П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
21 листопада 2025 р.м. ОдесаСправа № 420/33890/24
Перша інстанція: суддя Тарасишина О.М.,
повний текст судового рішення
складено 15.01.2025, м. Одеса
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді -Кравченка К.В.,
судді -Джабурія О.В.,
судді -Вербицької Н.В.,
розглянувши можливість відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Одеської митниці на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 15 січня 2025 року по справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Грінлайн Хімія» до Одеської митниці визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів та картки відмови в прийнятті митної декларації,-
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 15.01.2025 року позов задоволено повністю.
Не погоджуючись з вищевказаним рішенням Одеська митниця подала апеляційну скаргу.
Ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 21.02.2025 року апеляційну скаргу залишено без руху на підставі ч.2 ст.298 КАС України, у зв'язку з несплатою судового збору та надано апелянту строк протягом 10 днів з моменту отримання вказаної ухвали суду для усунення недоліків поданої апеляційної скарги.
04.03.2025 року до апеляційного суду надійшла заява Одеської митниці про відстрочення сплати судового збору, а у разі неможливості відстрочення - продовжити строк на усунення недоліків апеляційної скарги, яка обґрунтована тим, що у Одеської митниці відсутня можливість надати докази оплати судового збору, так як в умовах воєнного стану у Одеської митниці відсутні бюджетні надходження на оплату судового збору. Також митниця наголошує, що з метою недопущення відмови у відкритті апеляційного провадження чи повернення апеляційної скарги з підстав несплати судового збору у встановленому розмірі у справі №420/33890/24 в.о. начальника Одеської митниці надав розпорядження Управлінню фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку Одеської митниці щодо сплати судового збору за подання до П'ятого апеляційного адміністративного суду апеляційної скарги на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 15.01.2025 року у справі №420/33890/24. Однак на теперішній час у Одеської митниці тимчасово відсутні бюджетні асигнування на оплату судового збору за подання позовних заяв, апеляційних чи касаційних скарг, що підтверджується відповідною випискою, яка додається та листом управління фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку. Проте митниця очікує надходження коштів на сплату судового збору в найближчий час. Одеська митниця бажає скористуватися своїм правом на апеляційне оскарження, проте реалізація даного права є неможливою у випадку обмеження права на доступ до правосуддя з боку суду.
Ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 10.03.2025 року в задоволенні заяви про відстрочення сплати судового збору відмовлено, заяву про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги задоволено, строк встановлений ухвалою суду від 21.02.2025 року продовжено, надано апелянту строк протягом 10 днів з моменту отримання вказаної ухвали суду для усунення недоліків поданої апеляційної скарги.
21.03.2025 року до суду апеляційної інстанції надійшла друга заява про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги, яка обґрунтована тим, що з метою недопущення відмови у відкритті апеляційного провадження чи повернення апеляційної скарги з підстав несплати судового збору у встановленому розмірі у справі №420/33890/24 в.о. начальника Одеської митниці надав розпорядження Управлінню фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку Одеської митниці щодо сплати судового збору за подання до П'ятого апеляційного адміністративного суду апеляційної скарги на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 15.01.2025 року у справі №420/33890/24, але у Одеській митниці тимчасово відсутні бюджетні асигнування на оплату судового збору за подання позовних заяв, апеляційних чи касаційних скарг, що підтверджується відповідною випискою. Одеська митниця бажає скористуватися своїм правом на апеляційне оскарження, проте реалізація даного права є неможливою у випадку обмеження права на доступ до правосуддя з боку суду.
Ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 25.03.2025 року в задоволенні заяви про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги відмовлено, апеляційну скаргу повернуто апелянтові, у зв'язку з невиконанням вимог вищевказаної ухвали від 21.02.2025 року, а саме через несплату судового збору.
В ухвалі колегія суддів зробила висновок, що наведені в заяві доводи апелянта є аналогічними доводам зазначеним в попередніх клопотаннях, є неповажними, а недоліки апеляційної скарги не усуненими.
29.10.2025 року Одеська митниця вдруге звернулась до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою, до якої була долучена платіжна інструкція №2752 від 22.10.2025 року на суму 45420,00 грн..
Перевіривши апеляційну скаргу подану 29.10.2025 року на відповідність її вимогам КАС України, було встановлено що апеляційна скарга була подана за межами строку, визначеного ч.1 ст.295 КАС України.
Згідно довідки Одеського окружного адміністративного суду від 17.01.2025 року про доставлення електронного листа, оскаржуване рішення в електронному вигляді було надіслано одержувачу - Одеська митниця, в її електронний кабінет. Документ доставлено до електронного кабінету: 15.01.2025 року о 22:25.
Таким чином, останнім днем для подання апеляційної скарги є 17.02.2025 року.
Разом з апеляційною скаргою апелянтом було подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження, в якій апелянт не вказує підстав пропуску строку, лише посилається на практику ЄСПЛ та позицію Верховного Суду від 20.11.2019 року. Також апелянт звертає увагу на те, що первісна апеляційна скарга була подана в строк встановлений ч.1 ст.295 КАС України.
Ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 06.11.2025 року в задоволенні заяви Одеській митниці про поновлення строку на апеляційне оскарження відмовлено, апеляційну скаргу залишено без руху на підставі ч.3 ст.298 КАС України, у зв'язку з пропуском строку на апеляційне оскарження, та надано апелянту строк протягом 10 днів з моменту отримання вказаної ухвали суду для усунення недоліків поданої апеляційної скарги.
У вищевказаній ухвалі суд дійшов висновку, що строк на апеляційне оскарження було пропущено у зв'язку з неможливістю сплати судового збору вчасно, що не є підставою для поновлення строку, а тому наведені в заяві про поновлення строку на апеляційне оскарження підстави є неповажними.
17.11.2025 року до суду апеляційної інстанції надійшла заява про поновлення строку на апеляційне оскарження, яка обґрунтована тим, що Одеська митниця при повторному зверненні до суду з апеляційною скаргою на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 15.01.2025 року по справі №420/33890/24 дотримувалась умов для реалізації права на повторне звернення до суду з апеляційною скаргою, а саме:
- первісне звернення до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою відбулось у межах передбаченого процесуальним законом строку на апеляційне оскарження;
- повторне подання апеляційної скарги відбулось упродовж розумного строку без невиправданих затримок і зайвих зволікань, одразу після отримання копії ухвали П'ятого апеляційного адміністративного суду про повернення первісної скарги та після того як зазначена ухвала суду була розглянута Комісією з визначення доцільності/недоцільності оскарження судових рішень винесених не на користь Одеської митниці на предмет повторного звернення з апеляційною скаргою у відповідності до встановленого внутрішнього порядку Одеської митниці як органу державної влади і надхлдження бюджетних асигнувань.
- скаржником продемонстровано добросовісне ставлення до реалізації ним права на апеляційне оскарження й вжито усіх можливих та залежних від нього заходів з метою усунення недоліків апеляційної скарги, які стали підставою для повернення вперше поданої апеляційної скарги, і такі недоліки фактично усунуті станом на момент повторного звернення з апеляційною скаргою.
Крім того, Одеською митницею було здійснено реальні дії, що спрямовані на забезпечення надходження бюджетних асигнувань на сплату судового збору та здійснено повторне звернення без зволікань.
Тобто, з наведених вище обставин та з аналізу заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження, можна встановити, що апелянт обґрунтовуючи пропуск строку на апеляційне оскарження, повторно посилається на неможливість своєчасної сплати судового збору.
З цього приводу колегія суддів зазначає, що органи митного контролю є державними органами, тобто суб'єктом, що реалізує свою владну компетенцію, а відсутність чи недостатність фінансування їх діяльності не може свідчити про наявність підстав для звільнення від сплати судового збору, або, як в даному випадку, для поновлення строку на апеляційне оскарження.
Органи митниці є державними органами, які утримуються за рахунок Державного бюджету України, та мають право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів, якими можна було б забезпечити сплату судового збору.
Крім того, ст.44 КАС України передбачено обов'язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки, зокрема, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом (пункти 6, 7 частини п'ятої цієї статті).
Наведеними положеннями КАС України чітко окреслено характер процесуальної поведінки учасника справи, який зобов'язує останнього діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у нього прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне виконання своїх обов'язків, встановлених законом або судом.
Таким чином, апелянт, маючи намір добросовісної реалізації належного йому права на апеляційне оскарження судового рішення повинен забезпечити неухильне і своєчасне виконання вимог процесуального закону і суду, зокрема, стосовно належного оформлення апеляційної скарги, в тому числі щодо надання документу про сплату судового збору, для чого, як особа зацікавлена у її поданні, повинен вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати усі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 року у справі Креуз проти Польщі право на суд не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими.
При цьому, у рішенні Європейського Суду з прав людини від 08.11.2005 року по справі Смірнова проти України зазначено, що обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, у першу чергу, на відповідні державні судові органи. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції.
Разом із тим, повідомлені суду обставини, зокрема про відсутність коштів на розрахунковому рахунку апелянта взагалі не можуть виступати поважними причинами для продовження встановленого судом строку або поновлення строку на апеляційне оскарження, оскільки згідно висновків ЄСПЛ у справах Рисовський проти України та Лелас проти Хорватії, у ситуації з пропуском строків державними органами поважними причинами пропуску строку не може виступати необхідність дотримання внутрішньої процедури виділення та погодження коштів на сплату судового збору державним органом чи відсутність таких коштів. Це пов'язано з тим, що держава має дотримуватись принципу належного урядування та не може отримувати вигоду від порушення правил та обов'язків, встановлених нею ж.
Обґрунтовуючи висновки про обов'язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у рішенні від 07.07.1989 року у справі Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain (заява №11681/85) Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов'язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Також колегія суддів звертає увагу, що апелянт є державним органом, а тому, посилання на відсутність надходження коштів з бюджету не є достатньою підставою як для встановлення суб'єкту владних повноважень додаткового строку на усунення недоліків поданої апеляційної скарги так і для поновлення строку на звернення до суду з апеляційною скаргою, оскільки обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у неї коштів, призначених для сплати судового збору, не звільняють державний орган від обов'язку своєчасної сплати судового збору.
Також колегія суддів зазначає, що у випадку пропуску строку апеляційного оскарження підставами для розгляду апеляційної скарги є лише наявність поважних причин (підтверджених належними доказами), тобто обставин, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій.
Дотримання строків оскарження судового рішення є однією із гарантій додержання у суспільних відносинах принципу правової визначеності, як складової принципу верховенства права. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними та після завершення таких строків, якщо ніхто не звернувся із скаргою до суду вищої інстанції, відносини стають стабільними.
З метою виконання процесуального обов'язку дотримання строку на апеляційне оскарження судових рішень особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії. При цьому, особливості організації роботи в установі, що таку апеляційну скаргу подала, жодним чином не впливає на неухильність виконання нею своїх процесуальних обов'язків з урахуванням часу, необхідного для вирішення внутрішніх організаційних питань, в тому числі пов'язаних з процедурою узгодження і проведення платежів (здійсненням видатків бюджету).
Колегія суддів зазначає, що звернення апелянта с первісною апеляційною скаргою в межах 30-денного строку, встановленого ч.1 ст.295 КАС України, не дає апелянту право звертатися до суду у будь який момент з апеляційною скаргою після повернення первісної скарги, а тим більш ніж через 7 місяці з моменту повернення первісної апеляційної скарги через несплату судового збору та більш ніж майже 9,5 місяців з моменту винесення оскаржуваного рішення та отримання повного тексту такого рішення, навіть якщо судовий збір було сплачено одразу при поданні останньої апеляційної скарги.
Отже, колегія суддів зазначає, що строк на апеляційне оскарження було пропущено у зв'язку з неможливістю сплати судового збору вчасно, що не є підставою для поновлення строку, а тому наведені в клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження підстави є неповажними.
Відповідно до п.4 ч.1 ст.299 КАС України, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
З огляду на наведене та викладені вимоги закону, повторна апеляційна скарга була подана поза межами законодавчо встановленого тридцятиденного строку апеляційного оскарження, а апелянтом в строк встановлений ухвалою від 06.11.2025 року не наведено суду поважних та обґрунтованих підстав пропуску такого строку.
Отже, враховуючи наведене, колегія суддів на підставі п.4 ч.1 ст.299 КАС України відмовляє у відкритті апеляційного провадження.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.299 КАС України, суд, -
В задоволенні заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження - відмовити.
Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Одеської митниці на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 15 січня 2025 року.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з моменту вручення судового рішення.
Суддя-доповідач К.В. Кравченко
Судді О.В. Джабурія Н.В. Вербицька