Справа № 285/6055/25
провадження № 3/0285/2608/25
18 листопада 2025 року м. Звягель
Суддя Звягельського міськрайонного суду Житомирської області Літвин О. О., розглянувши адміністративний матеріал, який надійшов
від Звягельського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Житомирській області,
за ч.3 ст.173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення
відносно: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
громадянина України, РНОКПП НОМЕР_1 ,
уродженця та зареєстрованого в АДРЕСА_1 ,
який проживає АДРЕСА_2 ,
військовослужбовця в/ч НОМЕР_2 , -
ОСОБА_1 , повторно протягом року, а саме 29.10.2025 близько 02:30 год, перебуваючи за місцем свого проживання в АДРЕСА_2 , вчинив домашнє насильство відносно дружини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , під час якого ображав її грубою нецензурною лайкою, висловлював слова погроз, намагався вдарити по голові, що завдало шкоди її психологічному та фізичному здоров'ю.
В судове засідання ОСОБА_1 не прибув, причини своєї неявки не повідомив; про час і місце розгляду справи повідомлений в порядку, визначеному ст.277-2 КУпАП.
Судова повістка, що направлялась ОСОБА_1 , згідно трекінгу поштового відправлення Укрпошти «вручена одержувачу 07.11.2025».
Європейський суд з прав людини неодноразово вказував, що на зацікавлену сторону покладається обов'язок проявляти належну увагу в захисті своїх інтересів та вживати необхідних заходів, щоб ознайомитись із подіями процесу.
Дослідивши матеріали справи, приходжу наступного висновку.
За приписами ст.173-2 КУпАП, Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» (далі по тексту - Закон), а також Конвенції Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу з цими явищами (Стамбульська конвенція) домашнім насильством є умисне діяння (дії або бездіяльність), всі акти фізичного, сексуального, психологічного або економічного характеру, які відбуваються в сім'ї чи в межах місця проживання або між колишніми чи теперішніми подружжями або партнерами, внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події правопорушення, що доводиться шляхом надання доказів (п.1 ст.247 КУпАП України).
ЄСПЛ у своїх рішеннях у справах Володіна проти рф, Левчук проти України зазначив, що домашнє насильство є порушенням ст.ст.3, 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Адміністративна відповідальність за ч.3 ст.173 КУпАП настає в разі повторного протягом року вчинення порушення, передбаченого ч.1 або ч.2 цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню.
Винність ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому правопорушення підтверджується матеріалами справи про адміністративне правопорушення, зокрема:
даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №467034 від 29.10.2025;
рапортом про опрацювання заяви від 29.10.2025 про отримання зі служби 102 повідомлення від ОСОБА_3 (сусіда ОСОБА_4 ) про вчинення домашнього насильства ОСОБА_1 відносно його дружини (має сокиру, яку намагається використати під час насильства);
протоколом прийняття заяви та письмовими поясненнями потерпілої ОСОБА_2 , в яких вона повідомила про вчинення домашнього насильства її чоловіком.
Підстави ставити під сумнів вказані докази відсутні, вони відповідають вимогам ст.251 КУпАП України, логічно та послідовно доповнюють і не протирічать один одному, узгоджуються між собою і нічим не спростовані.
Постановами Звягельського міськрайонного суду від 13.03.2025 №285/1052/25 та від 19.08.2025 №285/4338/25 ОСОБА_1 було піддано адміністративному стягненню за ч.3 ст.173-2 КУпАП (домашнє насильство відносно дружини). Однак він продовжує вчиняти систематичні дії, внаслідок яких його дружина зазнає погіршення якості життя, психологічних страждань у вигляді словесних образ, погроз, приниження та залякування.
Оцінюючи надані докази, приходжу висновку, що ОСОБА_1 вчинив діяння, що підпадають під ознаки домашнього насильства та його дії вірно кваліфіковані за ч.3 ст.173-2 КУпАП. За таких обставин, його слід визнати винним у вчиненні вищезазначеного правопорушення. Обставин, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність, не встановлено.
При визначенні виду та розміру адміністративного стягнення, беру до уваги: характер вчиненого правопорушення та важливість проблеми домашнього насильства; особу ОСОБА_1 , який неодноразово притягувався до адміністративної відповідальності за вчинення домашнього насильства відносно його дружини, всі обставини справи в їх сукупності.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 є військовослужбовцем, до яких згідно ч.1 ст.15 КУпАП не може бути застосовано адміністративний арешт. Втім, у разі притягнення таких осіб до відповідальності за вчинення домашнього насильства, направлення особи,яка вчинила таке насильство, на проходження програм для осіб, які вчинили домашнє насильство, здійснюється на загальних підставах.
Виходячи з принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, адміністративне стягнення має бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного, а тому приходжу переконання, що виправлення ОСОБА_1 та попередження вчинення ним нових правопорушень може бути досягнуто при призначенні йому адміністративного стягнення у виді максимального штрафу в межах санкції статті, яка йому інкримінується.
Саме такий вид адміністративного стягнення є необхідним і достатнім, сприятиме можливій зміні насильницької поведінки винної особи, формування в неї нової неагресивної психологічної моделі поведінки у приватних стосунках у сім'ї, відповідального ставлення до своїх вчинків та їх наслідків.
Підстави для застосування іншого, більш м'якого або суворого стягнення, відсутні.
Однією з основних засад запобіганню та протидії домашньому насильству є гарантування постраждалим особам безпеки та основоположних прав і свобод людини і громадянина, зокрема права на життя, свободу та особисту недоторканість, на повагу до приватного та сімейного життя, на справедливий суд, на правову допомогу, з урахуванням практики Європейського суду з прав людини. Постраждала особа має право, в тому числі, на дієвий, ефективний та невідкладний захист в усіх випадках домашнього насильства, недопущення повторних випадків домашнього насильства, звернення до правоохоронних органів і суду з метою притягнення кривдників до відповідальності, застосування до них спеціальних заходів щодо протидії домашньому насильству.
Статтею 39-1 КУпАП, ст.28 Закону передбачено, що у разі вчинення домашнього насильства суд під час вирішення питання про накладення стягнення має право одночасно вирішити питання про направлення кривдника на проходження програми для таких осіб на строк від трьох місяців до одного року.
Програма для кривдника - комплекс заходів, що формується на основі результатів оцінки ризиків та спрямований на зміну насильницької поведінки кривдника, формування у нього нової, неагресивної психологічної моделі поведінки у приватних стосунках, відповідального ставлення до своїх вчинків та їх наслідків, у тому числі до виховання дітей, на викорінення дискримінаційних уявлень про соціальні ролі та обов'язки жінок і чоловіків.
Суб'єктами, відповідальними за виконання таких програм, є місцеві державні адміністрації та органи місцевого самоврядування.
Так, рішенням Звягельської міської ради «Про затвердження Програми для кривдників на 2024-2027 роки», забезпечення організації та проведення корекційних програм з особами, які вчиняють домашнє насильство та насильство за ознаками статі, або які належать до групи ризику щодо його вчинення, покладено на Управління у справах сім'ї, молоді, фізичної культури та спорту Звягельської міської ради та міський центр соціальних служб Звягельської міської ради.
З метою припинення вчинення ОСОБА_1 домашнього насильства в подальшому, зміни його насильницької поведінки, формування нової неагресивної психологічної моделі поведінки у приватних стосунках зі своїми рідними та близькими, відповідального ставлення до своїх вчинків та їх наслідків, вважаю за необхідне одночасно вирішити питання про направлення його в порядку ст.39-1 КУпАП на проходження програми для кривдників, передбаченої Законом.
З винної особи також належить стягнути судовий збір відповідно до ст.401 КУпАП.
Керуючись статтями 33-35, 173-2, 280, 283, 284 КУпАП, -
Визнати ОСОБА_1 винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.173-2 КУпАП,
та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 80 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1360 гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в сумі 605,60 гривні.
Направити ОСОБА_1 після відбування покарання до Звягельської міської ради Житомирської області для проходження програми для кривдників, передбаченої Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» строком на 3 (три) місяці.
Роз'яснити, що у разі неявки для проходження програми для кривдників або ухилення від проходження програми без поважних причин суб'єкти, відповідальні за виконання програм для кривдників, надають протягом трьох робочих днів письмове повідомлення про це уповноваженому підрозділу органів Національної поліції України для вжиття заходів. Притягнення кривдника до відповідальності за не проходження програми для кривдників не звільняє його від обов'язку пройти таку програму. За умисне ухилення від проходження програми для кривдників особою, щодо якої такі заходи застосовані судом, передбачена кримінальна відповідальність за ст.390-1 КК України.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку її оскарження.
Постанова може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги на неї через Звягельський міськрайонний суд до Житомирського апеляційного суду протягом 10 (десяти) днів з дня її винесення.
Суддя? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? О. О. Літвин