18 листопада 2025 року, місто Звягель Житомирської області
Звягельський міськрайонний суд Житомирської області
в складі: головуючого - судді Мозгового В.Б.,
(Справа № 285/5272/25, провадження у справі № 2/0285/2409/25)
розглянув у спрощеному порядку без повідомлення сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ГРОШІ 247» (далі - ТОВ «ГРОШІ 247») до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за договором про споживчий кредит,
У вересні 2025 року ТОВ «ГРОШІ 247» звернулося до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за договором про споживчий кредит № 3610 від 13.11.2024 року в розмірі 18 000,00 грн. та понесені судові витрати на оплату судового збору в сумі 2422,40 грн.
В обґрунтовування позовних вимог позивач зазначає, що 13.11.2024 року між ТОВ «ГРОШІ 247» та ОСОБА_1 укладено Договір про споживчий кредит № 3610 від 13.11.2024 року в електронній формі. За умовами п. 2.1. укладеного між ТОВ «ГРОШІ 247» та ОСОБА_1 . Договору про споживчий кредит, Позикодавець надає Позичальникові грошові кошти в сумі 6 000 гривень 00 копійок на умовах строковості, зворотності, платності, а Споживач зобов'язується повернути Кредит та сплатити проценти за користування Кредитом. Пунктом 2.5. Договору про споживчий кредит встановлено, що позика надається строком на 29 днів. Відповідно до п. 2.2. Кредит надається Споживачу виключно за допомогою Веб-сайту Кредитодавця (https://groshi247.com/) за умови ідентифікації Споживача одноразовим ідентифікатором, шляхом безготівкового перерахунку на номер особистого електронного платіжного засобу Споживача 5355280020008965. Позивачем в порядку встановленому п. 2.2. Договору про споживчий кредит на картковий рахунок Відповідача була перерахована сума позики в розмірі 6 000,00 грн., що підтверджується повідомленням ТОВ «ПРОФІТГІД», номер платіжної інструкції 1671825378, яке надає ТОВ «ГРОШІ 247» технічну можливість для проведення операцій, по якій банк-еквайер здійснює зарахування коштів.
Таким чином, Позивачем належним чином виконані умови Договору про споживчий кредит, в той час як ОСОБА_1 отримані грошові кошти в передбачені строки не повернуті, внаслідок чого в останнього утворилась заборгованість за Договором про споживчий кредит зі сплати основного боргу, процентів та прострочених процентів. 2.5.1. Протягом строку дії Кредиту, встановленого пунктом 2.3. Договору, розмір основних процентів складає: 1.0 % від суми Кредиту, але не менше ніж гривень копійок за перший день користування Кредитом; 1.0% від суми Кредиту, щоденно, за кожен день користування Кредитом, починаючи з першого дня в межах строку Кредиту, зазначеного в пункті 2.3 цього Договору. При цьому, нарахування процентів проводиться в момент внесення Споживачем коштів на погашення Кредиту та належних на дату погашення платежів.
Відповідно п. 2.1, 2.5.1 Договору про споживчий кредит, загальний розмір заборгованості ОСОБА_1 перед ТОВ «ГРОШІ 247» станом на 27.08.2025 року становить 18 000,00 грн., з яких: 6 000,00 грн. - основний борг; 12 000,00 грн.- відсотки за неправомірне користування чужими грошовими коштами відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України.
Ухвалою суду від 25 вересня 2025 року відкрито спрощене позовне провадження по даній справ без виклику (повідомлення) сторін.
Відповідач своїм правом на подачу відзиву не скористався.
Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступного висновку.
Згідно зі ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно ст. 83 ЦК України сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.
Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Встановлено, що між ТОВ «ГРОШІ 247» та ОСОБА_1 13.11.2024 року за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи укладено електронний договір про споживчий кредит № 3610, який підписано позичальником електронним підписом (40369ас), вчиненим одноразовим ідентифікатором відповідно до Закону України «Про електронну комерцію» (а.с.24-26).
За умовами цього договору позичальник ОСОБА_1 отримав кредит у сумі 6000 грн. строком на 29 днів, з остаточною датою повернення кредиту до 12.12.2024 року, зі сплатою відсотків 1,0 % за кожен день від суми кредиту.
Відповідно до довідки про підтвердження щодо здійснення переказу грошових коштів ТОВ «ПрофітГід» 14.11.2024 на картковий рахунок відповідача було перераховано кредитні кошти в сумі 6000,00 грн. за реквізитами платіжної картки № НОМЕР_1 , призначення переказу: надання кредиту відповідно до договору №3610 (а.с. 31).
Згідно розрахунку заборгованості за договором № 3610 від 12.11.2024 загальний розмір заборгованості становить 18000 грн., яка складається з: 6000,00 грн. - основний борг; 12000,00 грн. - відсотки за неправомірне користування чужими грошовими коштами відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України (а.с.27-30).
Частиною 1 статті 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до статей 526, 527, 530 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк, відповідно до умов договору та вимог закону.
Згідно з частиною 1 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Відповідно до абзацу 2 частини 2 статті 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Частина 5 статті 11 Закону України "Про електронну комерцію" передбачає, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.
Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: - електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; - електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; - аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів (ст. 12 Закону України "Про електронну комерцію").
Таким чином відповідач прийняв умови та правила надання грошових коштів у позику у формі споживчого кредиту ТОВ «ГРОШІ 247», договір про споживчий кредит №3610 від 13.11.2024 був підписаний електронним цифровим підписом шляхом використання одноразового ідентифікатора, що є однією із форм укладення кредитного договору.
Відповідно до ч. 1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
У відповідності з ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частиною 1 ст. 1056-1 ЦК України передбачено, що розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно із ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.
Отже, у встановлений договором та законом терміни, відповідач взяті на себе зобов'язання не виконав, заходів направлених на погашення заборгованості по кредиту та відсотків не приймав.
За таких обставин, суд доходить висновку, що відповідачем було порушено умови на яких ним було взято кредит, а тому вимога позивача щодо стягнення заборгованості за основним боргом за надання споживчого кредиту підлягає задоволенню в повному обсязі.
Щодо стягнення з відповідача відсотків за користування кредитним коштами, суд звертає увагу на правові позиції, викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12, від 31 жовтня 2018 року у справі № 202/4494/16-ц, про те, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.
Такий правовий висновок було підтверджено і у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 квітня 2023 року у справі № 910/4518/16.
Отже, враховуючи узгоджений сторонами строк кредитування 29 днів, а також враховуючи відсутність належних та допустимих доказів щодо пролонгації строку дії кредитного договору, позовні вимоги про стягнення з ОСОБА_1 відсотків за користування кредитними коштами підлягають частковому задоволенню в межах строку дії кредитного договору.
З огляду на викладене з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за відсотками в розмірі 1 684,60 грн.
Таким чином, з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ГРОШІ 247» слід стягнути заборгованість за договором про споживчий кредит № 3610 від 13.11.2024 року в сумі 7684,60 грн., з яких: 6 000,00 грн. - основний борг; 1 684,60 грн. - відсотки за неправомірне користування чужими грошовими коштами відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача також необхідно стягнути судовий збір з врахуванням часткового задоволення позовних вимог. Так розмір стягуваного судового збору пропорційно становить 1034,12 грн. (42,69 %).
Керуючись ст.ст. 2, 7, 10, 81, 141, 263, 265, 268, 273 ЦПК України, суд,
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ГРОШІ 247» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за договором про споживчий кредит - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ГРОШІ 247» (03061, м. Київ, вул. Героїв Севастополя, 48, офіс 214, код за ЄДРПОУ 41803222, Рахунок IBAN- НОМЕР_3 В АБ «УКРГАЗБАНК», МФО 320478) заборгованість за договором про споживчий кредит № 3610 від 13.11.2024 року в розмірі 7 684 (сім тисяч шістсот вісімдесят чотири) грн. 60 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ГРОШІ 247» (03061, м. Київ, вул. Героїв Севастополя, 48, офіс 214, код за ЄДРПОУ 41803222, Рахунок IBAN- НОМЕР_3 В АБ «УКРГАЗБАНК», МФО 320478) судові витрати на оплату судового збору в сумі 1 034 (одна тисяча тридцять чотири) грн. 12 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Апеляційна скарга подається учасниками справи до Житомирського апеляційного суду.
Повний текст рішення виготовлено 18.11.2025 року.
Головуючий