Справа № 359/3750/21
Провадження № 2/359/65/2025
Іменем України
17 листопада 2025 року Бориспільський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючого судді Яковлєвої Л.В.,
при секретарі Бокей А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Борисполі Київської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ житлового будинку з надвірними будівлями і спорудами та земельної ділянки в натурі з припиненням спільної часткової власності, -
30 квітня 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, яким просить поділити в натурі житловий будинок з надвірними будівлями і спорудами та земельну ділянку площею 0,25 га з кадастровим номером 3200884801:01:005:0107, які розташовані по АДРЕСА_1 , що належить на праві спільної часткової власності ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .. Поділ просив здійснити наступним чином: 1) виділити в натурі та визнати за ОСОБА_1 право власності на відокремлену цілу частину домоволодіння та земельної ділянки, яке розташоване по АДРЕСА_1 , що відповідає 1/2 частці та складається з: - з житловому будинку згідно технічного паспорту приміщення: 1-6 - житлову кімнату, площею 21,6 кв.м.; 1-4 - житлову кімнату, площею 10,1 кв.м.; 1-5 житлову кімнату, площею 10,6 кв.м., всього загальною площею 42,3 кв.м. Із надвірних будівель, згідно технічного паспорта, у його у фактичному користуванні та володінні перебуває частина хвіртки з огорожею. - надвірних будівель і споруд згідно технічного паспорта: частину огорожі згідно варіанту розмежування земельної ділянки; 2) виділити в натурі та визнати за ним право власності на земельну ділянку розміром 0,125 га, що відповідає частині земельної ділянки загальним розміром 0,25 га з кадастровим номером 3220884801:01:005:0107, яка розташовані по АДРЕСА_1 ; 3) виділити в натурі та визнати за ОСОБА_2 право власності на відокремлену цілу частину домоволодіння, яке розташоване по АДРЕСА_1 , що відповідає 1/2 частці та складається з: - в житловому будинку згідно технічного паспорту: 1-1 - веранда, площею 11,3 кв.м.; 1-1 - коридор, площею 7,2 кв.м.; 1-2 кухня, площею 10,8 кв.м.; 1-3 житлова кімната, площею 9,1 кв.м., а всього загальною площею 38,4 кв.м.; - надвірних будівель і споруд згідно технічного паспорта: сарай «В», сарай-прибудова «Г», ганок «а2», колодязь питний «К», частина огорожі згідно варіанту розмежування земельної ділянки; 4) виділити в натурі та визнати за відповідачем право власності на земельну ділянку розміром 0,125 га, що відповідає частині земельної ділянки загальним розміром 0,25 га з кадастровим номером 3220884801:01:005:0107, яка розташована по АДРЕСА_1 ; 5) припинити право спільної часткової власності ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на житловий будинок з надвірними будівлями і спорудами та земельну ділянку площею 0,25 га з кадастровим номером 3220884801:01:005:0107, які розташовані по АДРЕСА_1 .
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є співвласниками домоволо-діння та земельної ділянки з кадастровим номером 3220884801:01:005:0107 площею 0,25 га, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 . В даному будинку проживає позивач разом з своєю дружиною, відповідач має інше житло та фактично проживає в м. Києві, до будинку приїжджає періодично. Позивач стверджує, що між ним та відповідачем існують складні взаємовідносини, які виникли на ґрунті різного бачення спільного користування даним майном. Сторонами не досягнуто згоди щодо порядку володіння та користування спільним майном, у зв'язку з цим ОСОБА_1 вимушений звернутись до суду з даним позовом з метою захисту власних майнових прав та інтересів.
Ухвалою суду від 02 липня 2021 року у справі відкрито загальне позовне провадження та призначено підготовче судове засідання. Крім того, сторонам роз'яснено права, обов'язки та встановлено строки для вчинення відповідних процесуальних дій.
29 вересня 2021 року до суду від ОСОБА_2 надійшов відзив на позовну заяву, яким відповідач просив у задоволенні позовних вимог відмовити. ОСОБА_2 вказав, що не заперечує щодо розподілу домоволодіння і виділення частки майна, але заперечує в розподілі ділянки та не погоджується з варіантом поділу, який запропоновано позивачем (а.с. 50-53).
Ухвалою суду від 27 січня 2022 року клопотання представника позивача задоволено та призначено у цивільній справі судову будівельно-технічну експертизу. На час провадження судової будівельно-технічної експертизи провадження у даній цивільній справі зупинено.
30 січня 2024 року до суду надійшов Висновок експертів за результатами проведення судової будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи у цивільній справі.
Ухвалою суду від 31 січня 2024 року поновлено провадження у справі та призначено підготовче засідання.
15 липня 2024 року до суду від представника відповідача ОСОБА_3 надійшли заперечення по суті позову з урахуванням висновків експерта, відповідно яких представник відповідача вказав, що розподіл майна згідно варіанту № 1, на якому наполягає позивач, не є коректним та таким, що порушує права ОСОБА_2 як співвласника. Також, варіант поділу майна за варіантом № 1 є технічно неможливим, оскільки висновки експерта суперечать технічним характеритикам будинку, частина якого в аварійному стані. Так, при такому варіанті розподілу №1 позивач хоче залишити собі 43 кв.м. площі будинку з яких 43 кв.м. є жилою площею, а відповідачу - 38 кв.м. площі будинку, з яких 20 кв.м. є жилою площею, а коридор 7,2 кв.м. не є жилою площею і навіть не має вікон. Веранда 11 кв.м. також є нежилою площею, до того ж веранда знаходиться в аварійному стані, відкололася від хати на 5-7 см та має зруйновану стелю, яка ледь тримається. Тому з технічно - інженерних характеристик, веранда не може вважатися житловою площею придатною для проживання. Представник стверджує, що позивач 10 років назад вибрав самовільно земельну ділянку, яку зараз не хоче, а пропонує відповідачу. На протязі 10 років ця земля оброблялась ним хімікатами, засмічува-лась сміттям у вигляді битого скла, каміння, посуду та інше. Відтак, оскільки між сторонами вже усталений порядок розподілу земельної ділянки, вважає за необхідне просити суд залишити у власності позивача саме цю частину земельної ділянки, що відповідає розподілу за Варіантом №2. Окрім того при розподілу Варіанта №1 абсолютно неадекватно розподілена земельна ділянка біля будинку, яка має відступ 2 метри від стіни з якою межує веранда, що робить майже неможливий простий вхід та вихід з будинку. ОСОБА_2 вважає справедливий варіант поділу майна, такий що не порушує його прав власності на володіння, користування, розпорядження його майном є розподіл будинку по Варіанту № 2 викладеному в висновках експертів, а тому відмовити позивачу у поділі будинку згідно експертного висновку № 1, № 3, № 4 (а.с. 190-196).
Ухвалою суду суду від 27 листопада 2024 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.
12 вересня 2025 року на електронну адресу суду від представника позивача ОСОБА_4 надійшли письмові пояснення по суті спору, в яких вказала, що 18 січня 2024 року за результатами проведеної експертизи складено висновок експертів КНДІСЕ № 17490/22-42/17491/22-47, за яким експерти у своєму висновку вказали, що можливі варіанти поділу спірного житлового будинку садибного типу по АДРЕСА_1 з відступом від часток співвласників та та з відступом вимог пп.517, 5.19 ДБН В 2.2-15-2019 «Будинки і споруди. Житлові Будинки. Основні положення», розроблені у дослідницькій частині висновку та зображенні у додатках № 1, 2, 3 до висновку, а можливі варіанти поділу земельної ділянки з кадастром номером 3220884801: 01:005:0017 площею 0,25 га у відповідності до часток кожного співвласника, розроблені та зображені у додатках № 5, 6, 7, 8. Згідно варіанту поділу №1 співвідношення часток співвласників становить 51/100 та 49/100), варіанту № 2 -63/100 та 37/100, а по варіанту № 3 - 52/100 та 48/100. Згідно заявлених позовних вимог, варіант поділу №1 з відповідним варіантом поділу земельної ділянки за додатком № 5 до висновку експертизи, є максимально наближеним до ідеальних часток у співвідношенні 51/100 та 49/100, та співпадає за своїм змістом із заявленими позовними вимогами. Відповідач, ознайомившись з висновком експертизи, подав до суду заперечення, у яких просить суд поділити будинок згідно варіанту № 2, де співвідношення виділеної частини в житловому будинку становить 63/100 до 37/100 частин, та хоче отримати у власність ту частину в будинку, яку фактично займає відповідач, в якій він зробив поточний ремонт, поміняв вікна та, в подальшому, отримати від позивача - пенсіонера, ще й грошову компенсацію. Даний варіант поділу спірного садибного будинку є недопустимим, оскільки він порушує принцип як справедливості, так і співмірності. Відповідач, який навіть не сплачує за комунальні послуги, постійно чинить рідному батькові (позивачу) перешкоди в користуванні будинком, намагається ще й заробити на цьому поділі.
Слід також врахувати похилий вік позивача, який є пенсіонером та те, що він зареєстрований та постійно проживає в спірному будинку, порядок користування яким вже склався і він фактично утримує та займає кімнати в будинку, які входять в частину будинку, що він просить визнати за ним за результатом поділу (варіант № 1). В свою чергу, відповідач зустрічний позов не подавав, участь у проведенні експертизи не приймав, має постійне місце проживання в м. Києві та, зловживаючи правом, намагається перешкодити позивачу відокремити свою частину в будинку, та не допустити поділу, що не нести жодних витрат на утримання майна.
Загальна сума, яку позивач сплатив за проведення судової експертизи становить суму у розмірі 19820 грн. Отже, при поділі житлового будинку за варіантом № 1 частка, яку просить виділити позивач (згідно таблиці № 16 судової експертизи) всього по житловому будинку з урахуванням господарських споруд (51/100), по вартості є більше від іншої частини домоволо-діння на 9 086,50 грн. (201 197грн -192 110,5 грн.).
Тобто при вирішенні питання про стягнення з відповідача судових витрат, представник вважає, що судові витрати можуть бути зменшені на суму сплаченого позивачем судового збору в сумі 2 276,30 грн. та на суму різниці вартості зменшення частки відповідача в сумі 9 086,50 грн., а всього на суму 11 362,80 грн. Таким чином, з відповідача підлягає стягненню сума судових витрат лише в розмірі 8457,20 грн.
Протокольною ухвалою суду від 12 вересня 2025 року у задоволенні клопотання представника відповідача про проведення судового засідання з виїздом на місце розташування об'єкту нерухомого майна - будинок АДРЕСА_1 відмовлено.
Сторони, будучи належним чином повідомленими про дату, час і місце судового засідання, до суду не з'явились. Представник позивача подала до суду заяву, якою на задоволенні позову наполягала, а розгляд справи просила здійснити у її та позивача відсутність.
Представник відповідача ОСОБА_3 подала до суду заяву про проведення судового засідання без її участі.
Відповідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши подані сторонами заяви та матеріали справи з наявними в ній доказами, прийшов висновку, що позов підлягає задоволенню зважаючи на наступне.
За змістом вимог ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складання повного судового рішення.
Згідно постанови КЦС Верховного Суду від 30 вересня 2022 року у справі за №761/38266/14 якщо проголошення судового рішення не відбулось, то датою його ухвалення є дата складання повного судового рішення, навіть у випадку, якщо фактичне прийняття такого рішення відбулось у судовому засіданні, яким завершено розгляд справи і в яке не з'явились всі учасники такої справи. При цьому, дата яка зазначена як дата ухвалення судового рішення, може бути відмінною від дати судового засідання, яким завершився розгляд справи і у яке не з'явились всі учасники такої справи.
Відповідно ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Суд, дослідивши матеріали справи та наявні в ній докази, прийшов висновку, що позов підлягає задоволенню виходячи з наступних підстав.
Пунктом 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» від 12 червня 2009 року за № 2 передбачено, що відповідно ст. 55, 124 Конституції України та ч. 1 ст. 4, ч. 1 ст. 5 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встанов-леному цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Згідно ст. 12, 81, 89 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Доказами, відповідно ч. 1 ст. 76 ЦПК України є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Обґрунтовуючи своє рішення, суд приймає до уваги вимоги ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», відповідно до якої суди застосовують при розгляді справи Конвенцію та практику Суду як джерело права та висновки Європейського суду з прав людини зазначені в рішенні у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 09 грудня 1994 року, серія А, № 303А, п. 2958. Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
Судом встановлено, що рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 04 березня 2014 року визнано за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 право власності по частину житлового будинку АДРЕСА_1 та господарські споруди : веранда (а1), ганок (а2), сарай (В), сарай (Г), колодязь питний (К), хвіртку (N1), ворота (N2), огорожу (N3), що знаходиться по АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 7-8). Дане судове рішення набрало законної сили.
Згідно ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Наведене також підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 16 жовтня 2014 року за № 28202820 (а.с. 9).
Відповідно даних, вказаних у Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності за № 219874013 власником частини земельної ділянки з кадастровим номером 3220884801:01:005:0107, площею 0,25 га, є ОСОБА_2 (а.с. 64).
Згідно технічного паспорту, складеного 23 травня 2014 року на садибний житловий будинок, що розташований за адресою : АДРЕСА_1 та експлікації приміщень до нього вбачається, що домоволодіння складається з наступних приміщень : приміщення 1-1 коридор - площею 7,2 кв.м., приміщення 1-2 кухня - площею 10,8 кв.м., приміщення 1-3 житлова - площею 9,1 кв.м., приміщення 1-4 житлова - площа 10,1 кв.м., приміщення 1-5 житлова - площа 10,6 кв.м., приміщення 1-6 житлова - площа 21,6 кв.м., приміщення 1-І веранда - площею 11,3 кв.м., а також господарських будівель та споруд : веранда (а1), ганок (а2), сарай (В), сарай (Г), колодязь питний (К), хвіртку (N1), ворота (N2), огорожу (N3) (а.с. 10-13).
За змістом ч. 1 ст. 82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.
Ухвалою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 27 січня 2022 року у цій справі призначено судову будівельно-земельно-технічну експертизу проведення якої доручено експертам Київського науково - дослідницького інституту судових експертиз. На вирішення судової будівельно-земельно-технічної експертизи поставлено судом наступні запитання: 1) Які існують варіанти поділу будинку садибного типу з господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_1 відповідно до часток співвласників? 2) Які існують варіанти поділу будинку садибного типу з господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_1 відповідно до часток співвласників та запропонованого позивачем варіанту поділу? 3) Які існують варіанти поділу земельної ділянки з кадастровим номером 3220884801:01:005:0107, площею 0,25 га, розташованої по АДРЕСА_1 , з урахуванням розташування відповідних приміщень та споруд, які можуть бути виділені у власність сторін?
За результатами проведення вказаної експертизи експертом Київського науково - дослідницького інституту судових експертиз складено висновок від 18 січня 2024 року №17490/22-42/17491/22-47, в якому зазначено, що поділ житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що розташовані на АДРЕСА_1 в частинах та у відповідності до вимог нормативних актів відсутня. Технічна можливість поділу (виділу) садибного житлового будинку по АДРЕСА_1 в частинах та , з відступом від вимог п.п.5.17 5.19ДБН В.2.2-15-2019 зі зміною №1(8) існує.
Вказаним висновком визначено чотири варіанти розподілу спірного домоволодіння у співвідношенні 1/2 та 1/2 частин права власності. Також вказано, що поділ земельної ділянки, кадастровий номер 3220884801:01:005:0107, площею 0,2500 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , відповідно до вимог нормативно-правових актів та ідеальних часток співвласників, є технічно можливим. Можливі варіанти поділу земельної ділянки розроблені виходячи з ідеальних часток співвласників з урахуванням варіантів поділу земельних поліпшень (а.с. 109-152).
Позивач проси суд виділити йому частку у садибному житловому будинку за варіантом №1 висновку експерта від 18 січня 2024 року №17490/22-42/17491/22-47. Натомість відповідач просив виділити йому частку у садибному житловому будинку за 2-им варіантом експертизи від 18 січня 2024 року №17490/22-42/17491/22-47.
Відповідно варіанта №1 будівельно-технічної експертизи від 18 січня 2024 року №17490/22-42/17491/22-47 передбачається виділити 1/2 частини вказаного житлового будинку загальною площею 42,3 кв. м, яка складається із 1-4 житлова, площею 10,1 кв.м. вартістю 46418 грн.; 1-5 житлова, 10,6 кв.м., вартістю 48716 грн.; 1-6 житлова, площею 21,6 кв.м, вартістю 99270 грн.; а також 1/2 частини огорожі №4, вартістю 6793 грн., ганку, вартістю 508,50 грн., а всього на загальну суму 201197 грн., що складає 51/100 частки, та 1/2 частини житлового будинку загальною площею 27,1 кв. м, яка складається з 1-1 коридор площею 7,2 кв. м, вартістю 33090 грн., 1-2 кухня площею 10,8 кв.м., вартістю 49635 грн., 1-3 житлова площею 9,1 кв.м., вартістю 41822, а також ганок літ «а2», вартістю 508,5 грн.; колодязь літ. «К», вартістю 24231 грн.; хвіртка №1, вартістю 7078 грн.; ворота №2, вартістю 3398 грн.; 1/2 огорожа №, вартістю 6793 грн., а всього на загальну суму 192110,50 грн., що складає 49/100 часток.
Відступ від часток становить: в одиницях площі житлового будинку для (1/2 частки) - на 7,6 кв. м більше; в одиницях вартості житлового будинку: що менша частки у житловому будинку з урахуванням господарських споруд на 4797,50 грн.
Для забезпечення ізольованого користування виділеними приміщеннями необхідно провести наступні ремонтно-будівельні роботи: закласти дверні прорізи між приміщеннями 1-1 площею 7,2 кв.м. та 1-6 площею 21,6 кв.м.; між 1-1 площею 7,2 кв.м. та 1-4 площею 10,1 кв.м.; влаштувати замість віконного прорізу дверний проріз у приміщенні 1-5 площею 10,6 кв.м. для проходу до житлового будинку; влаштувати тамбур з боку приміщення 1-5 площею 10,6 кв.м.; розібрати закладений проріз між приміщенням 1-4 площею 10,1 кв.м. та 1-6 площею 21,6 кв.м.
Відповідно варіанта № 2 будівельно-технічної експертизи від 18 січня 2024 року №17490/22-42/17491/22-47 передбачається 1/2 частини вказаного житлового будинку загальною площею 39,6 кв. м, яка складається із 1-2 кухня, площею 10,8 кв.м., вартістю 49635 грн.; 1-1 коридор, площею 7,2 кв. м, вартістю 33090 грн.; 1-6 житлова, площею 21,6 кв.м, вартістю 99270 грн., а також 1/2 ганок літ «а2», вартістю 1017 грн., колодязь літ «К», вартістю 24231, хвіртка №1 вартістю 7078 грн., ворота № 2, вартість 3398 грн., огорожі №4, а всього на загальну суму 250067 грн., що складає 63/100 частки, та 1/2 частини житлового будинку загальною площею 29,8 кв. м, яка складається з 1-3 житлова площею 9,1 кв. м, вартістю 41822 грн., 1-4 житлової площею 10,1 кв. м, вартістю 46418 грн., 1-5 житлової площею 10,6 кв.м, вартістю 48716 грн., а також 1/2 частини огорожі №4, вартістю 6793 грн., а всього на загальну суму 143749 грн., що складає 37/100 частки.
Відступ від ідеальних часток становить: в одиницях площі житлового будинку 4,9 кв.м; в одиницях вартості житлового будинку: що менша частки у житловому будинку з урахуванням господарських споруд на 53159 грн.
Для забезпечення ізольованого користування виділеними приміщеннями необхідно провести наступні ремонтно-будівельні роботи: закласти дверні прорізи між приміщеннями 1-2 площею 10,8 кв.м. та 1-3 площею 9,1 кв.м.; між 1-1 площею 7,2 кв.м. та 1-4 площею 10,1 кв.м.; влаштувати замість віконного прорізу дверний проріз у приміщенні 1-4 площею 10,1 кв.м. для проходу до житлового будинку; влаштувати тамбур з боку приміщення 1-4 площею 10,1 кв.м.
Судом розглядувались обидва обрані сторонами варіанти можливого поділу домоволодіння і, відповідно, спірне питання сторін щодо застосування одного з них судом.
Відповідно ч. 1 ст. 15, ч. 1 ст. 16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорю-вання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Завданням цивільного судочинства є саме ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Такий захист можливий за умови, що права, свободи чи інтереси позивача порушені, а учасники використовують цивільне судочинство для такого захисту.
Отже, об'єктом захисту є порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес, саме вони є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту.
Згідно ч. 1 ст. 356 ЦК України власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.
Право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Співвлас-ники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю. Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації (ч. 1-3 ст. 358 ЦК України).
За змістом ч. 1 ст. 364 ЦК України, співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності.
Згідно ч. 1 ст. 367 ЦК України майно, що є у спільній частковій власності, може бути поділено в натурі між співвласниками за домовленістю між ними.
Відповідно ч. 2 ст. 367 ЦК України у разі поділу спільного майна між співвласниками право спільної часткової власності на нього припиняється.
Поділ спільного майна відрізняється від виділу частки співвласника або припинення його права на частку у спільному майні однією суттєвою ознакою - у разі поділу майна право спільної часткової власності на нього припиняється
Тлумачення положень статей 183, 358, 364, 379, 380, 382 ЦК України дає підстави для виснов-ку про те, що поділ будинку, що перебуває в спільній частковій власності, є можливим, якщо кожній зі сторін може бути виділено відокремлену частину будинку із самостійним виходом (квартиру) або в разі, коли є технічна можливість переобладнання будинку в ізольовані квартири, які за розміром відповідають розміру часток співвласників у праві власності. Якщо виділ (поділ) технічно можливий, але з відхиленням від розміру ідеальних часток спів-власників з урахуванням конкретних обставин поділ (виділ) може бути проведений зі зміною ідеальних часток і присудженням грошової компенсації співвласнику, частка якого зменшилася.
Отже, визначальним для виділу частки або поділу будинку в натурі, який перебуває у спільній частковій власності, є розмір часток співвласників та технічна можливість виділу частки або поділу будинку відповідно до часток співвласників.
Подібний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду України від 03 квітня 2012 року у справі № 6-12цс13, а також у постановах Верховного Суду від 25 вересня 2019 року у справі № 205/9065/15-ц, від 27 травня 2020 року у справі № 173/1607/15 від 11 жовтня 2021 року у справі № 607/14338/19-ц.
Відповідно положень ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Частиною 1 ст. 76 та ч. 1ст. 77 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Згідно вимог ст. 79-80 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Відповідно ч. 1-3 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Вивчивши наведені у висновку експерта варіанти поділу житлового будинку, врахувавши позицію щодо розподілу спільної часткової власності обох сторін, суд вважає, що запропо-нований експертом варіант №1 розподілу відповідає найкращим інтересам сторін, є наближеним до ідеальних часток кожного із співвласників, забезпечує можливість експлуата-ції будинку і господарських будівель як окремих об'єктів нерухомості, необхідність проведен-ня переобладнань не потребує великого обсягу затрат матеріального характеру та фізичних зусиль.
При цьому суд враховує, що будь-яких застережень щодо неможливості поділу даного будинку за вказаним варіантом через фізичний знос, а отже і проблемність проведення будь-яких ремонтно-будівельних робіт, висновки експертизи не містять. Крім того, ухвалення рішення суду про поділ нерухомого майна в натурі між його співвласниками не потребує попереднього (до ухвалення такого рішення) подання до суду сторонами документів, що дають право на виконання відповідних будівельних робіт, навіть у тому випадку, коли такий поділ вимагатиме переобладнання та перепланування спірної нерухомості з проведенням робіт, які передбачають втручання в несучі конструкції та/або інженерні системи загального користування.
Вищевказані висновки викладені у постанові Верховний Суд у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06 листопада 2023 року у справі № 707/2516/18 (провад-ження № 61-5919сво22), постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 14 листопада 2018 року у справі № 712/920/14, провадження № 61-33938св18, від 20 липня 2022 року у справі № 450/2380/18, провадження № 61-1284св22.
Згідно роз'яснень пленуму Верховного Суду України, наведених у п. 7 Постанови №7 від 04 жовтня 1991 року «Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності громадян на жилий будинок» в спорах про поділ будинку в натурі учасникам спільної часткової власності на будинок може бути виділено відокремлену частину будинку, яка відповідає розміру їх часток у праві власності. Якщо виділ технічно можливий, але з відхиленням від розміру часток кожного власника, суд з урахуванням конкретних обставин може провести його зі зміною ідеальних часток із присудженням грошової компенсації учаснику спільної власності, частка якого зменшилась. При поділі жилого будинку суд зобов'язаний зазначити в рішенні, яка відокремлена (ізольована після пере-обладнання) частина будинку конкретно виділяється і яку частку в будинку вона складає, а також, які підсобні будівлі передаються власнику.
З урахуванням задоволення позовних вимог про поділ житлового будинку відповідно варіанту №1 будівельно-технічної експертизи від 18 січня 2024 року №17490/22-42/17491/22-47, суд приходить висновку про наявність підстав для поділу земельної ділянки співвласникам відповідно до їх часток у праві спільної часткової власності за варіантом №1 земельно-технічної експертизи від 18 січня 2024 року №17490/22-42/17491/22-47.
З огляду на висновки вказаної експертизи необхідним також є зобов'язати ОСОБА_1 , за власний рахунок, виконати переобладнання у житловому будинку: закласти дверні прорізи між приміщеннями 1-1 площею 7,2 кв.м. та 1-6 площею 21,6 кв.м.; між 1-1 площею 7,2 кв.м. та 1-4 площею 10,1 кв.м.; влаштувати замість віконного прорізу дверний проріз у приміщенні 1-5 площею 10,6 кв.м. для проходу до житлового будинку; влаштувати тамбур з боку приміщення 1-5 площею 10,6 кв.м.; розібрати закладений проріз між приміщенням 1-4 площею 10,1 кв.м. та 1-6 площею 21,6 кв.м.
Зважаючи на вказане та той факт, що ОСОБА_1 фактично користуються приміщеннями у домоволодінні, які є більшими (у позивача 51/100) та меншими (у відповідача 49/100) від частини домоволодіння, які належать сторонам на праві спільної часткової власності, суд вважає за необхідне стягнути з позивача на користь відповідача грошову компенсацію за відхилення від розміру ідеальної частки у майні, а саме за 7,6 кв.м., в розмірі 29 891 грн. 37 коп. (393307,5 грн. / 100 х 7,6 кв.м.).
Наведене, в свою чергу, є підставою для перерозподілу належних сторонам часток у праві власності на спірне домоволодіння для ОСОБА_1 з розміру частина на 51/100 частин, для ОСОБА_2 з розміру частина на 49/100 частин.
Згідно ч. 1, 2 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Відповідно ч 1., п. 1 ч. 2, 8 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача. Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
При зверненні до суду з даним позовом ОСОБА_1 сплатив судовий збір в розмірі 2276 грн. 31коп. Наведене підтверджується квитанцією № 4 від 30 квітня 2021року (а.с. 5).
Враховуючи задоволення позову, з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача ОСОБА_1 належить стягнути сплачений позивачем судовий збір, а саме в розмірі 2276 грн. 31 коп. та сплачені позивачем витрати на проведення судової експертизи в розмірі 19 820 грн. 90 коп. (а.с. 110).
Враховуючи наведене та керуючись вимогами ст. 15, 16, 181, 316, 317, 356, 358, 364 ЦК України, п. 7 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 04 жовтня 1991 року «Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності громадян на жилий будинок», ст.12, 76 - 81, 133, 141, 142, 200, 263-265, 353, 354 ЦПК України, суд -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ житлового будинку з надвірними будівлями і спорудами та земельної ділянки в натурі з припиненням спільної часткової власності - задовольнити.
В порядку поділу домоволодіння виділити ОСОБА_1 в натурі у власність окремий об'єкт нерухомого майна 51/100 частину садибного житлового будинку з господар-ськими будівлями та спорудами, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , що складається з приміщень житлового фонду загальною площею 42,3 кв.м., які складаються з приміщень житлового будинку : приміщення 1-4 житлова - площею 10,1 кв.м., приміщення 1-5 житлова - площею 10,6 кв.м., приміщення 1-6 житлова- площею 21,6 кв.м., а також господарські будівлі та споруди : огорожі №4, ганку.
Виділити ОСОБА_2 в натурі у власність 49/100 частину садибного житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , що складається з приміщень житлового фонду загальною площею 27,1 кв.м., які складаються з приміщень житлового будинку : приміщення 1-1 веранда - площею 15,7 кв.м., приміщення 1-1 коридор - площею 7,2 кв.м., приміщення 1-2 кухня - площею 10,8 кв.м., приміщення 1-3 житлова - площею 9,1 кв.м., а також господарські будівлі та споруди: ганок - літ. «А2», колодязь - літ. «К», хвіртка №1, ворота №2, огорожа - № 4.
Припинити право спільної часткової власності ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на садибний житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 .
Виділити у приватну власність ОСОБА_1 1/2 частину (площею 1250 кв.м) земельної ділянки, кадастровий номер 3220884801:01:005:0107, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, відповідно варіанту №1 висновку судової будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи від 18 січня 2024 року №17490/22-42/17491/22-47, що на схемі позначена під №1, яка проходить по точках: 6-5-5-4-4-3-3-2-2-18-18-17-17-16-16-15-15-14-14-13-13-12-12-11-11-10-10-6 зі сторонами: 7,46м-2,64м-13,89м-65,80м-11,14м-33,19м-7,95м-3,59м-1,54м-4,71м-1,54м-5,54м-5,12м-27,33м (додаток №5 до висновку).
Виділити у приватну власність ОСОБА_2 1/2 частину (площею 1250 кв.м) земельної ділянки, кадастровий номер 3220884801:01:005:0107, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, відповідно до варіанту №1 висновку судової будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи від 18 січня 2024 року №17490/22-42/17491/22-47, що на схемі позначена під №1, яка проходить по точках: 7-6-6-10-10-11-11-12-12-13-13-14-14-15-15-16-16-17-17-18-18-1-1-8-8-7 зі сторонами: 9,54м-27,33м-5,12м-5,54м-1,54м-4,71м-1,80м-3,59м-7,95м-33,19м-27,09м-26,0м-45,85м (додаток №5 до висновку).
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 грошову компенсацію за відхилення від розміру ідеальних часток, які перебували у їх власності, в розмірі 29 891 (двадцять дев'ять тисяч вісімсот дев'яносто одна) гривня 37 (тридцять сім) копійок.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору в розмірі 2276 (дві тисячі двісті сімдесят шість) гривень 31 (тридцять одна) копійка та судові витрати на проведення судової експертизи в розмірі 19 820 (дев'ятнадцять тисяч вісімсот двадцять) гривень 90 (дев'яносто) копійок.
Відомості про позивача : ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , паспорт серії НОМЕР_1 виданий Шевченківським РУ ГУ МВС України в м. Києві, код платника податків - НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Відомості про відповідача : ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , паспорт серії НОМЕР_3 виданий Дніпровським РУГУ МВС України в м. Києві, код платника податків - відомості відсутні, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Київського апеляційного суду через Бориспільський міськрайонний суд протягом тридцяти днів, який обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження, або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення суду виготовлено 17 листопада 2025 року.
Суддя Л.В. Яковлєва