Провадження № 2/359/3419/2025
Справа № 359/8045/25
17 листопада 2025 року Бориспільський міськрайонний суд Київської області в складі:
головуючого судді Яковлєвої Л.В.,
при секретарі Бокей А.В.,
розглянувши y відкритому судовому засіданні в м. Борисполі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-
07 липня 2025 року ОСОБА_1 звернувся до Бориспільського міськрайонного суду Київської області з позовом, згідно якого просив : розірвати шлюб, який уклали 26 січня 2018 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , який зареєстрував Бориспільський міськ-районний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіаль-ного управління юстиції у Київській області, актовий запис № 31.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що позивач перебуває у зареєстрованому шлюбі з відповідачем з 26 січня 2018 року. Від шлюбу сторони мають неповнолітню дочку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Спільне життя з відповідачем не склалося у зв'язку з різними поглядами на життя, відсутністю між ними взаєморозуміння. Спільного господарства не ведуть, шлюбні відносини припинені. Наміру зберегти сім'ю у них немає. Тому позивач переконаний, що збереження шлюбу не можливе.
Ухвалою суду від 30 липня 2025 року відкрито спрощене позовне провадження у справі та призначено судове засідання. Сторонам роз'яснено права, обов'язки та встановлено строки для вчинення процесуальних дій.
В судове засідання сторони не з'явились, про дату, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином. Натомість позивач направив до суду заяву, згідно якої просив проводити розгляд справи у його та позивача відсутність, позовні вимоги задовольнити.
Належним чином повідомлений про дату, час і місце судового розгляду справи відповідач до суду не з'явилася, про причини неявки не повідомила, відзиву на позов, заяв чи клопотань на адресу суду не направила.
Згідно ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Відповідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
За змістом вимог ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складання повного судового рішення.
Згідно постанови КЦС Верховного Суду від 30 вересня 2022 року у справі за № 761/38266/14 якщо проголошення судового рішення не відбулось, то датою його ухвалення є дата складання повного судового рішення, навіть у випадку, якщо фактичне прийняття такого рішення відбулось у судовому засіданні, яким завершено розгляд справи і в яке не з'явились всі учасники такої справи. При цьому, дата яка зазначена як дата ухвалення судового рішення, може бути відмінною від дати судового засідання, яким завершився розгляд справи і у яке не з'явились всі учасники такої справи.
Відповідно ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Відповідно вимог ст. 223, 280, 281 ЦПК України, суд постановив ухвалу про заочний розгляд справи, проти такого вирішення справи не заперечує і позивач.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вважає можливим вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів та ухвалити заочне рішення.
Суд, дослідивши матеріали справи та наявні в ній докази, прийшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Обґрунтовуючи судове рішення, суд приймає до уваги вимоги ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» відповідно якої суди застосовують при розгляді справи Конвенцію та практику Суду як джерело права та висновки Європейського суду з прав людини. Так, враховуються висновки, зазначені у рішенні в справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року (серія А, №303А, п.2958), згідно якого Суд повторює, що згідно усталеної практики, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
Згідно ч. 3 ст. 12 та ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
В судовому засіданні встановлено, що 26 січня 2018 року ОСОБА_1 та ОСОБА_4 у Бориспільському міськрайонному відділі державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіаль-ного управління юстиції у Київській області зареєстрували шлюб, про що складено актовий запис № 31. Наведене підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 виданого 26 січня 2018року Бориспільським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Київській області (а.с. 5).
Від шлюбу сторони мають неповнолітню дочку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Наведене підтверджується копію свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 виданого 09 листопада 2010 року Відділом реєстрації актів цивільного стану Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві (а.с. 6).
Відповідно ст. 110 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя. При розгляді справ про розірвання шлюбу суд має встановлювати фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову, можливість збереження шлюбу в подальшому.
Згідно ст. 111 СК України суд вживає заходів щодо примирення подружжя, якщо це не суперечить моральним засадам суспільства.
Статтею 112 СК України визначено, що суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що має істотне значення.
Зі змісту позовної заяви, вбачається, що спільне життя у сторін не склалося, подружніх та сімейних стосунків не підтримують, спільного господарства не ведуть. З цих підстав подальше існування сім'ї неможливе.
Враховуючи викладене, суд вважає встановленим, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б їхнім інтересам, що має істотне значення, у зв'язку з чим укладений шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 слід розірвати на підставі ст. 112 Сімейного кодексу України.
Керуючись ст. ст. 110 ч.1, 112 СК України, ч. 4 ст. 206, ст. 263-265, 268 ЦПК України, суд -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу- задовольнити.
Розірвати шлюб, укладений між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який зареєстровано 26 січня 2018 року Бориспільським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Київській області, актовий запис № 31.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подання скарги протягом тридцяти днів з дня його складення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляцій-ного перегляду.
Повний текст заочного рішення суду виготовлено 17 листопада 2025 року.
Суддя Л.В. Яковлєва