21 листопада 2025 р.м. ОдесаСправа № 420/24980/23
Перша інстанція: суддя Лебедєва Г.В.,
повний текст судового рішення
складено 26.11.2024, м. Одеса
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача: Димерлія О.О.,
суддів: Осіпова Ю.В., Шляхтицького О.І.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26.11.2024 у справі №420/24980/23 за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії
18.09.2023 ОСОБА_1 звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовною заявою у якій просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», у розмірі, збільшеному до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні та у відпустці за станом здоров'я внаслідок поранення, пов'язаного із захистом Батьківщини, за листопад, грудень 2022 року, а також з лютого 2023 року по травень 2023 року включно, з урахуванням фактично виплачених сум;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 Міністерства оборони України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», у розмірі, збільшеному до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні та у відпустці за станом здоров'я внаслідок тяжкого поранення, пов'язаного із захистом Батьківщини, за листопад, грудень 2022 року, а також з лютого 2023 року по травень 2023 року включно, з урахуванням фактично виплачених сум.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказує про те, що він має право на отримання додаткової винагороди збільшеної до 100 000 грн. в розрахунку на місяць пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні та у відпустці за станом здоров'я внаслідок тяжкого поранення, пов'язаного із захистом Батьківщини, за листопад, грудень 2022 року, а також з лютого 2023 року по травень 2023 року включно. Натомість, військовою частиною НОМЕР_1 протиправно не виплачено такої додаткової винагороди.
Відповідач - військова частина НОМЕР_1 з позовними вимогами не погоджується та вважає їх необґрунтованими стверджуючи, що в досліджуваній ситуації ОСОБА_1 не набув права на отримання спірної додаткової винагороди.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 26.11.2024 у справі №420/24980/23 в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 відмовлено повністю.
Приймаючи означене рішення окружний адміністративний суд вказав, що за період з 01.11.2022 по 10.11.2022 ОСОБА_1 не набув права на отримання додаткової винагороди у розмірі 100 000 гривень, яку передбачено постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168. Між тим, у період з 11.11.2022 по 30.11.2022 позивачу здійснено нарахування та виплату додаткової винагороди у розмірі 100 000 гривень у розрахунку на місяць пропорційно дням перебування у відпустці за станом здоров'я внаслідок тяжкого поранення, пов'язаного із захистом Батьківщини. Стосовно періоду з лютого 2023 року по травень 2023 року судом першої інстанції установлено, що ОСОБА_1 самовільно залишив військову частину, а тому не має підстав для виплати йому спірної додаткової винагороди.
Не погодившись із рішенням окружного адміністративного суду в частині висновків щодо періодів з грудня 2022 року та з лютого по травень 2023 року позивачем подано апеляційну скаргу в якій, з посиланням на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, викладено прохання скасувати оскаржувану частину судового акту із прийняттям у відповідній частині нового судового рішення про задоволення позовних вимог.
Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги ОСОБА_1 вказує, що саме у зв'язку з лікуванням травми, пов'язаної із захистом Батьківщини, він набув право на отримання додаткової винагороди, у розмірі 100 000 грн в розрахунку на місяць, відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022, за періоди стаціонарного лікування та перебування у відпустці за станом здоров'я. Як стверджує позивач, усі необхідні документи своєчасно було подано до військової частини НОМЕР_1 . Натомість, відповідач протиправно відмовився здійснювати виплату спірної додаткової винагороди за грудень 2022 року та за період з лютого 2023 року по травень 2023 року. Також, ОСОБА_1 зауважує, що службове розслідування проведено після його звернення до суду. На думку скаржника, у досліджуваних правовідносинах, ОСОБА_1 самовільно не залишав військової частини, а належним чином виконував свої обов'язки.
Скориставшись наданим, приписами чинного процесуального законодавства, правом військовою частиною НОМЕР_1 до апеляційного суду подано відзив на апеляційну скаргу, у якому відповідач повністю погоджується із висновками суду першої інстанції, викладеними в оскаржуваному рішенні від 26.11.2024. Натомість, обґрунтування апеляційної скарги ОСОБА_1 уважає безпідставними.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, у системному зв'язку із положеннями чинного, на момент виникнення спірних правовідносин, законодавства, судом апеляційної інстанції установлено наступне.
Зокрема, колегією суддів з'ясовано, що 24.02.2022 відбулась повномаштабна військова агресія російської федерації на територію України.
У зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України та з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань Президентом України 24.02.2022 видано Указ №69/2022 «Про загальну мобілізацію».
З матеріалів справи убачається, що ОСОБА_1 військову службу проходив у військовій частині НОМЕР_1 .
Судом встановлено, що 06.09.2022 ОСОБА_1 отримав поранення та згідно первинної медичної картки форми 100 №12448, виданої Березнегуватською ЦЛР, отримав невідкладну допомогу.
07.09.2022 позивача евакуйовано до Комунального некомерційного підприємства «Міська клінічна лікарня № 11» Одеської міської ради (далі по тексту - КНП «МКЛ № 11» ОМР).
У довідці про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) військової частини НОМЕР_1 від 25.09.2022 №182/3034 зазначено: «матрос ОСОБА_1 06.09.2022 одержав вогнепальне поранення лівої гомілки. За обставин: 06.09.2022 близько 19год. 00хв. в н.п. Лозове Херсонської області під час виконання бойових завдань із захисту Батьківщини, внаслідок ворожого підриву на міні отримав поранення. Ознак кримінальних, адміністративних правопорушень або дій у стані алкогольного сп'яніння, а також навмисного спричинення собі тілесних ушкоджень не встановлено».
Як убачається з виписки із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого, виданої КНП «МКЛ № 11» ОМР від 27.09.2022 № 12448, 06.09.2022 ОСОБА_1 надано першу лікарська допомога в КНП «Березнегуватська ЦРЛ» та у період з 07.09.2022 по 27.09.2022 він перебував на стаціонарному лікуванні у КНП «МКЛ №11» ОМР.
Згідно довідки військово-лікарської комісії №121/12448, №121 від 27.09.2022, ОСОБА_1 потребував відпустки за станом здоров'я на 45 календарних днів. Відповідно до відомостей, які вказано у довідці ВЛК №121/12448, позивач отримав травму середнього ступеню (наказ МОЗ України №370 від 04.07.2007).
Відповідно довідки Гарнізонної ВЛК від 04.11.2022 №5713 ОСОБА_1 проведено медичний огляд ВЛК 04.11.2022 та вказано, що «поранення, так, пов'язане із захистом Батьківщини»; на підставі наказу МОЗ України № 370 від 04.07.2007 відноситься до тяжких травм; потребує відпустки за станом здоров'я на 30 календарних днів.
Згідно довідки Гарнізонної ВЛК від 19.12.2022 №7284 ОСОБА_1 проведено медичний огляд ВЛК 19.12.2022 та вказано, що «поранення, так, пов'язане із захистом Батьківщини»; на підставі наказу МОЗ України № 370 від 04.07.2007 відноситься до тяжких травм; потребує відпустки за станом здоров'я на 30 календарних днів.
Відповідно довідки ВЛК від 19.01.2023 №775 ОСОБА_1 проведено медичний огляд ВЛК 19.01.2023 та вказано, що «поранення, так, пов'язане із захистом Батьківщини»; на підставі наказу МОЗ України № 370 від 04.07.2007 відноситься до тяжких травм; потребує відпустки за станом здоров'я на 30 календарних днів.
Згідно виписки із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого №3176 ОСОБА_2 перебував на стаціонарному лікуванні з 20.02.2023 по 23.02.2023 у КНП «МКЛ № 11» ОМР.
Відповідно довідки ВЛК від 23.02.2023 №171/3176 ОСОБА_1 проведено медичний огляд ВЛК 23.02.2023 та вказано, що «поранення, так, пов'язане з проходженням військової служби та захистом Батьківщини»; згідно наказу МОЗ України № 370 від 04.07.2007 відноситься до тяжких травм; потребує відпустки за станом здоров'я на 30 календарних днів.
Згідно довідки Гарнізонної ВЛК від 25.04.2023 № 3657 ОСОБА_1 потребує стаціонарного обстеження у військовій частині НОМЕР_2 з подальшим переоглядом.
14.06.2023 представником позивача на адресу військової частини НОМЕР_1 скеровано заяву щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 в повному розмірі в період з 06.09.2022 по теперішній час щомісячної доплати у вигляді підвищеної додаткової винагороди у розмірі до 100 000 грн., передбаченої постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022, з урахуванням фактично виплачених сум.
За наслідком розгляду такого звернення військовою частиною НОМЕР_1 надано відповідь (лист від 08.08.2023 №182/8277), яким адресата повідомлено, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 та наказу Міністерства оборони України від 25.01.2023 № 44 “Про внесення змін до Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам» виплати додаткової винагороди здійснюються на підставі поданих рапортів командирів підрозділів, в яких також зазначені військовослужбовці, які отримали поранення з термінами перебування на лікуванні та довідки форми 5 щодо обставин отримання травми. Згідно із наказами командира військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно-господарської діяльності) ОСОБА_1 отримав відповідні виплати: наказ командира військової частини НОМЕР_1 № 975 від 05.10.2022 отримав виплату у розмірі 100 000 за вересень 2022 року; наказ командира військової частини НОМЕР_1 №1151 від 05.11.2022 отримав виплату у розмірі 100 000 за жовтень 2022 року; наказ командира військової частини НОМЕР_1 №1276 від 05.12.2022 отримав виплату у розмірі 30 000 за листопад 2022 року; наказ командира військової частини НОМЕР_1 №8 від 05.01.2023 отримав виплату у розмірі 30 000 за грудень 2022 року; наказ командира військової частини НОМЕР_1 №214 від 05.02.2023 отримав виплату у розмірі 100 000 за січень 2023 року. Після надання ОСОБА_1 оригіналів або завірених копій документів, що підтверджують ступінь важкості поранення безпосередньому командиру підрозділу буде здійснено перерахунок додаткової винагороди.
Уважаючи, що ОСОБА_1 набув право на отримання додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», у розмірі, збільшеному до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні та у відпустці за станом здоров'я внаслідок тяжкого поранення, пов'язаного із захистом Батьківщини, за листопад, грудень 2022 року, а також з лютого 2023 року по травень 2023 року включно, останній звернувся до суду з даним позовом.
Здійснюючи перегляд справи в апеляційному порядку в межах доводів апеляційної скарги колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей визначено Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин), який встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.
Згідно із ст.1-2 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами.
У зв'язку з особливим характером військової служби, яка пов'язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.
Статтею 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» передбачено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
До складу грошового забезпечення входять:
- посадовий оклад, оклад за військовим званням;
- щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія);
- одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.
Особливістю спірних правовідносин є те, що вони виникли під час дії в Україні правового режиму воєнного стану, у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України.
Так, у зв'язку з повномаштабною військовою агресією російської федерації проти України 24.02.2022 Президентом України видано Указ № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні».
Указом Президента України від 24.02.2022 №69/2022 «Про загальну мобілізацію» оголошено загальну мобілізацію.
28.02.2022 Кабінетом Міністрів України прийнято постанову №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану».
Пунктом 1 названого рішення Уряду (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Особам рядового і начальницького складу територіальних (міжрегіональних) воєнізованих формувань Державної кримінально-виконавчої служби, що залучаються Головнокомандувачем Збройних Сил до складу оперативно-стратегічного угруповання відповідної групи військ для безпосередньої участі у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах проведення воєнних (бойових) дій у період здійснення зазначених заходів, виплачується додаткова винагорода в розмірі до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).
Відповідно до наказів про виплату додаткової винагороди, збільшеної до 100000 гривень, включати осіб, зазначених у цьому пункті, зокрема тих, які у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, а для поліцейських та осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту - із участю у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії.
Така додаткова винагорода встановлена на період дії воєнного стану, є новим та особливим видом у системі грошового забезпечення, зокрема військовослужбовцям. Правова природа такої виплати невід'ємно пов'язана із особливим характером служби, із здійсненням спеціальних повноважень, які змістовно випливають зі статусу військовослужбовця та передбачені законом і мають компенсаційну мету, - часткова відплата за особливості несення служби в умовах війни.
Конкретизація умов, визначених положенням пункту 1 постанови № 168, залежить від типу військового формування (роду військ), в якому проходить службу військовослужбовець, у зв'язку з чим постановою Кабінету Міністрів України від 07.07.2022 № 793 доповнено постанову № 168 пунктом 2-1 такого змісту: «Установити, що порядок і умови виплати додаткової винагороди, а також одноразової грошової допомоги, передбачених цією постановою, визначаються керівниками відповідних міністерств та державних органів». Ця постанова набрала чинності з дня її опублікування та застосовується з 24.02.2022.
Наказом Міністра оборони України від 01.04.2022 №98, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 05.04.2022 за № 382/37718 (застосовується з 24.02.2022), внесено зміни до Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 № 260, шляхом доповнення розділу І пунктом 17, відповідно до якого на період дії воєнного стану виплата грошового забезпечення особам офіцерського, старшинського, сержантського та рядового складу може встановлюватися за окремим рішенням Міністра оборони України.
З метою врегулювання виплати військовослужбовцям додаткової винагороди, передбаченої постановою №168, Міністром оборони України видано директиви від 07.03.2022 № 248/1217, від 25.03.2022 № 248/1298, від 18.04.2022 № 248/1529, доведені до кожної окремої військової частини (установи) у формі телеграм (діяли до 01.06.2022), а потім окреме доручення від 23.06.2022 № 912/з/29. Надання таких телеграм, які є формою рішення Міністра, обов'язкового до виконання суб'єктами, підпорядкованими Міністерству оборони України, обґрунтоване особливостями правового режиму воєнного стану.
Пунктом 5 Окремого доручення Міністра оборони України від 23.06.2022 №912/з/29 установлено, що виплата додаткової винагороди у розмірі 100000 грн або 30000 грн здійснюється на підставі наказів:
- командирів (начальників) військових частин (військових навчальних закладів, установ, організацій) - особовому складу військової частини;
керівника вищого органу військового управління - командирам (начальникам) військових частин.
В цих наказах про виплату додаткової винагороди виходячи з розміру 100000 грн за місяць обов'язково зазначати підстави для його видання з посиланням на бойовий наказ (бойове розпорядження) тощо.
Підпунктом 9.4 пункту 9 Окремого доручення Міністра оборони України від 23.06.2022 №912/з/29 передбачено, що до наказів про виплату додаткової винагороди в розмірі 100 000 грн та 30 000 грн не включаються військовослужбовці, які самовільно залишили військові частини, місця служби або дезертирували - за місяць, у якому здійснено порушення, та весь період самовільного залишення військової частини або місця служби (дезертирства) включаючи місяць повернення, оголошеного наказом командира (начальника).
Відтак, самовільне залишення військовослужбовцем військової частини або місця служби є правовою підставою для невключення такого військовослужбовця до наказу про виплату додаткової винагороди.
Як установлено колегією суддів, на підставі рапорту офіцера юридичної служби військової частини НОМЕР_1 капітана юстиції ОСОБА_3 від 30.09.2023 №34579, з метою перевірки законності проведення виплат всіх видів забезпечення під час перебування на лікуванні та у відпустці за станом здоров'я військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 матроса ОСОБА_1 у період з 06.09.2022 по 21.07.2023, наказом командира військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно-господарської діяльності) від 01.10.2023 №1827 «Про призначення службового розслідування за фактом виявлення розбіжностей в облікових документах стройової частини відділення персоналу штабу стосовно військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 матроса ОСОБА_1 у період з 06.09.2022 по 21.07.2023» призначено службове розслідування за фактом виявлення розбіжностей в облікових документах стройової частини відділення персоналу штабу стосовно військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 матроса ОСОБА_1 у період з 06.09.2022 по 21.07.2023.
01.01.2024 командиром військової частини НОМЕР_1 затверджено акт службового розслідування від 01.01.2024 за фактом виявлення розбіжностей в облікових документах стройової частини відділення персоналу штабу стосовно військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 матроса ОСОБА_1 у період з 06.09.2022 по 21.07.2023.
В ході службового розслідування було встановлено, що ОСОБА_1 з 12.12.2022 по 18.12.2022, з 18.02.2023 по 19.02.2023, а також з 26.03.2023 по 30.03.2023, з 01.04.2023 по 24.04.2023, з 26.04.2023 по 30.04.2023, з 01.05.2023 по 09.05.2023 не перебував на стаціонарному лікуванні і водночас не знаходився у місці постійної дислокації військової частини НОМЕР_1 , тим самим, самовільно залишав військову частину.
Згідно пункту 1-3 наказу командира військової частини НОМЕР_1 (з основної діяльності) №5 від 01.01.2024 «Про результати службового розслідування за фактом виявлення розбіжностей в облікових документах стройової частини відділення персоналу штабу стосовно військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 матроса ОСОБА_1 у період з 06.09.2022 по 21.07.2023» наказано:
1. Службове розслідування вважати завершеним.
2. Вважати таким, що знайшов свого підтвердження факт відсутності на службі без поважних причин в періоди: з 12.12.2022 по 18.12.2022, з 18.02.2023 по 19.02.2023, з 26.03.2023 по 24.04.2023, з 26.04.2023 по 09.05.2023 матроса ОСОБА_1 .
3. Вважати таким, що мав місце факт порушення вимог статей 9, 11, 16, 49, 127, 128 Статуту внутрішньої служби, статей 1, 3, 4, 6 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, що призвело до відсутності на службі без поважних причин під час проходження військової служби за мобілізацією, з боку матроса ОСОБА_1 , виключеного зі списків військової частини НОМЕР_1 на підставі наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 12.10.2023 № 289, що унеможливлює застосувати до даного військовослужбовця заходи дисциплінарного впливу.
Наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 06.01.2024 року №6 внесено відповідні зміни до обліку ОСОБА_1 , а саме:
- скасовано пункт 2 підпункт 2.2.8 наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) №265 від 07.10.2022 щодо надання відпустки за станом здоров'я матросу ОСОБА_1 , командиру стрілецького відділення стрілецького взводу стрілецької роти стрілецького батальйону.
- внесено зміни до наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) №265 від 07.10.2022 доповнивши новим пунктом: «Перебуваючи на лікуванні в КНП «Березнегуватська ЦРЛ», смт. Березнегувате, вважати таким, що вибув у відпустку за станом здоров'я без прибуття до військової частини матрос ОСОБА_1 , командир стрілецького відділення стрілецького взводу стрілецької роти стрілецького батальйону, до м. Одеса терміном на 45 (сорок п'ять) діб з 28.09.2022 по 11.11.2022»;
- скасовано пункт 4 підпункт 4.2.3 наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) №287 від 29.10.2022 щодо направлення до ІНФОРМАЦІЯ_1 матроса ОСОБА_1 , який перебуває в розпорядженні командира військової частини НОМЕР_1 ;
- внесено зміни до наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) №301 від 12.11.2022, доповнивши новим пунктом: «Вважати таким, що вибув у відпустку за станом здоров'я без прибуття до військової частини матрос ОСОБА_1 , який перебуває в розпорядженні командира військової частини НОМЕР_1 , до АДРЕСА_1 терміном на 30 (тридцять) діб з 12.11.2022 по 11.12.2022»;
- внесено зміни до наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) №331 від 12.12.2022, доповнивши новим пунктом: «Вважати таким, що самовільно залишив військову частину, не прибув з відпустки за станом здоров'я: 12 грудня 2022 року матрос ОСОБА_1 , який перебуває в розпорядженні командира військової частини НОМЕР_1 ;
- внесено зміни до наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) №338 від 19.12.2022, доповнивши новим пунктом: «Матроса ОСОБА_1 , який перебуває у розпорядженні командира військової частини НОМЕР_1 , вважати таким, що 18.12.2023 прибув після самовільного залишення військової частини та вважати таким, що вибув у відпустку за станом здоров'я до м. Одеса терміном на 31 (тридцять одну) добу з 19.12.2022 по 18.01.2023;
- внесено зміни до наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частіші) №29 від 19.01.2023, доповнивши новим пунктом: «Вважати таким, що вибув у відпустку за станом здоров'я без прибуття до військової частини матрос ОСОБА_1 , який перебуває в розпорядженні командира військової частини НОМЕР_1 , до АДРЕСА_1 терміном на 30 (тридцять) діб з 19.01.2023 по 17.02.2023;
- скасовано пункт 1 підпункт 1.1.5 наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) №41 від 10.02.2023 щодо прибуття з відпустки за станом здоров'я матроса ОСОБА_1 , який перебуває у розпорядженні командира військової частини НОМЕР_1 ;
- скасовано пункт 2 підпункт 2.1.4 наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) №41 від 10.02.2023 щодо вибуття у відпустку за станом здоров'я матроса ОСОБА_1 , який перебуває у розпорядженні командира військової частини НОМЕР_1 ;
- скасовано пункт 2 підпункт 2.1.4 наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) №41 від 10.02.2023 щодо вибуття у відпустку за станом здоров'я матроса ОСОБА_1 , який перебуває у розпорядженні командира військової частини НОМЕР_1 ;
- вважати нереалізованим пункт 3 підпункт 3.1.3 наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) №49 від 18.02.2023 щодо вибуття до КНП «Міська клінічна лікарня № 11» ОМР, м. Одеса, на стаціонарне лікування матроса ОСОБА_1 , який перебуває у розпорядженні командира військової частини НОМЕР_1 ;
- внесено зміни до наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) №49 від 18.02.2023, доповнивши новим пунктом: «Вважати таким, що самовільно залишив військову частину, не прибув з відпустки за станом здоров'я: 18 лютого 2023 року матрос ОСОБА_1 , який перебуває в розпорядженні командира військової частини НОМЕР_1 »;
- внесено зміни до наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) №54 від 23.02.2023, доповнивши новим пунктом: «Матроса ОСОБА_1 , який перебуває у розпорядженні командира військової частини НОМЕР_1 , вважати таким, що 19.02.2023 прибув після самовільного залишення військової частини та вважати таким, що з 20.02.2023 по 23.02.2023 знаходився в КНП «Міська клінічна лікарня № 11» ОМР, м. Одеса, на стаціонарному лікуванні»;
- скасовано пункт 1 підпункт 1.1.8 наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) №56 від 25.02.2023 щодо прибуття з КНП «Міська клінічна лікарня № 11» ОМР, м. Одеса матроса ОСОБА_1 , який перебуває у розпорядженні командира військової частини НОМЕР_1 ;
- внесено зміни до наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) №56 від 25.02.2023, доповнивши новим пунктом: «Вважати таким, що вибув у відпустку за станом здоров'я без прибуття до військової частини матрос ОСОБА_1 , який перебуває в розпорядженні командира військової частини НОМЕР_1 , до АДРЕСА_1 терміном на 30 (тридцять) діб з 24.02.2023 по 25.03.2023»;
- скасовано пункт 4 підпункт 4.1.6 наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) №59 від 28.02.2023 щодо вибуття у відпустку за станом здоров'я матроса ОСОБА_1 , який перебуває у розпорядженні командира військової частини НОМЕР_1 ;
- скасовано пункт 3 підпункт 3.1.3 наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) №92 від 31.03.2023 щодо вибуття до ІНФОРМАЦІЯ_1 матроса ОСОБА_1 , який перебуває у розпорядженні командира військової частини НОМЕР_1 ;
- внесено зміни до наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) №92 від 31.03.2023, доповнивши новим пунктом: «Вважати таким, що самовільно залишив військову частину: 26 березня 2023 року матрос ОСОБА_1 , який перебуває в розпорядженні командира військової частини НОМЕР_1 »;
- внесено зміни до наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) №117 від 25.04.2023, доповнивши новим пунктом: «Матроса ОСОБА_1 , який перебуває у розпорядженні командира військової частини НОМЕР_1 , вважати таким, що 24.04.2023 прибув після самовільного залишення військової частини та вважати таким, що 25.04.2023 знаходився в ІНФОРМАЦІЯ_1 на проходженні військово-лікарської комісії»;
- вважати нереалізованим пункт 2 підпункт 2.1.2 наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) №130 від 08.05.2023 щодо вибуття на стаціонарне обстеження до військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_1 ) матроса ОСОБА_1 , який перебуває у розпорядженні командира військової частини НОМЕР_1 ;
- внесено зміни до наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) №130 від 08.05.2023, доповнивши новим пунктом: «Вважати таким, що самовільно залишив військову частину, не прибув до військової частини після проходження військово-лікарської комісії: 26 квітня 2023 року матрос ОСОБА_1 , який перебуває в розпорядженні командира військової частини НОМЕР_1 »;
- скасовано пункт 5 підпункт 5.1.4 наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) №155 від 02.06.2023 щодо вибуття до ІНФОРМАЦІЯ_1 матроса ОСОБА_1 , який перебуває у розпорядженні командира військової частини НОМЕР_1 ;
- внесено зміни до наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) №174 від 21.06.2023, доповнивши новим пунктом: «Матроса ОСОБА_1 , який перебуває у розпорядженні командира військової частини НОМЕР_1 , вважати таким, що 09.05.2023 прибув після самовільного залишення військової частини та вважати таким, що з 10.05.2023 по 21.06.2023 знаходився на стаціонарному лікуванні у військовій частині НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ».
Колегія суддів зазначає, що саме у зв'язку із самовільним залишенням військової частини ОСОБА_1 не виплачено додаткову винагороду, яка передбачена пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану».
При цьому, накази командира військової частини НОМЕР_1 (з основної діяльності) №5 від 01.01.2024 «Про результати службового розслідування за фактом виявлення розбіжностей в облікових документах стройової частини відділення персоналу штабу стосовно військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 матроса ОСОБА_1 у період з 06.09.2022 по 21.07.2023» та від 06.01.2024 року №6 є чинними і не оскаржувались позивачем в судовому порядку як окремо, так і в цьому судовому провадженні.
Отже, приймаючи до уваги ту обставину, що факт самовільне залишення військової частини є підтвердженим, суд апеляційної інстанції уважає правильним висновок окружного адміністративного суду стосовно наявності в досліджуваній частині правовідносин протиправної бездіяльності військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», у розмірі, збільшеному до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні та у відпустці за станом здоров'я внаслідок поранення, пов'язаного із захистом Батьківщини, за грудень 2022 року, а також з лютого 2023 року по травень 2023 року включно.
Аналогічний правовий підхід під час вирішення подібних правовідносин застосовано Верховним Судом (постанови від 17.10.2024 у справі №160/20266/22, від 25.06.2025 у справі № 420/13755/23), правові висновки якого, за приписами ч.5 ст.242 КАС України, є обов'язковими для врахування судом апеляційної інстанції.
При цьому, у контексті вирішення даного спору апеляційний адміністративний суд відхиляє доводи скаржника про те, що ОСОБА_1 самовільно не залишав військової частини, а належним чином виконував свої обов'язки, адже вони спростовуються змістом наявних у матеріалах справи актів службового розслідування та наказів командира військової частини НОМЕР_1 (з основної діяльності) №5 від 01.01.2024 №6 від 06.01.2024.
Відтак, установлені в межах розгляду даної справи фактичні обставини у повному обсязі спростовують викладені позивачем в апеляційній скарзі доводи.
Відповідно до п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Згідно із практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд, що і вчинено судом у даній справі.
За таких обставин, рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, а викладені відповідачем в апеляційній скарзі доводи не свідчать про порушення судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які могли б призвести до неправильного вирішення справи.
Отже, при ухваленні оскаржуваного рішення окружним адміністративним судом було дотримано всіх вимог законодавства, а тому підстав для його скасування немає.
З підстав визначених статтею 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст.308, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, апеляційний адміністративний суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26.11.2024 у справі №420/24980/23 за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її підписання суддями та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня отримання сторонами копії судового рішення.
Суддя-доповідач О.О. Димерлій
Судді Ю.В. Осіпов О.І. Шляхтицький