іменем України
Справа № 285/5933/25
провадження у справі № 2/0285/2686/25
18 листопада 2025 року м. Звягель
Звягельський міськрайонний суд Житомирської області
в складі: головуючої судді Сташків Т. Г.,
за секретаря судового засідання Матвіюк Т. М.,
сторони по справі: представник позивача Оболонкова Ю. В., відповідач ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
27.10.2025 Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (далі - ТОВ «Споживчий центр») звернулося до суду із зазначеним позовом та просили стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором № 09.03.2025-100000370 від 09.03.2025 у розмірі 36 600,00 грн та 2 422,40 грн судового збору.
В обґрунтування позову зазначають, що 09.03.2025 між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 укладений кредитний договір № 09.03.2025-100000370 у електронній формі. Отримавши кошти від фінансової компанії останній своїх зобов'язань не виконав і тому утворилась заборгованість у розмірі 36 600,00 грн, яка складається з 12 000,00 грн заборгованості за тілом кредиту, 16 800,00 грн заборгованості за відсотками, 1 800,00 грн заборгованості за комісією, 6000,00 грн заборгованості за неустойкою. У добровільному порядку спір не вирішено, що змусило товариство звернутись до суду із зазначеним позовом.
31.10.2025 провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
У судове засідання 18.11.2025 сторони не з'явилися.
У заяві від 18.11.2025 відповідач просив відмовитити у задоволенні позову за безпідставністю.
Оскільки сторони належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, представник позивача та позивач клопотали провести судове засідання без їх присутності, з метою економії процесуальних строків суд вважає за доцільне згідно з положеннями ст. 223 ЦПК України провести розгляд справи без участі учасників справи на підставі наявних доказів.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
З'ясувавши обставини, на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, суд виснує наступне.
Судом встановлено, що між 09.03.2025 між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 укладений кредитний договір № 09.03.2025-100000370, відповідно до умов якого відповідач отримав грошові кошти в розмірі 12 000,00 грн та зобов'язався повернути кредит, сплатити відсотки, комісію, виконати інші зобов'язання у строки, визначені договором.
Сторони узгодили, що кредит надано на строк 140 днів, тобто з 09.03.2025 до 26.07.2025; процентна ставка за користування кредитними коштами становить 1 % в день (п. 6 договору); комісія, пов'язана із наданням кредиту, складає 15 % від суми кредиту та дорівнює 1800,00 грн (п. 7); неустойка нараховується у розмірі 120 грн за кожен день неналежного виконання зобов'язання (п. 15).
Відповідно до п. 4.1 кредитні кошти переховуються безготівково на електронний платіжний засіб позичальника з реквізитами НОМЕР_1 .
Договір укладений шляхом направлення оферти ТОВ «Споживчий центр» відповідачу ОСОБА_1 , подачею заявки останнім на укладення кредитного договору та відповіддю позичальника (позивача) про укладення договору. Документи підписані ОСОБА_1 за допомогою електронного підпису з одноразовим ідентифікатором 09.03.2025 з використанням фінансового номеру телефону НОМЕР_2 . Також відповідач ознайомлений шляхом проставлення електронного підпису з графіком платежів та загальною вартістю кредиту (а. с. 15-16).
Відповідно до повідомлення ТОВ “Універсальні платіжні рішення» від 22.10.2025 на виконання договору на переказ коштів ФК-П-2024/01-2 від 01.04.2024 компанією було успішно перераховано від ТОВ «Споживчий центр» на платіжну картку клієнта № НОМЕР_3 грошові кошти у розмірі 12 000,00 грн 09.03.2025 о 09:09:05, призначення платежу - видача за договором кредиту № 09.03.2025-100000370 (а.с. 13).
Долучено довідку-розрахунок про стан заборгованості за кредитним договором, згідно з якою заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором № 09.03.2025-100000370 від 09.03.2025 становить 36 600,00 грн, яка складається з 12 000,00 грн заборгованості за тілом кредиту, 16 800,00 грн заборгованості за відсотками, 6 000,00 грн заборгованості за неустойкою за кожен день невиконання зобов'язання, 1800,00 грн заборгованості за комісією. Зазначено, що відсотки за кредитом нараховані за період з 09.03.2025 до 26.07.2025 (а.с. 14).
При вирішенні спору по суті суд керується наступними нормами права.
У відповідності до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 ЦК України).
Частиною 1 статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина 2 статті 639 ЦК України). Абзац другий частини 2 статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі.
Статтею 1054 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно із ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання (ч. 1 ст. 610, ч. 1 ст. 625 ЦК України.
Згідно із ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».
Згідно з пунктом 6 частини 1 статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
При цьому одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти догові (пунктом 12 частини 1 статті 3 Закону).
Згідно з статтею 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Основоположним принципом цивільного судочинства є принцип змагальності сторін, який закріплений положеннями статей 12, 81 ЦПК України, та полягає в тому, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Аналізуючи фактичні обставини справи, суд доходить висновку, що між сторонами склалися договірні правовідносини. Кредитний договір № 09.03.2025-100000370 від 09.03.2025 укладений між позивачем та ОСОБА_1 у електронній формі. Сторони обумовили істотні умови договору як то розмір кредиту, суму відсотків, комісії, неустойку, що підлягають сплаті за користування кредитними коштами, строк дії договору, тощо.
Як вбачається із матеріалів справи, факт існування кредитних відносин між ТОВ «Споживчий центр» та відповідачем ОСОБА_1 підтверджується копією кредитного договору № 09.03.2025-100000370; узгодженим графіком платежів за договором. Оскільки сторони досягли домовленості згідно з положеннями чинного на момент укладання кредитного договору Цивільного кодексу України та уклали цей договір, у якому передбачені певні умови, то вони підлягають виконанню.
На підтвердження факту видачі кредиту свідчить повідомлення фінансової компанії ТОВ «Універсальні платіжні рішення» щодо переказу коштів ТОВ «Споживчий центр» на номер платіжної карти клієнта, номер якої співпадає з маскою карти, зазначеної відповідачем у договорі кредиту. Також відповідає умовам договору сума кредиту 12 000,00 грн, дата та час видачі коштів.
Вказана інформація відповідачем у порядку, визначеному ЦПК України, не спростована.
Розмір заборгованості відповідача за договором № 09.03.2025-100000370 від 09.03.2025 за тілом кредиту, відсотками, комісією підтверджується довідкою-розрахунком про стан заборгованості за кредитом.
Зокрема, суд звертає увагу, що відсотки нараховані позивачем у межах строку кредитування, відповідно до розміру відсоткової ставки, узгодженої сторонами у договорі. Комісія нарахована також у порядку та у розмірі, визначеному у п. 7 договору.
Одночасно нарахування неустойки не відповідає вимогам п. 18 Перехідних положень Цивільного кодексу України, відповідно до якого у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
За таких обставин суд, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів, доходить висновку наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог.
У силу приписів ст. 141 ЦПК України судові витрати стягуються з відповідача на користь позивача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись статтями 4, 12, 13, 76-83, 141, 258, 259, 264, 265, 268, 280-282 ЦПК України, суд
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» заборгованість за кредитним договором № 09.03.2025-100000370 від 09.03.2025 у розмірі 30 600,00 грн, з яких: 12 000,00 грн заборгованість за основною сумою боргу, 16 800,00 грн заборгованості за відсотками, 1 800,00 грн заборгованості за комісією.
У задоволенні решти вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» витрати по сплаті судового збору в розмірі 2025,29 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом 30-ти днів з дня складення повного судового рішення.
Дата складення повного тексту рішення 18 листопада 2025 року.
Учасники справи:
позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 133-А; код ЄДРПОУ 37356833);
відповідач ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_4 ).
Суддя Т. Г. Сташків