Справа № 279/7099/25 Номер рядка звіту 17
Провадження № 2-о/279/219/25
19 листопада 2025 року
Суддя Коростенського міськрайонного суду Житомирської області Невмержицька О.А., розглянувши в м. Коростені заяву ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення,
ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, в якій просить встановити факт родинних відносин між ним та ОСОБА_2 , як племінником і тіткою по лінії батька.
Відповідно до частини третьої статті 294 Цивільного процесуального кодексу України, справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом.
Частиною першою статті 315 Цивільного процесуального кодексу України, передбачено, що суд, серед іншого, розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами.
У заяві про встановлення юридичного факту повинно бути зазначено, який факт заявник просить встановити та з якою метою, причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт, докази, що підтверджують факт. До заяви додаються докази, що підтверджують викладені в заяві обставини, і довідка про неможливість відновлення втрачених документів (стаття 318 Цивільного процесуального кодексу України).
В пункті 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» звертається увага судів на наступне: в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.
У пункті 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 5 «Про судову практику у справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» судам роз'яснено, що відповідно до пункту 1 частини першої статті 273 Цивільного процесуального кодексу України, (пункт 1 частини першої статті 315 діючого Цивільного процесуального кодексу України) суд вправі розглядати справи про встановлення родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки, наприклад, якщо підтвердження такого факту необхідне заявникові для одержання в органах, що вчиняють нотаріальні дії, свідоцтва про право на спадщину, для оформлення права на пенсію в зв'язку із втратою годувальника.
У справах даної категорії, разом із заявою про встановлення факту родинних відносин, заявник повинен подати суду не тільки відмову органу, що видав документ про внесенні виправлень у документи, що підтверджують родинні відносини, але і достовірні дані про те, що встановлення факту породжує для них юридичні наслідки і не пов'язане із спором про право. Разом з тим, підтвердження родинних відносин між живими фізичними особами здійснюється іншим шляхом, в залежності від обставин.
Як вбачається із тексту заяви та поданих документів, на час звернення до суду заявник та заінтересована особа ОСОБА_2 є живими особами, що не позбавляє можливості вирішити питання у позасудовому порядку.
Згідно Узагальнення Верховного Суду України від 01.01.2013 року «Судова практика розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення», передбачено що при зверненні із заявою про встановлення фактів, необхідно довести, що заявник не має іншої можливості одержати чи відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення. Для цього заявник разом із заявою про встановлення факту подає докази на підтвердження того, що до її пред'явлення він звертався до відповідних організацій за одержанням документа, який посвідчував би такий факт, але йому в цьому було відмовлено із зазначенням причин відмови (відсутність архіву, відсутність запису в актах цивільного стану тощо).
Відтак заява не відповідає вимогам статті 318 Цивільного процесуального кодексу України.
В пункті 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» зазначено, що вирішуючи питання про прийняття заяв про встановлення фактів, що мають юридичне значення, судам необхідно враховувати, що ці заяви повинні відповідати як загальним правилам щодо змісту і форми позовної заяви, так і вимогам щодо її змісту, передбаченим конкретною статтею про зміст заяви. Якщо в заяві не зазначено з яких причин неможливо одержати або відновити документ, що посвідчує даний факт, до заяви не приєднано довідки про неможливість одержання чи відновлення необхідних документів, суддя постановляє ухвалу про залишення заяви без руху і надає заявникові строк для виправлення недоліків. У разі невиконання цих вказівок заява вважається неподаною і повертається заявникові, про що суддя постановляє мотивовану ухвалу.
Відповідно до статті 185 Цивільного процесуального кодексу України, якщо позовна заява подана без додержання вимог, передбачених статтями 175,177 Цивільного процесуального кодексу України, вона підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
В свою чергу, слід зазначити, що прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини її основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
Враховуючи викладене, заява підлягає залишенню без руху з наданням заявнику строку для усунення недоліків.
Вказані недоліки мають бути усунені протягом 10 днів з дня отримання копії ухвали. У разі усунення у вказаний строк недоліків заява буде вважатись поданою в день первісного її подання до суду. Інакше заява вважається неподаною і повертається заявникові.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.177, 185 ЦПК України,
Заяву ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення, родинних відносин - залишити без руху.
Надати заявнику 10-денний строк для усунення недоліків, який обчислюється з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя : Невмержицька О.А.