21 листопада 2025 р.м. ОдесаСправа № 492/1539/24
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача: Димерлія О.О.,
суддів: Шляхтицького О.І., Вербицької Н.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Арцизького районного суду Одеської області від 29.05.2025 у справі №492/1539/24 за позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування на території України серії АВ № 00001901 від 23.10.2024
11.11.2024 ОСОБА_1 звернувся до Арцизького районного суду Одеської області із позовом, у якому просив суд визнати протиправною та скасувати постанову про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування на території України серії АВ № 00001901 від 23.10.2024.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач вказує, що жодного перевищення ваги вантажу під час його перевезення не було. Також, спірна постанова не містить доказів на яких ґрунтується висновок про вчинення адміністративного правопорушення. Крім того, позивач ставить під сумнів коректність показників габаритно-вагового комплексу на якому установлено перевищення вагових параметрів.
Відповідач з позовними вимогами не погоджується з підстав викладених у відзиві на позовну заяву зазначаючи, що транспортними засобами здійснювалось перевезення вантажу з перевищенням допустимих вагових параметрами без відповідного дозволу. Крім того, відповідач наголошує, що оскаржувана постанова відповідає законодавчим вимогам та містить усі необхідні відомості.
Рішенням Арцизького районного суду Одеської області від 29.05.2025 у справі №492/1539/24 у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено повністю.
Приймаючи означене рішення суд першої інстанції виходив із того, що в спірних правовідносинах доведено здійснення перевезення вантажу з перевищенням допустимих вагових параметрів, а тому позивача цілком правомірно притягнуто до адміністративної відповідальності.
Не погодившись із вищеозначеним рішенням районного суду позивачем подано апеляційну скаргу, у якій, з посиланням на невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права, викладено прохання скасувати оскаржуваний судовий акт із прийняттям нового судового рішення про задоволення позовних вимог.
Мотивуючи вимоги апеляційної скарги ОСОБА_1 ставить під сумнів коректність показників габаритно-вагового комплексу на якому установлено перевищення, адже згідно товарно-транспортної накладної від 20.10.224 №25 повна маса транспортного засобу не становила 48 тон 100 кг. На думку скаржника, у даній ситуації не доведено його вини щодо вчинення адміністративного правопорушення. Крім того, ОСОБА_1 зазначає, що судом першої інстанції безпідставно відхилено покази свідка - водія транспортного засобу.
Скориставшись наданим, приписами чинного процесуального законодавства, правом Укртрансбезпекою до апеляційного суду подано відзив на апеляційну скаргу, у якому відповідач повністю погоджується із висновками суду першої інстанції, викладеними в оскаржуваному рішенні від 29.05.2025 у справі №492/1539/24 та уважає їх обґрунтованими. Натомість, на думку суб'єкта владних повноважень, доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 є безпідставними.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, у системному зв'язку із положеннями чинного законодавства, заслухавши пояснення представників сторін, судом апеляційної інстанції установлено наступні обставини.
Зокрема, колегією суддів з'ясовано, що 21.10.2024 по автошляху Т-16-27, км.72 + 890 Одеська область транспортним засобом марки TGА 18.480, державний номерний знак НОМЕР_1 із напівпричепом здійснювалося перевезення вантажу.
Вказані транспортні засоби належать ТОВ «Арцизька м'ясна компанія», директором якого є Карайван Андрій Іванович.
23.10.2024 головним спеціалістом відділу впровадження систем автоматичної фіксації порушень управління автоматичної фіксації порушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті Департаменту державного нагляду (контролю) за безпекою на наземному транспорті Шмельовим М.В. складено постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місце знаходження юридичної особи) на території України серії АВ №00001901, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.132-1 КУпАП (відповідальною особою допущено рух транспортного засобу із перевищенням нормативних параметрів, зазначених пунктом 22.5 ПДР України: перевищення загальної маси транспортного засобу на 8,225% (3,29т.), при дозволеній максимальній фактичній масі 40т., та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 8500грн.
Не погодившись із постановою по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місце знаходження юридичної особи) на території України від 23.10.2024 серії АВ №00001901 позивач звернувся до суду з даною позовною заявою.
Здійснюючи перегляд даної справи в апеляційному порядку в межах доводів апеляційної скарги колегія суддів зазначає таке.
Статтею 19 Конституції України закріплено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
З метою захисту життя та здоров'я громадян, створення безпечних і комфортних умов для учасників руху та охорони навколишнього природного середовища Законом України «Про дорожній рух» визначено правові та соціальні основи дорожнього руху.
Згідно із ч. 5 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
Підпунктом 3 пункту 2 Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 27.06.2007 №879, передбачено, що великовагові та великогабаритні транспортні засоби - транспортні засоби, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні навантаження на вісь (осі) та загальна маса або габарити яких перевищують один з параметрів, що зазначені у пункті 22.5 Правил дорожнього руху. При цьому, транспортний засіб не може вважатися великоваговим та/або великогабаритним, якщо його параметри не перевищують нормативи більш як на 2 %.
Пунктом 3 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2001 року №30, установлено, що транспортний засіб чи автопоїзд з вантажем або без вантажу вважається великоваговим, якщо максимальна маса або осьова маса перевищує хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху.
Єдиний порядок дорожнього руху на всій території України установлено Правилами дорожнього руху, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306, відповідно до пункту 22.5 яких рух транспортних засобів та їх составів допускається у разі, коли їх параметри не перевищують: двовісний автомобіль (тягач) з трьохвісним напівпричепом максимальне значення для автомобільних доріг державного 40т.
Рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоча б один з їх габаритних та/або вагових параметрів перевищує нормативи, визначені цим пунктом, здійснюється відповідно до Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2001 № 30 "Про проїзд великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами".
Відповідно до п.4 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2001 року №30, рух великовагових та великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами здійснюється на підставі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні (далі - дозвіл), виданим перевізникові уповноваженим підрозділом Національної поліції за формою, наведеною в додатку до цих Правил, або документа про внесення плати за проїзд таких транспортних засобів.
Так, згідно із постановою від 23.10.2024 серії АВ №00001901 по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місце знаходження юридичної особи) на території України, транспортним засобом марки MAN TGА 18.480, державний номерний знак НОМЕР_1 із напівпричепом, здійснювалось перевезення вантажу із перевищенням допустимих вагових параметрів.
При цьому, матеріали справи не містять доказів на підтвердження наявності у позивача дозволу на рух транспортних засобів автомобільними дорогами України з перевищенням допустимих вагових параметрів або внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів.
Відповідальність за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм під час руху великогабаритними і великоваговими транспортними засобами автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами передбачено частиною 2 статті 132-1 КУпАП, санкція якої передбачає накладення штрафу в розмірі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5% до 10% включно.
Таким чином, оскільки у межах спірних правовідносин контролюючим органом установлено перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм під час руху транспортних засобів марки MAN TGА 18.480, державний номерний знак НОМЕР_1 із напівпричепом, що належать ТОВ «Арцизька м'ясна компанія», директором якого є Карайван Андрій Іванович, колегія суддів дійшла висновку щодо правомірності та обґрунтованості винесення спірної постанови від 23.10.2024 серії АВ №00001901.
Відносно доводу скаржника про відсутність доказів на яких ґрунтується висновок спірної постанови від 23.10.2024 серії АВ №00001901, колегія суддів зазначає таке.
Відповідно до пункту 17 Порядку фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2019 №1174, у постанові про накладення адміністративного стягнення за правопорушення, зафіксоване в автоматичному режимі, зазначаються виміряні з урахуванням похибки вагові та габаритні параметри транспортного засобу, які перевищили нормативні вагові та/або габаритні параметри транспортних засобів на ділянці автомобільної дороги, а також нормативні габаритно-вагові параметри транспортних засобів на даній ділянці автомобільної дороги.
При цьому, відповідно до пункту 3 розділу ІІ Інструкції з оформлення уповноваженими посадовими особами Державної служби України з безпеки на транспорті матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства інфраструктури України від 27.09.2021 №512, під час опрацювання матеріалів інформаційного файлу та встановлення факту вчинення адміністративного правопорушення, розгляд якого віднесено до компетенції Державної служби України з безпеки на транспорті, уповноважена посадова особа виносить постанову без складання протоколу про адміністративне правопорушення. Формування проекту постанови здійснюється автоматизовано.
Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України, оформлюється відповідно до додатка 1 до цієї Інструкції.
Вказане свідчить, що Інструкцією з оформлення уповноваженими посадовими особами Державної служби України з безпеки на транспорті матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані в автоматичному режимі, затвердженою наказом Міністерства інфраструктури України від 27.09.2021 №512, передбачено лише форму, а не вимоги до змісту постанови. Дана форма визначає перелік інформаційних даних, які можуть міститися в постанові в залежності від обставин вчинення порушення.
Між тим, Інструкція з оформлення уповноваженими посадовими особами Державної служби України з безпеки на транспорті матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані в автоматичному режимі, затверджена наказом Міністерства інфраструктури України від 27.09.2021 №512, не містить імперативної вимоги щодо необхідності зазначення в постанові всього обсягу інформації.
За наслідком дослідження спірної постанови по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місце знаходження юридичної особи) на території України серії АВ №0001901 від 23.10.2024, апеляційним судом установлено, що даний індивідуальний акт містить: відомості про найменування органу та посадової особи, який її виніс; дату розгляду відомостей з матеріалів інформаційного файлу, створеного системою за допомогою технічного засобу; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за вчинене адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак, технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис, розмір штрафу та порядок його сплати, правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження, відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу, адресу веб-сайту в мережі Інтернет, на якому особа може ознайомитися із зображенням транспортного засобу в момент вчинення адміністративного правопорушення, ідентифікатор для доступу до зазначеної інформації та порядок звільнення від адміністративної відповідальності, а також дату та час фіксації здійснення вимірювання, навантаження на осі).
З урахуванням наведеного, колегія суддів зазначає, що наведені у спірному рішенні суб'єкта владних повноважень відомості є цілком достатніми та вказують про обґрунтованість такого акта індивідуальної дії.
Стосовно доводів позивача про те, що матеріали справи не містять належних доказів вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.132-1 КУпАП, колегія суддів зазначає наступне.
Механізм фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі визначено Порядком фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2019р. №1174, згідно із п.2 якого автоматичний пункт фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті - комплекс технічних засобів автоматичного визначення вагових, габаритних та інших параметрів транспортного засобу в русі, визначених пунктом 12 цього Порядку, з одночасною його фотозйомкою, відеозаписом (за наявністю) та ідентифікацією за державним реєстраційним номером; система фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі - взаємопов'язана сукупність автоматичних пунктів та інформаційно-телекомунікаційної системи.
Відповідно до пунктів 7, 8, 11-13, 16 Порядку фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2019р. №1174, фіксація правопорушень в автоматичному режимі здійснюється на автоматичних пунктах, які облаштовані відповідно до вимог, визначених у додатку.
Автоматичними пунктами фіксуються правопорушення, передбачені Кодексом України про адміністративні правопорушення.
Автоматичні пункти встановлюються в місцях (на ділянках) руху вантажних транспортних засобів на:
1) автомобільних дорогах загального користування державного значення - за рішенням органу управління таких доріг;
2) автомобільних дорогах загального користування місцевого значення - за рішенням облдержадміністрацій;
3) вулицях і дорогах у містах та інших населених пунктах - за рішенням органу місцевого самоврядування.
Місця встановлення автоматичних пунктів погоджуються з Укртрансбезпекою.
Вимоги до технічних засобів автоматичних пунктів визначаються Технічним регламентом засобів вимірювальної техніки, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2016 р. № 163 (Офіційний вісник України, 2016 р., № 21, ст. 830).
Автоматичний пункт може забезпечувати:
- вимірювання навантажень, що припадають на кожну вісь транспортного засобу;
- вимірювання загальної маси транспортного засобу;
- визначення кількості осей транспортного засобу та віднесення транспортного засобу до однієї із відповідних категорій;
- вимірювання міжосьових відстаней транспортного засобу;
- визначення кількості коліс (скатності) на осях транспортного засобу;
- вимірювання габаритів транспортного засобу;
- фіксацію та розпізнавання державних номерних знаків транспортного засобу, причепу, напівпричепу та інших причіпних пристроїв (у разі використання такого та/або заднього державного номерного знака транспортного засобу);
- фіксацію фронтального зображення транспортного засобу;
- фіксацію загального вигляду транспортного засобу (вигляд збоку) в момент проїзду через автоматичний пункт (оглядова фотографія транспортного засобу, на якій відображені його контури та кількість осей);
- первинне оброблення зібраних даних та передачу інформації до інформаційно-телекомунікаційної системи за допомогою засобів захищених каналів зв'язку із використанням наскрізного шифрування;
- автентифікацію автоматичного пункту, контроль цілісності, авторства, доступності, а також неспростовності дій щодо інформації, що передається від автоматичного пункту до інформаційно-телекомунікаційної системи.
Під час вимірювання габаритно-вагових параметрів транспортних засобів застосовуються засоби вимірювальної техніки, які відповідають вимогам законодавства про метрологію та метрологічну діяльність.
Посадові особи Укртрансбезпеки, уповноважені розглядати справи про правопорушення, зафіксовані в автоматичному режимі, під час їх розгляду використовують інформаційні файли.
Рішення посадової особи Укртрансбезпеки, прийняті під час розгляду справ про правопорушення, зафіксовані в автоматичному режимі, підтверджуються шляхом накладення кваліфікованого електронного підпису та створення кваліфікованої електронної печатки із використанням засобів кваліфікованого електронного підпису, що мають вбудовані апаратно-програмні засоби, що забезпечують захист записаних на них даних від несанкціонованого доступу, від безпосереднього ознайомлення із значенням параметрів особистих ключів та їх копіювання.
Таким чином, положення вищезазначених правових норм надають право посадовим особам Укртрансбезпеки використовувати зафіксовану технічним засобом інформацію як доказ при розгляді справи про адміністративне правопорушення.
Як установлено судом апеляційної інстанції, перевищення нормативних параметрів, зазначених у пункті 22.5 ПДР України, транспортними засобами, які належать ТОВ «Арцизька м'ясна компанія», директором якого є ОСОБА_1 , зафіксовано технічним засобом WIM 80, WAGA-WIM40, CRUA-08-VVE.
З матеріалів справи убачається, що прилад автоматичний для зважування дорожніх транспортних засобів у русі типу WIM 80, WAGA-WIM40, CRUA-08-VVE, який розміщений на автошляху Т-16-27, км.72+890 Одеська область, пройшов повірку, за наслідками якої установлено його відповідність вимогам ДСТУ OIML R 134-1:2010.
Вказане підтверджується наявними у матеріалах справи копіями свідоцтв повірки законодавчо регульованого засобу вимірювання техніки від 04.01.2024 №5, №04/4696 (чинних до 04.01.2025).
З урахуванням наведеного, зафіксована технічним засобом WIM 80, WAGA-WIM40, CRUA-08-VVE інформація про перевищення транспортними засобами марки MAN TGS 18.480, державний номерний знак НОМЕР_1 із напівпричіпом, нормативних параметрів, зазначених у пункті 22.5 ПДР України, у розумінні статті 251 КУпАП, є належним доказом підтвердження вчинення адміністративного правопорушення.
Відносно інформації про зазначену в товарно-транспортній накладній від 20.10.2024 №25 фактичну вагу транспортного засобу, колегія суддів вказує наступне.
Відповідно до змісту абзацу 27 глави 1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 № 363, товарно-транспортна накладна не є первинним документом, що підтверджує фактичну масу товарно-матеріальних цінностей, що перевозяться, а використовується виключно для обліку таких товарно-матеріальних цінностей на шляху їх переміщення, розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи та є одним із документів, що може використовуватися для списання товарно-матеріальних цінностей.
З огляду на вищевикладене, сам факт наявності товарно-транспортної накладної не виключає можливість перевезення транспортним засобом вантажу з перевищенням вагових норм.
Суд апеляційної інстанції уважає безпідставними доводи скаржника стосовно того, що під час перевезення вантажу іншими ваговими комплексами перевищень не встановлено, адже означене жодним чином не спростовує вищенаведених висновків.
Відхиляються також посилання позивача на показання свідка (водія транспортного засобу), оскільки вони суперечать установленим фактичним обставинам справи.
Не є юридично спроможним також довід позивача стосовно покладення на нього надмірного тягаря доказування, з огляду на таке.
Обов'язок доказування визначено статтею 77 КАС України, згідно із якою кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд не може витребовувати докази у позивача в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, окрім доказів на підтвердження обставин, за яких, на думку позивача, відбулося порушення його прав, свобод чи інтересів.
Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.
Отже, положеннями Кодексу адміністративного судочинства України передбачено не лише обов'язок суб'єкта владних повноважень (відповідача у справі) щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності, але й обов'язок позивача довести ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.
Такий підхід під час з'ясування судом фактичних обставин справи цілком відповідає положенням процесуального законодавства, є виправданим у контексті обґрунтованості позивачем заявлених позовних вимог та жодним чином не свідчить про покладення на останнього додаткового тягаря доказування протиправності бездіяльності суб'єкта владних повноважень.
Отже, установлені в межах даного апеляційного перегляду справи фактичні обставини у повному обсязі спростовують наведені скаржником в апеляційній скарзі доводи.
Відповідно до п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Згідно із практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд, що і вчинено апеляційним судом у даній справі.
Відповідно до частини першої статті 293 КУпАП орган (посадова особа), розглядаючи скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови і приймає одне з таких рішень: 1) залишає постанову без зміни, а скаргу без задоволення; 2) скасовує постанову і надсилає справу на новий розгляд; 3) скасовує постанову і закриває справу; 4) змінює захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилене.
Частинами 7, 8 статті 294 КУпАП передбачено, що апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.
За наслідком розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право: 1) залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін; 2) скасувати постанову та закрити провадження у справі; 3) скасувати постанову та прийняти нову постанову; 4) змінити постанову.
Як з'ясовано колегією суддів, рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, а викладені позивачем в апеляційній скарзі доводи не свідчать про порушення районним судом норм матеріального чи процесуального права, які могли б призвести до неправильного вирішення справи.
Отже, при ухваленні оскаржуваного рішення судом першої інстанції було дотримано всіх вимог законодавства, а тому підстав для його скасування немає.
З підстав визначених статтею 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст.286, 308, 311, 316, 321, 322, 325 КАС України, апеляційний адміністративний суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Арцизького районного суду Одеської області від 29.05.2025 у справі №492/1539/24 за позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування на території України серії АВ № 00001901 від 23.10.2024 - без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та, з урахуванням приписів ст.272 КАС України, оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач О.О. Димерлій
Судді О.І. Шляхтицький Н.В. Вербицька