про відмову у відкритті касаційного провадження
21 листопада 2025 року
м. Київ
справа №380/14382/25
адміністративне провадження № К/990/46546/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Єзерова А.А., суддів Кравчука В.М., Стародуба О.П.,
перевіривши касаційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 29.10.2025 у справі №380/14382/25 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії,
У липні 2025 року ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - відповідач), в якому просив суд:
визнати протиправними дії відповідача, які полягають у заниженні позивачу грошового виразу основних та додаткових видів грошового забезпечення у довідці 30.04.2025 №1159/12/8269 про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023.
зобов'язати відповідача підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (далі - ГУ ПФУ у Львівській області) оновлену довідку про розмір грошового забезпечення позивача станом на 01.01.2023, з дотриманням положень постанови Кабінету Міністрів України №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі - Постанова № 704), положень постанови Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 року №45 «Про затвердження порядку проведення перерахунку пенсій (далі - постанова №45), призначених відповідно до Закону України від 09.04.1992 №2262-XII (далі - Закон №2262-XII) «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та положень наказу Міністра оборони України від 07.06.2018 № 260 «Про затвердження Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам» (далі - Положення №260), з визначенням розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Закону України №2710-IХ «Про державний бюджет України на 2023 рік» (далі - Закон №2710-IХ) на 01.01.2023, на відповідний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 постанови № 704, із зазначенням відомостей про розміри надбавки за вислугу років (45%), надбавки за особливості проходження служби (65%), надбавки за службу в умовах режимних обмежень (15%), премії (216%) у грошовому виразі, обчисленому виходячи з розмірів посадового окладу, окладу за військовим званням за нормами чинними на 01.01.2023, для здійснення обчислення та перерахунку пенсії з 01.02.2023.
Львівський окружний адміністративний суд рішенням від 29.09.2025 позов задовольнив частково. Визнав протиправними дії відповідача щодо зменшення позивачу у виданій на виконання постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 02.04.2025 у справі №380/17873/24 довідці від 30.04.2025 №1159/12/8269 про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023 розміру надбавки за особливості проходження служби до 1% та премії до 10%. Зобов'язав відповідача підготувати та надати до ГУ ПФУ у Львівській області довідку про розмір грошового забезпечення позивача станом 01.01.2023 відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону №2262-XII з урахуванням положень Постанови № 704 щодо визначення посадового окладу і окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2023, на відповідний тарифний коефіцієнт, та з обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії, з урахуванням: надбавки за особливості проходження служби в розмірі 65 % посадового окладу, окладу за військове звання та надбавки за вислугу років; премії в розмірі 216 % посадового окладу, які розраховані шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2023 на відповідний тарифний коефіцієнт згідно Постанови №704, для здійснення обчислення та перерахунку пенсії з 01.02.2023. У задоволенні інших позовних вимог відмовив.
Не погодившись із прийнятим рішенням, ІНФОРМАЦІЯ_2 подав апеляційну скаргу.
Восьмий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 23.10.2025 апеляційну скаргу залишив без руху з підстав невідповідності апеляційної скарги вимогам статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), а саме, не додано документ про сплату судового збору та надано п'ятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення виявлених недоліків.
Восьмий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 29.10.2025 апеляційну скаргу повернув скаржнику з підстав не усунення недоліків, визначених ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 23.10.2025.
Не погоджуючись із прийнятим рішенням, ІНФОРМАЦІЯ_2 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій просить скасувати ухвалу суду апеляційної інстанції про повернення апеляційної скарги.
Дослідивши зміст касаційної скарги, колегія суддів дійшла такого висновку.
Повертаючи апеляційну скаргу відповідачу, суд апеляційної інстанції керувався тим, що зазначені в ухвалі Восьмого апеляційного адміністративного суду від 23.10.2025, недоліки апеляційної скарги щодо сплати судового збору не усунуті.
Статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) визначено строк на апеляційне оскарження судового рішення, а пунктом першим частини п'ятої статті 296 цього Кодексу закріплено вимоги щодо форми та змісту апеляційної скарги, в тому числі щодо надання документа про сплату судового збору.
За приписами пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Відповідно до частини другої статті 298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Статтею 44 КАС України передбачено обов'язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки, зокрема, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом (пункти 6, 7 частини п'ятої цієї статті).
Наведеною нормою чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов'язує учасників справи діяти сумлінно, проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов'язків, встановлених законом або судом, зокрема, щодо усунення недоліків апеляційної скарги.
Для цього учасник справи як особа, зацікавлена в усуненні недоліків апеляційної скарги, має вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені чинним законодавством.
Окрім цього, пунктом другим частини третьої статті 2 КАС України рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом віднесено до основних засад (принципів) адміністративного судочинства, зміст якого розкриває стаття 8 цього Кодексу, й визначає, що усі учасники судового процесу є рівними перед законом і судом.
Такі положення наведених правових норм процесуального права знайшли своє відображення і у статті 44 КАС України, частина перша якої вказує, що учасники справи мають рівні процесуальні права та обов'язки.
Згідно з частиною першою статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Колегія суддів звертає увагу, що обставини, пов'язані з фінансуванням установи з Державного бюджету України, відсутність у неї коштів, призначених для сплати судового збору, не є об'єктивними та непереборними підставами, які перешкоджають оскарження судових рішень.
Також посилання скаржника на зазначені обставини не може надавати переваги суб'єкту владних повноважень з-поміж інших суб'єктів у формі звільнення від обов'язку сплатити судовий збір на вчинення процесуальної дії згідно до розміру, визначеного Законом України "Про судовий збір" від 08.07.2011 №3674-VI.
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.
Частина друга статті 333 КАС України встановлює, що у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
Таким чином, подана касаційна скарга є необґрунтованою, правильне застосовування судом апеляційної інстанції норм процесуального права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, що, в свою чергу, у розумінні частини другої статті 333 КАС України є підставою для відмови у відкритті касаційного провадження у справі.
Керуючись статтею 333 КАС України, Верховний Суд
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ІНФОРМАЦІЯ_1 на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 29.10.2025 у справі №380/14382/25.
Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження надіслати скаржнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною і не оскаржується.
Суддя-доповідач А.А. Єзеров
Суддя В.М. Кравчук
Суддя О.П. Стародуб