21 листопада 2025 р.м. ОдесаСправа № 400/7462/24
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача Димерлія О.О.,
суддів Шляхтицького О.І., Осіпова Ю.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Київської митниці рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 12.11.2024 року у справі №400/7462/24 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Швейна фабрика "Текстиль-2000" до Київської митниці про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товару від 30.04.2024 року №UA100000/2024/000089/1
07 серпня 2024 року товариство з обмеженою відповідальністю Швейна фабрика "Текстиль-2000" (далі - позивач, Товариство) звернулось до Миколаївського окружного адміністративного суду з позовною заявою, у якій просило:
- визнати протиправним та скасувати рішення Київської митниці від 30.04.2024 року №UA100000/2024/000089/1 про коригування митної вартості товарів.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказував, що визначення відповідачем митної вартості товару, який ввозився на митну територію України, за резервним методом відповідно до положень статті 64 Митного кодексу України на підставі інформації, наявної у митного органу, а не за основним (за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються), як здійснено Товариством, суперечить вимогам Митного кодексу України.
Як стверджував позивач, декларантом надано до митного органу всі необхідні документи для ідентифікації товару, що ввозився, та в підтвердження заявленої ним митної вартості останнього. За таких обставин, на переконання Товариства, оскаржуване рішення митного органу є протиправним та підлягає скасуванню.
За наслідками розгляду зазначеної справи Миколаївським окружним адміністративним судом 12 листопада 2024 року прийнято судове рішення, яким позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю Швейна фабрика "Текстиль-2000" задоволено повністю.
Визнано протиправним та скасовано рішення Київської митниці від 30.04.2024 року №UA100000/2024/000089/1 про коригування митної вартості товарів.
Приймаючи означене судове рішення, суд першої інстанції дійшов висновку, що позивачем подано належні та допустимі докази в підтвердження правильності обраного методу визначення митної вартості товару та числових значень останньої, та як наслідок, відсутність у митного органу підстав для застосування при митному оформленні імпортованого Товариством товару іншого (резервного) методу.
Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції, Київською митницею (далі - скаржник, митний орган) подано апеляційну скаргу, у якій посилаючись на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, просить апеляційний суд скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.
Вимоги апеляційної скарги скаржник обґрунтовує тим, що за результатами проведеної перевірки документів, які надані Товариством до митного органу разом з митною декларацією, відповідачем правомірно скориговано митну вартість товарів за резервним методом у зв'язку із не підтвердженням позивачем правильності визначення митної вартості імпортованого товару за ціною договору (контракту), зокрема:
- її транспортної складової (документів про вартість перевезення), а також відсутністю, поданих до митного оформлення, документів, які б містили відомості про вартість страхування вантажу, та документів, що стосуються оцінюваного товару.
У відзиві на апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю Швейна фабрика "Текстиль-2000" спростовує доводи апеляційної скарги митного органу, вказуючи на законність ухваленого рішення суду та просить його залишити без змін.
В силу приписів пункту 1 частини 1 статті 311 КАС України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Переглядаючи рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіряючи дотримання судом норм процесуального права при установленні фактичних обставин у справі та правильність застосування норм матеріального права, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Як установлено судом першої інстанції та з'ясовано судовою колегією, 07.02.2018 року між ТОВ Швейна фабрика "Текстиль-2000" (далі - покупець) та HUZHOU LvMENG TEXTІLE SСІ-TEСH Со., LTD (далі - продавець) укладено контракт №07/2 на поставку товару. (т.1 а.с.47-48)
Згідно до умов підпункту 1.1. пункту 1 вказаного контракту продавець зобов'язується продати, а покупець купити товар (тканина), орієнтовною сумою 450 000 доларів США, асортимент, кількість та ціна якого вказується в інвойсі на кожну поставку.
Відповідно до підпункту 4.1. пункту 4 контракту №07/2 від 07.02.2018 року ціна товару встановлюється в доларах США за одиницю товару і зазначається в рахунку до дійсного контракту. Ціни визначаються на умовах FOB, порт Шанхай, в редакції Інкотермс 2010. В ціну товару входить: вартість упаковки, транспортування порт Нингбо.
Підпунктом 6.1 пункту 6 контракту №07/2 від 07.02.2018 року передбачено, що умови оплати визначаються в інвойсах.
На виконання вимог контракту №07/2 від 07.02.2018 року складено інвойс №ZX8054 від 02.02.2024 року на загальну суму 67168,04 доларів США. Товар: тканина 100% мікрофібра. Умови оплати: передплата 20185,50 доларів США. Умови відвантаження: FOB Shanghai (Incoterms-2010). Загальна кількість товару: 99866 м. (т.1 а.с.61)
Для проведення митного оформлення товару, поставленого на виконання умов контракту №07/2 від 07.02.2018 року, декларантом подано до Київської митниці митну декларацію № 24UA100060211938U0. (т.1 а.с.136-137)
Згідно до відомостей графи 42, 43 митної декларації №24UA100060211938U0 декларантом зазначено метод визначення митної вартості « 1 - основний» - за ціною договору. Умови поставки (графа 20 митної декларації) - FOB Shanghai.
При поданні митної декларації №24UA100060211938U0 декларантом надано митному органу наступні документи:
- Пакувальний лист №ZX8054 від 02.02.2024 року;
- Рахунок-проформа №ZX8054 від 30.12.2023 року
- Рахунок-фактура (інвойс) №ZX8054 від 02.02.2024 року;
- Мастерконосамент №235569807 від 06.03.2024 року;
- Коносамент №ZJSM24020046 від 12.02.2024 року;
- Домашній коносамент №TMCNDCHK08/06 від 16.04.2024 року;
- Автотранспортна накладна №410 від 24.04.2024 року;
- Сертифікат про походження товару №c24074009796011 від 23.04.2024 року;
- Акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу №UA500110/2024/000008 від 24.04.2024 року;
- Банківський платіжний документ, що стосується товару від 12.01.2024 року;
- Банківський платіжний документ, що стосується товару від 22.03.2024 року;
- Рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту ) про транспортно-експедиційні послуги №СФ-37089 від 03.04.2024 року;
- Рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту ) про транспортно-експедиційні послуги №СФ-37382 від 16.04.2024 року;
- Банківський платіжний документ, що підтверджує факт оплати транспортно-експедиційних послуг №4266 від 17.04.2024 року;
- Документ, що підтверджує вартість перевезення товару №TG019086/1 від 16.04.2024 року;
- Прейскурант (прайс-лист) виробника товару №243305В0/000271 від 29.01.2024 року;
- Прейскурант (прайс-лист) виробника товару від 29.12.2023 року;
- Висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією №3-2/129 від 01.04.2024 року;
- Розрахунок ціни (калькуляція) від 23.04.2023 року;
- Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) від 01.12.2018 року;
- Зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі - продажу №07/02 від 07.02.2018 року;
- Договір про надання послуг митного брокера від 17.10.2016 року;
- Договір (контракт) про перевезення №01/12/2021 від 01.12.2021 року;
- Договір (контракт) про перевезення №13/10/2020 від 13.10.2020 року;
- Договір (контракт) про перевезення №15/08/16 від 15.08.2016 року;
- Акт про зважування №148548 від 20.04.2024 року;
- Копія митної декларації країни відправлення №223120240000641055 від 11.02.2024 року.
За наслідками дослідження документів, які подані декларантом для здійснення митного оформлення товару, Київською митницею повідомлено декларанта про те, що подані документи містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості та не містять всіх відомостей в підтвердження числових значень складових митної вартості товарів.
Так, у повідомленні Київською митницею вказано:
1) У наданому до митного оформлення інвойсі від 02.02.2024 року № ZX8054 відсутні відмітки будь-яких митних органів іноземних держав, а також прикордонної митниці.
2) Згідно із нормами Закону України від 21.06.2018 року № 2473-V11I «Про валюту і валютні операції», Положення про здійснення операцій із валютними цінностями, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 02.01.2019 року № 2, для здійснення платіжної операції з переказу іноземної валюти використовується платіжна інструкція в іноземній валюті, реквізити якої передбачені Положенням про порядок виконання надавачами платіжних послуг платіжних інструкцій в іноземній валюті та банківських металах, затвердженим постановою Правління Національного банку України від 28.07.2008 року №216.
Для підтвердження оплати за оцінювані товари декларантом надано копію банківського документу SWIFT від 12.01.2024 року б/н (на 2-ох сторінках). Проте, печаткою банку завірено лише першу сторінку. Також, зазначений SWIFT документ не містить підписів (власноручного/електронного) відповідальних осіб.
3) Декларантом заявлено умови поставки FOB - Shanghai (Китай).
Відповідно до положень Інкотермс термін FOB (Free On Board (... named port of shipment) Франко борт (... назва порту відвантаження) означає, що продавець виконав постачання, коли товар перейшов через поручні судна в названому порту відвантаження. Це означає, що з цього моменту усі витрати й ризики втрати чи пошкодження товару повинен нести покупець.
Згідно із ч. 10 ст. 58 Кодексу до митної вартості товарів додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, зокрема:
- витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;
- витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов'язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення па митну територію України;
- витрати на страхування цих товарів.
Відповідно до ч. 2 ст. 53 Кодексу якщо витрати на транспортування не включено до ціни товарів, декларантом подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів.
Перелік таких документів встановлений положеннями наказу Міністерства фінансів України від 24.05.2012 року № 599 «Про затвердження Форми декларації митної вартості та Правил її заповнення». До таких документів, що підтверджують вартість транспортування оцінюваних товарів, зокрема, відносяться:
- рахунок-фактура (інвойс) щодо транспортно-експедиційних послуг;
- заявка на здійснення послуг по доставці товарів;
- акт виконаних робіт (наданих послуг) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів;
- банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури;
- калькуляція транспортних витрат (якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу), що містить відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту.
Для підтвердження витрат на транспортування товару на умовах поставки згідно із Інкотермс FOB - Shanghai (Китай) декларантом надано:
коносаменти; CMR; договори транспортного експедирування; довідку про транспортні витрати; рахунки щодо транспортно-експедиційних послуг; платіжну інструкцію в національній валюті щодо оплати транспортно-експедиційних послуг.
Вказані транспортні документи, видані ТОВ «ТГЛ Україна», проте, згідно із даними, зазначеними в автотранспортній накладній CMR, перевізником товарів виступає інша особа (ТОВ «Ламай Транс-Експрес»). Отже, відбулось залучення третіх осіб. Підприємство, яке надало документи для підтвердження транспортних витрат повинно однозначно ідентифікуватись з підприємством, що здійснило перевезення оцінюваного товару.
Відповідно до статті 9 Закону України від 01.07.2004 року №1955-1V «Про транспортно-експедиторську діяльність» укладається договір транспортного експедирування у письмовій формі та умови договору визначаються за угодою сторін.
Підтвердженням витрат експедитора є документи (рахунки, накладні тощо), видані суб'єктами господарювання, що залучалися до виконання договору транспортного експедирування, або органами влади.
Зазначені документи декларантом до митного оформлення не надано.
Надана до митного оформлення платіжна інструкція від 17.04.2024 року № 4266 щодо сплати послуг за морське перевезення (наявний лише підпис та печатка ТОВ ШВЕЙНА ФАБРИКА «ТЕКСТИЛЬ-2000») не може бути взята до уваги як банківський платіжний документ, що підтверджує факт оплати за транспортно-експедиторські послуги, оскільки не відповідає вимогам Інструкції про безготівкові розрахунки в національній валюті користувачів платіжних послуг, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 29.07.2022 року №163, а саме:
«Не містить відміток банківської установи та підпису (власноручного/електронного) відповідальної особи платника, яка відповідно до законодавства України має право розпоряджатися рахунком.»
Крім того, відсутні відомості щодо витрат на перевантаження вантажу в Констанці та оформлення транзитних документів. Також, пункт 2.2.5 договору транспортного експедирування від 15.08.2016 року №1508/16 зобов'язує експедитора здійснювати страхування вантажу. Страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування, які передбачені ч. 2 ст. 53 Кодексу, до митного оформлення не надано.
4) Копія митної декларації країни відправлення від 11.02.2024 року №223120240000641055 (Китай) надана без урахування вимог ст. 254 Кодексу.
5) Також не є достатнім підтвердженням заявленої декларантом митної вартості оцінюваного товару висновок Державного підприємства «Державний інформаційно-аналітичний центр моніторингу зовнішніх товарних ринків» від 01.04.2024 року № 3-2/129 через невідповідність вимогам Національного стандарту № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.09.2003 року № 1440, який є обов'язковим для застосування під час проведення оцінки майна та майнових прав суб'єктами оціночної діяльності, оскільки не містить:
- мети проведення оцінки та обґрунтування вибору відповідної бази оцінки;
- переліку нормативно-правових актів, відповідно до яких проводиться оцінка;
- викладу усіх припущень, у межах яких проводилася оцінка;
- опису та аналізу зібраних і використаних вихідних даних та іншої інформації під час проведення оцінки;
- викладу змісту застосованих методичних підходів, методів та оціночних процедур, а також відповідних розрахунків, за допомогою яких підготовлено висновок про вартість майна;
- висновку про відповідність контрактних (зовнішньоторговельних) цін кон'юнктурі світового ринку (експертом зроблено висновок про відповідність цін компанії-виробника);
- додатків з копіями всіх вихідних даних, а також у разі потреби - іншими інформаційними джерелами, які роз'яснюють і підтверджують припущення та розрахунки.
6) До митного оформлення надано рішення Миколаївського окружного районного суду №400/1631/24. Разом з цим, рішення митниці є актом індивідуальної дії, прийнятим за наслідком проведеної процедури контролю правильності визначення митної вартості у кожному конкретному випадку їх імпорту за результатом оцінки на основі пред'явлених декларантом документів у контексті ряду критеріїв.
У зв'язку із зазначеним, відповідно до частини 3 статті 53 Митного кодексу України, декларанта зобов'язано надати (за наявності) додаткові документи. Додатково повідомлено про те, що декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у нього документи для підтвердження заявленою ним митної вартості товарів. (т.1 а.с.16-17)
На повідомлення митного органу про необхідність надати додаткові документи декларантом надіслано пояснення та пакет документів, зокрема:
- платіжна інструкція №4266 від 17.04.2024 року з відмітками банківської установи та підписом;
- комерційний інвойс від 02.02.2024 року №ZX8054 з відміткою митниці;
- заявка №TG019086 від 17.01.2024 року до договору №1508/16 від 15.08.2016 року;
- договір автоперевезення №010618/1-2 від 01.06.2018 року, між ТОВ «ТГЛ Україна» та ТОВ «Ламан Транс-Експрес». (т.1 а.с.18-19)
30.04.2024 року Київською митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA100000/2024/000089/1. (т.1 а.с.20-25)
У вказаному рішенні про коригування митної вартості товарів відповідачем зазначено про те, що надані декларантом додаткові документи не підтверджують об'єктивно та достовірно заявлену митну вартість, і не спростовують вимогу митного органу щодо їх запиту.
Так, додатково надана заявка №TG019086 від 17.01.2024 року до договору №1508/16 від 15.08.2016 року містить суму витрат на навантажувально-розвантажувальні роботи, проте надані до митного оформлення рахунки на оплату транспортних послуг від 03.04.2024 року №СФ-37089 та від 16.04.2024 року №СФ-37382 не містять суми, що підлягає сплаті за навантажувально-розвантажувальні роботи.
Декларантом надано платіжна інструкція №4266 від 17.04.2024 року щодо сплати за морське перевезення (фрахт) згідно із рахунком від 03.04.2024 року №СФ-37089. Проте, ненадання передбаченого законодавством акту виконаних робіт (згідно із рахунком від 03.04.2024 року №СФ-37089) не дає можливості впевнитись в повноті наданих перевізником послуг та понесених при цьому витрат. Банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати за інші транспортно-експедиційні послуги декларантом не надано.
Крім того, вище вказана заявка містить узгоджену ставку (ТЕО), включаючи плату експедитору, з місця завантаження в замовлене місце доставки. Проте, в рахунках на оплату транспортних послуг від 03.04.2024 року №СФ-37089 та від 16.04.2024 року №СФ-37382 витрати на транспортно-експедиторське обслуговування відсутні та не включені декларантом до складових митної вартості. Відповідно до Закону України від 01.07.2004 року №1955-IV «Про транспортно-експедиторську діяльність» послуги експедитора надаються на усьому шляху прямування вантажу від пункту його відправлення до пункту його призначення, отже належать до включення до складових митної вартості.
У відповідності із означеним вище рішенням, митну вартість товару, що імпортується, скориговано та визначено відповідачем із застосуванням резервного методу згідно до наявної у митному органі інформації. Як слідує зі змісту рішення про коригування митної вартості товару, враховуючи вимоги статті 64 Митного кодексу України, відповідачем використана наявна в митниці інформація щодо раніше визнаних/визначених митних вартостей товарів:
«Товар №1 - 5,53дол. США/кг (МД від 05.02.2024 року №UА408080/2024/6451; МД від 26.02.2024 року №UA110130/2024/4368). Розрахунок: 5,53 дол. США/кг *8150 кг (нетто) / 97 178,4 м. кв. = 0,4638 дол. США/м. кв.
Товар № 2 - 5.53 дол. США/кг (МД від 04.04.2024 року № UА110130/2024/7602). Розрахунок: 5,53 дол. США/кг * 9364 кг (нетто) / 95303,8 м. кв. = 0,5433 дол. США/м. кв.
Товар № 3 - 5,53 дол. США/кг (МД від 17.04.2024 року №UA110130/2024/8615). Розрахунок: 5,55 дол. США/кг * 3784 кг (нетто) / 35747,8 м. кв. = 0,5854 дол. США/м. кв.».
Згідно із пунктами 23 та 24 частини першої статті 4 Митного кодексу України:
митне оформлення - виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення;
митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.
Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, відповідно до статті 49 Митного кодексу України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню (частина друга статті 52 Митного кодексу України).
Відповідно до статті 53 Митного кодексу України, у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:
1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;
2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;
3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);
4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;
5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;
6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;
7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;
8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (частина друга статті 53 Митного кодексу України).
Як визначено у частині третій статті 53 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи відповідно до переліку, наведеному в даній нормі.
Системний аналіз наведених правових норм вказує на те, що митні органи мають право витребувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, які є обов'язковою обставиною, з якою закон пов'язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.
Разом з тим, судова колегія зауважує, що витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
З наявних в матеріалах справи доказів слідує, що митну вартість імпортованого товару, яка вказана у митній декларації, декларантом визначено за основним методом у розмірі 67168,04 доларів США.
Апеляційним судом установлено, що відповідачем під час здійснення контролю правильності визначення декларантом позивачем митної вартості імпортованого в Україну товару поставлено під сумнів правильність визначення його митної вартості.
Так, в обґрунтування правомірності прийняття спірного рішення митний орган посилається на те, що позивачем не підтверджено правильність визначення митної вартості імпортованого товару за ціною договору (контракту), зокрема:
- її транспортної складової (документів про вартість перевезення), а також відсутністю, поданих до митного оформлення, документів, які б містили відомості про вартість страхування вантажу, та документів, що стосуються оцінюваного товару.
Надаючи оцінку доводам митного органу щодо не надання декларантом документів на підтвердження понесених транспортних витрат, суд апеляційної інстанції вказує про таке.
Так, згідно із частиною 2 статті 53 Митного кодексу України документами, які підтверджують митну вартість товарів, зокрема є:
6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів.
Митним кодексом України не визначено вид доказів, якими повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення товарів, як і не вказано, що такими доказами можуть бути лише фінансові та/або бухгалтерські документи.
Разом з тим, відповідно до розділу ІІІ Правил заповнення декларації митної вартості, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 року №599, для підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до ч.2 ст. 53 Кодексу подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, які містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів.
До зазначених документів можуть належати:
- рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів;
- банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури;
- калькуляція транспортних витрат (якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу), що містить відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту.
Як установлено апеляційним судом, поставка товару за контрактом №07/2 від 07.02.2018 року здійснювалась на умовах FOB порт Шанхай (Китай).
Згідно із Міжнародними правилами інтерпретації комерційних термінів Інкотермс - 2010 умови постачання «FOB» передбачають, зокрема, що покупець зобов'язаний за власний рахунок укласти договір перевезення товару від названого порту відвантаження та сплатити всі витрати, пов'язані з товаром, із моменту його переходу через поручні судна в названому порту відвантаження.
Отже, витрати на транспортування товарів, які поставляються на умовах «FOB», до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України, не включені у ціну товару, оскільки ці витрати покладаються на покупця.
Враховуючи умови поставки «FОВ», витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України є складовою митної вартості товару, яка повинна при розрахунку митної вартості товару додаватись до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари (п.5 ч.10 ст.58 Митного кодексу України).
При цьому, згідно до правил тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати, коносамент - це документ, що підтверджує укладення договору морського перевезення і прийняття або навантаження вантажу перевізником, яким останній зобов'язується передати вантаж проти вручення документа.
Крім того, згідно із міжнародними правилами перевезення, якщо коносамент видається на умовах «freight prepaid», то це означає, що фрахт повинен бути зібраний до видачі вантажу одержувачу. Також, зовсім не обов'язково, що фрахт повинен заплатити сам одержувач. За погодженням з морським перевізником фрахт може оплатити будь-яка особа, в тому числі відправник в порту відвантаження.
Разом з цим, напис «shipped on board» свідчить про те, що товар фактично був завантажений на борт. Відтак, товар, що передається відповідно до такого коносаменту, за визначенням вже відвантажено, та відповідно фрахт, повинен бути оплачений фрахтувальником судновласнику.
З урахуванням викладеного, коносамент встановлює факт навантаження на борт судна, а також підтверджує зобов'язання перевізника перевезти вантаж у порт призначення і видати його відповідній особі. Вказаний документ виконує три основні функції:
- підтверджує укладення договору перевезення вантажу морським шляхом, за яким перевізник зобов'язується доставити вантаж та видати отримувачу;
- засвідчує факт прийняття вантажу для перевезення;
- є товаросупроводжуючим документом, оскільки дає право на одержання вантажу тому, на кого він виписаний.
З матеріалів справи слідує, що під час митного оформлення товарів в підтвердження такої складової митної вартості, як витрати на транспортування, Товариством надано:
- коносамент №ZJSM24020046 від 12.02.2024 року;
- домашній коносамент №TMCNDCHK08/06 від 16.04.2024 року;
- автотранспортна накладна №410 від 24.04.2024 року;
- рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту ) про транспортно-експедиційні послуги №СФ-37089 від 03.04.2024 року;
- рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту ) про транспортно-експедиційні послуги №СФ-37382 від 16.04.2024 року;
- банківський платіжний документ, що підтверджує факт оплати транспортно-експедиційних послуг №4266 від 17.04.2024 року;
- документ, що підтверджує вартість перевезення товару №TG019086/1 від 16.04.2024 року;
- договір (контракт) про перевезення №01/12/2021 від 01.12.2021 року;
- договір (контракт) про перевезення №13/10/2020 від 13.10.2020 року;
- договір (контракт) про перевезення №15/08/16 від 15.08.2016 року.
Зі змісту наявного в матеріалах справи коносаменту (Bill of lading) №ZJSM24020046 від 12.02.2024 року слідує, що поставка товару за контрактом №07/02 від 07.02.2018 року здійснювалась поза митною територією України (морський фрахт) з порту завантаження Shanghai (Китай) до порту розвантаження у місті Constanta (Румунія). (т.1 а.с.82)
Апеляційним судом з'ясовано, що у відповідності до умов договору транспортно - експедиторського обслуговування №1508/16 від 15.08.2016 року, укладеного між ТОВ Швейна фабрика "Текстиль-2000" (як замовником) та ТОВ «ТГЛ Україна» (як експедитором), експедитор зобов'язується за рахунок замовника надати або організувати транспортно-експедиторські послуги, пов'язані з перевезенням експортно-імпортних і транзитних вантажів замовника, а також додаткові послуги, необхідні для доставки вантажу.
Пунктом 2.1.1. цього Договору передбачено, що експедитор має право укладати договори та угоди з перевізниками, портами, складами, компаніями, експедиторськими та іншими організаціями, які є резидентами та нерезидентами України, для виконання своїх зобов'язань по даному договору.
У відповідності до пункту 2.1.2. цього Договору експедитор має право залучати до виконання своїх обов'язків згідно до договору інших організації та осіб.
Разом з цим, зі змісту пункту 3 Договору про транспортно-експедиторського обслуговування №1508/16 від 15.08.2016 року убачається оформлення експедитором рахунку, у якому зазначається перелік та вартість послуг, які мають оплачуватись клієнтом (позивачем).
На підтвердження вартості перевезення оцінюваних товарів до місця ввезення на митну територію України, декларантом надано довідку про транспортні витрати, хоча жодним пунктом договору №1508/16 від 15.08.2016 року не передбачено оформлення експедитором довідки про транспортні витрати, як документа, що підтверджує вартість перевезення.
Виходячи зі змісту вказаного вище договору №1508/16 від 15.08.2016 року та враховуючи наведені приписи норм законодавства України, апеляційний суд дійшов висновку, що належним документом на підтвердження вартості перевезення оцінюваних товарів в даному випадку є, зокрема, рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, а не довідка про транспортні витрати.
З наявних в матеріалах справи рахунків-фактур від 03.04.2024 року №СФ-37089 та від 16.04.2024 року №СФ-37382 слідує, що експедитором (ТОВ «ТГЛ Україна») визначені витрати на транспортно-експедиційні послуги, а саме:
- морське перевезення за маршрутом Shanghai (Китай) - Constanta (Румунія) становить 298 859 грн. 36 коп.;
- міжнародне перевезення баржою за маршрутом Констанца (Румунія) - ЧРП (Україна) складає 59 360 грн. 55 коп.;
- компенсація портовських послуг за межами України у розмірі 16 027 грн. 35 коп.
Загальна сума витрат на транспортно-експедиційні послуги складає 374 247 грн. 26 коп.
Оплата задекларованої позивачем вартості транспортних послуг підтверджується платіжними інструкціями №4266 від 17.04.2024 року та №141 від 20.06.2024 року з посиланнями на рахунки-фактури від 03.04.2024 року №СФ-37089 та від 16.04.2024 року №СФ-37382. (т.1 а.с.77, 80)
Зазначені документи містять відмітку банківської установи, а саме надавача платіжних послуг АТ «Райффайзен Банк» та підпис (власноручний) відповідальної особи платника ТОВ Швейна фабрика "Текстиль-2000".
Згідно із пунктом 5 частини 10 статті 58 Митного кодексу України до переліку витрат, які мають включатися до митної вартості товарів, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, входять витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України.
Відповідно до пункту 2 частини 11 статті 58 Митного кодексу України витрати на транспортування товару після його ввезення не включаються до митної вартості за умови виділення їх з ціни, що була фактично сплачена за оцінювані товари, які документально підтверджено та які піддаються обчисленню.
Враховуючи приписи пункту 5 частини 10 статті 58, пункту 2 частини 11 статті 58 Митного кодексу України, до митної вартості оцінюваних товарів включаються транспортні витрати понесені до перетину кордону України, а саме у розмірі 374 247 грн. 26 коп.
Як установлено апеляційним судом, під час митного оформлення імпортованого приватним Товариством товару, декларантом визначено митну вартість товару за ціною договору (контракту) у розмірі 67168,04 доларів США, та її транспортної складової у загальному розмірі 374 247 грн. 26 коп. (т.1 а.с.20)
При цьому, як з'ясовано апеляційним судом, ТОВ «ТГЛ Україна» на виконання доручення ТОВ Швейна фабрика "Текстиль-2000" замовлено в ТОВ «Ламан Транс-Експрес» автотранспортне перевезення вантажу за маршрутом порт Чорноморськ (Україна) - митний пост «Вишневе» Київська область, Україна.
Тобто, автотранспортне перевезення здійснювалось виключно сухопутною територією України, а тому, вартість такого перевезення не є складовою частиною митної вартості товару, який поданий до митного оформлення.
Крім того, колегія суддів відхиляє доводи митного органу про те, що додатково надана заявка №TG019086 від 17.01.2024 року до договору №1508/16 від 15.08.2016 року містить суму витрат на навантажувально-розвантажувальні роботи, проте надані до митного оформлення рахунки на оплату транспортних послуг від 03.04.2024 року №СФ-37089 та від 16.04.2024 року №СФ-37382 не містять суми, яка підлягає сплаті за навантажувально-розвантажувальні роботи.
Як слідує зі змісту рахунків-фактур від 03.04.2024 року №СФ-37089 та від 16.04.2024 року №СФ-37382 такі документи містять посилання на оплату компенсації портовських послуг за межами України у розмірі 16 027 грн. 35 коп.
З матеріалів справи убачається, що ТОВ Швейна фабрика "Текстиль-2000" замовило у морського перевізника перевезення вантажу за маршрутом Шанхай (Китай) - Констанца (Румунія) - Чорноморськ (Україна). Тобто, порт Констанца (Румунія) є транзитним, де здійснено перевантаження товару, що підтверджується Актом про зважування №148548 від 20.04.2024 року.
Сума компенсації на оплату портовських послуг за межами України у розмірі 16 027 грн. 35 коп. відповідає сумі вантажно-розвантажувальних робіт у визначеному в заявці розміру - 400 $.
В поданих документах наявні відомості про вартість транспортних витрат за доставку товару, за вантажно-розвантажувальні роботи на території ЄС, які залишено поза увагою митним органом, як і не спростовано останнім можливості врахування наведеної в них інформації для підтвердження транспортної складової митної вартості.
Отже, судова колегія вказує, що наявні в матеріалах справи документи містять достатньо інформації, яка дозволяє ідентифікувати приналежність цих документів до оспорюваної поставки товарів.
За таких обставин, на переконання апеляційного суду, сумніви митного органу щодо не підтвердження Товариством числового значення транспортних витрат є безпідставними.
Крім цього, згідно до частини 2 статті 53 Митного кодексу України документами, які підтверджують митну вартість товарів, зокрема є:
4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару.
Як установлено апеляційним судом та слідує з матеріалів справи, у відповідності до платіжної інструкції в іноземній валюті або банківських металах від 12.01.2024 року товариством з обмеженою відповідальністю Швейна фабрика "Текстиль-2000" здійснено передплату вартості товару у розмірі 20185 доларів США 50 центів, яка надана митному органу під час митного оформлення товару.(т.1 а.с.57)
Згідно до змісту платіжної інструкції в іноземній валюті або банківських металах від 12.01.2024 року, банківський документ про оплату вартості товару містить посилання на контракт №07/02 від 07.02.2018 року та інвойс №ZX8054 від 30.12.2023 року.
У свою чергу, як зазначено митним органом, платіжна інструкція від 12.01.2024 року не може бути взята до уваги, так як не відповідає вимогам Закону України «Про валюту і валютні операції» та Положення №216, оскільки не містить обов'язкових реквізитів, зокрема, підписів (власноручний/електронний) відповідальних осіб.
Разом з цим, безпідставним є твердження митного органу про невідповідність наданої Товариством платіжної інструкції від 12.01.2024 року, оскільки оплата за придбаний товар, митне оформлення якого проводилось, здійснено із застосуванням засобів міжнародної електронної платіжної системи SWIFT, а положеннями чинного законодавства України не передбачено проставлення підпису уповноваженої особи платника на SWIFT повідомленні.
При цьому, судова колегія звертає увагу на те, що в поданій платіжній інструкції від 12.01.2024 року наявний ідентифікаційний код банку 14305909, який належить АТ «Райффайзен Банк» та містить відмітку банківської установи, а саме надавача платіжних послуг.
З урахуванням установлених обставин, наданий під час митного оформлення товару банківський документ є належним доказом в підтвердження оплати митної вартості товару.
Щодо доводів митного про те, що позивачем не підтверджено правильність визначення митної вартості імпортованого товару за ціною договору (контракту) з огляду на відсутність, поданих до митного оформлення, документів, які б містили відомості про вартість страхування вантажу.
Судова колегія звертає увагу, що згідно із Міжнародними правилами інтерпретації комерційних термінів Інкотермс - 2010 умови постачання «FOB» не передбачають у покупця обов'язку на укладення договору страхування. Як стверджував позивач, у спірному випадку Товариством не здійснювалось страхування товару, поставленого на умовах контракту №07/02 від 07.02.2018 року.
У зв'язку з чим, вимоги митниці про необхідність надання декларантом додаткових документів на підтвердження вказаних відомостей є неправомірними, а коригування митної вартості з даної підстави є необґрунтованим.
Разом з цим, під час розгляду даної справи митний орган не підтвердив належними та допустимими доказами, а також аргументованими доводами, наявність у поданих позивачем документах недоліків, ознак підробки або відсутності всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена за цей товар.
Відтак, колегія суддів вказує, що жодна із вказаних вище підстав для коригування митної вартості товарів не відповідає випадкам, визначеним у частині шостій статті 54 МК України, які надають митному органу право здійснити коригування митної вартості товарів.
З урахуванням викладеного у сукупності, апеляційний суд дійшов висновку про те, що правильність визначення Товариством митної вартості товару за ціною договору, а також об'єктивна можливість застосування першого методу не спростовані відповідачем.
Що ж стосується посилань на факт спрацювання автоматизованої системи аналізу та управління ризиками із формою контролю стосовно перевірки правильності визначення митної вартості задекларованих товарів, то з цього приводу необхідно зазначити таке.
Так, використання автоматизованої системи аналізу та управління ризиками з метою виявлення порушень законодавства України з питань державної митної справи безпосередньо передбачено, зокрема, Главою 52 Митного кодексу України та «Порядком здійснення аналізу та оцінки ризиків, розроблення і реалізації заходів з управління ризиками для визначення форм та обсягів митного контролю» (затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 31.07.2015 року №684, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 21.08.2015 року за №1021/27466).
Дійсно, наявність у такій автоматизованій системі інформації про іншу, ніж визначена декларантом, митну вартість товару, є підставою для сумніву у правильності заявленої митної вартості.
Разом з цим, формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару порівняно з митною вартістю іншого аналогічного або ідентичного товару, не може розцінюватись як заниження Товариством митної вартості, не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості.
Згідно до вимог п.2.1 «Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів» (затверджених наказом Міністерства фінансів України №598 від 24.05.2012 року), посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень ст. 59, 60, 64 Митного кодексу України з обов'язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо.
За результатами дослідження спірного рішення судовою колегією з'ясовано, що у спірному рішенні про коригування митної вартості товарів , а саме в графі 33 «Обставини прийняття рішення», Київською митницею не зазначено обґрунтування числового значення митної вартості товару, скоригованого митним органом та фактів, які вплинули на таке коригування, зокрема, пояснень щодо здійснених коригувань.
Також відповідачем не зазначено про те, митна вартість якого товару бралася за основу, фактурну вартість, країну та час імпорту в Україну, виробника, маршрут транспортування та інші комерційні умови поставки.
За таких обставин, оскаржуване рішення митного органу є протиправним та підлягає скасуванню, оскільки Товариством надано усі передбачені чинним законодавством документи, які підтверджують митну вартість товару, що ввозиться, та дають можливість визначити митну вартість товару за ціною договору шляхом застосування першого методу.
Доводи ж апеляційної скарги митного органу зводяться виключно до непогодження з оцінкою обставин справи, наданою судом попередньої інстанції. Обґрунтувань неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права апеляційна скарга відповідача не містить.
Наявність у митного органу обґрунтованих сумнівів щодо правильності визначеної декларантом митної вартості товару у цій справі відповідачем не доведена, що, в свою чергу, також унеможливлює задоволення апеляційної скарги.
У відповідності до ст. 315, 316 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги, якщо суд першої інстанції правильно установив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду без змін.
Керуючись ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу Київської митниці - залишити без задоволення, а рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 12.11.2024 року у справі №400/7462/24 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Швейна фабрика "Текстиль-2000" до Київської митниці про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товару від 30.04.2024 року №UA100000/2024/000089/1 - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її підписання суддями та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня отримання сторонами копії судового рішення.
Суддя-доповідач О.О. Димерлій
Судді О.І. Шляхтицький Ю.В. Осіпов