Справа № 285/6129/25
провадження у справі 3/0285/2630/25
Іменем України
18 листопада 2025 року м. Звягель
Суддя Звягельського міськрайонного суду Житомирської області Мозговий В.Б., за участю прокурора Кот Н.В., особи, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 ,
розглянувши матеріали, які надійшли від Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони центрального регіону про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянка України, мешканка АДРЕСА_1 , працюючої, за ч. 2 ст. 172-15 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП), -
05 листопада 2025 року до суду з Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони центрального регіону надішли справи за №285/6129/25, 285/6135/25, 285/6133/25, 285/6132/25, 285/6130/25 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.2 ст.172-15 КУпАП.
Враховуючи, що зазначені справи розглядаються одним і тим самим складом суду та відносно однієї особи, вони були об'єднання в одне провадження з присвоєнням номеру 285/6129/25, провадження №3/0285/2630/25.
Згідно адміністративних матеріалів, що надійшли до суду, ОСОБА_1 обіймаючи посаду начальника групи персоналу ІНФОРМАЦІЯ_2 , будучи військовою службовою особою, у порушення вимог ст.ст.11, 16 Статуту внутрішньої служби ЗСУ України, ст.59 Закону України “Про запобігання корупції», п 4 розділу ІІ Положення про Єдиний державний реєстр осіб, які вчинили корупційні та пов'язані з корупцією правопорушення, затвердженого Рішенням НАЗК від 09.02.2018 р. №166, зареєстрованого в МЮ України за №345/31797 від 21.03.2018 р., в умовах особливого періоду, перебуваючи в розташуванні ІНФОРМАЦІЯ_2 у АДРЕСА_2 , внаслідок недбалого ставлення до виконання обов'язків військової служби, у період часу з 23.07.2025 р. по 03.11.2025 р. не забезпечила надання Реєстратору (НАЗК) електронних та посвідчених в установленому порядку паперових копій наказів начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 за №24 від 23.07.2025 р. разом з інформаційними картками про накладання на військовослужбовців ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 дисциплінарного стягнення за вчинення корупційного правопорушення, що у свою чергу призвело до не внесення відомостей про накладання на останніх зазначеного стягнення до Реєстру, чим вчинила адміністративне правопорушення передбачене ч.2 ст.172-15 КУпАП.
ОСОБА_1 в судовому засіданні вину не визнала та пояснила, що не забезпечила надання Реєстратору наказів, оскільки така функція не входила до її обов'язків. Про необхідність направлення наказів до Реєстратора дізналася вже під час проведення перевірки.
Прокурор вважає, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 172-15 КУпАП, а тому просить накласти на неї адміністративне стягнення. Вважає, що ОСОБА_1 могла і повинна була знати про направлення нею до Реєстратора наказів про накладання на військовослужбовців дисциплінарного стягнення за вчинення ними корупційного правопорушення.
ОСОБА_7 будучи уповноваженою особою з питань запобігання та виявлення корупції ІНФОРМАЦІЯ_2 в судовому засіданні повідомив, що ним згідно закону повідомлялися всі працівники ІНФОРМАЦІЯ_2 про дотримання вимог антикорупційного законодавства. При цьому йому було відомо про необхідність повідомлення Реєстратора але не було відомо, що це робиться протягом п'яти днів.
Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , прокурора, Павлюка О. дослідивши письмові матеріали справи, приходжу до наступного висновку.
За змістом ст.ст. 252, 280 КУпАП України при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд має повно, всебічно та об'єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з'ясувати, чи було скоєно адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частиною 1 ст.172-15 КУпАП передбачена відповідальність за недбале ставлення військової службової особи до військової служби, частина 2 вказаної статті встановлює відповідальність за діяння, передбачене частиною першою цієї статті, вчинене в умовах особливого періоду.
З диспозиції зазначеної статті випливає, що вона носить бланкетний характер і лише описує безпосередньо саме правопорушення, тоді як для повного визначення ознак складу цього правопорушення необхідно звернутися до законодавчих актів, які визначають засади проходження в Україні військової служби. При цьому основним об'єктом посягання є правовідносини безпосередньо військової служби.
Відповідно до ст.2 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу», військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України, іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.
Відповідно до ч.4 ст.2 цього Закону України, порядок проходження військової служби, права та обов'язки військовослужбовців визначаються цим та іншими законами, відповідними положеннями про проходження військової служби, що затверджуються Президентом України, та іншими нормативно-правовими актами.
Недбале ставлення до військової служби характеризується невиконанням або неналежним виконанням військовою службовою особою своїх обов'язків через несумлінне ставлення до них, наявністю негативних наслідків, що порушують встановлений порядок здійснення військовими службовими особами своїх функцій щодо забезпечення належного рівня військової дисципліни, статутного порядку, збереження військового майна, що є складовою воєнної безпеки України.
Системний аналіз положень ст.172-15 КУпАП дає підстави вважати, що відповідальність за цією нормою настає лише у випадку, якщо дії, які виразились у невиконанні чи неналежному виконанні військовою службовою особою своїх обов'язків, входили у коло службових обов'язків цієї особи, або якщо обов'язок діяти відповідним чином юридично був включений до кола службових повноважень такої особи, що закріплені законами, військовими статутами, положеннями, інструкціями, наказами, що визначають засади проходження в Україні військової служби.
Як вбачається із протоколів про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 ставиться у провину недбале ставлення до військової служби, а саме, що вона у період часу з 23.07.2025 р. по 03.11.2025 р. не забезпечила надання Реєстратору (НАЗК) електронних та посвідчених в установленому порядку паперових копій наказів начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 за №24 від 23.07.2025 р. разом з інформаційними картками про накладання на військовослужбовців ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 дисциплінарного стягнення за вчинення корупційного правопорушення.
Встановлено, що за результатами службових розслідувань, наказами начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 від 20.07.2025 р. за №23 та від 23.07.2025 р. за №24, у тому числі за порушення вимог ст.45 Закону України “Про запобігання корупції», ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 притягнуто до дисциплінарної відповідальності з накладанням стягнень у виді зауважень.
Згідно наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 №249 від 30.08.2024 року ОСОБА_1 призначено на посаду начальника групи персоналу ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Як вбачається з функціональних обов'язків начальника групи персоналу, чинних станом на 20 та 23 липня 2025 року (видача наказів про стягнення), затверджених начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 від 25.12.2024 р., такі обов'язки, як направлення до НАЗК копії розпоряджень та інформаційних карток до розпоряджень про накладання дисциплінарного стягнення на особу за вчинення корупційних правопорушень або пов'язаних з корупцією для внесення відомостей до Реєстру, на ОСОБА_1 покладені не були. Зазначені обов'язки на неї було покладено вже 30.10.2025 року, а саме коли було внесено зміни до функціональних обов'язків начальника групи персоналу, які було затверджено 30.08.2025 р. начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Таким чином, в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.172-15 КУпАП, оскільки станом на видачу наказів про накладання дисциплінарного стягнення на осіб за вчинення корупційного правопорушення, до кола її службових обов'язків не входило забезпечення надання Реєстратору (НАЗК) електронних та посвідчених в установленому порядку паперових копій наказів.
Відповідно до вимог ч.3 ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь.
Згідно ч.1 ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених Законом.
Відповідно до п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП провадження по справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Оскільки факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-15КУпАП не є належно доведеним відповідними доказами в справі, провадження по справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю через відсутність в її діях складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст. 285 КУпАП, суд,
Провадження в справі про вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-15 КУпАП, закрити за відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена в установленому законом порядку
Суддя В.Б. Мозговий