про відмову у відкритті касаційного провадження
21 листопада 2025 року
м. Київ
справа №380/13186/24
адміністративне провадження № К/990/45196/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Кравчука В.М., суддів Єзерова А.А., Стародуба О.П.,
перевіривши касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області
на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 15 листопада 2024 року (суддя Лунь З.І.) та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 30 вересня 2025 року (колегія у складів суддів Шинкар Т.І., Іщук Л.П., Обрізка І.М.)
у справі № 380/13186/24
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві
про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (далі - ГУ ПФ України у Львівській області, відповідач, скаржник) та Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (далі - ГУ ПФ України в м. Києві, відповідач, скаржник), в якому просив:
- визнати протиправним та скасувати рішення ГУ ПФ України у Львівській області від 22.04.2024 № 930080197048 щодо відмови ОСОБА_1 у перерахунку пенсії в частині її виплати без обмеження;
- зобов'язати ГУ ПФ України в м. Києві здійснити з 21.03.2024 нарахування та виплату пенсії ОСОБА_1 без обмеження розміру пенсії максимальним розміром у десять прожиткових мінімумів, установленими для осіб, які втратили працездатність, з урахуванням виплачених сум.
Львівський окружний адміністративний суд рішенням від 15.11.2024 задовільнив позов.
Надалі Восьмий апеляційний адміністративний суд постановою від 30.09.2025, задовольнивши апеляційну скаргу відповідача, скасував рішення Львівського окружного адміністративного суду від 15.11.2024 в частині зобов'язання ГУ ПФ України в м. Києві здійснити з 21.03.2024 нарахування пенсії ОСОБА_1 без обмеження розміру пенсії максимальним розміром у десять прожиткових мінімумів, установленими для осіб, які втратили працездатність. Прийняв у відповідній частині нове рішення про зобов'язання ГУ ПФ України у Львівській області здійснити з 21.03.2024 нарахування пенсії ОСОБА_1 без обмеження розміру пенсії максимальним розміром у десять прожиткових мінімумів, установленими для осіб, які втратили працездатність. В іншій частині рішення суду першої інстанції залишив без змін.
04.11.2025 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ГУ ПФ України у Львівській області, в якій останнє з посиланням на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права просить скасувати рішення Львівського окружного адміністративного суду від 15.11.2024 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 30.09.2025, прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.
Перевіряючи наявність підстав для відкриття касаційного провадження, Суд виходить з такого.
Відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.
Частиною шостою ст. 12 КАС України передбачено перелік категорій справ, які відносяться до справ незначної складності.
Згідно з п. 3 ч. 6 ст. 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.
У спрощеному позовному провадженні не можуть бути розглянуті справи, які підлягають розгляду за правилами загального позовного провадження у виключному порядку (ч. 4 ст. 12 КАС України), а також через складність та інші обставини.
При цьому згідно з положеннями ч. 4 ст. 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує: для юридичних осіб - п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; для фізичних осіб та фізичних осіб - підприємців - сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України «Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років»; 6) щодо оскарження індивідуальних актів Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, рішень Кабінету Міністрів України, визначених частиною першою статті 266-1 цього Кодексу.
Системний аналіз вищезазначених положень процесуального закону дає підстави для висновку про те, що суд має право віднести справу до категорії малозначних за результатами оцінки характеру спірних правовідносин, предмету доказування, складу учасників та інших обставин, крім справ, які підлягають розгляду в порядку загального позовного провадження.
У цій справі оскаржуються рішення територіального органу Пенсійного фонду України щодо відмови особі, яка має статус учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, у перерахунку з 21.03.2024 пенсії в частині її виплати без обмеження максимальним розміром.
Львівський окружний адміністративний суд в ухвалі від 01.04.2025 про відкриття провадження вирішив питання про розгляд цієї справи за правилами спрощеного позовного провадження.
У такому разі ухвалені у цій справі судові рішення відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Доведення зазначених обставин та, відповідно, права на касаційне оскарження судових рішень у справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження, покладається на особу, яка подає касаційну скаргу.
Проте у поданій касаційній скарзі відсутні як такі посилання на існування обставин, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Таким чином, рішення Львівського окружного адміністративного суду від 15.11.2024 та постанова Восьмого апеляційного адміністративного суду від 30.09.2025, прийняті у даній справі, не підлягають касаційному оскарженню.
Крім того, щодо правомірності застосування ГУ ПФ максимального розміру пенсії відповідно до положень ст. 2 Закону України від 08.07.20211 № 3668-VI «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи», при здійсненні її виплати пенсіонерам у періоди до 01.03.2023 та після 20.03.2024 Верховним Судом (постанови від 04.07.2024 у справі № 580/7744/23, від 24.02.2025 у справі № 580/11667/23) при перегляді в касаційному порядку подібних спорів вже була сформована правна позиція, яка полягає у такому:
«…на осіб, яким пенсія перерахована відповідно до нормативно-правових актів, вказаних у статті 2 Закону № 3668-VІ, та розмір якої перевищує максимальний розмір, встановлений даним Законом, поширюються приписи законодавства, чинні на час здійснення такого перерахунку.
КСУ у межах розгляду справи №3-123/2023(229/23), у рішенні №2-р(ІІ)/2024 дійшов висновку, що припис статті 2 Закону №3668-VI зі змінами, що поширює свою дію на Закон № 796-XII зі змінами та припис першого речення частини третьої статті 67 Закону № 796-XII зі змінами визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційним).
У пункті 2 резолютивної частини вказаного рішення зазначено, що означені приписи Закону №3668-VI та Закону № 796-XII втрачають чинність з дня ухвалення цього рішення.
…правова позиція КСУ щодо неконституційності приписів статті 2 Закону №3668-VI зі змінами, що поширює свою дію на Закон № 796-XII зі змінами, та першого речення частини третьої статті 67 Закону № 796-XII зі змінами має пряму дію у часі і може бути застосована до правовідносин, що виникли або принаймні тривали після ухвалення КСУ відповідного рішення, тобто з 21 березня 2024 року.
Враховуюче зазначене вище, Суд зауважує, що у період з 01 березня 2023 року по 20 березня 2024 року положення статті 2 Закону №3668-VI, що поширює свою дію на Закон №796-XII, та припис першого речення частини третьої статті 67 Закону №796-XII, які встановлювали обмеження пенсії десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, були чинними, а тому підлягали обов'язковому застосуванню відповідачем.».
Суд апеляційної інстанції переглянув рішення Львівського окружного адміністративного суду від 15.11.2024 відповідно до такої правової позиції касаційного суду.
Водночас ГУ ПФ України у Львівській області не обґрунтовує необхідність відступу від таких висновків Верховного Суду щодо застосування норм права.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
За викладених обставин ГУ ПФ України у Львівській області слід відмовити у відкритті касаційного провадження.
Керуючись ст.ст. 328, 333, 359 КАС України, Верховний Суд, -
1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 15 листопада 2024 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 30 вересня 2025 року у справі № 380/13186/24.
2. Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами надіслати скаржнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та не може бути оскаржена.
Суддя В.М. Кравчук
Суддя А.А. Єзеров
Суддя О.П. Стародуб