21 листопада 2025 року
м. Київ
справа № 440/2506/25
адміністративне провадження № К/990/35171/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Кравчука В.М., суддів Бевзенка В.М., Стародуба О.П.,
розглянув у порядку письмового провадження
касаційну скаргу ОСОБА_1
на постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 22 липня 2025 року (колегія у складі суддів Калиновського В.А., Бегунца А.О., Русанової В.Б.)
у справі № 440/2506/25
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області
про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
І. ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ
1. 26.02.2025 ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач, скаржник) звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (далі - ГУ ПФ України в Полтавській області, відповідач), в якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність ГУ ПФ України в Полтавській області щодо не проведення перерахунку пенсії шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії позивача, на коефіцієнти у розмірі 1,14, у розмірі 1,197 та у розмірі 1,0796 для забезпечення індексації пенсії;
- зобов'язати відповідача провести перерахунок пенсії відповідно до ч. 2 ст. 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» шляхом послідовного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії в розмірі 9118,81 грн на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,14 з 01.03.2022 відповідно до п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 № 118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році», на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,197 з 01.03.2023 відповідно до п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 № 168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році», на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,0796 з 01.03.2024 відповідно до п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 № 185 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році» та у зв'язку з цим провести виплату недоотриманих сум пенсії, починаючи з 26.08.2024.
II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
2. Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України в Полтавській області та з 2021 року отримує пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
3. Під час автоматичної індексації пенсійних виплат органом Пенсійного фонду до пенсії позивача встановлено доплати (надбавки) в сумі 135 грн з 01.03.2022, 100 грн з 01.03.2023, 100 грн з 01.03.2024.
4. Представник позивача звернувся до відповідача із заявою від 21.01.2025, в якій просив провести індексацію пенсії шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (за 2018 - 2020) на коефіцієнти збільшення 1,14 з 01.03.2022, 1,197 з 01.03.2023, 1,0796 з 01.03.2024.
5. Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області листом від 06.02.2025 №2311-2265/Г-02/8-1600/25 повідомило позивача, що оскільки розрахунок пенсії проводиться з урахуванням середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2018 - 2020 роки в сумі 9118,81 грн, вона не підлягала індексації з 01.03.2022 та з 01.03.2023 згідно пунктів 1 постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 № 118 та постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 № 168. Відтак згідно пункту 4 Постанови № 118 та пункту 6 Постанови № 168 до пенсії встановлені доплати в сумі 135 грн з 01.03.2022, 100 грн з 01.03.2023 та 100 грн з 01.03.2024, що відповідає вимогам чинного законодавства.
6. Вважаючи дії Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо не проведення індексації пенсії протиправними, позивач звернувся до суду.
ІІІ. АРГУМЕНТИ СТОРІН
7. Позивач вважає, що пенсія має бути проіндексована відповідно до ст. 42 Закону № 1058-IV, шляхом послідовного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, визначеного постановою Кабінету Міністрів України на відповідний рік.
8. Відповідач заперечував проти задоволення позовних вимог. Покликався на те, що при розрахунку пенсії за віком позивача застосовано показник середньої заробітної плати в Україні за 2018 - 2020 роки - 9118,81 грн.
Перерахунки пенсій за 2021 - 2023 роки проводилися із врахуванням розмірів середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з яких сплачено страхові внески, та які враховуються для обчислення пенсії, розмір яких був нижчим за розмір середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та яка враховується для обчислення пенсії, що був застосований пенсійним органом при призначенні позивачу пенсії за віком, а саме: за 2017 - 2019 роки у розмірі 7763,17 грн.
Відповідно, пенсійний орган не проводив за цей період перерахунок раніше призначеної позивачу пенсії шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії для забезпечення індексації пенсії.
Згідно пункту 2 Постанови КМ України № 127 від 22.02.2021, пункту 4 Постанови КМ України № 118 від 16.02.2022, пункту 6 Постанови КМ України № 168 від 24.02.2023 до пенсії позивача встановлені доплати в сумі 100 грн з 01.03.2021, 135 грн з 01.03.2022, 100 грн з 01.03.2023.
ІV ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
9. Полтавський окружний адміністративний суд рішенням від 24.04.2025 позов задовольнив.
10. Суд першої інстанції, з урахуванням висновку Верховного Суду, викладеного у постановах від 13.01.2025 у справі № 160/28752/23 та від 28.01.2025 у справі № 400/4663/24, зазначив, що відповідач, здійснюючи перерахунок пенсії позивачу на підставі частини другої статті 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", встановивши йому щомісячну доплату до пенсії в розмірі 135,00 грн у 2022 році, 100,00 грн у 2023 році, 100 грн у 2024 році замість застосування коефіцієнта збільшення 1,14, 1,197, 1,0796 відповідно до показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, який безпосередньо враховувався для обчислення пенсії позивача, діяв протиправно.
11. Другий апеляційний адміністративний суд постановою від 22.07.2025 рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 24.04.2025 змінив, виключивши з його мотивувальної та резолютивної частини посилання на "коефіцієнт збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2018-2020 роки, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,14 та у розмірі 1,197"; в іншій частині рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 24.04.2025 залишив без змін.
12. Суд апеляційної інстанції виходив з того, що суд першої інстанції безпідставно поклав на відповідача обов'язок здійснити перерахунок пенсії з 26.08.2024 з урахуванням коефіцієнтів збільшення 1,14 та 1,197, передбаченим постановами КМ України №118 та №168, оскільки зазначені коефіцієнти діють виключно на 2022 рік та 2023 рік, а тому з дати, визначеної судом першої інстанції, не застосовуються. Тому до спірних правовідносин застосувується з 26.08.2024 виключно коефіцієнт збільшення 1,0796, передбачений постановою КМ України №185, який діє з 01.03.2024.
V. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
13. У касаційній скарзі позивач просить скасувати постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 22.07.2025 та залишити в силі рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 24.04.2025.
14. Позивач обґрунтовує підставу касаційного оскарження неправильним застосуванням судом апеляційної інстанції норм ч. 2 ст. 42 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», п. 5 Порядку перерахування пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.02.2019 №124, п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 № 168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» без урахування висновків щодо їх правозастосування у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 27.01.2025 у справі № 200/422/24, від 27.01.2025 у справі № 620/7211/24, від 28.01.2025 у справі № 440/4663/24, від 28.01.2025 у справі № 120/1483/24.
Позивач зазначає, що апеляційний суд при прийнятті оскаржуваної постанови від 22.07.2025 мав виходити з того, що індексація пенсії із збільшенням показника середньої заробітної плати здійснюється наростаючим підсумком з урахуванням всіх коефіцієнтів збільшення (у цьому випадку коефіцієнтів 1,14 і 1,197).
15. Ухвалою Верховного Суду від 22.09.2025 відкрито касаційне провадження з підстави, передбаченої п. 1 ч. 4 ст. 328 КАС України.
16. Відповідач відзиву на касаційну скаргу не подав. Ухвалу про відкриття касаційного провадження доставлено в електронний кабінет Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області 23.09.2025.
VІ. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
17. Верховний Суд перевірив правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та дотримання ним приписів процесуального права у межах доводів касаційної скарги та дійшов такого висновку.
18. Згідно з ст. 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права.
19. Підставою для відкриття касаційного провадження слугувало неправильне застосуванням судом апеляційної інстанції норм ч. 2 ст. 42 Закону № 1058-IV, п. 5 Порядку №124, п. 1 постанови № 168, без урахування висновків щодо їх правозастосування у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 27.01.2025 у справі № 200/422/24, від 27.01.2025 у справі № 620/7211/24, від 28.01.2025 у справі № 440/4663/24, від 28.01.2025 у справі №120/1483/24.
20. Колегія суддів звертає увагу на те, що Верховний Суд у складі Судової палати для розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у постанові від 16.04.2025 у справі №200/5836/24 не знайшов підстав для відступу від правового висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 13.01.2025 у справі № 160/28752/23 та інших постановах, де він застосований, та виснував наступне:
« при проведенні перерахунку пенсій, призначених у 2020 - 2023 роках згідно з Законом № 1058-IV, у зв'язку з щорічною індексацією, збільшенню підлягає показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, як це передбачено частиною другою статті 42 Закону № 1058-IV. Застосуванню також підлягають відповідні постанови Кабінету Міністрів України «Про додаткові заходи соціального захисту пенсіонерів у 2021 році» від 22 лютого 2021 року № 127, «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році» від 16 лютого 2022 року № 118, «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» від 24 лютого 2023 року № 168.
95. Порядок № 124 підлягає застосуванню виключно в частині, яка не суперечить положенням Закону № 1058-IV.
96. З огляду на визначення загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами судова палата доходить висновку, що застосування при проведенні індексації пенсій, починаючи з 2020 року, відповідно до частини другої статті 42 Закону № 1058-IV положень пункту 5 Порядку № 124, є протиправним.
97. З врахуванням вищевикладеного, абзац перший в сукупності з абзацом другим пункту 5 Порядку № 124 повинні застосовуватися лише у відповідності з частиною другою статті 42 Закону № 1058-IV, тобто під час проведення індексації повинен застосовуватися показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення вказаної пенсії.
98. За таких обставин, судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав не знайшла підстав для відступлення від правового висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 13 січня 2025 року у справі № 160/28752/23 та інших постановах, де він застосований.
99. Тому, застосовуючи наведені вище норми права, з урахуванням зазначених вище висновків Верховного Суду, судова палата констатує, що Управління, здійснюючи перерахунок пенсії позивачу на підставі частини другої статті 42 Закону № 1058-IV, встановивши йому щомісячну доплату до пенсії в розмірі 135 грн, 100 грн, 100 грн відповідно у 2022- 2024 роках, замість застосування коефіцієнтів збільшення 1,14, 1,197, 1,0796 відповідно до показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, який безпосередньо враховувався для обчислення пенсії позивача, діяв не у відповідності до вимог чинного законодавства.»
21. З урахуванням зазначених висновків Верховного Суду, колегія суддів констатує, що ГУ ПФ України, здійснюючи в 2022-2024 роках перерахунок пенсії ОСОБА_1 на підставі ч. 2 ст. 42 Закону № 1058-IV, встановивши йому щомісячні доплати до пенсії в розмірі 135,00 грн, 100,00 грн, відповідно, замість застосування коефіцієнтів збільшення 1,14, 1,197, 1,0796 до показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, який безпосередньо враховувався для обчислення пенсії позивача, діяло протиправно.
22. Суд першої інстанції правильно встановив наявність у позивача права на індексацію пенсії із застосуванням коефіцієнтів збільшення 1,14, 1,197 та 1,0796 відповідно до показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, що враховується при обчисленні пенсії позивача.
23. Враховуючи зазначене, колегія суддів дійшла висновку, що постановою суду апеляційної інстанції скасоване рішення суду першої інстанції, яке відповідає закону, тому постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 22.07.2025 необхідно скасувати, а рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 24.04.2025 залишити в силі.
24. Відповідно до статті 352 КАС України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.
25. Згідно з частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
26. На користь позивача слід відшкодувати судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ПФ України в Полтавській області судовий збір за подання касаційної скарги у розмірі суми 1937,92 грн.
Керуючись статтями 139, 341, 345, 352, 355, 356, 359 КАС України, Верховний Суд-
Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 22 липня 2025 року у справі № 440/2506/25 скасувати.
Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 24 квітня 2025 року у справі № 440/2506/25 залишити в силі.
Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (код ЄДРПОУ 13967927) понесені ним витрати по сплаті судового збору на суму 1937 (одна тисяча дев'ятсот тридцять сім) гривень 92 копійки.
Постанова суду касаційної інстанції є остаточною та її не може бути оскаржено.
Суддя В.М. Кравчук
Суддя В.М. Бевзенко
Суддя О.П. Стародуб