21 листопада 2025 року
м. Київ
справа № 500/4690/22
адміністративне провадження № К/990/36636/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Мацедонської В. Е.,
суддів: Білак М.В., Желєзного І.В.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні, як суд касаційної інстанції
касаційну скаргу Головного управління ДПС у Тернопільській області
на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 18 квітня 2023 року (головуючий-суддя: Баб'юк П.М.)
та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 04 жовтня 2023 року (головуючий-суддя: Шавель Р.М., судді: Бруновська Н.В., Кузьмич С.М.)
у справі № 500/4690/22
за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Тернопільській області, утвореного як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України, про визнання протиправним та скасування наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності,
І. ІСТОРІЯ СПРАВИ.
1. Короткий зміст позовних вимог
У грудні 2022 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Тернопільського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Тернопільській області, утвореного як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України (далі - ГУ ДПС у Тернопільській області, відповідач), в якому, з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог, просив:
- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління ДПС у Тернопільській області від 16 грудня 2022 року № 10-дс "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 ".
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що протиправність підстав для порушення дисциплінарного провадження відносно позивач знаходить своє вираження в бездіяльності ДПС України, зокрема:
- незазначенні в наказі від 27 вересня 2022 року № 683 «Про проведення тематичної перевірки» предмета та завдань, що підлягали перевірці, що є порушенням підпункту 2.1.1 пункту 2.1 Порядку організації та проведення перевірок в органах Державної податкової служби України, підприємствах, в установах, організаціях, які належать до сфери управління ДПС, оформлення і реалізації їх результатів, затвердженого наказом Державної податкової служби України від 19 листопада 2020 року № 655 (із змінами; далі Порядок № 655);
- незазначенні в акті тематичної перевірки № 2/99-00-14-03-22 від 27 жовтня 2022 року мети перевірки та питань, що підлягали перевірці, що свідчить про порушення пункту 5.5 Порядку взаємодії комісій центрального та регіонального рівнів, структурних підрозділів ДПС, головних управлінь ДПС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС, затвердженого наказом Державної податкової служби України від 12 травня 2020 року № 204 (далі Порядок № 204).
Також позивач зазначає, що протиправна підстава не може породжувати законний результат. Тож, рішення, прийняті суб'єктом владних повноважень, повинні засновуватись на легітимній підставі. Одним із наслідків тематичної перевірки є рішення у формі наказу ГУ ДПС у Тернопільській області від 21 листопада 2022 року № 469 «Про порушення дисциплінарного провадження стосовно ОСОБА_1 ».
Відтак, на думку позивача, останній не може створювати юридичних наслідків, оскільки прийнятий не на підставі, що передбачена законом.
Протиправність наслідків дисциплінарного провадження, на думку позивача, полягає в недоведеності за результатами дисциплінарного провадження складу дисциплінарного проступку в його діях, зокрема, такого обов'язкового його елементу, як об'єктивна сторона.
Окрім того, відповідач, указуючи на порушення позивачем статті 8 Закону України «Про державну службу», має своїм обов'язком конкретизувати, які дії становлять об'єктивну сторону дисциплінарного проступку.
Аналогічно, відповідач, указуючи про порушення позивачем пункту 4.1 Правил етичної поведінки в органах Державної податкової служби, затверджених наказом Державної податкової служби України від 02 вересня 2019 року № 52 (в редакції наказу Державної податкової служби України від 23 червня 2021 року №635) (далі-Правила № 52), не вказує, які із перерахованих у даному пункті обов'язків позивачем порушені.
Позивач наголошує на тому, що пункт 3.6 Порядку № 204 необхідно розглядати в посутнісному зв'язку із внутрішніми організаційно-розпорядчими документами, що визначають завдання та функції конкретних структурних підрозділів ГУ ДПС у Тернопільській області, а також права та обов'язки працівників, в тому числі позивача, як начальника управління правового забезпечення. У зв'язку із чим, пункт 3.6 Порядку № 204 свідчить, що секретар комісії отримує від структурних підрозділів не будь-яку узагальнену інформацію щодо відповідності платника податків критеріям ризиковості платника податку на додану вартість, а виключно за переліком, що наведений в пункті 3.6, та таку, яка кореспондує завданням та функціям, які покладаються на структурний підрозділ.
У той же час, постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року №1165 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних», затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок №1165).
Порядок № 1165 є підзаконним актом у сфері оподаткування, який покликаний, на виконання вимог статті 201 Податкового кодексу України, врегулювати правовий алгоритм зупинення реєстрації податкових накладних.
Додатком 1 до Порядку № 1165 визначено Критерії ризиковості платника податку на додану вартість. Відповідність платника податків одному із названих критеріїв ризиковості платника ПДВ має наслідком зупинення реєстрації податкових накладних. Питання про відповідність або невідповідність платника податків критеріям ризиковості платника податку на додану вартість розглядається комісією регіонального рівня, про що приймається рішення.
На переконання позивача, обов'язок структурного підрозділу подати на кожне засідання комісії регіонального рівня інформацію про відповідність платника податків критеріям ризиковості платника податків на додану вартість (Додаток 1 до Порядку № 1165) суперечить самій сутності такої процедури, що визначена Порядком № 1165, оскільки не кожен платник податків повинен відповідати критеріям ризиковості, а відтак, не в кожного структурного підрозділу, і не в кожному із випадків (на кожне засідання комісії) така інформація повинна бути в наявності.
У зв'язку із наведеним позивач просить визнати протиправним та скасувати наказ ГУ ДПС у Тернопільській області від 16 грудня 2022 року № 10-дс.
2. Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій.
Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 18 квітня 2023 року, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 04 жовтня 2023 року, позов задоволено:
- визнано протиправним та скасовано наказ ГУ ДПС у Тернопільській області №10-дс від 16 грудня 2022 року «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 ».
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що порушення дисциплінарного провадження не означає констатацію факту вчинення дисциплінарного проступку, а свідчить про проведення перевірки дисциплінарною комісією дій (рішень) державного службовця щодо наявності ознак дисциплінарного проступку.
З огляду на це, в рішенні про порушення дисциплінарного провадження, яке приймає суб'єкт призначення, необхідно уникати передчасного звинувачення державного службовця у вчиненні дисциплінарного проступку. Формулювання, які використовуються суб'єктом призначенням в рішенні про порушення дисциплінарного провадження, повинні з достатньою чіткістю відображати завдання стадії дисциплінарного провадження, на якій воно приймається.
Втім, суди звернули увагу на неприпустимість формулювання, яке використав відповідач у розпорядчій частині наказу № 469. Зокрема, констатація факту порушення вимог законів України, підзаконних актів, організаційно-розпорядчих актів є неприпустимим, оскільки завданням стадії дисциплінарного провадження є встановлення ступеня вини, характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку. На даній стадії встановлюється склад дисциплінарного проступку та здійснюється його правова кваліфікація. В подальшому, коли дисциплінарна комісія дійде висновку про наявність в діях державного службовця ознак дисциплінарного проступку, а суб'єкт призначення визнає це можливим, на державного службовця може бути накладено стягнення за порушення, які отримали відповідну правову кваліфікацію.
Також суди зазначили, що наведені факти одноособово не можуть свідчити про протиправність дисциплінарного провадження та ставити під сумнів остаточне рішення, за умов законності процедури дисциплінарного провадження загалом, а також наявності складу дисциплінарного проступку в діях державного службовця.
Поряд з цим, суди не погодились з доводами позивача про те, що незазначення в наказі ДПС від 27 вересня 2022 року № 683 «Про проведення тематичної перевірки» предмета та завдань, які підлягали перевірці, а також відсутність в Акті тематичної перевірки мети перевірки, мають своїм наслідком незаконність проведення тематичної перевірки, а відтак, нівелюють правову підставу для прийняття рішення про порушення дисциплінарного провадження.
Що стосується встановлення складу дисциплінарного проступку, суди зазначили, що головною правовою фігурою комісії є її голова. Останній наділений широким спектром повноважень, він організовує, координує та контролює як діяльність комісії загалом, так і кожного члена окремо.
Разом з тим, Порядком № 1165 не передбачено обов'язку члена комісії (яким є позивач) подавати будь-які документи на засідання комісії. Такий обов'язок також відсутній у Положенні про управління правового забезпечення та посадовій інструкції позивача.
Втім, це не означає, що такий обов'язок не може виникнути у зв'язку із наданим дорученням голови комісії.
Дисциплінарною комісією під час дисциплінарного провадження не здобуто інформації, що позивач не виконав доручення голови комісії про надання інформації про відповідність ТОВ «СОККЕРЛАЙФ» критеріям ризиковості платника ПДВ. Більше того, такої інформації не здобуто і під час тематичної перевірки.
Докази того, що позивачу надавалось доручення головою комісії про надання інформації про відповідність ТОВ «СОККЕРЛАЙФ» критеріям ризиковості платника ПДВ, в матеріалах справи відсутні.
Таким чином, суди дійшли висновку, що ОСОБА_1 не мав установленого обов'язку надати інформацію про відповідність ТОВ «СОККЕРЛАЙФ» критеріям ризиковості платника ПДВ, які визначені Додатком 1 до Порядку № 1165, якщо така інформація була відсутня в управлінні правового забезпечення чи не була здобута у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на управління завдань.
Секретар комісії лише звітує голові комісії, яка інформація надійшла і від яких структурних підрозділів, при цьому, думка секретаря про ніби то порушення членом комісії вимог пункту 3.6 Порядку № 204, якщо така інформація ним не подана, не заслуговує на увагу, оскільки ним, як не враховано можливість подання такої інформації, так і не уповноважено останнього на висловлення таких висновків. Доповідна секретаря носить лише довідковий характер для голови та членів комісії про подану структурними підрозділами інформацію.
Що стосується застосування пункту 3.6 Порядку № 204, то на переконання судів, його положення не спрямовані на порушення Порядку № 1165. Наведена ситуація більше пов'язана із невірним застосуванням пункту 3.6 Порядку № 204 та розумінням його змісту, а головне наслідків, які за цим настають.
Безсумнівно, що рішення Уряду має вищу юридичну силу в порівнянні з Порядком № 204, а тому норми останнього повинні виконуватись та тлумачись в розрізі постанови Кабінету Міністрів України від 19 грудня 2019 року № 1165.
Позивач неодноразово звертав увагу безпосереднього керівника та дисциплінарну комісію на те, що зі змісту пункту 3.6 Порядку № 204 видно, що узагальнена інформація має стосуватись саме наявності критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість, визначених Додатком 1 до Постанови №1165.
Тобто, у випадку наявності у структурного підрозділу інформації, що відповідає критеріям ризиковості платника податку на додану вартість, такий підрозділ надає її на засідання комісії, а у випадку відсутності такої інформації обов'язку інформувати про відсутність немає.
Суди погодились з цим твердженням позивача та зауважили, що ні керівник позивача, ні дисциплінарна комісія даної інформації до уваги не взяли, хоча позивач тричі надавав з цього приводу пояснення та кожного разу наголошував та даних обставинах.
У зв'язку з чим, суди дійшли висновку про те, що ОСОБА_1 не мав установленого обов'язку надати інформацію про відповідність ТОВ «СОККЕРЛАЙФ» критеріям ризиковості платника ПДВ, які визначені Додатком 1 до Порядку № 1165, якщо така інформація була відсутня в управлінні правового забезпечення чи не була здобута у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на управління завдань.
Звідси, за результатами дисциплінарного провадження відповідач сформував помилковий висновок про порушення позивачем ст.8 Закону України «Про державну службу», п.3.6 Порядку № 204 та п.4.1 Правил № 52 за фактом ненадання секретарю комісії узагальненої інформації стосовно ТОВ «СОККЕРЛАЙФ» щодо відповідності платника критеріям ризиковості перед проведення засідання комісії регіонального рівня.
Отже, наказ ГУ ДПС у Тернопільській області від 16 грудня 2022 року № 10-дс «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 » прийнято не на підставі та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, необґрунтовано, тобто без урахування всіх обставин, які мають значення для прийняття рішення, непропорційно, тобто без дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія), тобто з порушенням критеріїв, які передбачені частиною 2 статті 2 КАС.
3. Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву (заперечень)
Не погодившись із рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 18 квітня 2023 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 04 жовтня 2023 року, у якій просив їх скасувати та винести нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.
Як на підставу касаційного оскарження скаржник посилається на пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України та зазначає, що наразі відсутній висновок Верховного Суду щодо питання притягнення до дисциплінарної відповідальності особи за несумлінне виконання посадових обов'язків, зокрема, який вид чи розмір відповідальності може та має бути застосовано за несумлінне виконання та невиконання посадових обов'язків начальником управління, за порушення вимог статті 8 Закону України від 10 грудня 2015 року №889-VIII «Про державну службу», пункту 3.6 Порядку взаємодії комісій центрального та регіонального рівнів, структурних підрозділів ДПС, Головних управлінь ДПС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС, затвердженого наказом ДПС № 204 від 12 травня 2020 року, пункту 4.1 Правил етичної поведінки в органах Державної податкової служби, затверджених наказом ДПС № 52 від 02 вересня 2019 року, та ненадання секретарю Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних узагальненої інформації стосовно відповідності платника критеріям ризиковості перед проведенням засідання Комісії регіонального рівня.
Скаржник вказує, що в оскаржуваних судових рішеннях суди посилаються на відсутність фактів порушення позивачем вимого Закону України «Про державну службу». Проте, таке посилання є помилковим, оскільки факти порушення з боку ОСОБА_1 є беззаперечні та підтверджуються доказами, наявними в матеріалах справи. А вся суть оскаржуваних рішень зводиться виключно до того, чи можуть наявні порушення тягнути за собою притягнення до відповідальності за недотриманняпорушення вимог Закону України «Про державну службу».
Скаржник зазначає, що судами неправильно застосовано норми Порядку №204, зокрема п. 3.6, оскільки функція та обов'язки секретаря комісії беззаперечно кореспондуються з обов'язком члена комісії надати висновок про наявність чи відсутність щодо платника інформації про його відповідність критеріям ризикованості. Тобто в будь-якому випадку зі сторони позивача, як начальника управління правового забезпечення та члена комісії повинні бути активні дії у формі листа, доповідної, службової записки із зазначенням висновків про наявність чи відсутність у платника ознак ризикованості з огляду на подані ним документи та наявну у контролюючого органу інформацію.
Позивачем подано відзив на касаційну скаргу, в якому вказано на безпідставність та необґрунтованість доводів скаржника, якими не спростовано законність та обґрунтованість рішень судів попередніх інстанцій, а тому останній просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані рішення без змін.
Позивач зазначає, що тематичною перевіркою встановлено однотипні порушення вимог нормативних документів нібито вчинених посадовими особами ГУ ДПС у Тернопільській області, які в різний час були членами Комісій ГУ ДПС у Тернопільській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
В Акті тематичної перевірки ДПС від 27 жовтня 2022 року № 2/99-00-14-03-22 зазначено про три випадки недотримання позивачем вимог пункту 3.6 Порядку, а саме: ненадання позивачем секретарю Комісії узагальненої інформації стосовно ТОВ «СОККЕРЛАЙФ» щодо відповідності платника критеріям ризиковості перед проведенням засідання Комісії регіонального рівня, які відбувались: 02 червня 2022 року, 19 липня 2022 року та 30 серпня 2022 року .
Своєю чергою, саме 02 червня 2022 року за результатами засідання Комісією прийнято рішення про відповідність ТОВ «СОККЕРЛАЙФ» критеріям ризиковості платника податків відповідно до п. 8 Критеріїв ризиковості.
19 липня 2022 року Комісією розглядалась заява ТОВ «СОККЕРЛАЙФ» про виключення його з переліку ризикових платників. За результатами розгляду документів Комісією вирішено залишити діючим запис про відповідність ТОВ «СОККЕРЛАЙФ» критеріям ризиковості, оскільки платником надано неповний пакет копій документів для підтвердження реальності господарських операцій, зокрема, з ризиковими контрагентами.
30 серпня 2022 року за результатами розгляду повторної заяви ТОВ «СОККЕРЛАЙФ» та доданих документів Комісією прийнято рішення про невідповідність ТОВ «СОККЕРЛАЙФ» критеріям ризиковості платника податку та виключення з переліку ризикових платників.
Між тим, позивач звертає увагу суду, що він приймав участь лише у засіданні Комісії 30 серпня 2022 року, де ТОВ «СОККЕРЛАЙФ» було виключено з переліку ризикових платників.
Стосовно цього позивачем 02 грудня 2022 року надано до Дисциплінарної комісії пояснення, в яких викладена його незгода з висновками акту перевірки та наявністю в його діях дисциплінарного проступку, які, на жаль, не були враховані.
Також позивач стверджує, що він, як член комісії, не мав обов'язку щодо подання будь-якої інформації на засідання комісії, в тому числі і щодо подання будь-якої узагальненої інформації щодо відповідності платника критеріям ризиковості перед проведенням засідання Комісії регіонального рівня.
Зі змісту пункту 3.6 Порядку № 204 видно, що секретар комісії отримує не будь-яку інформацію, а саме узагальнену інформацію щодо відповідності платника критеріям ризиковості платника податку на додану вартість, визначеним Додатком 1 до Постанови №1165.
На переконання позивача, пункт 3.6 Порядку № 204 необхідно розглядати в посутнісному зв'язку із внутрішніми організаційно-розпорядчими документами, що визначають завдання та функції конкретних структурних підрозділів ГУ ДПС у Тернопільській області, а також права та обов'язки працівників, в тому його, як начальника управління правового забезпечення.
Тобто, у випадку наявності у структурного підрозділу відповідно до покладених на нього завдань та функцій інформації, що відповідає критеріям ризиковості платника податку на додану вартість, такий підрозділ надає її на засідання комісії, а у випадку відсутності такої інформації - обов'язку інформування про відсутність немає.
Нормативними актами, які регламентують діяльність Комісій ГУ ДПС у Тернопільській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, а саме Порядком №1165 та Порядком №204 не передбачено обов'язку позивача, як члена комісії, подавати щоразу перед засіданням комісії узагальнену інформацію щодо відповідності платника критеріям ризиковості.
Позивач просить Верховний Суд також врахувати, що ні функціональними обов'язками управління правового забезпечення, яке він очолює, ні його посадовою інструкцію як керівника управління теж не визначено обов'язку встановлення інформації щодо відповідності платника критеріям ризиковості, яка міститься в Додатку 1 до Постанови №1165.
Крім того в матеріалах дисциплінарного провадження та в матеріалах справи відсутні будь-які документальні докази надання головою комісії позивачу, як члену комісії, доручення про надання інформації про відповідність ТОВ «СОККЕРЛАЙФ» критеріям ризиковості платника ПДВ.
Позивач вказує, що з матеріалів дисциплінарної справи та оскаржуваного наказу не зрозуміло, в чому полягало порушення ним вимог статті 8 Закону України «Про державну службу» та пункту 4.1 Правил етичної поведінки.
Ухвалою Верховного Суду від 18 грудня 2023 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС в Тернопільській області на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 18 квітня 2023 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 04 жовтня 2023 року з підстав, визначених пунктом 3 частини 4 статті 328 КАС України.
Відповідно до Протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи від 17 листопада 2025 року (у зв'язку з обранням до Великої Палати Верховного Суду судді Губської О.А.)визначено склад суду: Мацедонська В.Е. (головуючий суддя), Білак М.В., Желєзний І.В.
Ухвалою Верховного Суду 20 листопада 2025 року закінчено підготовчі дії та призначено розгляд даної справи в попередньому судовому засіданні на 21 листопада 2025 року.
ІІ. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ
Як установлено судами попередніх інстанцій та підтверджується доказами, наявними в матеріалах справи, ОСОБА_1 працює в органах Державної податкової служби з 09 грудня 1993 року.
Наказом ГУ ДПС у Тернопільській області від 14 червня 2022 року № 72-о ОСОБА_1 призначено на посаду начальника управління правового забезпечення ГУ ДПС у Тернопільській області.
Наказом Державної податкової служби України від 27 вересня 2022 року № 683 «Про проведення тематичної перевірки» призначено проведення тематичної перевірки ГУ ДПС у Тернопільській області.
Підставою для проведення тематичної перевірки слугувала інформація, яка надійшла листом Тернопільської обласної прокуратури від 05 вересня 2022 року № 22/3-126вих-22 (вх. ДПС від 12 вересня 2022 року № 60153/5), про те, що 30 серпня 2022 року близько 20:00 год. у м. Тернополі співробітниками ТУ ДБР, розташованого у м. Львові, у ході розслідування кримінального провадження №62022140140000050, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 18 серпня 2022 року за правовою кваліфікацією частини 3 статті 368, частини 2 статті 345 Кримінального кодексу України, в порядку статті 208 Кримінального процесуального кодексу України затримано заступника начальника ГУ ДПС у Тернопільській області під час отримання неправомірної вигоди від посередника, який діяв в інтересах ТОВ «СОККЕРЛАЙФ» щодо виключення товариства з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, та уникнення в майбутньому перепон у веденні господарської діяльності.
Таким чином, з указаних підстав у ГУ ДПС у Тернопільській області проведено тематичну перевірку, зокрема, в частині дотримання процедури та наявності правових підстав віднесення ТОВ «СОККЕРЛАЙФ» до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості платників податку на додану вартість.
Обставини, які встановлені під час проведення тематичної перевірки, зафіксовані в Акті тематичної перевірки ДПС від 27 жовтня 2022 року № 2/99-00-14-03-22 (далі - Акт тематичної перевірки).
З Акту тематичної перевірки вбачається, що на підставі доповідної записки відділу прогнозу, аналізу, звітності, моніторингу операцій, ризиків та роботи з ризиками управління з питань виявлення та опрацювання податкових ризиків ГУ ДПС у Тернопільській області від 02 червня 2022 року № 19-0018-04-05/132 комісії регіонального рівня запропоновано розглянути питання відповідності платника податків критеріям ризиковості платника податків ТОВ «СОККЕРЛАЙФ».
Відповідно до доповідної записки секретаря комісії від 02 червня 2022 року № 19-00-18-04/130 від деяких структурних підрозділів ГУ ДПС у Тернопільській області, зокрема, управління правової роботи не надано узагальнену інформацію щодо відповідності ТОВ «СОККЕРЛАЙФ» критеріям ризиковості. Таким чином, начальником управління правової роботи не забезпечено дотримання вимог пункту 3.6 Порядку № 204.
02 червня 2022 року відбулось засідання комісії, на якому був відсутній ОСОБА_1 (начальник управління правової роботи). Відповідно до наказу начальника ГУ ДПС у Тернопільській області від 18 травня 2022 року № 162-в «Про надання відпустки ОСОБА_1 » позивач з 30 травня 2022 року по 14 червня 2022 року перебував у відпустці.
За результатами засідання комісії прийнято рішення про відповідність ТОВ «СОККЕРЛАЙФ» критеріям ризиковості платника податків відповідно до пункту 8 Додатку 1 до Порядку № 1165 "Критерії ризиковості платника податків на додану вартість".
Під час проведення тематичної перевірки проаналізовано фінансово-господарську діяльність ТОВ «СОККЕРЛАЙФ» та аргументи, які наводились у службовій записці відділу прогнозу, аналізу, звітності, моніторингу операцій, ризиків та роботи з ризиками управління з питань виявлення та опрацювання податкових ризиків ГУ ДПС у Тернопільській області від 02 червня 2022 року №19-00-18-04-05/132 і стали підставою для віднесення платника податків до ризикових платників ПДВ відповідно до пункту 8 Додатку 1 до Порядку № 1165. Як наслідок, зроблено висновок, що інформація, яка зазначена в даній службовій записці, не містить ознак ризикових операцій ТОВ «СОККЕРЛАЙФ» відповідно до пункту 8 Додатку 1 до Порядку № 1165.
В подальшому, 08 липня 2022 року ТОВ «СОККЕРЛАЙФ» подано повідомлення №1 та копії документів щодо невідповідності платника податків критеріям ризиковості платника ПДВ.
19 липня 2022 року секретар комісії доповідною запискою № 19-00-18-02/231 повідомила, що, крім інших, від управління правової роботи не отримано узагальнену інформацію щодо відповідності платника податків, ТОВ «СОККЕРЛАЙФ», критеріям ризиковості. У зв'язку із чим, автором доповідної записки зроблено висновок, що начальником управління правової роботи ОСОБА_1 не дотримано вимог пункту 3.6 Порядку № 204.
19 липня 2022 року відбулось засідання регіональної комісії з метою розгляду поданого ТОВ «СОККЕРЛАЙФ» повідомлення та копій доданих документів для вирішення питання про виключення платника податків із ризикових згідно з пунктом 8 Додатку 1 до Порядку № 1165.
Під час засідання комісії ОСОБА_1 був відсутній.
За результатами розгляду документів комісією вирішено залишити діючим запис про відповідність ТОВ «СОККЕРЛАЙФ» критеріям ризиковості платника податків, оскільки платником надано неповний пакет документів для підтвердження реальності господарських операцій, зокрема, з ризиковими контрагентами.
24 серпня 2022 року ТОВ «СОККЕРЛАЙФ» подано повідомлення № 2 та копії документів щодо невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку. До даного повідомлення платником долучено копії документів у кількості 43 додатків (167).
30 серпня 2022 року секретар комісії доповідною запискою № 19-00-18-01/191 повідомила, що, крім інших, від управління правової роботи не отримано узагальнену інформацію щодо відповідності платника податків, ТОВ «СОККЕРЛАЙФ», критеріям ризиковості. У зв'язку із чим, автором доповідної записки зроблено висновок, що начальником управління правової роботи ОСОБА_1 не дотримано вимог пункту 3.6 Порядку № 204.
30 серпня 2022 року відбулось засідання регіональної комісії з метою розгляду поданого ТОВ «СОККЕРЛАЙФ» повідомлення та копій доданих документів для вирішення питання про виключення платника податків із ризикових згідно з пунктом 8 Додатку 1 до Порядку № 1165.
В засіданні комісії взяли участь: голова комісії - ОСОБА_9 (заступник начальника ГУ ДПС у Тернопільській області); заступник голови комісії - ОСОБА_14 (начальник управління з питань виявлення та опрацювання податкових ризиків); члени комісії: ОСОБА_7 (заступник начальника управління - начальник відділу моніторингу операцій та ризиків, роботи з ризиками); ОСОБА_8 (начальник управління податкового аудиту); ОСОБА_13 (заступник начальника управління - начальник відділу податкових перевірок); ОСОБА_10 (начальник управління оподаткування юридичних осіб); ОСОБА_12 (заступник начальника управління - начальник відділу планових та перевірок оподаткування фізичних осіб); ОСОБА_11 (заступник начальника відділу запобігання фінансовим операціям, пов'язаним з легалізацією доходів, одержаних злочинним шляхом); ОСОБА_1 (начальник управління правового забезпечення); ОСОБА_5 (головний державний інспектор відділу з питань запобігання та виявлення корупції); секретар комісії - ОСОБА_6 (начальник відділу прогнозу, аналізу, звітності управління з питань виявлення та опрацювання податкових ризиків).
За результатами розгляду питання комісією прийнято рішення про невідповідність ТОВ «СОККЕРЛАЙФ» критеріям ризиковості платника податків.
Як установлено за результатами тематичної перевірки, одним із основних аргументів прийняття рішень щодо відповідності Критеріям ризиковості ТОВ «СОККЕРЛАЙФ» на Комісії 02 червня 2022 року та 19 липня 2022 року було наявність взаємовідносин із ризиковим контрагентом ТОВ «ПРЕМІУМ ШИНА» у 2020 році, зокрема, придбання автомобільних шин.
Втім, у службовій записці відділу прогнозу, аналізу, звітності, моніторингу операцій, ризиків та роботи з ризиками управління з питань виявлення та опрацювання податкових ризиків від 30 серпня 2022 року № 19-00-18-02/336 інформація щодо наявності взаємовідносин із ризиковим контрагентом ТОВ «ПРЕМІУМ ШИНА» відсутня.
За результатами тематичної перевірки, встановлено порушення вимог статті 8 Закону України «Про державну службу», пункту 3.6 Порядку № 204 та пунктів 3.5 та 4.1 Правил № 52, зокрема, начальником управління правової роботи ОСОБА_1
Виконуючий обов'язки директора Департаменту з питань запобігання та виявлення корупції ОСОБА_15 та керівник робочої групи - головний державний інспектор відділу контролю за дотриманням антикорупційного законодавства Департаменту з питань запобігання та виявлення корупції ОСОБА_17 звернулись із доповідною запискою від 10 листопада 2022 року №875/99-00-14-03-13 на адресу в.о. голови ДПС України ОСОБА_16, в якій за наслідками проведеної тематичної перевірки ГУ ДПС у Тернопільській області, внесено пропозицію щодо прийняття управлінського рішення про необхідність доручення в.о. начальника ГУ ДПС у Тернопільській області ОСОБА_2, на підставі статей 64-69 Закону України «Про державну службу» для визначення ступеня вини, характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку розглянути питання щодо ініціювання перед Дисциплінарною комісією з розгляду дисциплінарних справ ГУ ДПС у Тернопільській області порушення дисциплінарного провадження, зокрема, стосовно начальника управління правової роботи ОСОБА_1
В.о. голови ДПС письмовим дорученням від 16 листопада 2022 року № 156-д (14), адресованим в.о. начальнику ГУ ДПС у Тернопільській області ОСОБА_2 на підставі статей 64-69 Закону України «Про державну службу», для визначення ступеня вини, характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку розглянути питання щодо ініціювання перед Дисциплінарною комісією з розгляду дисциплінарних справ ГУ ДПС у Тернопільській області порушення дисциплінарного провадження, зокрема, стосовно начальника управління правової роботи ГУ ДПС у Тернопільській області ОСОБА_1 за порушення вимог статті 8 Закону України «Про державну службу», пункту 3.6 Порядку № 204, пункту 4.1 Правил № 52.
Наказом від 21 листопада 2022 року № 469 "Про порушення дисциплінарного провадження стосовно ОСОБА_1 ", відповідно до частини першої статті 68 Закону України № 889-УІІІ «Про державну службу», на виконання вимог пункту 1 доручення В.о. голови ДПС ОСОБА_16 від 16 листопада 2022 року № 156-д до доповідної записки Департаменту з питань запобігання та виявлення корупції ДПС від 10 листопада 2022 року №875/99-00-14-03-13, порушено дисциплінарне провадження стосовно начальника управління правового забезпечення Головного управління ДПС у Тернопільській області ОСОБА_1 (в тому числі й за час перебування на посаді начальника управління супроводження судових справ) за порушення вимог статті 8 Закону України «Про державну службу» (із змінами), пункту 3.6 Порядку взаємодії комісій центрального та регіонального рівнів, структурних підрозділів ДПС, головних управлінь ДПС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС, затвердженого наказом ДПС від 12 травня 2020 року №204, та пункту 4.1 Правил етичної поведінки в органах Державної податкової служби, затверджених наказом ДПС від 02 вересня 2019 року №52, зокрема ненадання секретарю Комісії ГУ ДПС з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних узагальненої інформації стосовно ТОВ «СОККЕРЛАЙФ» (код ЄДРПОУ 43610133) щодо відповідності платника критеріям ризиковості перед проведенням засідання Комісії регіонального рівня.
21 листопада 2022 року відбулось засідання дисциплінарної комісії, на порядок денний якого виносились питання: 1. Про обрання голови та секретаря дисциплінарної комісії з розгляду дисциплінарної справи, порушеної наказом ГУ ДПС від 21 листопада 2022 року № 469, стосовно начальника управління правового забезпечення ГУ ДПС ОСОБА_1. 2. Про початок розгляду та початок формування дисциплінарної справи стосовно начальника управління правового забезпечення ГУ ДПС ОСОБА_1.
За результатами засідання складено протокол № 9.
01 грудня 2022 року ОСОБА_1 надано пояснення дисциплінарній комісії, в яких він звернув увагу, що стаття 8 Закону України "Про державну службу" називається "Основні обов'язки державного службовця", частина 1 якої складається із 13 пунктів, що містять "невичерпний" перелік обов'язків державного службовця. Відповідач, указуючи на порушення позивачем статті 8 цього Закону, має своїм обов'язком конкретизувати, які дії становлять об'єктивну сторону дисциплінарного проступку.
Позивач у поясненнях дисциплінарної комісії, наголошував на тому, пункт 3.6 Порядку № 204 необхідно розглядати в посутнісному зв'язку із внутрішніми організаційно-розпорядчими документами, що визначають завдання та функції конкретних структурних підрозділів ГУ ДПС у Тернопільській області, а також права та обов'язки працівників, в тому числі позивача, як начальника управління правового забезпечення. У зв'язку із чим, пункт 3.6 Порядку № 204 свідчить, що секретар комісії отримує від структурних підрозділів не будь-яку узагальнену інформацію щодо відповідності платника податків критеріям ризиковості платника податку на додану вартість, а виключно за переліком, що наведений в пункті 3.6, та таку, яка кореспондує завданням та функціям, які покладаються на структурний підрозділ.
01 грудня 2022 року в.о. начальника ГУ ДПС у Тернопільській області Русланом Цвігуном (безпосередній керівник ОСОБА_1 ) надано пояснення дисциплінарній комісії. ОСОБА_2 пояснив, що ним ініційоване дисциплінарне провадження на виконання доручення в.о. голови ДПС від 16 листопада 2022 року 156-д(14) до доповідної записки від 10 листопада 2022 року № 875/99-00-14-03-3 та враховуючи Акт тематичної перевірки. Будь-яких обставин, щодо можливого вчинення ОСОБА_1 дисциплінарного проступку не повідомив. Утім, наголосив на тому, що з червня 2022 року та по серпень 2022 року не був безпосереднім керівником
ОСОБА_1 о начальника ГУ ДПС у Тернопільській області ОСОБА_3 надано характеристику на начальника управління правового забезпечення ГУ ДПС у Тернопільській області, яку приєднано до матеріалів дисциплінарного провадження, відповідно до якої, ОСОБА_1 характеризується виключно позитивно, раніше до дисциплінарної відповідальності не притягувався.
06 грудня 2022 року відбулось засідання дисциплінарної комісії, на якому ОСОБА_1 надав пояснення, які за своїм змістом аналогічні письмовим поясненням.
Про результати засідання складено протокол № 10.
08 грудня 2022 року відбулось засідання комісії, на якому дисциплінарна комісія вирішила:
"1.1. Врахувати пояснення начальника управління правового забезпечення ОСОБА_1 , в частині того, що у період з 30 травня 2022 року по 13 червня 2022 року він перебував у відпустці згідно з наказом ГУ ДПС від 18 травня 2022 року № 162-в та відповідно не міг забезпечити дотримання вимог пункту 3.6 Порядку щодо надання узагальненої інформації щодо відповідності ТОВ «СОККЕРЛАЙФ» критеріям ризиковості до проведення засідання Комісії ГУ ДПС 02 червня 2022 року.
1.2. Визнати наявність в діях начальника управління правового забезпечення ОСОБА_1 ознак дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 5 частини 2 статті 65 Закону України «Про державну службу», зокрема невиконання або неналежне виконання посадових обов'язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень, за який відповідно до статті 66 цього ж Закону передбачено застосування дисциплінарного стягнення у виді догани.
1.3. Відповідно до частини 10 статті 69 та частини 4 статті 73 Закону України «Про державну службу» та Порядку здійснення дисциплінарного провадження, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04 грудня 2019 року №1039, підготувати подання начальнику ГУ ДПС про притягнення до дисциплінарної відповідальності у виді догани начальника управління правового забезпечення ОСОБА_1 за порушення вимог статті 8 Закону України № 889-VIII «Про державну службу», пункту 3.6 Порядку взаємодії комісій центрального та регіонального рівнів, структурних підрозділів ДПС, головних управлінь ДПС в областях м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС, затвердженого наказом ДПС від 12 травня 2020 року № 204 та пункту 4.1 Правил етичної поведінки в органах Державної податкової служби, затверджених наказом ДПС від 02 вересня 2019 року № 52, зокрема ненадання секретарю Комісії ГУ ДПС з питань зупинення реєстрації податкової накладної /розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних узагальненої інформації стосовно ТОВ «СОККЕРЛАЙФ» (код ЄДРПОУ 43610133) щодо відповідності платника податків критеріям ризиковості перед проведення засідання Комісії регіонального рівня…».
09 грудня 2022 року підготовлено подання за результатами здійсненого дисциплінарного провадження стосовно начальника управління правового забезпечення ГУ ДПС ОСОБА_1, в якому зазначено, що в діях останнього наявні ознаки дисциплінарного проступку, що полягає у невиконанні (неналежному виконанні) посадових обов'язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень, дисциплінарний проступок кваліфікується за пунктом 5 частини 2 статті 65 Закону України «Про державну службу», за який відповідно до пункту 3 частини 1 статті 66 цього Закону, передбачено застосування дисциплінарного стягнення у виді догани.
На завершення в поданні зазначено, що беручи до уваги характер вчиненого дисциплінарного проступку, ступінь його тяжкості, пом'якшуючі обставини, дисциплінарна комісія керуючись вимогами Порядку здійснення дисциплінарного провадження, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 4 грудня 2019 року № 1039, рекомендує:
оголосити догану начальнику управління правового забезпечення ГУ ДПС ОСОБА_4 за порушення вимог статті 8 Закону України № 889-VIII «Про державну службу», пункту 3.6 Порядку та пункту 4.1 Правил, зокрема за ненадання секретарю Комісії ГУ ДПС з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних узагальненої інформації стосовно ТОВ «СОККЕРЛАЙФ» (код ЄДРПОУ 43610133) щодо відповідності платника критеріям ризиковості перед проведення засідання Комісії регіонального рівня.
14 грудня 2022 року ОСОБА_1 надано письмові пояснення начальнику ГУ ДПС у Тернопільській області, в яких позивач навів мотиви, що згадувались в раніше наданих письмових поясненнях дисциплінарній комісії, а також просив за наслідками розгляду подання дисциплінарної комісії не застосовувати до нього дисциплінарне стягнення.
Відповідно до наказу від 16 грудня 2022 року № 10-дс «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 » «… на підставі статей 65, 66, 77 Закону України № 889-VIII «Про державну службу», оголошено догану начальнику управління правового забезпечення ГУ ДПС ОСОБА_1 за порушення вимог статті 8 Закону України № 889-VIII «Про державну службу», пункту 3.6 Порядку взаємодії комісій центрального та регіонального рівнів, структурних підрозділів ДПС, головних управлінь ДПС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС, затвердженого наказом ДПС від 12 травня 2020 № 204, та пункту 4.1 Правил етичної поведінки в органах Державної податкової служби, затверджених наказом ДПС від 02 вересня 2019 року № 52, зокрема, за ненадання секретарю Комісії ГУ ДПС з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних узагальненої інформації стосовно ТОВ «СОККЕРЛАЙФ» (код ЄДРПОУ 43610133) щодо відповідності платника критеріям ризиковості перед проведенням засідання Комісії регіонального рівня».
Вважаючи цей наказ протиправним, позивач звернувся до суду з метою захисту свого порушеного права.
ІІІ. Джерела права й акти їхнього застосування
В силу частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Закон України № 889-VIII від 10 грудня 2015 року «Про державну службу» визначає принципи, правові та організаційні засади забезпечення публічної, професійної, політично неупередженої, ефективної, орієнтованої на громадян державної служби, яка функціонує в інтересах держави і суспільства, а також порядок реалізації громадянами України права рівного доступу до державної служби, що базується на їхніх особистих якостях та досягненнях (далі -Закон № 889-VIII ).
За приписами частин другої та третьої статті 5 Закону №889-VIIІ відносини, що виникають у зв'язку із вступом, проходженням та припиненням державної служби, регулюються цим Законом, якщо інше не передбачено законом. Дія норм законодавства про працю поширюється на державних службовців у частині відносин, не врегульованих цим Законом.
Відповідно до частини першої статті 64 Закону № 889-VIII за невиконання або неналежне виконання посадових обов'язків, визначених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами у сфері державної служби, посадовою інструкцією, а також порушення правил етичної поведінки та інше порушення службової дисципліни державний службовець притягається до дисциплінарної відповідальності у порядку, встановленому цим Законом.
Статтею 65 згаданого Закону визначено, що підставою для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку, тобто протиправної винної дії або бездіяльності чи прийняття рішення, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні державним службовцем своїх посадових обов'язків та інших вимог, встановлених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, за яке до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення.
Пунктом 5 частини другої статті 65 визначено, що дисциплінарними проступком є, зокрема, невиконання або неналежне виконання посадових обов'язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень.
За змістом частин 1 та 3 статті 66 Закону № 889-VIII, за вчинення дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 5 частини 2 статті 65 Закону, суб'єктом призначення або керівником державної служби такому державному службовцю може бути оголошено догану.
Частиною 1 статті 69 Закону № 889-VIII визначено, що для здійснення дисциплінарного провадження з метою визначення ступеня вини, характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку утворюється дисциплінарна комісія з розгляду дисциплінарних справ (далі - дисциплінарна комісія).
Стаття 71 Закону № 889- VIII передбачає, що Порядок здійснення дисциплінарного провадження затверджується Кабінетом Міністрів України. Порядок здійснення дисциплінарного провадження визначає, зокрема: 1) повноваження та порядок роботи дисциплінарної комісії; 2) порядок формування дисциплінарної комісії; 3) порядок здійснення дисциплінарного провадження у разі неможливості утворення або функціонування дисциплінарної комісії у державному органі.
Порядок здійснення дисциплінарного провадження, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 04 грудня 2019 року № 1039 (далі - Порядок №1039).
Пунктом 4 Порядку № 1039 визначено, що дисциплінарне провадження розпочинається з дати видання наказу (розпорядження) про порушення дисциплінарного провадження та завершується виданням наказу (розпорядження) про накладення на державного службовця, стосовно якого здійснюється дисциплінарне провадження (далі - державний службовець), дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження.
Пункт 7 Порядку № 1039 вказує, що для здійснення дисциплінарного провадження з метою визначення ступеня вини, характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку утворюється дисциплінарна комісія.
Відповідно до пункту 13 Порядку № 1039 комісія, дисциплінарна комісія у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими нормативно-правовими актами, що регулюють питання здійснення дисциплінарних проваджень, і цим Порядком.
Пунктом 24 Порядку № 1039 визначено, що з метою збору інформації про обставини, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження, для визначення ступеня вини, характеру і тяжкості дисциплінарного проступку Комісією, дисциплінарною комісією формується дисциплінарна справа.
Згідно із пунктом 25 Порядку № 1039 дисциплінарна справа повинна містити: дату і місце її формування; підстави для відкриття дисциплінарного провадження; характеристику державного службовця, складену його безпосереднім керівником, та інші відомості, що характеризують державного службовця; відомості щодо наявності чи відсутності дисциплінарних стягнень; пояснення державного службовця щодо обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження, та/або акт про відмову від надання таких пояснень; пояснення безпосереднього керівника державного службовця з приводу обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження; пояснення інших осіб, яким відомі обставини, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження (за наявності); належним чином завірені копії документів і матеріалів, що підтверджують та/або спростовують факт вчинення дисциплінарного проступку; пропозиції Комісії або подання дисциплінарної комісії у державному органі з висновком про наявність чи відсутність у діях державного службовця дисциплінарного проступку та підстав для його притягнення до дисциплінарної відповідальності; опис матеріалів, які містяться в дисциплінарній справі.
Пункт 33 Порядку № 1039 визначає, що комісія, дисциплінарна комісія розглядає належним чином сформовану дисциплінарну справу та за результатами такого розгляду приймає рішення про наявність чи відсутність у діях державного службовця дисциплінарного проступку та підстав для його притягнення до дисциплінарної відповідальності, про що зазначається у протоколі засідання.
Комісія, дисциплінарна комісія повинна встановити:
чи мали місце обставини, на підставі яких порушено дисциплінарне провадження;
чи містять дії державного службовця ознаки дисциплінарного проступку;
чим характеризується дисциплінарний проступок, обставини, за яких він був вчинений, обставини, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність, результати оцінювання службової діяльності державного службовця, наявність заохочень, стягнень та його ставлення до державної служби;
чи підлягає державний службовець притягненню до дисциплінарної відповідальності;
який вид дисциплінарного стягнення може бути застосований до державного службовця.
Відповідно до пункту 34 Порядку № 1039 результатом розгляду дисциплінарної справи є пропозиція Комісії або подання дисциплінарної комісії. Пропозиція (подання) готується Комісією, дисциплінарною комісією після прийняття рішення за результатами розгляду дисциплінарної справи та підписується усіма її членами, які брали участь у голосуванні.
Пропозиція (подання) складається із вступної, мотивувальної та резолютивної частини.
У вступній частині зазначаються:
дата складення;
відомості щодо підстав для порушення дисциплінарного провадження;
прізвище, ім'я, по батькові державного службовця, його посада, інші відомості, що мають значення для здійснення дисциплінарного провадження.
У мотивувальній частині зазначаються:
у разі відсутності у діях державного службовця дисциплінарного проступку:
- факти, що підтверджують відсутність вчинення державним службовцем дисциплінарного проступку із відповідним обґрунтуванням;
- заяви, клопотання, пояснення державного службовця та рішення, прийняті Комісією, дисциплінарною комісією за результатами їх розгляду;
у разі наявності у діях державного службовця дисциплінарного проступку:
- факти, що підтверджують вчинення державним службовцем дисциплінарного проступку, з посиланням на положення відповідних нормативно-правових актів;
обставини, що призвели до вчинення державним службовцем дисциплінарного проступку;
- ступінь вини державного службовця;
- характер дисциплінарного проступку, ступінь його тяжкості, настання тяжких наслідків;
- відомості, що характеризують державного службовця, обставини, що пом'якшують чи обтяжують дисциплінарну відповідальність державного службовця, результати оцінювання службової діяльності державного службовця, наявність заохочень, стягнень та ставлення державного службовця до державної служби;
- заяви, клопотання, пояснення державного службовця та рішення, прийняті Комісією, дисциплінарною комісією за результатами їх розгляду.
у резолютивній частині зазначаються:
у разі відсутності у діях державного службовця дисциплінарного проступку:
- прізвище, ім'я, по батькові державного службовця, висновок про відсутність у діях державного службовця дисциплінарного проступку;
- пропозиція про закриття дисциплінарного провадження;
у разі наявності у діях державного службовця дисциплінарного проступку:
- висновок про наявність у діях державного службовця дисциплінарного проступку, передбаченого відповідним пунктом частини другої статті 65 Закону, та підстав для його притягнення до дисциплінарної відповідальності;
- вид дисциплінарного стягнення, рекомендованого до застосування, передбачений відповідною частиною статті 66 Закону, або обставини, що виключають можливість накладення дисциплінарного стягнення.
IV. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ
Верховний Суд, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 КАС України, вважає за необхідне зазначити таке.
Касаційне провадження у справі, що розглядається, відкрито з підстави, передбаченої пунктом 3 частини четвертої статті 328 КАС України, оскільки відсутній висновок Верховного Суду щодо питання притягнення до дисциплінарної відповідальності особи за несумлінне виконання посадових обов'язків, зокрема, який вид чи розмір відповідальності може та має бути застосовано за несумлінне виконання та невиконання посадових обов'язків начальником управління, за порушення вимог статті 8 Закону №889-VIII, пункту 3.6 Порядку № 204, пункту 4.1 Правил № 52, та ненадання секретарю Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних узагальненої інформації стосовно відповідності платника критеріям ризиковості перед проведенням засідання Комісії регіонального рівня.
Спірні правовідносини виникли з приводу оголошення позивачу догани на підставі статтей 65, 66, 77 Закону України «Про державну службу».
Адміністративний суд у силу вимог частини другої статті 2 КАС України в порядку судового контролю за рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єктів владних повноважень повинен дослідити, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, розсудливо, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, пропорційно тощо.
Суб'єкт владних повноважень, своєю чергою, повинен довести суду правомірність свого рішення належними, допустимими та достатніми доказами, зокрема, матеріалами дисциплінарної справи, тощо.
Стосовно правової оцінки правильності та обґрунтованості рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності, то така повинна фокусуватися, насамперед, на такому:
- чи прийнято рішення у межах повноважень, у порядку та спосіб, встановлені Конституцією та законами України;
- чи дійсно у діянні особи є склад дисциплінарного проступку;
- чи є встановлені законом підстави для застосування дисциплінарного стягнення;
- чи відповідає застосований вид стягнення вимогам закону.
З матеріалів справи убачається, що фактично підставою для видання суб'єктом призначення - ГУ ДПС у Тернопільській області спірного наказу послуговували Акт тематичної перевірки, доповідна записка від 10 листопада 2022 року №875/99-00-14-03-13, доручення від 16 листопада 2022 року № 156-д(14), відповідно до яких позивач, зокрема, не надав секретарю Комісії ГУ ДПС у Тернопільській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН узагальненої інформації стосовно ТОВ «СОККЕРЛАЙФ» щодо відповідності платника критеріям ризиковості перед проведенням засідання Комісії регіонального рівня.
Вказані дії ОСОБА_1 відповідач кваліфікував як дисциплінарний проступок, визначений пунктом 5 частини другої статті 65 Закону № 889-VIII.
У цьому зв'язку колегія суддів звертає увагу, що під час дисциплінарного провадження у таких справах дисциплінарна комісія та суб'єкт призначення повинні чітко визначити обсяг повноважень конкретного державного службовця, керуючись положеннями Закону № 889-VIII, інших законів України, положеннями про державний орган та/або його структурний підрозділ, а також посадовою інструкцією державного службовця.
Таким чином, саме за невиконання чи неналежне виконанні обов'язків, законодавець у згаданій нормі Закону № 889-VIII передбачив можливість застосування до такої особи дисциплінарного стягнення, зокрема, догани.
Своєю чергою, невиконання чи неналежне виконання посадових обов'язків полягає у невчиненні чи неналежному вчиненні особою дій у межах наданих їй законом прав та обов'язків.
До трудових обов'язків віднесені обов'язки працівника, визначені трудовим договором (контрактом), посадовою інструкцією, іншими локальними нормативними актами та законодавством про працю (постанова Верховного Суду від 06 жовтня 2021 року у справі № 305/1001/18).
Для того, щоб визначити, чи мало місце вчинення таких дій, необхідно з'ясувати компетенцію державного службовця і порівняти її із вчиненими діями.
Разом з тим, дисциплінарне стягнення має відповідати характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку та ступеню вини державного службовця.
При цьому суд повинен установити не тільки факт невиконання працівником обов'язку, який входить до кола його трудових обов'язків, а й можливість виконання ним зазначеного обов'язку за встановлених судом фактичних обставин справи, тобто встановити вину працівника та наявність причинного зв'язку між невиконанням працівником трудових обов'язків і негативними наслідками, які настали (могли настати) внаслідок такого порушення. В оцінці того, наскільки є грубим порушення трудових обов'язків, потрібно виходити з характеру дій чи бездіяльності працівника, істотності наслідків порушення та форми вини (постанова Верховного Суду від 01 лютого 2018 року у справі №661/1171/16-ц).
Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідач здійснив правову кваліфікацію дій начальника управління правового забезпечення ОСОБА_1 за п.5 ч.2 ст.65 Закону № 889- VIII як невиконання або неналежне виконання посадових обов'язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень.
Зокрема, відповідач наполягає на тому, що позивач порушив вимоги п.3.6 Порядку № 204, в якому зазначено, що «Секретар комісії щодня, за дві години до початку засідання Комісії регіонального рівня отримує від структурних підрозділів головних управлінь/Офісу великих платників податків ДПС, працівники яких входять до складу Комісії регіонального рівня, узагальнену інформацію щодо відповідності платника податків критеріям ризиковості…».
Аналізуючи порядок роботи регіональної комісії та механізм прийняття рішення про відповідність/невідповідність платника податків критеріям ризиковості, суди попередніх інстанцій правильно звернули увагу на те, що головною правовою фігурою комісії є її голова. Останній наділений широким спектром повноважень - він організовує, координує та контролює як діяльність комісії загалом, так і кожного члена окремо.
Окрім того, відповідно до абзацу другого пункту 3.7 Порядку №204 секретар комісії готує до засідання Комісії регіонального рівня доповідну записку про наявність/відсутність інформації, визначеної у пункті 3.6 цього Порядку, із зазначенням змісту такої інформації.
Тобто, зазначення в доповідній записці секретаря комісії, що певним підрозділом не подано інформацію, не свідчить про порушення цим підрозділом відповідних норм чи вимог, а лише фіксує факт відсутності такої інформації від підрозділу.
Своєю чергою, нормативними актами, які регламентують діяльність Комісій ГУ ДПС у Тернопільській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, а саме: Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №1165 та Порядком взаємодії комісій центрального та регіонального рівнів, структурних підрозділів ДПС, головних управлінь ДПС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС №204 не передбачено обов'язку члена комісії подавати щоразу перед засіданням комісії узагальнену інформацію щодо відповідності платника критеріям ризиковості.
Більше того, ні у Положенні про управління правового забезпечення, ні посадовою інструкцією позивача як керівника управління теж не визначено такий обов'язок.
Такий обов'язок може виникнути у зв'язку із наданим дорученням голови комісії.
Втім, дисциплінарною комісією під час дисциплінарного провадження не здобуто інформації, що позивач не виконав доручення голови Комісії про надання інформації про відповідність ТОВ «СОККЕРЛАЙФ» критеріям ризиковості платника ПДВ; такої інформації не здобуто під час тематичної перевірки.
Ураховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком судів попередніх інстанцій, що ОСОБА_1 не мав установленого обов'язку надати інформацію про відповідність ТОВ «СОККЕРЛАЙФ» критеріям ризиковості платника ПДВ, які визначені Додатком 1 до Порядку № 1165, якщо така інформація була відсутня в управлінні правового забезпечення чи не була отримана у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на управління завдань.
Щодо тверджень відповідача про порушення позивачем вимог статті 8 Закону України «Про державну службу» та пункту 4.1 Правил етичної поведінки.
Так, стаття 8 Закону України № 889-VIII визначає, що державний службовець зобов'язаний: 1) дотримуватися Конституції та законів України, діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) дотримуватися принципів державної служби та правил етичної поведінки; 3) поважати гідність людини, не допускати порушення прав і свобод людини та громадянина; 4) з повагою ставитися до державних символів України; 5) обов'язково використовувати державну мову під час виконання своїх посадових обов'язків, не допускати дискримінацію державної мови і протидіяти можливим спробам її дискримінації; 6) забезпечувати в межах наданих повноважень ефективне виконання завдань і функцій державних органів; 7) сумлінно і професійно виконувати свої посадові обов'язки та умови контракту про проходження державної служби (у разі укладення); 8) виконувати рішення державних органів, накази (розпорядження), доручення керівників, надані на підставі та у межах повноважень, передбачених Конституцією та законами України; 9) додержуватися вимог законодавства у сфері запобігання і протидії корупції; 10) запобігати виникненню реального, потенційного конфлікту інтересів під час проходження державної служби; 11) постійно підвищувати рівень своєї професійної компетентності та удосконалювати організацію службової діяльності; 12) зберігати державну таємницю та персональні дані осіб, що стали йому відомі у зв'язку з виконанням посадових обов'язків, а також іншу інформацію, яка відповідно до закону не підлягає розголошенню; 13) надавати публічну інформацію в межах, визначених законом.
Державні службовці виконують також інші обов'язки, визначені у положеннях про структурні підрозділи державних органів та посадових інструкціях, затверджених керівниками державної служби в цих органах, та контракті про проходження державної служби (у разі укладення).
У разі виявлення державним службовцем під час його службової діяльності або поза її межами фактів порушення вимог цього Закону з боку державних органів, їх посадових осіб він зобов'язаний звернутися для забезпечення законності до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби.
Проте, в матеріалах дисциплінарної справи та оскаржуваному наказі не конкретизовано, в чому саме полягало порушення позивачем вимог статті 8 Закону України «Про державну службу».
Ні акт перевірки, ні матеріали дисциплінарного провадження, зокрема, протоколи засідань дисциплінарної комісії чи подання дисциплінарної комісії, а також оскаржуваний наказ не містять вказівки, яка саме частина чи пункт статті 8 Закону України «Про державну службу» була порушена позивачем.
Відповідно до пункту 4.1 Правил етичної поведінки в органах Державної податкової служби, затверджених наказом ДПС України від 02 вересня 2019 року № 52, працівники зобов'язані виконувати свої посадові обов'язки якнайкраще, чесно і неупереджено, незважаючи на особисті ідеологічні, релігійні або інші погляди, не надавати будь-яких переваг та не виявляти прихильність до окремих фізичних чи юридичних осіб, громадських, політичних, релігійних організацій, а також не допускати ухилення від прийняття рішень та відповідальності за свої дії (бездіяльність) та рішення.
Аналогічно, ні акт перевірки, ні матеріали дисциплінарного провадження, зокрема, протоколи засідань дисциплінарної комісії чи подання дисциплінарної комісії, а також оскаржуваний наказ не конкретизує, яку саме з множинних вимог до поведінки державного службовця, визначених пунктом 4.1 Правил етичної поведінки, порушено позивачем.
Відомостей про вчинення інших дій позивачем, які можуть свідчити про порушення вимог Закону України «Про державну службу», наказ про притягнення до дисциплінарної відповідальності не містить.
З огляду на викладене колегія суддів Верховного Суду уважає обґрунтованими висновки судів першої та апеляційної інстанцій про непідтвердження відповідачем факту вчинення дисциплінарного проступку позивачем та, як наслідок, неправомірність притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани.
Отже, наказ ГУ ДПС у Тернопільській області від 16 грудня 2022 року № 10-дс «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 » прийнято не на підставі та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, необґрунтовано, тобто без урахування всіх обставин, які мають значення для прийняття рішення, непропорційно, тобто без дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія), тобто з порушенням критеріїв, які передбачені частиною 2 статті 2 КАС.
В решті наведені у касаційній скарзі аргументи не потребують перевірки касаційним судом, оскільки мають суто формальний характер, є загальними та фактично зводяться до переоцінки доказів, при цьому не спростовують висновків судів першої та апеляційної інстанцій та зумовлені суто незгодою з правовою позицією щодо оцінки обставин цієї справи, встановлених під час її розгляду.
Колегія суддів наголошує, що до повноважень Верховного Суду не входить дослідження доказів, встановлення фактичних обставин справи або їх переоцінка, тобто об'єктом перегляду касаційним судом є виключно питання застосування права.
Враховуючи наведене, Верховний Суд не встановив неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових рішень і погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про задоволення позовних вимог.
Згідно з частиною першою статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
На підставі викладеного, Верховний Суд констатує, що оскаржувані рішення судів першої та апеляційної інстанцій ґрунтуються на правильно встановлених фактичних обставинах справи, яким надана належна юридична оцінка із правильним застосуванням норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, а суди першої та апеляційної інстанцій під час розгляду справи не допустили порушень процесуального закону, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи, відповідно підстави для скасування чи зміни оскарженого рішення суду апеляційної інстанції відсутні.
Таким чином, зважаючи на приписи статті 350 КАС України, касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
V. СУДОВІ ВИТРАТИ
З огляду на результат касаційного розгляду, витрати, понесені у зв'язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, не розподіляються.
Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, Верховний Суд
Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Тернопільській області - залишити без задоволення.
Рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 18 квітня 2023 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 04 жовтня 2023 року - залишити без змін.
Судові витрати не розподіляються.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач В.Е. Мацедонська
Судді М.В. Білак
І.В. Желєзний