирішення питання щодо його обґрунтованості є процесуально необхідним та повністю відповідає вимогам чинного процесуального законодавства. Лише у випадку, коли суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу, питання про відвід підлягає вирішенню іншим суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу.
Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод, ратифікованою Законом № 475/97-ВР від 17.07.1997, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
У рішенні ЄСПЛ у справі «Білуха проти України» (№ 33949/02, § 49-52, від 09 листопада 2006 року) зазначено, що наявність безсторонності відповідно до пункту першого статті 6 Конвенції повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями. Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. Стосовно суб'єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, допоки не надано доказів протилежного. Стосовно об'єктивного критерію, то це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими.
Зважаючи на відсутність будь-яких об'єктивних даних, що головуючий у справі суддя Яковлєва Л.В. є небезсторонньою у даній справі, підстави її відводу відсутні.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.36,37, 40,353 ЦПК України, суд -
В задоволенні заяви відповідача фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про відвід головуючого судді Яковлевій Людмилі Валеріївні у цивільній справі №359/992/25 - відмовити.
Цивільну справу слід повернути до канцелярії суду для передачі раніше визначеному складу суду для продовження судового розгляду.
Ухвала суду апеляційному оскарженню не підлягає.
Суддя: І.В.Муранова-Лесів